Общество Защиты Предпринимателей «Ника»

Податкові новації: збільшено штрафи за порушення термінів зберігання первинних документів

kolyaka — Thu, 10 Sep 2020 08:40:48 GMT

Податкові новації: збільшено штрафи за порушення термінів зберігання первинних документів

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-ІХ внесено зміни в частині застосування штрафних санкцій за незбереження первинних документів, бухгалтерської та статистичної звітності (діють з 23.05.2020 року).

Так незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ:

- тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн. (раніше - 510 грн.).

- ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 грн. (раніше - 1020 грн.).

Нагадаємо, що платники податків мають забезпечити зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи. Для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 та 39² ПКУ – термін зберігання становить 2555 днів.

У разі неподання податкової звітності термін зберігання зазначених документів ‒ не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів ‒ не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії) (п. 44.3 ст. 44 ПКУ).

Заповнення платіжного доручення на сплату єдиного внеску

При сплаті єдиного внеску поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

у полі № 1 – зазначається службовий код («*»);
у полі № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати («101» – Сплата суми єдиного внеску);
у полі № 3 – друкується розділовий знак «;» та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), який здійснює сплату (код за ЄДРПОУ);
у полі № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу;
у полі № 5 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;
у полі № 6 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;
у полі № 7 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється.

При заповненні реквізита «Отримувач»:

зазначається повне або скорочене (за наявності) найменування отримувача, яке міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань або в Єдиному банку даних юридичних осіб, або в реєстраційному документі;
зазначається прізвище, ім’я, по батькові отримувача, що відповідає прізвищу, імені, по батькові отримувача, яке містить паспорт громадянина України (або інший документ, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів);
під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.

Оскільки єдиний внесок не належить до доходів бюджету, то код бюджетної класифікації не вказується, а у полі «Отримувач» платіжного доручення зазначаються найменування контролюючого органу та його код за ЄДРПОУ.

Заповнення платіжних документів на сплату єдиного внеску визначені «Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів», затвердженим наказом МФУ від 24.07.2015 № 666.

Останній день строку сплати єдиного внеску припадає на вихідний (святковий) день, чи переноситься термін?

Платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – роботодавці зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця (крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця) (част. восьма ст. 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

У разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 12 розд. ІV «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» затвердженої наказом МФУ від 20.04.2015 № 449).

Отже, якщо граничний строк сплати єдиного внеску припадає на вихідний (святковий) день, то останнім днем сплати є перший робочий день, що настає за таким вихідним (святковим) днем.

Коли сплачується екологічний податок за розміщення шин, акумуляторів, люмінесцентних ламп?

Платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання) (п.п. 240.1.3 ст. 240 ПКУ).

Розміщення відходів – це постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів (п.п. 14.1.223 ст. 14 ПКУ).

Отже, суб’єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення (зберігання) відходів, в тому числі небезпечних (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо) до їх передачі на утилізацію та захоронення, не є платниками екологічного податку за умови наявності у них договору на видалення та утилізацію відходів з суб’єктами господарювання (комунальними або спеціалізованими підприємствами тощо).

У разі відсутності такого договору на видалення та утилізацію відходів, в якому визначаються терміни передачі відходів на утилізацію та захоронення, суб’єкти господарювання є платниками екологічного податку.

ГУ ДПС у Запорізькій області

З вересня підвищено мінімальний розмір єдиного внеску

kolyaka — Thu, 10 Sep 2020 08:38:48 GMT

З вересня підвищено мінімальний розмір єдиного внеску

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 25.08.2020 №822-ІХ (опублікований у виданні «Голос України» 31.08.2020 №157) підвищено розмір мінімальної заробітної плати з 1 вересня 2020 року до 5 тисяч гривень.

Підвищення мінімальної заробітної плати впливає на мінімальний розмір єдиного внеску.

Відповідно до Закону України "Про збір та облікєдиноговнеску на загальнообов'язковедержавнесоціальнестрахування" єдинийвнесоквстановлюється у розмірі 22 відсотки до базинарахування.

У разіякщо база нарахуванняєдиноговнеску не перевищуєрозмірумінімальноїзаробітної плати, встановленої законом на місяць, за якийотриманодохід, його сума розраховується як добутокрозмірумінімальноїзаробітної плати, встановленої законом на місяць, за якийотриманодохід (прибуток), та ставки єдиноговнеску.

Тобто, мінімальна ставка єдиноговнескувстановлюється у розмірі 22% відмінімальноїзаробітної плати.

Отже, з 1 вересня 2020 року мінімальний розмірєдиноговнеску становить 1100 грн. на місяць (5000 грн. х 22%) (3300 грн. за квартал).

Нагадаємо, з січня 2020 року мінімальназаробітна плата - 4723 грн.; мінімальний розмір єдиного внеску на місяць за січень-серпень 2020 року - 1039.06 грн.

Єдиний внесок: термін сплати підприємцями – платниками єдиного податку за себе

Платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування фізичні особи - підприємці – платники єдиного податку зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний податок (абз. третій част. восьмої ст. 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Отже, граничний термін сплати єдиного внеску за себе підприємцями – платниками єдиного податку – 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

У разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 12 розділу ІV «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом МФУ від 20.04.2015 № 449).

Тобто, якщо останній строк сплати єдиного внеску припадає на вихідний (святковий) день, то останнім днем сплати вважається перший робочий день, що настає за таким вихідним (святковим) днем.

Новації законодавства: доповнено підстави для перевірок на період карантину

08.08.2020 набрав чинності Закон України від 14.07.2020 № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців» (опублікований 07.08.2020 в газеті «Голос України» № 138), яким внесено зміни до п. 52.² ст. 52 підрозд. 10 розд. ХХ, а саме:

на період дії карантину контролюючим органам надано право проводити документальні позапланові перевірки за зверненнями платника податків;

документальні позапланові перевірки проводяться також і з підстав, визначених п.п. 78.1.7 ст. 78 ПКУ (тобто коли розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків).

Нагадаємо, що з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, діє мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період крім:

- документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених п.п. 78.1.7 та 78.1.8 ст. 78 ПКУ;

- фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:

обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;
обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених п.п. 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 ст. 80 ПКУ.

Податковіновації у сфері погашення боргу платників

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-ІХ внесено зміни в частині примусового стягнення податкового боргу (діють з 23.05.2020 року).

Термін, протягом якого контролюючому органу надано право на стягнення коштів та продаж майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПКУ)(було 60 календарних днів).

Тобто, строк, що надається для самостійного погашення платником податків суми податкового боргу складає 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) йому податкової вимоги.

При продажу майна, що перебуває у податковій заставі, платник податків має право самостійно здійснити оцінку шляхом укладення договору з оцінювачем. Якщо платник самостійно не здійснює оцінку протягом одного місяця з дня прийняття рішення про реалізацію майна, контролюючий орган самостійно укладає договір про проведення оцінки майна (було протягом двох місяців) (п.95.12 ст.95 ПКУ).

