Запорожский Городской Союз Предпринимателей "Ника"

Помилка в індивідуальному податковому номері контрагента при складанні податкової накладної. Як виправити?

Дані, наведені в податковій звітності з ПДВ, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (абз. перший п. 6 розділу ІІІ Порядку № 21).

Оскільки у декларації зазначаються дані, визначені на підставі первинних документів, відображенню у податковій звітності з ПДВ підлягають податкові зобов’язання, визначені на дату складання податкової накладної з «невірним» індивідуальним податковим номером (ІПН).

Розрахунок коригування та друга податкова накладна не впливають на визначене податкове зобов’язання, тому операція, пов’язана з виправленням помилки в ІПН покупця, відображенню у податковій звітності з ПДВ не підлягає.

Виправлення помилок, що були допущені у додатку 5 «Розшифровка податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» до декларації та які не вплинули на числові показники декларації, проводиться шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, до якого додається додаток 5 з відміткою «Уточнюючий» (п. 8 розділу VІ Порядку № 21).

В Уточнюючому розрахунку до гр. 4 переносяться показники декларації, додаток 5 до якої уточнюється, до гр. 5 – всі відповідні показники декларації з урахуванням виправлених помилок (відповідають показникам з гр. 4), а гр. 6 не заповнюється.

Для виправлення запису неправильно вказаного ІПН (покупця або постачальника) в уточнюючому додатку 5:

- повторюється помилковий запис ІПН, при цьому вартісні показники вказуються зі знаком «-» (тобто сторнуються);

- вказується правильний запис за операціями з контрагентом за звітний (податковий) період, за який виправляються помилки повністю (включаючи вартісні показники).

У платника єдиного податку виник податковий борг. Які наслідки?

Платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до Податкового кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

У разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, платники єдиного податку в останній день другого із двох послідовних кварталів, зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом.

Податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений строк, та непогашеної пені.

У разі несплати боргу протягом зазначеного строку фіскальний орган анулює реєстрацію платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку в останній день календарного місяця, в якому закінчився граничний строк погашення податкового боргу.

Отже, при наявності податкового боргу фіскальний орган має право анулювати реєстрацію платника єдиного податку.

Анулювання відбувається останнім днем другого із двох послідовних кварталів, у яких була наявність податкового боргу.

Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.175 ст. 14; п.п. 8 п.п. 298.2.3 ст. 298; п. 300.1 ст. 300 Податкового кодексу.

Фіскальною службою перевірка не проводилась більше 3 років. Який термін зберігання документів?

Платники податків зобов’язані забезпечити зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів, необхідних для здійснення контролю за трансфертним ціноутворенням) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого Податковим кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Якщо документи пов’язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження, прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менш 1095 днів (2555 днів – для контролю за трансфертним ціноутворенням) з дня подання податкової звітності.

Отже, документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, повинні зберігатися 3 роки.

Документи, необхідні для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням зберігаються 2555 днів.

Після закінчення строків зберігання документів суб’єкт господарювання, в установленому законодавством порядку, передає їх до архіву.

Якщо документи пов’язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, то такі документи зберігаються до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менш як 1095 днів (2555 днів для контролю за трансфертним ціноутворенням) з дня подання податкової звітності.

Зазначена норма передбачена п. 44.1, п. 44.3 , п. 44.4 ст. 44 Податкового кодексу.

Підстави для виключення неприбуткових організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій

Виключення неприбуткової організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій здійснюється на підставі рішення фіскального органу у разі:

- використання доходів (прибутків) неприбуткової організації для інших цілей, ніж утримання такої організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених п.п. 133.4.2 ст. 133 Податкового кодексу;

- розподілу доходів (прибутків) неприбуткової організації або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їх праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб;

- невідповідність неприбуткової організації та/або установчих документів такої організації вимогам, установленим п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу;

- затвердження ліквідаційного балансу, передавального акта або розподільчого балансу неприбутковою організацією, що припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу або перетворення) або ліквідації;

- за ініціативою неприбуткової організації.

Рішення про виключення неприбуткової організації з Реєстру надсилається такій організації протягом трьох робочих днів з дня прийняття зазначеного рішення.

Під час виключення неприбуткової організації з Реєстру присвоєна їй ознака неприбутковості скасовується:

- з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулося недотримання вимог «неприбутковості» відповідно до п. 133.4 Податкового кодексу;

- з дати припинення юридичної особи (в результаті її ліквідації, злиття, приєднання, поділу або перетворення);

- з дати надходження заяви про виключення з Реєстру за власною ініціативою.

Зазначена норма передбачена п.16 "Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру", затвердженого постановою КМУ від 13.07.2016 № 440.

Скасування сертифікатів електронного цифрового підпису.

Дізнайтесь за яких підстав?

Скасування посиленого сертифіката відкритих ключів електронного цифрового підпису – це дострокове припинення чинності посиленого сертифіката.

Без надання окремого повідомлення заявнику (підписувачу) посилені сертифікати відкритих ключів електронного цифрового підпису (Сертифікат) автоматично скасовуються Акредитованим центром сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (Центром), у випадку:

- закінчення строку чинності сертифіката підписувача;

- не поновлення заблокованого сертифіката протягом 30 календарних днів.

За письмовою заявою заявника (підписувача) без додаткового його повідомлення Сертифікат скасовується Центром у випадку:

- припинення діяльності клієнта (юридичної особи або фізичної особи – підприємця);

- розірвання підписувачем трудового договору з клієнтом (юридичною особою або фізичною особою – підприємцем);

- компрометації особистого ключа підписувача;

- за заявою заявника або його уповноваженого представника.

