Запорожский Городской Союз Предпринимателей "Ника"

Главная » 2013 » Февраль » 5 » Щодо справляння збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності
21:00
Щодо справляння збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності

Щодо справляння збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності

Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності (далі - збір), як встановлено статтею 10 Кодексу, належить до місцевих податків і зборів та є обов'язковим до сплати на території відповідних територіальних громад (пункт 8.3 статті 8 Кодексу).

Згідно із підпунктом 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Кодексу платниками збору є суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності:

а) торговельна діяльність у пунктах продажу товарів;

б) діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України;

в) торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти;

г) діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей).

Підпунктом 267.5.2 пункту 267.5 статті 267 Кодексу встановлені строки сплати збору (далі - строки):

- за провадження торговельної діяльності з придбанням короткотермінового торгового патенту - не пізніш як за один календарний день до початку провадження такої діяльності;

- за провадження торговельної діяльності (крім торговельної діяльності з придбанням короткотермінового торгового патенту), діяльності з надання платних послуг, здійснення торгівлі валютними цінностями - щомісяця не пізніше 15 числа, який передує звітному місяцю;

- за здійснення діяльності у сфері розваг - щоквартально не пізніше 15 числа місяця, який передує звітному кварталу.

Відповідно до пункту 125.1 статті 125 Кодексу несплата (неперерахування) суб'єктом господарювання сум збору за здійснення деяких видів підприємницької діяльності, зазначених у підпункті 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Кодексу, в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків ставок збору, встановлених статтею 267 Кодексу.

У разі невнесення суб'єктом господарювання збору у встановлені строки дія такого патенту анулюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулося таке порушення (підпункт 267.7.4 пункту 267.4 статті 267 Кодексу).

Враховуючи зазначене, торговий патент підлягає анулюванню у випадку, якщо суб'єкт господарювання не вніс плату за торговий патент до першого числа звітного місяця (кварталу) та за несвоєчасну сплату до нього буде застосована штрафна санкція відповідно до пункту 125.1 статті 125 Кодексу.

Якщо суб'єкт господарювання, у якого анульовано дію патенту, продовжує здійснювати діяльність, передбачену статтею 267 Кодексу, вважається, що така діяльність здійснюється без отримання відповідних торгових патентів з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулося таке порушення.

 

Спецрежим оподаткування для сільгоспвиробників.

 

Для сільськогосподарських підприємств спеціальний режим оподаткування поширюється на операції з поставки сільськогосподарських товарів/послуг (п. 209.2 ст. 209 Кодексу).

Сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником (п. 209 Кодексу).

Добрива тваринного або рослинного походження (до яких належить пташиний послід) класифікуються в товарній групі 31 "Добрива" за кодом 3101 00 00 00 "Добрива тваринного або рослинного погодження, у суміші або ні, піддані хімічній обробці або ні; добрива, одержані в результаті змішування або хімічної обробки речовин тваринного або рослинного походження".

Таким чином пташиний послід не є сільськогосподарськими товарами в розумінні Податкового кодексу, тому операції з його постачання слід відображати в декларації з податку на додану вартість, за якою здійснюється сплата податку на додану вартість до бюджету.

 

 

 

Щодо використання електронних митних декларацій для віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість у разі ввезення товарів на митну територію України та зняття з валютного контролю імпортних операцій

 

.Відповідно до пункту 3 статті 257 Митного кодексу України (далі - Кодекс) митна декларація (далі - МД) та інші документи, подання яких митним органам передбачено цим Кодексом, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу.

Відповідно до статей 257, 260 та 269 Кодексу Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.05.2012 N 450 "Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій", якою затверджено Положення про митні декларації (далі - Положення).

Абзацом 2 пункту 16 Положення передбачено, що електронна митна декларація вважається оформленою за наявності внесеної до неї посадовою особою митного органу, яка завершила митне оформлення, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відмітки про завершення митного оформлення та засвідчення такої декларації електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення.

Оформлена електронна митна декларація за допомогою автоматизованої системи митного оформлення перетворюється у візуальну форму, придатну для сприйняття її змісту людиною, у форматі, що унеможливлює у подальшому внесення змін до неї, засвідчується електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення, та надсилається декларанту або уповноваженій ним особі.