Тобто, припродажу майна, щоперебуває у податковійзаставі, термін на самостійнепроведенняекспертноїоцінки зменшено до 1 місяця;

доповнюються підстави звільнення майна платника податків-боржника з податкової застави, зокрема, з дня: отримання контролюючими органами підтвердження повного погашення сум розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку; отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до ст.92 ПКУ;

стягнення заборгованості з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань здійснюється у порядку, визначеному ст. 59-60 та 87-101 ПКУ;

передбачається щоденне (замість помісячного) оприлюднення інформації щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг;

розширено підстави звільнення майна платника податків, які мають податковий борг, з під податкової застави, а саме:

отриманняконтролюючим органом підтвердженняповногопогашеннясумиподаткового боргу та/аборозстрочення (відстрочення) (п. 93.1.1 ст. 93 ПКУ):
отриманняплатникомподатківвнаслідокпроведенняпроцедуриадміністративногоабо судового оскарженняабо в іншихвипадках, передбаченихст. 55 ПКУ, рішеннявідповідного органу про визнанняпротиправними та/абоскасуванняранішеприйнятихрішеньщодонарахуваннясуми грошового зобов’язання (п. 93.1.4 ст. 93 ПКУ);
отриманняплатникомподатківзгодиконтролюючого органу на відчуження майна, щоперебуває у податковійзаставі, відповідно до ст. 92 ПКУ (п. 93.1.6 ст. 93 ПКУ);

збільшено з 1 млнгрн до 10 млнгрн суму, заявлену до розстрочення, відстрочення, або суму розстрочених, відстрочених грошових зобов’язань чи податкового боргу, щодо яких переносяться строки сплати, що виходять за межі одного та/або більше бюджетних років, рішення щодо яких приймається керівником (його заступником, або уповноваженою особою) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.100.9 ст. 100 ПКУ);

розширено перелік безнадійного податкового боргу, який підлягає списанню, згідно статті 101 ПКУ, а саме:

податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку, або рішення НБУ про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури ( п. 101.2.6 ст. 101 ПКУ).

Програмні РРО: порядок та термін реєстрації

Під час реєстрації кожному програмному РРО фіскальним сервером ДПС автоматично формується та присвоюється фіскальний номер.

Фіскальний номер програмного РРО не змінюється у разі його перереєстрації, внесенні змін у дані і зберігається за програмним РРО до дати скасування його реєстрації.

Для реєстрації програмного РРО складається заява за ф. № 1-ПРРО (додаток 1 до Порядку № 317). Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами телекомунікацій.

Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, за результатами якої програмний РРО реєструється або формується відмова в його реєстрації.

Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:

- у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);

- не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).

Така інформація направляється у вигляді першої квитанції або першої та другої квитанцій.

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації, програмний РРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера ДПС фіскального номера програмного РРО із внесенням даних до Реєстру програмних РРО.

Про реєстрацію програмного РРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера програмного РРО. Датою реєстрації програмного РРО є дата формування фіскального номера програмного РРО.

За наявності підстав для відмови в реєстрації програмного РРО фіскальний сервер формує повідомлення про відмову із зазначенням підстав.

Зазначений порядок визначений «Порядком реєстрації, ведення та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій», затвердженим наказом МФУ від 23.06.2020 № 317.

Податкова застава: за яких умов і коли виникає?

kolyaka — Thu, 10 Sep 2020 08:35:01 GMT

Податкова застава: за яких умов і коли виникає?

Право податкової застави виникає (п. 89.1 ст. 89 ПКУ):

• у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

• у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу;

• у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 ПКУ, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.

Право податкової застави поширюється (п. 89.2 ст. 89 ПКУ):

- на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків (крім випадків, передбачених п. 89.5 ст. 89 ПКУ),

- а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1020 грн.).

Право податкової застави не поширюється:

- на майно, визначене п.п. 87.3.7 ст. 87 ПКУ (тобто на майно, що не може бути предметом застави, відповідно до Закону України «Про заставу»),

- на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю,

- на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов’язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов’язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

ГУ ДПС у Запорізькій області

Затверджено новий Державний реєстр РРО

kolyaka — Thu, 10 Sep 2020 08:31:10 GMT

Затверджено новий Державний реєстр РРО

ДПС України наказом від 31.07.2020 № 385 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій» затвердила новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій.

Оновлений Реєстр РРО містить перелік РРО, дозволених до первинної реєстрації, а також первинна реєстрація яких заборонена.

Кількість дозволених до первинної реєстрації РРО складає 347 моделей (раніше було 179).

У зв’язку з початком роботи програмних РРО з 01.08.2020 року, у розділі «РРО, дозволені до первинної реєстрації» додано підрозділ «Новітні моделі програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій», таких моделей програмних РРО у Реєстрі РРО - 8.

З новим Реєстром РРО можна ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням:

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/74687.html?fbclid=IwAR2-ALY1uTKPuV39ZKN_xcB-aedAmarV0iePkgmBGpyahnARZ2TS7HpS1Ls.

Зменшеноштрафнісанкції за ПДВ-порушення

08.08.2020 набрав чинності Закон України від 14.07.2020 № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців» (опублікований 07.08.2020 в газеті «Голос України» № 138), яким вдвічі зменшено розмір штрафів за нереєстрацію та несвоєчасну реєстрацію ПН та РК.

Так, за порушенняплатниками ПДВ граничного строку для реєстраціїподатковоїнакладної та/аборозрахункукоригуванняв ЄРПН за операціями, що:

звільняються від оподаткування ПДВ;

оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою;

складені за операціями, визначенимип.п. «а» - «г» п. 198.5 ПКУ (компенсувальніподаткові зобов’язання);

складенівідповідно до ст. 199ПКУ (компенсувальніподатковізобов’язання);

складенівідповідно до абз.11 п. 201.4 ПКУ (на суму перевищеннябазиоподаткуваннянад фактичною ціноюпостачання)

штрафи, нарахованіпротягомперіоду з 01.01.2017 до дати набрання чинності Законом №466 від 16.01.2020 (тобто 23 травня 2020р.)(було до 31.12.2019р.),строк сплатигрошовихзобов'язань за якими не настав абогрошовізобов'язання за якиминеузгоджені (відповідніподатковіповідомлення-рішеннязнаходяться в процедуріадміністративногоабо судового оскарження та грошовізобов'язання за ними не сплачено) станом на 23.05.2020 застосовуються в розмірі 1% обсягупостачання (без ПДВ), але не більше 510 грн (було 2%, але не більше 1020 грн);

Штрафи, застосовані через відсутністьреєстрації протягом граничного строку ПН та/або РК до них за цими ж операціями при тих же умовахзастосовуються в розмірі 2,5%обсягупостачання (без ПДВ), але не більше 1700 грн (було 5%, алене більше 3400 грн).

Застосування РРО підприємцями - єдинниками

Підприємці – платники єдиного податку другої – четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг), зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО та/або програмні РРОзі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів:

до 01 січня 2021 року у разі:

- перевищення в календарному роцінезалежновідобраного виду діяльностіобсягу доходу понад 1 млн. грн.;

- здійсненняреалізаціїтехнічноскладнихпобутовихтоварів, щопідлягаютьгарантійному ремонту, а такожлікарськихзасобів та виробівмедичногопризначення;

з 01 січня 2021 року

- реалізаціїтоварів (наданняпослуг) через мережу Інтернет;

- реалізаціїтехнічноскладнихпобутовихтоварів, щопідлягаютьгарантійному ремонту;

- реалізаціїлікарськихзасобів, виробівмедичногопризначення та наданняплатнихпослуг у сферіохорониздоров’я;

- реалізаціїювелірних та побутовихвиробів з дорогоціннихметалів, дорогоцінногокаміння, дорогоцінногокаміння органогенного утворення та напівдорогоцінногокаміння;

- роздрібноїторгівлівживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

- здійсненнядіяльностіресторанів, кафе, ресторанівшвидкогообслуговування, якщотакадіяльність є іншою, ніжвизначена п. 11 ст. 9 Закону України «Про застосуванняреєстраторіврозрахунковихоперацій у сферіторгівлі, громадськогохарчування та послуг»;

- здійсненнядіяльностітуристичних агентств, туристичнихоператорів;

- здійсненнядіяльностіготелів і подібнихзасобівтимчасовогорозміщення (група 55.10 КВЕД);

- реалізації текстилю (крімреалізації за готівковікошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортнихзасобіввідповідно до переліку, щозатверджуєтьсяКабінетомМіністрівУкраїни.

