Запорожский Городской Союз Предпринимателей "Ника"

Главная » 2020 » Сентябрь » 10 » З вересня підвищено мінімальний розмір єдиного внеску
11:38
З вересня підвищено мінімальний розмір єдиного внеску

З вересня підвищено мінімальний розмір єдиного внеску

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 25.08.2020 №822-ІХ (опублікований у виданні «Голос України» 31.08.2020 №157) підвищено розмір мінімальної заробітної плати з 1 вересня 2020 року до 5 тисяч гривень.

Підвищення мінімальної заробітної плати впливає на мінімальний розмір єдиного внеску.

Відповідно до Закону України "Про збір та облікєдиноговнеску на загальнообов'язковедержавнесоціальнестрахування" єдинийвнесоквстановлюється у розмірі 22 відсотки до базинарахування.

У разіякщо база нарахуванняєдиноговнеску не перевищуєрозмірумінімальноїзаробітної плати, встановленої законом на місяць, за якийотриманодохід, його сума розраховується як добутокрозмірумінімальноїзаробітної плати, встановленої законом на місяць, за якийотриманодохід (прибуток), та ставки єдиноговнеску.

Тобто, мінімальна ставка єдиноговнескувстановлюється у розмірі 22% відмінімальноїзаробітної плати.

Отже, з 1 вересня 2020 року мінімальний розмірєдиноговнеску становить 1100 грн. на місяць (5000 грн. х 22%) (3300 грн. за квартал).

Нагадаємо, з січня 2020 року мінімальназаробітна плата - 4723 грн.; мінімальний розмір єдиного внеску на місяць за січень-серпень 2020 року - 1039.06 грн.

 

Єдиний внесок: термін сплати підприємцями – платниками єдиного податку за себе

Платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування фізичні особи - підприємці – платники єдиного податку зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний податок (абз. третій част. восьмої ст. 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Отже, граничний термін сплати єдиного внеску за себе підприємцями – платниками єдиного податку – 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

У разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 12 розділу ІV «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом МФУ від 20.04.2015 № 449).

Тобто, якщо останній строк сплати єдиного внеску припадає на вихідний (святковий) день, то останнім днем сплати вважається перший робочий день, що настає за таким вихідним (святковим) днем.

 

 

Новації законодавства: доповнено підстави для перевірок на період карантину

08.08.2020 набрав чинності Закон України від 14.07.2020 № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців» (опублікований 07.08.2020 в газеті «Голос України» № 138), яким внесено зміни до п. 52.2 ст. 52 підрозд. 10 розд. ХХ, а саме:

  • на період дії карантину контролюючим органам надано право проводити документальні позапланові перевірки за зверненнями платника податків;

 

  • документальні позапланові перевірки проводяться також і з підстав, визначених п.п. 78.1.7 ст. 78 ПКУ (тобто коли розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків).

Нагадаємо, що з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, діє мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період крім:

- документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених п.п. 78.1.7 та 78.1.8 ст. 78 ПКУ;

- фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:

  • обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
  • цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;
  • обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
  • здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених п.п. 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 ст. 80 ПКУ.

 

Податковіновації у сфері погашення боргу платників

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-ІХ  внесено зміни в частині примусового стягнення податкового боргу (діють з 23.05.2020 року).

  • Термін, протягом якого контролюючому органу надано право на стягнення коштів та продаж майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПКУ)(було 60 календарних днів).

Тобто, строк, що надається для самостійного погашення платником податків суми  податкового боргу складає 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) йому податкової вимоги.

 

  • При продажу майна, що перебуває у податковій заставі, платник податків має право самостійно здійснити оцінку шляхом укладення договору з оцінювачем. Якщо платник самостійно не здійснює оцінку протягом одного місяця з дня прийняття рішення про реалізацію майна, контролюючий орган самостійно укладає договір про проведення оцінки майна (було протягом двох місяців) (п.95.12 ст.95 ПКУ).

