12:59 Відсутня діяльність – звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску не подається | |
| Відсутня діяльність – звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску не подається Якщо підприємство не провадить господарську діяльність, не має найманих працівників, відповідно не нараховує заробітну плату, то звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів ним не подається. Тобто, звіт з прочерками подавати не потрібно. Відповідна норма визначена пп. 2.13 п. II. Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року№ 454 та Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 вересня 2013 року за № 1628/24160. Платники хочуть почути звіт Міндоходів про вирішення системних проблем Платники податків вимагають від Міністерства доходів і зборів у публічному звіті відомства оприлюднити дані про вирішення системних проблем у роботі міністерства. Нагадаємо, протягом двох тижнів громадяни на офіційному веб-порталі відомства та на сторінках у соціальних мережах Facebook та «Вконтакте» мали можливість висловити свої побажання щодо змісту першого публічного звіту Міндоходів. Документ готується на доручення Міністра доходів і зборів Олександра Клименка, який обіцяв зробити щорічне відкрите звітування постійною практикою. Крім того, багато учасників обговорення цікавляться статистикою позапланових перевірок та бажають почути інформацію про кількість працівників міністерства, зміни чисельності колективу протягом року. Фахівці відомства пообіцяли, що всі пропозиції та зауваження від платників будуть враховані при підготовці публічного звіту. Нагадаємо, наприкінці вересня Міндоходів оголосило про підготовку публічного звіту про результати своєї діяльності за підсумками 2013 року. Звіт буде розроблено у рамках виконання п’ятирічної Стратегії розвитку Міністерства доходів і зборів України, якою визначено сім основних напрямів роботи відомства. Це, зокрема, розвиток партнерських відносин з громадянами та бізнесом; надання високоякісних сервісів, впровадження нових електронних сервісів та вдосконалення існуючих послуг; сприяння розвитку міжнародної торгівлі, впровадження найкращих практик у світі митного регулювання; впровадження ефективних методів протидії корупції тощо. Послуги у Центрах обслуговування платників надаються до 20-ї години Час прийому відвідувачів у ЦОП (прийом документів, консультування, надання адміністративних послуг) – щоденно у робочі дні з 9 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. та у суботу – з 9 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв. Водночас, центри обслуговування платників (далі – ЦОП) здійснюють прийом відвідувачів до 20 год. 00 хв. не рідше двох разів на тиждень. З урахуванням специфіки роботи регіону час прийому відвідувачів у ЦОП може бути встановлений щоденно у робочі дні з 8 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв., в суботу – з 8 год. 00 хв. до 15 год. 00 хв. Графік роботи ЦОП затверджується у встановленому порядку начальником або заступником начальника інспекції Міндоходів. Відповідний порядок передбачено п.11 ст.12 Закону України від 6 вересня 2012 року № 5203-VI «Про адміністративні послуги» та наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.09.13 року №519 «Про затвердження концепції та документів для забезпечення ефективної організації роботи з надання адміністративних послуг та сервісів центрами обслуговування платників». Шановні платники, для уточнення роботи ЦОП звертайтеся до органу Міндоходівза місцем вашої реєстрації. Майбутні оперативники Міндоходів прийняли присягу Курсанти 1-го курсу факультету податкової міліції Національного університету ДПС України прийняли присягу. Від імені Міністра доходів і зборів Олександра Клименка майбутніх оперативників з урочистою подією привітав начальник Головного слідчого управління фінансових розслідувань Міндоходів Анатолій Яковинець. Він побажав курсантам успіхів у навчанні, віри у власні сили та бажання працювати на економічне благо нашої держави. За час свого існування факультет податкової міліції Національного університету ДПС України підготував понад 2100 офіцерів, з яких майже третина очолила структурні оперативні підрозділи Міндоходів. Саме вони стоять на захисті економічної безпеки держави. На базі факультету понад 3400 працівників податкової міліції закінчили курси початкової підготовки, 2700 податківців підвищили свою кваліфікацію. Нагадаємо, що 2013 став роком кардинальних змін як у структурі податкової міліції, так і в її діяльності. Сьогодні головний акцент у роботі оперативних підрозділів Міндоходів зроблено на аналітичній роботі з мінімальним втручанням у справи сумлінних платників податків. Виявлення та розслідування правопорушень у податковій та митній сферах здійснюється в межах ризикоорієнтованої системи моніторингу. Партію незадекларованих новеньких «Iphone 5S» вилучили оперативники Міндоходів 12 мобільних телефонів моделі «Iphone 5S» з об‘ємом пам‘яті 16 та 64 GB співробітники