З 01 квітня 2021 року

РРО та/або програмні РРО повинні застосовувати усі фізичні особи – підприємці, крім ФОП – платників єдиного податку першої групи.

Податкові новації до уваги платників ПДВ!

Законом України від 16.01.2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни в порядок сплати ПДВ, які набрали чинності з 23.05.2020 року, а саме:

- базою оподаткування для операцій з вивезення товарів за межі митної території України є договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в митній декларації, оформленій відповідно до вимог Митного кодексу України(п. 189.17 ст. 189 ПКУ);

- операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту соєвих бобів (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ЗЕД) та насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД) оподатковуються за нульовою ставкою, що дає експортерам право на відшкодування ПДВ (виключено п. 63 з підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, згідно якого тимчасово звільнялися від оподаткування ПДВ операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту соєвих бобів та насіння свиріпи або ріпаку);

- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, реєстрація в ЄРПН повинна здійснюватись - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

- платники ПДВ, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 1095 календарних днів з дати їх складення у зв'язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій (п. 198.6 ст. 198 ПКУ);

- звітним (податковим) періодом є один календарний місяць (п. 202.1 ст. 202 ПКУ). Отже, починаючи з податкової звітності за липень 2020 року всі без виключення платники податку, в тому числі і ті, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, мають подавати податкову декларацію щомісячно;

- порушення граничного строку реєстрації ПН/РК в ЄРПН тягне за собою накладення штрафу в розмірі 2% обсягупостачання (без ПДВ), але не більше 1020 гривень, при реєстрації:

ПН/РК, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування ПДВ;
ПН/РК, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою;
ПН/РК, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" п. 198.5 , та РК, складеного до такої ПН;
ПН/РК, складеної відповідно до ст. 199 ПКУ, та РК, складеного до такої ПН;
ПН/РК, складеної відповідно до абз. одинадцятого п. 201.4 ст. 201 ПКУ.

- відсутністьреєстрації ПН/РК в ЄРПН у вищезазначенихвипадках, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 5% обсягупостачання (без ПДВ), але не більше 3400 грн.(п. 120¹.1 ст. 120¹ ПКУ):

- за операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до п.п. 14.1.266 ст. 14 ПКУ (п. 187.1 ст. 187 ПКУ);

- якщо при ввезенні товарів на митну територію України платником ПДВ сплачено суму податку до бюджету і така сплата підтверджується митними деклараціями, у тому числі тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, платник має право на включення такої суми податку до податкового кредиту звітного періоду, в якому відбулося оформлення відповідної митної декларації (п. 198.6 ст. 198 ПКУ);

- у разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п.п. 6) п. 180.1 ст. 180 ПКУ, реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних (було за 20 календарних днів) (п. 183.3 ст. 183 ПКУ);

- у разі зміни ставки єдиного податку відповідно доп.п. "б" 4 пункту 293.8 ст. ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ (було за 15 календарних днів до початку календарного кварталу) (п. 183.4 ст. 183 ПКУ);

- заява про реєстрацію особи як платника ПДВ подається до контролюючого органу засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги"(п. 183.7 ст. 183 ПКУ).

Платникам ПДВ: зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН

Прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН головних управлінь ДПС.

У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН платник податку має право подати в електронній формі копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Перелік таких документівможе включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Ці письмові пояснення та копії документів можнаподати протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в ПН/РК.

Платник ПДВ має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох ПН/РК, якщо їх складено на одного отримувача - платника ПДВ за одним і тим самим договором або якщо в таких ПН/РК відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТ ЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг.

Подані платником ПДВ письмові пояснення та копії документів, комісія регіонального рівня розглядає протягом п’яти робочих днів, що настають за днем їх отримання та приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН та надсилає його платнику податку.

Зазначений порядок визначений п. 2, п. 4, п. 6, п. 8 «Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого наказом МФУ від 12.12.2019 № 520.

Плати за спеціальне використання води житлово-комунальними підприємствами

Житлово-комунальні підприємства – суб’єкти господарювання, які безпосередньо виробляють, створюють та/або надають житлово-комунальні послуги (застосовується до розд. IX «Рентна плата» ПКУ) (п.п. 14.1.59 ст. 14 ПКУ).

Платниками рентної плати за спеціальне використання води є первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (п. 255.1 ст. 255 ПКУ).

Житлово-комунальні підприємства застосовують до ставок рентної плати коефіцієнт 0,3 (п. 255.7 ст. 255 ПКУ).

Отже, житлово-комунальні підприємства - суб’єкти господарювання, які безпосередньо виробляють, створюють та/або надають житлово-комунальні послуги, застосовують до ставок рентної плати за спеціальне використання води коефіцієнт 0,3.

Реєстрація програмних РРО: що необхідно знати

Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій, повинен перебувати на обліку в контролюючому органі.

Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись програмний РРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 ПКУ.

Реєстрація програмного РРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602), що подається у електронній формі через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

Інструкція щодо заповнення та подання заяви про реєстрацію програмного РРО за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602) через Електронний кабінет розміщена за посиланням: Головна>БАНЕР>Програмні РРО>Форми ПРРО>Інструкції щодо заповнення та подання форми № 1-ПРРО через Електронний кабінет.

Після включення програмного РРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій він може використовуватись суб’єктом господарювання.

Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для програмного РРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом МФУ від 06.06.2017 № 557 (у редакції від 01.06.2020 № 261).

Інструкція щодо заповнення Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (для повідомлень щодо сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО) за формою J/F1391801 розміщена на банері «Програмні РРО» за посиланням: Головна>БАНЕР>Програмні РРО>Форми ПРРО>Інструкції щодо заповнення форм.

Реєстрація касира в розділі «Програмний РРО» Електронного кабінету здійснюється шляхом подання повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (форма J/F 1391801), що розміщена за посиланнями:

- Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів/Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів для юридичних осіб)/j1391801;

- Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів/Реєстр форм електронних документiв (перелік сервісних запитів для фізичних осіб)/f1391801.

Єдиний внесок: термін сплати підприємцями – платниками єдиного податку за себе

Платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування- підприємці – платники єдиного податку зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний податок (абз. третій част. восьмої ст. 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 12 розділу ІV «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом МФУ від 20.04.2015 № 449).

До уваги громадян: сплата транспортного податку в 2020 році

kolyaka — Mon, 08 Jun 2020 17:07:44 GMT

До уваги громадян: сплата транспортного податку в 2020 році

Платниками транспортного податку є, зокрема, фізичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що є об'єктами оподаткування.

Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

У 2020 році підлягають оподаткуванню транспортним податком легкові автомобілі з 2015 року випуску (включно), середньоринкова вартість яких становить понад 1 771 125 гривень.

Перелік легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2020 році, розміщено на офіційному вебсайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України за посиланням: http://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 тис. грн за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування.

Для фізичних осіб обчислення суми транспортного податку з об’єкта оподаткування здійснюється податковим органом за податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об'єкт оподаткування.

Податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються надсилаються платнику податку податковим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Платник транспортного податку – власник легкового автомобіля має 60 календарних днів, починаючи з моменту отримання відповідного повідомлення-рішення, щоб сплатити податок.

У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років.

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Податковий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Фізичні особи – платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

- об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

Нагадаємо, що транспортний податок належить до місцевих податків і зборів, кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету. Порядок оподаткування транспортним податком визначено ст. 267 Податкового кодексу.

Податок на житлову нерухомість для фізичних осіб у 2020 році: алгоритм сплати

Податок на житлову нерухомість сплачують фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Податок нараховують та сплачують за площі нерухомості, що перевищують встановлений розмір, на який зменшується база оподаткування об’єкта житлової нерухомості.

База оподаткування:

База оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості — на 60 м²;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості — на 120 м²;

в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), — на 180 м².

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Зазначена пільга не надається у разі, якщо площа житла перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, та на об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (надаються в оренду, лізинг, використовуються у підприємницькій діяльності).

Розмір податку:

Розмір податку встановлюють за своїм рішенням сільські, селищні, міські ради або ради об’єднаних територіальних громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості.

Ставка податку:

Ставка податку на загальнодержавному рівні обмежена, — не більше 1,5 % від мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 м².

У 2020 році податок сплачується за 2019 рік - максимальна ставка податку становить 62,59 грн за м².

Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється податковим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника нерухомості.

За наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку).

Порядок сплати:

Податкові повідомлення-рішення, у яких зазначена сума нарахованого податку та відповідні платіжні реквізити, на які слід сплатити податок, надсилаються платнику податку податковим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ до 1 липня 2020 року, а сплатити суму зазначеного в них податку потрібно протягом 60 днів після отримання.

Податкові органи надсилають податкові повідомлення-рішення в тому випадку, якщо об’єкт нерухомості зареєстровано в Реєстрі об’єктів нерухомого майна, на підставі якого нараховується податок.

У разі подання платником податку податковому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем, сплата податку здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання податковим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об'єкт оподаткування.

Власники нерухомості, які мають платити податок, але не отримали податкового повідомлення-рішення, можуть звернутися до податкового органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

- об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

- розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

- права на користування пільгою із сплати податку;

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

Зазначена норма передбачена ст. 266 Податкового кодексу, з урахуванням змін внесених Законом України від 16.01.2020 № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві".

Учасники АТО мають пільги із сплати земельного податку

Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності (ст.269-270 Податкового кодексу).

Від сплати земельного податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-ХІІ (п.п. 281.1.4 ст. 281 ПКУ).

Ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни (ст. 4 Закону № 3551).

Учасники антитерористичної операції визнані учасниками бойових дій (п. 19 ст. 6 Закону № 3551).

Отже, від сплати земельного податку звільняються фізичні особи, які брали участь в антитерористичній операції (в операції об’єднаних сил), та відповідно до норм Закону визнані ветеранами війни.

При цьому звільнення від сплати земельного податку, передбачене для такої категорії фізичних осіб, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, зокрема:

- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

- для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

- для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

- для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Для звільнення від сплати земельного податку, особа, яка має підстави для отримання пільг, повинна надати податковому органу за місцезнаходженням земельної ділянки заяву довільної форми та документи, що посвідчують її право на пільгу, зокрема, посвідчення «Учасник бойових дій».

Нагадаємо, що нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться податковими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення.

Податок фізичні особи сплачують протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

ГУ ДПС у Запорізькій області

Новації законодавства: строки сплати податкового зобов’язання

kolyaka — Mon, 08 Jun 2020 17:07:44 GMT

Новації законодавства: строки сплати податкового зобов’язання

Законом України від 16.01.2020 № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", запроваджені зміни, зокрема, щодо строків сплати податкового зобов’язання, які набувають чинності з 23 травня 2020 року, а саме:

Якщо граничний строк сплати податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов'язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 57.1 ст. 57 ПКУ).

Нагадаємо, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

Також передбачено, що сплачувати грошові зобов'язання, визначені податковим органом за підставами, зазначеним у п.п. 54.3.1 - 54.3.6 ст. 54 ПКУ, платник податків зобов’язаний протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення (було 10 календарних днів), крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п.57.3 ст. 57 ПКУ).

Карантинні нововведення:

Продовжено податкові пільги та спрощення адміністративних процедур

29 травня 2020 року набирає чинності Закон України від 13.05.2020 №591-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)" (опублікований у виданні «Голос України» від 28.05.2020 № 87).

Законом, зокрема, продовжується:

- строк незастосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України (було по 31 травня 2020 року);

- мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок з 18 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України (було по 31 травня 2020 року);

- строк ненарахування пені - з 1 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України (було по 31 травня 2020 року);

- звільнення від сплати єдиного внеску за себе фізичними особами-підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність та членами фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах на період з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2020 року (було з 1 березня по 30 квітня 2020 року);

- тимчасового не застосування штрафних санкцій за порушення термінів сплати та подання звітності з єдиного внеску з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України (було з 1 березня по 31 травня 2020 року);

- нарахування пені платникам єдиного внеску протягом періодів з 1 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України (було до 31 травня 2020 року), а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

- мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України (було по 31 травня 2020 року).

Документальні перевірки з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершені, зупиняються по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України (було до 31 травня 2020 року).

- зупинення перебігу строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ на період з 18 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України (було по 31 травня 2020 року);

- зупинення перебігу строків давності на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України (було до 31 травня 2020 року), встановлених:

- ст. 56 ПКУ (в частині процедури адміністративного оскарження), щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 Податкового кодексу України;

- ст. 52-53 ПКУ щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі;

- ст. 73 та 78 ПКУ щодо надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів (крім запитів контролюючих органів щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ), що надійшли (надійдуть) платникам податків по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Також встановлено, що

- тимчасово суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з доходів у вигляді доплат до заробітної плати та нарахованих за періоди з 1 по 31 травня та з 1 по 30 червня 2020 року, медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, що безпосередньо зайняті у ліквідації епідемії та здійсненні заходів з запобігання поширенню COVID-19, та лікуванні пацієнтів із випадками COVID-19, компенсуватимуться таким працівникам у повному розмірі за рахунок коштів держаного бюджету України. Порядок виплати такої грошової компенсації затверджується КМУ.

- на період з 02 квітня 2020 року до завершення карантину до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб не включаються доходи у вигляді допомоги по частковому безробіттю на період карантину, які виплачуються (надаються) роботодавцем відповідно до статті 47¹ Закону України "Про зайнятість населення" (тобто звільняються від оподаткування ПДФО та військовим збором).

- органи місцевого самоврядування у 2020 році мають право прийняти рішення про внесення змін щодо зменшення ставок єдиного податку та/або плати за землю, та/або податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб (було тільки щодо ставок єдиного податку).