Тобто, припродажу майна, щоперебуває у податковійзаставі, термін на самостійнепроведенняекспертноїоцінки зменшено до 1 місяця;

 

  • доповнюються підстави звільнення майна платника податків-боржника з податкової застави, зокрема, з дня: отримання контролюючими органами підтвердження повного погашення сум розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку; отримання  платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до ст.92 ПКУ;

 

  • стягнення заборгованості з частини чистого прибутку  (доходу) державних  унітарних підприємств та їх об’єднань здійснюється у порядку, визначеному ст. 59-60 та 87-101 ПКУ;

 

  • передбачається щоденне (замість помісячного) оприлюднення інформації щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг;

 

  • розширено підстави звільнення майна платника податків, які мають податковий борг, з під податкової застави, а саме:
  • отриманняконтролюючим органом підтвердженняповногопогашеннясумиподаткового боргу та/аборозстрочення (відстрочення)  (п. 93.1.1 ст. 93 ПКУ):
  • отриманняплатникомподатківвнаслідокпроведенняпроцедуриадміністративногоабо судового оскарженняабо в іншихвипадках, передбаченихст. 55 ПКУ, рішеннявідповідного органу про визнанняпротиправними та/абоскасуванняранішеприйнятихрішеньщодонарахуваннясуми грошового зобов’язання (п. 93.1.4 ст. 93 ПКУ);
  • отриманняплатникомподатківзгодиконтролюючого органу на відчуження майна, щоперебуває у податковійзаставі, відповідно до ст. 92 ПКУ (п. 93.1.6 ст. 93 ПКУ);

 

  • збільшено з 1 млнгрн до 10 млнгрн суму, заявлену до розстрочення, відстрочення, або суму розстрочених, відстрочених грошових зобов’язань чи податкового боргу, щодо яких переносяться строки сплати, що виходять за межі одного та/або більше бюджетних років, рішення щодо яких приймається керівником (його заступником, або уповноваженою особою) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.100.9 ст. 100 ПКУ);

 

  • розширено перелік безнадійного податкового боргу, який підлягає списанню, згідно статті 101 ПКУ, а саме:
  • податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку, або рішення НБУ про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури ( п. 101.2.6 ст. 101 ПКУ).

 

Програмні РРО: порядок та термін реєстрації

Під час реєстрації кожному програмному РРО фіскальним сервером ДПС автоматично формується та присвоюється фіскальний номер.

Фіскальний номер програмного РРО не змінюється у разі його перереєстрації, внесенні змін у дані і зберігається за програмним РРО до дати скасування його реєстрації.

Для реєстрації програмного РРО складається заява за ф. № 1-ПРРО (додаток 1 до Порядку № 317). Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами телекомунікацій.

Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, за результатами якої програмний РРО реєструється або формується відмова в його реєстрації.

Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:

     - у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);

     - не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).

 

Така інформація направляється у вигляді першої квитанції або першої та другої квитанцій.

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації, програмний РРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера ДПС фіскального номера програмного РРО із внесенням даних до Реєстру програмних РРО.

Про реєстрацію програмного РРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера програмного РРО. Датою реєстрації програмного РРО є дата формування фіскального номера програмного РРО.

За наявності підстав для відмови в реєстрації програмного РРО фіскальний сервер формує повідомлення про відмову із зазначенням підстав.

Зазначений порядок визначений «Порядком реєстрації, ведення та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій», затвердженим наказом МФУ від 23.06.2020 № 317.

 

Просмотров: 247 | Добавил: kolyaka | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Пятница, 29.03.2024, 07:44
Приветствую Вас Гость

Поиск

Календарь

«  Сентябрь 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930

Архив записей

Наш опрос

Оцените мой сайт
Всего ответов: 54

Друзья сайта

  • Асамблея ГО МСБУ
  • Политическая партия "Новая жизнь"
  • Верховна Рада України
  • Офіційний портал Запорізької міської влади
  • ТОВАРИСТВО ПІДПРИЄМЦІВ "КРАЙ"
  • Статистика


    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0