Київської міжрегіональної митниці Міндоходів виявили у 26-річного українця, який намагався незаконно ввезти їх на територію України, скориставшись «зеленим коридором». Подія сталася в міжнародному аеропорту «Київ» (Жуляни) під час здійснення митного контролю пасажирів, що прибули з російського «Внуково». Оперативники Міндоходів встановили, що в одного з громадян наявні 14 мобільних телефонів. При детальному огляді багажу та особистих речей виявлено 12 нових мобільних телефонів марки «Apple» моделі «Iphone 5S» в заводській упаковці з повним комплектом аксесуарів до них та 2 «Iphone» 4 і 5 моделі з ознаками використання. Дозволені законодавством мобільні телефони у кількості 2 штук повернуто громадянину, а решту вилучено на підставі виявленого порушення митних правил, передбаченого ст. 471 Митного кодексу України. Наразі встановлюється вартість вилученого товару та готуються матеріали до суду, який і винесе рішення по суті виявленого правопорушення. Продовольчі та промислові товари є лідерами незаконного імпорту та експорту За 9 місяців 2013 року митники Міндоходів зафіксували понад 10 тисяч випадків незаконного переміщення товарів та засобів на загальну суму 266,44 млн. гривень. Лідерами серед товарів, які намагаються незаконно перемістити через український митний кордон, є продовольчі. З початку року було викрито 4,6 тис. таких випадків на загальну суму майже 26 млн. гривень. Не набагато менше зафіксовано порушень з промисловими товарами – 4,4 тис. випадків на суму майже 154,6 млн. гривень. Так, наприклад, під час митного оформлення товару загальною вартістю понад 800 тис. грн. кіровоградські митники виявили в документах певні розбіжності. Як з’ясувалося під час перевірки, для оформлення були надані сертифікати з неправдивою інформацією щодо країни походження товару, а також неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару та їх митної вартості. За ознаками правопорушення складено протокол про порушення митних правил. Незаконно перемістити валюту намагалися 482 рази на загальну суму 51,7 млн. грн., порушення з транспортними засобами зафіксовано 441 раз, загальна сума товарів понад 34,2 млн. гривень. Загалом протягом січня-вересня 2013 року митницями заведено понад 18 тис. справ про порушення митних правил на суму понад 428,8 млн. грн. Выданные ПФУ справки-расчеты об уплате ЕСВ продолжают действовать ИСД ГНСУ отметил, что справка-расчет на выплату заработной платы, выданная органом ПФУ, срок действия которой не истек, действует после 01.10.2013 г. до даты, указанной в справке (включительно). Напомним, что согласованная с органом Миндоходов (до 01.10.1013 г. – с органом ПФУ) справка-расчет позволяет банкам принимать от плательщиков ЕСВ документы на выдачу (перечисление) средств для выплаты заработной платы в случае, если сумма ЕСВ меньше 1/3 суммы средств для выплаты заработной платы (разъяснение из ЕБНЗ от 04.10.2013 г.). Возмещение работнику расходов на аренду жилья: налогообложение и учет Согласно трудовому контракту, заключенному с работником, предусмотрена компенсация ему стоимости наемного жилья. На основании договора аренды, заключенного работником предприятия с физическим лицом – предпринимателем, квитанций об оплате за проживание, выданных физическим лицом – предпринимателем, предприятие компенсирует работнику стоимость наемного жилья в сумме 3000 грн. Как отразить данную операцию в бухгалтерском и налоговых учетах (НДФЛ, ЕСВ, налог на прибыль). С целью обеспечить своих работников жильем юрлицо может выбрать один из следующих вариантов: • аренда жилья от имени юрлица с последующим предоставлением такого жилья работнику; • приобретение недвижимости юрлицом с последующим предоставлением такого жилья работнику: • компенсация работнику расходов, понесенных в связи с арендой жилья. На сегодняшний день нормы НКУ позволяют включить в состав расходов предприятия расходы, связанные с хозяйственной деятельностью при наличии необходимых первичных документов. Относятся ли к таким расходам средства, направленные на оплату жилья работников, нам и предстоит разобраться. Юридическому лицу для включения возмещения работнику расходов на аренду жилья в расходы необходимо доказать наличие факта трудовых отношений с таким физическим лицом. Для этого необходимо, прежде всего, подписать трудовой договор с физическим лицом, в котором должно быть прямо указано: • что определенное юридическое лицо (работодатель) обязуется нанимать для работника жилье; • оплата за пользование жилым помещением возлагается именно на юридическое лицо (работодателя). Налог на прибыль и НДС Выплата компенсации работнику может быть учтена как расходы предприятия, несмотря на то что прямой нормы в НКУ относительно возмещения работнику расходов на аренду жилья – нет. Однако НКУ четко устанавливает, что к расходам могут быть отнесены суммы, которые включают: начисленные расходы на выплату основной и дополнительной заработной платы и других видов поощрений и выплат, исходя