Новації законодавства

План-графік проведення документальних планових перевірок: порядок внесення змін

Законом України від 16.01.2020 № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" (набув чинності з 23.05.2020, крім певних положень), внесено зміни, зокрема, до п. 77.2 та 77.4 ст. 77 щодо порядку проведення документальних планових перевірок, а саме:

Внесення змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік допускається не частіше одного разу в першому та одного разу в другому кварталі такого року, крім випадків коли зміни пов'язані із змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок.

Документальна перевірка платника податків, який був включений до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік внаслідок внесення змін у такому році (інших ніж зміни найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок), може бути розпочата:

- не раніше 1 липня поточного року в разі внесення змін у першому кварталі такого року

- і не раніше 1 жовтня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка у другому кварталі такого року.

Оновлений план-графік на офіційному веб-сайті ДПС оприлюднюється:

- до 30 числа останнього місяця кварталу,

- у випадках змін найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок - до 30 числа місяця, що передує місяцю, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня її проведення надіслано (вручено) у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Тобто, про проведення планової виїзної перевірки платник податків має бути повідомлений не пізніше ніж за 10 календарних днів до її початку і таке повідомлення може направлятися в електронній формі через електронний кабінет платника податків, з дотриманням вимог ст. 42 ПКУ.

Нагадаємо, що план-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

До плану-графіка відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Останні зміни в оподаткуванні доходу при продажу легкового авто

23 травня 2020 року набув чинності Закон України від 16.01.2020 № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", яким внесено зміни, зокрема, до п. 173.2 ст. 173 щодо оподаткування доходу від продажу легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, а саме:

- дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, а саме 18%.

Отже з урахуванням змін, дохід, отриманий від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року:

- одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб;

- другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою 5%.

- третього та наступних об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу, оподатковується за ставкою 18%.

Крім того, дохід від продажу протягом звітного (податкового) року другого та наступних продажів легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.

Нагадаємо, що дохід від продажу легкового автомобіля (мотоцикла, мопеда) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).

Якщо виник податковий борг: дізнайтесь як його розстрочити (відстрочити)

kolyaka — Thu, 14 May 2020 16:34:06 GMT

Якщо виник податковий борг: дізнайтесь як його розстрочити (відстрочити)

Податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом строк, та непогашеної пені (п.п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу).

Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу (п. 100.2 ст. 100 Податкового Кодексу).

Розстроченням (відстроченням) грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120% річних облікової ставки НБУ, діючої на день прийняття рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу.

Податкові органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством.

Розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення податкового органу та укладено договір про розстрочення (відстрочення) (п. 1.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574).

Строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття податковим органом рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу (абзац другий п. 1.9 Порядку № 574).

Отже, податкові органи мають право надавати відстрочення та розстрочення податкового боргу на підставі заяви платника податків та прийнятого податковим органом відповідного рішення та укладеного договору про розстрочення (відстрочення) податкового боргу.

Як отримати інформацію про податковий борг онлайн

Щомісячно на офіційному сайті ДПС (https://tax.gov.ua/: Головна/Відкриті дані/Інформація) оприлюднюється інформація щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, із зазначенням керівників таких суб’єктів господарювання, та сум податкового боргу в розрізі платежів та територіальних податкових органів (п. 35.4 ст. 35 Податкового кодексу).

Крім того, на офіційному вебпорталі ДПС працює електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», який розміщено на головній сторінці вебпорталу (https://tax.gov.ua/businesspartner).

Для перевірки надійності ділового партнера, зокрема, щодо сумлінності у сплаті податків, достатньо ввести відому інформацію в одне з полів або в обидва поля і система здійснить пошук у базах даних, доступних для публічного використання та повідомить про результати пошуку з зазначенням інформації щодо відсутності або наявності боргу у платника податків.

У полі «Податковий номер» вказується код за ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків/серія та/або номер паспорта (для фізичних осіб – платників податків, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати платежі за серією та/або номером паспорта).

У полі «Найменування/прізвище, ім’я, по батькові платника податків» зазначається повністю точна назва платника податків.

Оновлення інформації на вебпорталі ДПС щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (про наявність заборгованості) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників в центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.

Крім того, меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надає платнику податків з використанням кваліфікованого електронного підпису доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів.

Також платник податків має право надіслати запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС за формою «F/J1300203» через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.

Якщо виник податковий борг: порядок прийняття рішення про його розстрочення (відстрочення)

Платник податків має право звернутися до податкового органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу (п. 100.2 ст. 100 Податкового Кодексу).

Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків затверджено наказом МФУ від 30.11.2012 №1261.

Рішення про розстрочення, відстрочення податкового боргу чи грошових зобов’язань, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки приймається у такому порядку:

- стосовно загальнодержавних податків та зборів – керівником (його заступником або уповноваженою особою) податкового органу з урахуванням особливостей, визначених п. 100.9 ст. 100 ПКУ;

- стосовно місцевих податків та зборів – керівником (його заступником або уповноваженою особою) податкового органу та затверджується фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки та збори.

Для отримання розстрочення платником податків подається:

- заява, згідно з якою визначено підставу для її отримання (перелік обставин, що є підставою для розстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу заявника, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1235);

- економічне обґрунтування.

Для отримання відстрочення платником податків подається:

- заява, згідно з якою визначено підставу для її отримання

Відповідно до п. 100.9 ст. 100 ПКУ, рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки:

- щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) Державної податкової служби України, про що повідомляється Міністерство фінансів України.

- щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, у разі, якщо сума, заявлена до розстрочення, відстрочення, або сума розстрочених, відстрочених грошових зобов’язань чи податкового боргу, щодо яких переносяться строки сплати, становить 1 мільйон гривень та більше, приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) Державної податкової служби України за погодженням з Міністерством фінансів України.

- якщо сума попередньо наданого розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу не була погашена, приймається за вмотивованим та обґрунтованим рішенням керівника (заступника керівника) Міністерства фінансів України.

Якщо на рахунку відсутні кошти, чи може представник сплатити грошове зобов’язання або податковий борг?

Платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом.

Податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ (п. 36.1 ст. 36 ПКУ).

Виконання податкового обов’язку може здійснюватися платником самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента (п. 36.4 ст. 36 ПКУ).

Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, – податковим агентом, або представником платника податку (п. 38.2 ст. 38 ПКУ).

Платник податків веде справи, пов’язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника (ст. 19 ПКУ).

Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків-фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства.

При цьому, забороняється будь-яка уступка грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам (п. 87.7 ст. 87 ПКУ). Крім випадків, коли гарантами повного та своєчасного погашення грошових зобов’язань платника податків є інші особи, якщо таке право передбачено ПКУ.

Отже, сплата податку або збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Разом з тим, передача платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄВ) своїх обов’язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством (частина дев’ята ст. 25 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Отже, грошове зобов’язання (крім ЄВ) або податковий борг платника податків по податках та зборах може погасити інший суб’єкт господарювання або фізична особа (в тому числі засновник, директор тощо) за умови, що такий суб’єкт господарювання або фізична особа є податковим агентом, або представником платника податку.

Водночас, якщо сума грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків була погашена іншим суб’єктом господарювання (юридичною особою, фізичною особою – підприємцем або фізичною особою), то сплачена сума включається до складу загального оподатковуваного доходу платника податків, за якого було сплачено грошове зобов’язання або борг.