Пунктом 3.3 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.99 N 136, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 року за N 338/3631 (із змінами), передбачено, що в разі імпорту продукції з увезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, така операція резидента знімається з контролю на підставі МД (типу IM-40 "Імпорт", IM-41 "Реімпорт", IM-72 "Магазин безмитної торгівлі", IM-75 "Відмова на користь держави", IM-76 "Знищення або руйнування") та за наявності інформації про цю операцію в реєстрі МД.

Відповідно до пункту 5.4 Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 N 651, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 року за N 1372/21684, за письмовим зверненням осіб, а також у випадках, передбачених законодавством, митний орган (підрозділ митного органу) засвідчує ксерокопії оформлених аркушів МД на паперовому носії або копії оформлених електронних МД на папері.

Для засвідчення ксерокопій оформлених аркушів МД на паперовому носії, за якими оформлено транспортні засоби, складові частини, що мають ідентифікаційні номери та підлягають державній реєстрації, письмове звернення не вимагається.

Копія електронної МД на папері являє собою засвідчене посадовою особою митного органу в порядку, передбаченому цим підпунктом, візуальне подання на папері оформленої митним органом електронної МД, відображеної у форматі *.xps.

Засвідчення здійснюється шляхом проставлення посадовою особою митного органу у верхній частині лицьового боку кожного аркуша ксерокопії МД на паперовому носії або роздрукованої на папері копії електронної МД відмітки "Копія. Згідно з оригіналом", особистого підпису, ініціалів і прізвища, дати засвідчення копії та відбитка особистої номерної печатки.

Таким чином, зазначені копії митних декларацій можуть бути визнані документом, що є підставою для зняття з валютного контролю імпортних операцій, та підтвердженням сум податку на додану вартість, які відносяться до податкового кредиту.

При цьому слід зауважити, що у разі подання відповідно до статей 259 і 260 Кодексу попередньої, тимчасової або періодичної митної декларації до податкового кредиту відносяться суми податку на додану вартість лише після подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою протягом строків, визначених відповідно до Кодексу, додаткової декларації, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою, тимчасовою або періодичною митною декларацією.

 

Щодо застосування норм Податкового кодексу України стосовно реєстрації платником ПДВ.

 

Реєстрація особи як платника податку на додану вартість може здійснюватись як в обов'язковому порядку, так і за добровільним рішенням осіб.

Для реєстрації за добровільним рішенням, особа, яка провадить оподатковувані операції і відповідно до пункту 181.1 статті 181 Кодексу не є платником податку у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій є меншими 300 тис. грн., вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

Реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.

Зважаючи на вищевикладене, якщо особа виявила бажання добровільно зареєструватися в якості платника податку на додану вартість, такій особі необхідно проводити будь-які оподатковувані операції.

 

 

Щодо деяких питань визначення дати виникнення податкових зобов'язань.

 

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Таким чином, у випадку коли першою подією при визначенні дати виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість є експорт товарів, такою датою є дата підтвердження факту вивезення товарів за межі митної території України, тобто дата здійснення відповідного запису на митній декларації посадовою особою митного органу, засвідченого печаткою.

 

 

Щодо деяких питань заповнення податкової накладної.

 

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу податкову накладну.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця (пункт 201.4 статті 201 Кодексу).

Пунктом 12.1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 N 1379, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за N 1333/20071 (далі - Порядок), передбачено, що до графи 2 податкової накладної вносяться дані щодо дати виникнення податкового зобов'язання у продавця.

Пунктом 3 Порядку передбачений формат заповнення дати складання податкової накладної, зокрема передбачено, що крапки, коми та інші розділові знаки в даті виписки податкової накладної не проставляються. Однак слід зазначити, що в полі дати виписки податкової накладної передбачені клітини для заповнення такої дати: дві клітини для числа, дві клітини для місяця та чотири клітини для року складання такої накладної.

З урахуванням того, що Порядком не передбачений формат заповнення графи 2 податкової накладної, проставлення розділових знаків (крапок) при заповнення цієї графи не вважатиметься помилкою, яка може бути підставою для ненадання покупцю права на податковий кредит.