из тарифных ставок, в виде премий, поощрений, возмещений стоимости товаров, работ, услуг, расходы на оплату авторского вознаграждения и за выполнение работ, услуг по договорам гражданско-правового характера, любая другая оплата в денежной или натуральной форме, установленная по договоренности сторон (п. 142.1 НКУ). Для определения структуры заработной платы следует обратиться к положениям ст. 2 Закона № 108, в соответствии с которой составной частью заработной платы является поощрительные и компенсационные выплаты. К ним, в частности, относятся выплаты в форме вознаграждений по итогам работы за год, премии по специальным системам и положениям, компенсационные и другие денежные и материальные выплаты, не предусмотренные актами действующего законодательства или осуществляемые сверх установленных законодательством норм. В соответствии с пп. 2.3.4 Инструкции № 5 выплаты социального характера в денежной и натуральной формах, в частности выплаты индивидуального характера на оплату квартиры и наемного жилья, относятся к прочим поощрительным и компенсационным выплатам, формирующим фонд оплаты труда (п. 1.3 Инструкции № 5). Поэтому, если трудовым договором предусмотрено возмещение работнику расходов на проживание, то предприятие, решившее компенсировать работнику расходы на аренду квартиры, может такие расходы (как расходы на оплату труда физических лиц, состоящих с предприятием в трудовых отношениях) включить в налоговом учете в расходы на основании п. 142.1 НКУ. Объекта обложения НДС по такой операции у предприятия в данном случае не возникает. Другими словами, для отнесения возмещения работнику расходов за аренду жилья в расходы для уменьшения налогооблагаемой базы по налогу на прибыль необходимо доказать, что бесплатная аренда для работника является необходимой составляющей для обеспечения хозяйственной деятельности работодателя. НДФЛ и ЕСВ Подпунктом 14.1.47 НКУ установлено, что дополнительные блага – это денежные средства, материальные или нематериальные ценности, услуги, другие виды дохода, выплачиваемые (предоставляемые) налогоплательщику налоговым агентом, если такой доход не является заработной платой и не связан с исполнением обязанностей трудового найма или не является вознаграждением по гражданско-правовым договорам (соглашениям), заключенным с таким плательщиком налога (кроме случаев, прямо предусмотренных нормами раздела IV НКУ). Согласно пп. «а» 164.2.17 включается в облагаемый доход, полученный плательщиком налога как дополнительное благо в виде стоимости использования (или компенсации такой стоимости) принадлежащего работодателю жилья, предоставленного плательщику налога в бесплатное пользование. Исключением являются случаи, когда такое предоставление или компенсация обусловлены выполнением плательщиком налога трудовой функции в соответствии с трудовым договором (контрактом) либо предусмотрены нормами коллективного договора или в соответствии с законом в установленных ими пределах. Проанализировав вышеприведенные нормы НКУ, можно сделать вывод, что в данном случае компенсация будет объектом обложения НДФЛ как дополнительное благо, поскольку жилье не принадлежит работодателю. Однако этой же нормой предусмотрено исключение и для случаев, когда стоимость оплаченного предприятием для работника жилья не является дополнительным благом для этого работника при условии, если это связано с выполнением его трудовой функции и предусмотрено коллективным и/или трудовым договором. Обращаем внимание, что данная норма не содержит ссылок на то, что стоимость жилья, оплаченная для работника предприятием, не должна облагаться налогом НДФЛ, как и на то, что такая выплата не является доходом работника. Данная норма лишь указывает, что такая выплата не является дополнительным благом. Такой вывод можно сделать из определения понятия дополнительного блага, приведенного в пп. 14.1.47 НКУ: дополнительные блага – это денежные средства, материальные или нематериальные ценности, услуги, другие виды дохода, выплачиваемые (предоставляемые) налогоплательщику налоговым агентом, если такой доход не является заработной платой и не связан с исполнением обязанностей трудового найма или не является вознаграждением по гражданско-правовым договорам (соглашениям), заключенным с таким плательщиком налога (кроме случаев, прямо предусмотренных нормами раздела IV НКУ). Кроме того, пп. «а» пп. 164.2.17 ПКУ отмечает, что предоставление или компенсация стоимости жилья не будет считаться дополнительным благом работника, если это связано с выполнением трудовой функции, а за выполнение своих обязанностей, предусмотренных трудовым договором, работник получает заработную плату. Поскольку, исходя из вопроса, компенсация аренды предусмотрена трудовым договором, такие выплаты являются составной частью заработной платы. Подтверждением данной мысли служит и тот факт, что такая выплата согласно п. 2.3.4 Инструкции № 5 включается в состав фонда оплаты труда и является объектом для начисления