Черговість зарахування коштів за платіжним дорученням у разі наявності податкового боргу

У разі наявності у платника податків податкового боргу податкові органи зобов’язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків (п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу).

У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст. 95 ПКУ або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов’язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов’язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені (п. 131.2 ст. 131 ПКУ).

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), податковий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному п. 131.2 ст. 131 ПКУ.

Як громадянин може отримати інформацію про наявність або відсутність у нього податкового боргу?

Громадянин, який не є суб’єктом господарювання, може отримати інформацію про наявність (відсутність) податкового боргу, скориставшись Електронним кабінетом, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

У приватній частині Електронного кабінету режим «Стан розрахунків з бюджетом» надає користувачу Електронного кабінету доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків, зборів та інших платежів (дані інтегрованої картки платника).

Суми заборгованості перед бюджетом позначено червоним кольором.

Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або через Інтегровану систему електронної ідентифікації - id.gov.ua (MobileID та BankID).

Крім цього, у разі виникнення у платника податків податкового боргу, податковий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 ПКУ).

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Слід зазначити, що фізичні особи-громадяни мають право звернутися з письмовою заявою до податкового органу:

- за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо нарахованої суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

- за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо нарахованої суми транспортного податку;

- за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо нарахованої суми плати за землю.

Це передбачено п.п. 266.7.3 ст. 266, п.п. 267.6.10 «в») ст. 267, п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу.

З 1 січня 2021 року діятиме єдиний рахунок для сплати податків, зборів та ЄСВ: що варто знати

Кабінет Міністрів України Постановою від 29 квітня 2020 року № 321 затвердив «Порядок функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 35¹ Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади».

Порядок №321 визначає механізм функціонування єдиного рахунка для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків і зборів, передбачених ПКУ, єдиного соціального внеску та інших платежів, що визначені відповідним законодавством та контроль за справлянням яких покладено на ДПС.

Нагадаємо, що застосування з 1 січня 2021 року єдиного рахунку для сплати податків і зборів та ЄСВ визначено:

- Законом України від 04.10.2019 року №190-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (опублікований у виданні «Голос України» від 30.10.2019 №207)

- та Законом України від 13.04.2020 року № 559-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (опублікований у виданні «Голос України» від 17.04.2020 № 67).

Єдиний рахунок — це рахунок, який платник податків за власним бажанням може відкрити в Казначействі та використовувати для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, передбачених ПКУ і ЄСВ.

Тобто, через єдиний рахунок можна буде сплатити податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, ЄСВ, єдиний податок, рентну плату, а також податковий борг за такими податками.

При цьому, єдиний рахунок не використовується для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу:

- з ПДВ та акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового (для їх сплати є спеціальні системи електронного адміністрування),

- частини чистого прибутку (доходу) державними та комунальними підприємствами та їхніми об’єднаннями.

Для відкриття єдиного рахунку платник податків подає відповідне повідомлення до ДПС через свій електронний кабінет.

На підставі такого повідомлення ДПС не пізніше наступного робочого дня включає такого платника до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.

У разі повідомлення про відмову від використання єдиного рахунка, виключення такого платника з реєстру відбудеться з 1 січня календарного року, що настає за роком, в якому було подано повідомлення про відмову від використання єдиного рахунка.

Під час використання платником єдиного рахунка для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків і зборів, ЄСВ та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством.

Для зарахування коштів на єдиний рахунок платник заповнює розрахунковий документ на переказ відповідно до вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого Мінфіном.

Зарахування коштів на єдиний рахунок та перерахування з єдиного рахунка підтверджуються Казначейством шляхом надання ДПС інформації про рух коштів на єдиному рахунку.

На підставі інформації про рух коштів на єдиному рахунку ДПС відображає кошти в єдиній картці платника у режимі реального часу, але не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації від Казначейства.

Реєстр платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків формується ДПС щоденно, крім вихідних, святкових та неробочих днів, у межах коштів, сплачених на єдиний рахунок таким платником податків, з дотриманням такої черговості сплати:

у першу чергу - недоїмка з єдиного внеску;

у другу чергу - податковий борг у межах відповідного податку або збору, заборгованості з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, згідно з черговістю його виникнення, з урахуванням положень п. 131.2 ст. 131 ПКУ;

у третю чергу - грошові зобов’язання, визначені на підставі податкових повідомлень-рішень, у хронологічному порядку надходження розрахункових документів на зарахування коштів на єдиний рахунок, якщо такі розрахункові документи містять інформацію про дату та номер відповідного податкового повідомлення-рішення;

у четверту чергу - визначені платником податку (податковим агентом) грошові зобов’язання із загальнодержавних податків та зборів, місцевих податків, єдиного внеску у хронологічному порядку надходження розрахункових документів на зарахування коштів на єдиний рахунок, якщо такі розрахункові документи містять інформацію про призначення відповідного платежу та його одержувача;

у п’яту чергу - грошові зобов’язання із загальнодержавних податків та зборів у хронологічному порядку надходження податкових декларацій (розрахунків) у сумі податкових зобов’язань відповідного податкового періоду, з урахуванням строків сплати;

у шосту чергу - грошові зобов’язання з місцевих податків у хронологічному порядку надходження податкових декларацій (розрахунків) у сумі податкових зобов’язань відповідного податкового періоду, з урахуванням строків сплати;

у сьому чергу - інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, у хронологічному порядку надходження розрахункових документів на зарахування коштів на єдиний рахунок, якщо такі розрахункові документи містять інформацію про призначення відповідного платежу та його одержувача.

Декларування 2020 Отримано спадок: за яких умов оподатковуються об’єкти спадщини та подається декларація?

kolyaka — Wed, 25 Mar 2020 17:19:32 GMT

Декларування 2020

Отримано спадок: за яких умов оподатковуються об’єкти спадщини та подається декларація?

З початку 2020 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2019 року.

Громадяни, які подають податкові декларації про майновий стан і доходи, розподіляються на дві категорії:

- особи, які зобов’язані подати річну декларацію,

- особи, які мають право подати декларацію.

Оподаткування об’єктів спадщини залежить від ступеня споріднення спадкодавця і спадкоємця та резидентського статусу.

За нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються об'єкти спадщини, що успадковуються членами сім'ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення;

За ставкою 5% оподатковується вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.

Ставка 18% застосовується для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.

Отже, фізичні особи, що одержали дохід у вигляді спадщини, який оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість такої спадщини до складу загального річного оподатковуваного доходу.

Такі фізичні особи можуть не подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації.

Фізичні особи, які отримали спадщину, що оподатковується за ставками 5% та 18%, зобов'язані включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року (не пізніше 30 квітня 2020 року).

Декларація подається за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 №859 (у редакції від 25.04.2019 №177).

Зазначена норма передбачена п.п. 164.2.10 ст. 164; п. 174.2, п. 174.3 ст. 174, п. 179.2 ст. 179 Податкового кодексу.

Збільшення реєстраційної суми в системі електронного адміністрування ПДВ

Відповідно до п. 200¹.3 ст. 200¹ Податкового кодексу обчислюється реєстраційна сума, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН на суму податку (åНакл).

Складовою формули обчислення реєстраційної суми в системі електронного адміністрування ПДВ є сума поповнення електронного рахунку ( å ПопРах).

åПопРах – це загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку.

На рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ платника зараховуються кошти:

- з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до п. 200¹.3 ст. 200¹ ПКУ;

- з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з цього податку;

- з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;

- з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ, повернутих платнику податків у порядку, встановленому п. 43.4¹ ст. 43 ПКУ.

Збільшення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН шляхом поповнення рахунка в системі електронного адміністрування ПДВ з інших джерел, не передбачено.

Здійснення платником єдиного податку діяльності, не внесеної в Реєстр платників єдиного податку: податкові наслідки

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містяться дані, зокрема, про види діяльності фізичних осіб-підприємців.

Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п.299.1 ст. 299 Податкового кодексу).

До реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про платника єдиного податку, зокрема, види господарської діяльності (п.п.8) п. 299.7 ст. 299 ПКУ).

Отже, платник єдиного податку не має права здійснювати в межах підприємницької діяльності види діяльності, які не зазначені в його облікових даних.

Платник єдиного податку, який здійснює види діяльності, не зазначені в реєстрі платників єдиного податку, зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів (загальна система оподаткування) з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалися види діяльності (п.п. 7) п.п. 298.2.3 ст. 298 ПКУ).

У разі якщо підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Податковим кодексом для платників податку - фізичних осіб (п.177.6 ст.177 ПКУ)

Перехід підприємства на спрощеній системі оподаткування на сплату податку на прибуток: коли це обов’язково

Платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом, у таких випадках та в строки:

- у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку 3-ї групи (понад 5 млн. грн.) - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

- у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;

- у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

- у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

- у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Крім того, платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату податку на прибуток підприємств, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів.

Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву.

Зазначена норма передбачена п.п. 298.2.1 - п.п. 298.2.3 ст. 298 Податкового кодексу України.

ГУ ДПС у Запорізькій області

Товари передаються працівнику безоплатно: які наслідки при оподаткуванні податком на доходи фізичних осіб?

kolyaka — Wed, 25 Mar 2020 17:18:00 GMT

Товари передаються працівнику безоплатно: які наслідки при оподаткуванні податком на доходи фізичних осіб?

Об'єктом оподаткування фізичної особи - резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, зокрема, дохід, отриманий як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.

Під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Крім того, дохід, отриманий платником у вигляді додаткового блага, є об'єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи відповідні ставки податку і збору.

Отже, у разі якщо підприємством безоплатно передаються працівнику товари, то їх вартість включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу працівника як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах за ставками 18% та 1,5%.

При цьому для військового збору не передбачено застосування коефіцієнта, визначеного п. 164.5 ст. 164 Кодексу.

Зазначена норма передбачена пп. 163.1.1 ст. 163, пп. 164.2.17 "е", п. 164.5 ст. 164, пп. 168.1.1 ст. 168, пп. 1.2 п. 16¹підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України.

Дохід платника єдиного податку та заповнення книги обліку доходів і витрат

Для підприємця - платника єдиного податку доходом є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.

До суми доходу за звітний період також включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Для платника єдиного податку 3-ї групи, який є платником ПДВ до суми доходу включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

При цьому до доходу не включаються пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхових виплат і відшкодувань, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

У разі використання платіжних терміналів при здійсненні розрахунків за товари (роботи, послуги) доходом підприємця-платника єдиного податку вважається вся вартість реалізованого товару (робіт, послуг) з врахуванням відсотків (комісії) банку.

Підприємці – платники єдиного податку ведуть книгу обліку доходів і книгу обліку доходів і витрат за формою, встановленою наказом МФУ № 579 від 19.06.2015.

Підприємці – платники єдиного податку 1-3 груп, які не є платниками ПДВ, ведуть Книгу обліку доходів. Підприємці – платники єдиного податку 3-ї групи, які зареєстровані платниками ПДВ, ведуть Книгу обліку доходів і витрат.

Записи у Книзі обліку доходів і витрат виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема про кошти, які надійшли на поточний рахунок платника податку та/або які отримано готівкою (окремо в готівковій та безготівковій формі) (п. 5 та п. 6 Наказу №579).

Отже, у разі отримання доходу в готівковій та безготівковій формі запис в Книзі здійснюється окремими рядками за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, а датою отримання доходу вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок або отримання готівки в касу.

Зазначена норма передбачена ст. 292, п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу.

Декларування 2020

За яких умов громадянин може скористатись правом на податкову знижку

З 1 січня 2020 року розпочалася кампанія декларування доходів, отриманих фізичними особами у 2019 році.

Під час кампанії декларування податкові декларації про майновий стан і доходи подають громадяни, які зобов’язані декларувати свої доходи, а також особи, які мають право добровільно подати декларацію для застосування права на податкову знижку.

Податкова знижка - це сума витрат платника податку на оплату товарів, послуг резидента протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення загального річного оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати.

Податковим кодексом визначено перелік умов, у разі дотримання яких у громадянина виникає право на податкову знижку.

Це такі умови:

– отримання доходу у вигляді заробітної плати. При цьому загальна сума податкової знижки не може перевищувати суми річної заробітної плати у поточному році;

– витрати мають бути фактично здійснені та підтверджені документально (платіжними та розрахунковими документами, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами тощо). Такі документи обов’язково мають містити інформацію про вартість товарів (робіт, послуг) та строк їх продажу (виконання, надання);

– податкова знижка може бути надана виключно резиденту України, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має про це відмітку у паспорті.

– скористатися правом на нарахування податкової знижки можна лише за наслідками звітного податкового року. Таке право не продовжується та не переноситься на наступний рік, якщо громадянин не скористався своїм правом у встановлений строк.

Для отримання податкової знижки до податкового органу за місцем реєстрації до 31 грудня 2020 року необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 №859 (у редакції від 25.04.2019 №177).

Зазначена норма визначена ст. 166 Податкового кодексу.

Підприємство – платник єдиного податку тимчасово припиняє господарську діяльність. Чи сплачувати земельний податок?

Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Об’єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку 3-ї групи для провадження господарської діяльності.

Тобто, у разі тимчасового припинення господарської діяльності, підприємство – платник єдиного податку 3-ї групи не використовує для провадження господарської діяльності свої земельні ділянки, і як наслідок, не виконуються умови, які звільняють такого платника від сплати земельного податку.

Отже, юридичні особи – платники єдиного податку – власники земельних ділянок (землекористувачі на правах постійного користування земельними ділянками) у разі тимчасового припинення господарської діяльності сплачують земельний податок на загальних підставах.

Зазначена норма передбачена п. 269.1 ст. 269, п. 270.1 ст. 270, п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу.

Фізична особа продає продукцію, вирощену на власній земельній ділянці: що необхідно знати про оподаткування?

До загального місячного (річного) оподатковуваного податком на доходи фізичних осіб доходу не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що, зокрема вирощена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення, зокрема:

- садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва. Якщо власник сільськогосподарської продукції має ще земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), але не використовує їх (здає в оренду або обслуговує), отримані ним доходи від продажу сільськогосподарської продукції не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари. Розмір земельних ділянок, а також розмір виділених в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв), які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються), не враховуються.

Якщо розмір земельних ділянок перевищує 2 гектари, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах за ставкою 18% і військовим збором за ставкою 1,5%.

При продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) іі власник подає податковому агенту копію довідки про наявність у нього земельних ділянок.

Порядок видачі довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок за формою № 3-ДФ затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 17.01.2014 № 32.