З письмовим або електронним повідомленням заявника (підписувача) Сертифікат ключа може бути достроково скасований Центром у разі:

- набрання законної сили рішенням суду про скасування посиленого сертифіката ключа;

- визнання підписувача недієздатним за рішенням суду;

- надання клієнтом недостовірних даних, припинення (розірвання) договору про надання послуг ЕЦП з клієнтом.

Скасовані сертифікати поновленню не підлягають.

Інформація про усі скасовані сертифікати автоматично заноситься до Списку відкликаних сертифікатів, який публікується на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС (http://www.acskidd.gov.ua) та є доступним кожному користувачу.

Виплата страхових платежів. За яких умов виникає оподаткування ПДВ?

Страхове відшкодування – це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (ст. 9 Закону України від 07.03.1996 № 85/96-ВР «Про страхування»).

Не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов’язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів (п. 196.1.3 ст. 196 Податкового кодексу).

Отже виплата страхових платежів не є об’єктом оподаткування ПДВ і операція з отримання таких страхових платежів чи операція з їх виплати не формує податковий кредит або податкові зобов’язання у застрахованої особи і страхової компанії.

Разом з тим, якщо на рахунок станції технічного обслуговування (СТО) надходить компенсація витрат на проведення ремонту автомобіля у вигляді страхових виплат від страхової компанії, то така СТО повинна скласти податкову накладну на повну вартість послуг з ремонту пошкодженого автомобіля, зареєструвати її в ЄРПН та видати власнику автомобіля.

Подали уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ. Як сплачувати штрафну санкцію та пеню?

У разі подання платником ПДВ уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з ПДВ за попередні звітні (податкові) періоди, які передбачають збільшення податкових зобов'язань з ПДВ, що підлягають перерахуванню до бюджету, для перерахування таких зобов'язань до бюджету ДФС не пізніше наступного робочого дня подання таких уточнюючих розрахунків надсилає Казначейству реєстр платників ПДВ з сумою податку, що підлягає перерахуванню до бюджету.

На підставі такого реєстру Казначейство перераховує суми податку до бюджету.

Отже, у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової звітності з ПДВ, які передбачають збільшення податкових зобов’язань з податку, платники податку повинні необхідну суму, що підлягає перерахуванню до бюджету, сплатити на електронний рахунок.

При цьому, сума штрафних санкцій та пені у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ сплачуються до бюджету з поточного рахунка.

Зазначена норма передбачена п. 20, п. 25 «Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість», затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569.

Відповідальність за неподання заяви при обов’язковій реєстрації платником ПДВ

Під обов'язкову реєстрацію як платника ПДВ підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн. грн. (без урахування ПДВ).

До оподатковуваних операцій для цілей реєстрації особи як платника ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ (20%), ставкою 7%, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.

Для здійснення реєстрації платником ПДВ особа не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 1 млн. грн., повинна подати до фіскального органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника ПДВ за формою N 1-ПДВ.

Отже, у разі обов’язкової реєстрації особи як платника ПДВ реєстраційна заява за формою № 1-ПДВ подається до фіскального органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій.

Якщо така особа не подала до фіскального органу реєстраційну заяву, вона несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Якщо особа, що підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, не подала своєчасно заяву та, відповідно, не зареєструвалася як платник ПДВ, фіскальний орган самостійно за результатами проведення документальної перевірки визначає суму податкового зобов’язання з ПДВ без врахування сум податку, нарахованих під час придбання товарів/послуг, та застосовує штраф у розмірі 25% (50% - при повторному порушенні) суми такого зобов’язання.

Зазначена норма визначена ст. 123; п. 181.1 ст. 181; п. 183.2 та п. 183.10 ст. 183 Податкового кодексу України.

Суб'єкт господарювання змінив основне місце обліку. Чи отримувати новий сертифікат електронного цифрового підпису?

Сертифікат ключа містить, зокрема, основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа.

Підписувач - власник особистого ключа зобов'язаний, зокрема, надавати Акредитованому центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС основні дані (реквізити) для засвідчення чинності відкритого ключа та своєчасно надавати центру сертифікації ключів інформацію про зміну даних, відображених у сертифікаті ключа та/або реєстраційній картці.

Якщо змінюється адреса місця обліку суб’єкта господарювання або фізичної особи, необхідно звернутися до Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС, з заявою на скасування посилених сертифікатів, які містять недостовірну інформацію.

Разом з заявою необхідно надати пакет реєстраційних документів для формування нових посилених сертифікатів.

Зазначена норма визначена ст. 7 Закону України від 22.05.03 № 852-IV «Про електронний цифровий підпис».

Несвоєчасно зареєстрували податкову накладну в ЄРПН. Які штрафні санкції застосовуються?

Порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається покупцю, складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення штрафу в розмірі від 10 до 50 відсотків.

Крім того, у разі відсутності реєстрації в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається покупцю, складеної на постачання для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні-рішенні, складеного за результатами перевірки фіскального органу, тягне за собою накладання штрафу в розмірі 50% суми податкових зобов’язань з ПДВ, зазначеної у такій податковій накладній, або від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання, якщо податкову накладну не складено.

Отже, за порушення термінів реєстрації податкових накладних або розрахунків коригування в ЄРПН або відсутність їх реєстрації в ЄРПН штрафні санкції не застосовуються виключно до податкових накладних, що не видаються покупцю та складені на постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою.

Перелік операцій, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою, визначено ст. 195 Податкового кодексу. Статтею 197 та підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ визначено перелік операцій, що звільняються від оподаткування.

При цьому, податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в ЄРПН.

Зазначена норма передбачена п. 120-1.1 ст. 120-1; п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу.

ГУ ДФС у Запорізькій області