и удержания ЕСВ. Сумма налога с суммы возмещения стоимости жилья работнику рассчитывается по правилам, определенным п. 164.5 НКУ, поскольку возмещение стоимости жилья работнику – это, по сути, доход физлица в неденежной форме. Поэтому, чтобы можно было начислить и уплатить налог с суммы этого дохода и за его счет, как это предусмотрено пп. 168.1.1 НКУ, нужно увеличить сумму выплаченной компенсации на коэффициент, который определяется по формуле: К = 100 : (100 – Сн), где: К – коэффициент; Сн – ставка налога, установленная для таких доходов на момент начисления. Со следующего года упростится регистрация плательщиков НДС и единого налога С 1 января 2014 года субъекты хозяйствования смогут подавать заявления на регистрацию плательщиками единого налога и НДС государственному регистратору вместе с регистрационной карточкой. Государственный регистратор будет передавать отсканированные электронные копии таких заявлений в налоговые органы. Такие нововведения предусмотрены Законом от 05.09.2013 г. № 443-VII (он же – проект № 2029) и Законом № 441. Оба документа уже подписаны Президентом и вступят в силу с 1 января 2014 года. В будущем планируют вообще отказаться от свидетельства плательщика НДС и заменить его выпиской из соответствующего реестра. Сразу после регистрации данные о плательщике будут публиковаться на сайте Министерства. Предприниматели будут иметь свободный бесплатный доступ к этому реестру. Выписки можно будет заказывать, получать и предоставлять государственным органам и контрагентам в электронном виде. Каждый предприниматель получит право быть плательщиком единого налога сразу с момента регистрации, если он не является плательщиком НДС. Чи підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування до податкової накладної, яка була виписана до 01.01.12 на суму ПДВ понад 10 тис. грн. та не підлягала реєстрації в Єдиному реєстрі, якщо з урахуванням такого коригування сума ПДВ не досягає 10 тис. грн.? Відповідно до п.11 підр.2 р.ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) реєстрація податкових накладних платниками ПДВ - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума ПДВ в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року. Податкова накладна, в якій сума ПДВ не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній. Згідно із п.3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, якщо продавець складає розрахунок коригування до податкової накладної, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Реєстр), до Реєстру в обов’язковому порядку вносяться також відомості, що містяться у такому розрахунку. У разі коли продавець складає розрахунок коригування до податкової накладної, що не підлягає реєстрації, у зв’язку з чим загальна сума податку за операцією з постачання товарів (послуг) досягає обсягу, визначеного п.11 підр.2 р.XX «Перехідні положення» ПКУ, до Реєстру в обов’язковому порядку вносяться відомості, що містяться у такому розрахунку. Розрахунок коригування податкової накладної, відомості якої не внесено до Реєстру, реєструється після реєстрації такої накладної незалежно від дати її складення. З урахуванням викладеного, якщо платник податку до податкової накладної, яка була виписана до 01.01.12 на суму ПДВ понад 10 тис. грн. та не підлягала реєстрації в Реєстрі, складає розрахунок коригування, у зв’язку з чим загальна сума ПДВ після проведення коригування не досягає обсягу 10 тис. грн., то такі розрахунок коригування та податкова накладна реєстрації в Реєстрі не підлягають. Якщо ж розрахунок коригування виписується до податкової накладної, яка була виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, то такий розрахунок коригування з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній, в розрахунку коригування та незалежно від дати виписки такої податкової накладної, яка має бути попередньо зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних у разі, якщо на момент виписки її не було зареєстровано. Чи підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування до податкової накладної, яка на дату її виписки не підлягала реєстрації в Єдиному реєстрі, а на дату виписки розрахунку коригування до неї підлягає такій реєстрації? Відповідно до п.11 підр.2 р.