Тобто, підставою для не включення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку доходів, отриманих від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, оброблена та/або перероблена такою фізичною особою на земельних ділянках, є наявність у такої фізичної особи довідки за формою № 3-ДФ.

Довідка про наявність у фізичної особи земельних ділянок за формою № 3-ДФ видається сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки.

Довідка видається особисто власнику сільськогосподарської продукції на підставі відомостей з Державного земельного кадастру (за наявності).

У довідці зазначаються:

- паспортні дані власника сільськогосподарської продукції (прізвище, ім’я та по батькові, серія і номер паспорта, ким і коли виданий), місце проживання (область, район, населений пункт, вулиця, будинок, корпус, квартира);

- реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків власника сільськогосподарської продукції згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

- вид цільового призначення земельної ділянки;

- розмір земельної ділянки у гектарах;

- ініціали та прізвище голови або секретаря виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради;

- дата, до якої дійсна довідка.

Отже, довідка видається власнику сільськогосподарської продукції окремо на кожну земельну ділянку, яка була використана для вирощування (вироблення) сільськогосподарської продукції.

На земельні ділянки, які здані в оренду іншим суб’єктам господарювання (не використовується безпосередньо платником податків), довідка не видається.

Якщо при продажу фізичною особою власної сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) зазначені умови не виконуються, то сума доходу, отриманого від такого продажу, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується на загальних підставах (податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%)

Такий платник податків зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 №859 (у редакції від 25.04.2019 №177), а також сплатити податок з таких доходів.

Зазначена норма передбачена п.п. 165.1.24 ст. 165 Податкового кодексу.

Підприємець має заборгованість з єдиного внеску, чи можливо її розстрочити?

Підприємці зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Cума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Отже, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Якщо підприємцем не отримано дохід у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.

При цьому сума единого внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (у 2020 році – 1039,06 грн.).

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Законодавством, що регулює порядок нарахування, обчислення і сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, не передбачено розстрочення та відстрочення по сплаті заборгованості єдиного внеску.

Зазначена норма передбачена ст. 7, част. 11 та 12 ст. 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Якщо підприємцю на загальній системі оподаткування списується кредиторська заборгованість: які наслідки?

kolyaka — Fri, 20 Mar 2020 14:22:06 GMT

Якщо підприємцю на загальній системі оподаткування списується кредиторська заборгованість: які наслідки?

Об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб підприємців, що застосовують загальну систему оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі - самозайняті особи), зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат, у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

У графі 2 «Сума доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності або незалежної професійної діяльності» Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть підприємці на загальній системі оподаткування, відображається сума доходу, отриманого від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема:

- кошти, що надійшли на поточний рахунок, касу платника податків та/або отримано готівкою,

- сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності,

- вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Кредитор – це юридична або фізична особа, яка має підтверджені у встановленому порядку вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Кредиторська заборгованість - це заборгованість платника податку перед іншими суб’єктами господарювання за отримані товари (роботи, послуги).

Отже якщо кредитором списується заборгованість підприємцю на загальній системі оподаткування, то сума списаної заборгованості включається до складу загального оподатковуваного доходу такого підприємця та оподатковується на загальних підставах за ставкою 18%.

Зазначена норма передбачена п.14.1.95. ст. 14, п. 177.2, п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу та п.п. 6.2 «Порядку ведення Книги обліку доходів та витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність», затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів від 16.09.2013 № 481.

Платникам ПДВ: надання пояснення та/або копій документів при зупиненні реєстрації розрахунку коригування на зменшення суми

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача – платника ПДВ, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН податковий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються:

- номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

- критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник ПДВ;

- пропозиція щодо надання пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації.

Отже, у разі зупинення реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування, який передбачає зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, пояснення та копії документів, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування в ЄРПН, подаються платником ПДВ – продавцем, що зазначений в розрахунку коригування та податковій накладній, яка коригується.

Зазначена норма передбачена п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу, п. 10, п. 11 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 №1165.

Інформація про платників, у яких є податковий борг, розміщена на офіційному вебпорталі ДПС

Щомісячно на офіційному вебпорталі ДПС (tax.gov.ua) оприлюднюється інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, з якою можна ознайомитись за посиланням: Головна/Відкриті дані/Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг.

Меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надає платнику податків з використанням кваліфікованого електронного підпису, доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів.

При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу.

Платникам ПДВ: подання таблиці даних у разі зупинення реєстрації податкової накладної

Платник ПДВ має право подати до ДПС таблицю даних платника податку на додану вартість за встановленою формою.

У разі коли за результатами перевірки ПН/РК визначено, що ПН/РК відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у п. 3 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою КМУ від 11.12. 2019 № 1165, зокрема, якщо у ПН/РК відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з ДКПП, які зазначені у Таблиці, врахованій податковим органом, реєстрація таких ПН/РК не зупиняється в ЄРПН.

Таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником ПДВ до податкового органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Оскільки таблиця – це інформація про специфіку діяльності платника ПДВ, подання якої є правом незалежно від факту зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, то Таблиця може бути подана без наявності факту зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

У таблиці даних платника податку зазначаються:

- види економічної діяльності відповідно до КВЕД ДК 009:2010;

- коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;

- коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 (ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Одночасне заповнення граф щодо придбання (отримання) і постачання/надання товарів/послуг в одному рядку Таблиці не допускається.

Коди послуг згідно з ДКПП у Таблиці мають містити від 5 до 14 символів.

Після подання Таблиці, надалі при складанні ПН/РК, коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з ДКПП мають вказуватися на рівні тих знаків (цифр), які зазначені в поданій Таблиці.

Якщо в Таблиці коди будуть вказані на рівні 4 перших цифр, а в ПН/РК - на рівні 12 цифр, то реєстрація такої ПН/РК може бути зупинена (наприклад, код «33.12» і код «33.12.24-00.00» не ідентичні і розуміються як різні коди).

Отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, не позбавляє платника податку права навести у Таблиці інформацію щодо товарів відносно яких вона отримана.

Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Таблиця з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п’яти робочих днів після її отримання. За результатами розгляду приймається рішення про врахування або неврахування Таблиці, яке надсилається платнику в порядку, встановленому ст. 42 ПКУ.

Зазначений порядок передбачений п. 2, п. 4, п. 12 - 16 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою КМУ від 11.12. 2019 № 1165.

РРО - новації

Етапи впровадження РРО підприємцями - платниками єдиного податку

Законом України від 20.09.2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» передбачені нові норми щодо застосування РРО платниками єдиного податку, а саме:

До 01.10.2020 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються підприємцями - платниками єдиного податку 2-ї – 4-ї груп незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн., крім тих, які здійснюють:

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я.

З 01.10.2020 до 01.01.2021 РРО та/або програмні РРО не застосовуються підприємцями - платниками єдиного податку 2-ї – 4-ї груп, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн., незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;

- реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

- роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

- діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг";

- діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

- діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

- реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується КМУ.

У разі перевищення підприємцем - платником єдиного податку 2-ї - 4-ї груп в календарному році обсягу доходу 1 млн. грн., застосування РРО та/або програмного РРО є обов'язковим.

З 1 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО зобов’язані застосовувати всі платники єдиного податку 2-4 групи.

Платниками єдиного податку першої групи РРО та/або програмні РРО не застосовуються.

ГУ ДПС у Запорізькій області