Відповідно до формату складання податкової накладної в електронному вигляді, затвердженому Державною податковою службою України, передбаченому для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, дата виникнення податкового зобов'язання також заповнюється з крапками.

 

 Щодо деяких питань складання податкових накладних.

 

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Таким чином, податкова накладна може бути складена в один спосіб: або в паперовому вигляді, або в електронній формі. При цьому вибір формату складання податкової накладної залишається за покупцем.

У разі коли за вимогою покупця податкова накладна складена в електронній формі, така податкова накладна підлягає обов'язковій реєстрації в ЄРПН незалежно від суми податку на додану вартість та номенклатури товару (в тому числі його походження), зазначених в ній.

 

 Щодо деяких питань заповнення податкової накладної державною мовою.

 

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого Указом Президента України від 12.05.2011 N 584, що відповідає приписам Закону України від 17.03.2011 N 3166 "Про центральні органи виконавчої влади", встановлено, що Державна податкова служба України відповідно до покладених на неї завдань розробляє форми податкових розрахунків, звітів, декларацій та інших документів і забезпечує їх затвердження у встановленому порядку.

Пунктом 201.2 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Відповідно до пункту 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 N 1379, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за N 1333/20071 (далі - Порядок), податкова накладна заповнюється державною мовою за встановленою формою.

Положення про українську мову як державну міститься у розділі I "Загальні засади" Конституції України, який закріплює основи конституційного ладу в Україні.

Згідно статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

Частиною шостою Закону України "Про засади державної мовної політики" встановлено, що регіональна мова або мова меншини (мови) використовуються на відповідній території України в роботі місцевих органів державної влади, органів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, застосовується і вивчається в державних і комунальних навчальних закладах, а також використовується в інших сферах суспільного життя в межах і порядку, що визначаються Законом.

Враховуючи зазначене, а також те, що вимоги стосовно заповнення податкової накладної та безпосередньо форми останньої стосуються не лише одного певного регіону, а території України в цілому, податкові накладні повинні заповнюватись державною мовою.

 

 

Щодо деяких питань оподаткування ПДВ.

Відповідно до п. 139.1.6 ст. 139 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) не включається до складу витрат, зокрема сума податку на додану вартість включеного до ціни товару (роботи, послуги), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються із сум виплат таких доходів згідно з розділом IV цього Кодексу.

Для платників податку, які не зареєстровані як платники податку на додану вартість, до складу витрат входять суми податків на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів, робіт, послуг, вартість яких належить до витрат такого платника податку.

У разі якщо платник податку, зареєстрований як платник податку на додану вартість, одночасно проводить операції з продажу товарів (виконання робіт, надання послуг), що оподатковуються податком на додану вартість та звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування таким податком, податок на додану вартість, сплачений у складі витрат на придбання товарів, робіт, послуг, які входять до складу витрат, та основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включається відповідно до витрат або вартість відповідного об'єкта основних засобів чи нематеріального активу збільшується на суму, що не включена до податкового кредиту такого платника податку згідно з розділом V цього Кодексу.

У разі якщо платник податку на додану вартість відповідно до розділу V цього Кодексу визначає базу оподаткування для нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість виходячи із винагороди (маржинального прибутку, маржі), податок на додану вартість, сплачений у складі витрат на придбання товарів (послуг), які входять до складу витрат та основних засобів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включається відповідно до витрат або до вартості відповідного об'єкта основних засобів чи нематеріального активу.

Враховуючи вищевикладене, платник включає до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток ПДВ, сплачений у складі витрат на придбання товарів та не включений до податкового кредиту для використання таких товарів в операціях, що звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування ПДВ.

 

 

 

Просмотров: 807 | Добавил: kolyaka | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Четверг, 25.04.2024, 15:13
Приветствую Вас Гость

Поиск

Календарь

«  Февраль 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728

Архив записей

Наш опрос

Оцените мой сайт
Всего ответов: 54

Друзья сайта

  • Асамблея ГО МСБУ
  • Политическая партия "Новая жизнь"
  • Верховна Рада України
  • Офіційний портал Запорізької міської влади
  • ТОВАРИСТВО ПІДПРИЄМЦІВ "КРАЙ"
  • Статистика


    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0