ХХ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) реєстрація податкових накладних платниками ПДВ - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума ПДВ в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року. Податкова накладна, в якій сума ПДВ не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру ПДВ в одній податковій накладній. До платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов’язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев’ятого п.201.10 ст.201 ПКУ. Згідно із п.3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, якщо продавець складає розрахунок коригування до податкової накладної, що підлягає реєстрації, до Реєстру в обов’язковому порядку вносяться також відомості, що містяться у такому розрахунку. У разі коли продавець складає розрахунок коригування до податкової накладної, що не підлягає реєстрації, у зв’язку з чим загальна сума податку за операцією з постачання товарів (послуг) досягає обсягу, визначеного п.11 підр.2 р.XX ПКУ, до Реєстру в обов’язковому порядку вносяться відомості, що містяться у такому розрахунку. Розрахунок коригування податкової накладної, відомості якої не внесено до Реєстру, реєструється після реєстрації такої накладної незалежно від дати її складення. Враховуючи наведене, у випадку якщо розрахунок коригування складається на суму ПДВ, яка з урахуванням суми, зазначеній в податковій накладній, зменшує/збільшує суму ПДВ, передбачену п.11 підр.2 р.XX ПКУ, такий розрахунок підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних лише після реєстрації в ньому накладної, до якої виписується цей розрахунок. Чи підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна, що виписана за операціями з постачання підакцизних/імпортованих товарів, та розрахунки коригування до неї, якщо податкова накладна та перший розрахунок коригування, виписані до 01.01.12, а другий розрахунок коригування до податкової накладної після 01.01.12? Відповідно до п.11 підр.2 р.XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру ПДВ в одній податковій накладній. Пунктом 201.8 ст.201 ПКУ та п.1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.11 №1379, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.11 за №1333/20071 (далі – Порядок №1379), визначено, що право на нарахування ПДВ та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ. У разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань відповідно до ст.192 ПКУ постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (п.18 Порядку №1379). Згідно із п.3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, якщо продавець складає розрахунок коригування до податкової накладної, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, до Єдиного реєстру податкових накладних в обов’язковому порядку вносяться також відомості, що містяться у такому розрахунку. Розрахунок коригування податкової накладної, відомості якої не внесено до Єдиного реєстру податкових накладних, реєструється після реєстрації такої накладної незалежно від дати її складення. Враховуючи викладене, якщо платником податку за операціями з постачання підакцизних/імпортованих товарів до 01.01.12 виписана податкова накладна, то у разі виписування до неї розрахунків коригування реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягає той розрахунок коригування, що виписаний після 01.01.12. Відомості, що містяться у такому розрахунку коригування, вносяться до Єдиного реєстру податкових накладних після реєстрації податкової накладної, до якої він виписаний, та першого розрахунку коригування. Які будуть наслідки для платника податку, якщо він повинен був, але не зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування до неї? Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. Чи підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування до податкової накладної, виписаної до 01.01.12, якщо коригування проводиться на суму ПДВ понад 10 тис. грн.? Відповідно до вимог Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.11 № 1379, у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань відповідно до статті 192 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755 – VI (далі – ПКУ) постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної. Якщо розрахунок коригування складається платником податку до податкової накладної, яка відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПКУ та пункту 11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, такий розрахунок надається покупцю тільки після його реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних. У випадку якщо розрахунок коригування складається на суму податку на додану вартість, яка перевищує суму, передбачену пунктом 11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, такий розрахунок підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних лише після реєстрації в ньому накладної, до якої виписується цей розрахунок. На підставі вказаного розрахунку отримувач товарів/послуг здійснює коригування податкового кредиту відповідно до статті 192 ПКУ (за умови дотримання положень законодавчих актів щодо віднесення сум до податкового кредиту) з обов’язковим відображенням зазначених коригувань у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних (з від’ємним чи позитивним значенням). З урахуванням викладеного, якщо розрахунок коригування складається на суму ПДВ, яка перевищує 10 тис. грн., такий розрахунок підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних лише після реєстрації в ньому накладної, до якої виписується цей розрахунок. | |
|
| |
| Всего комментариев: 0 | |
Поиск |
|---|
Календарь |
|---|
Наш опрос |
|---|
Друзья сайта |
|---|
Статистика |
|---|
Онлайн всего: 1 Гостей: 1 Пользователей: 0 |