| Податкова знижка для громадян без реєстраційного номера
Податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а також резиденту - фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний орган державної податкової служби і має про це відмітку у паспорті.
Громадяни, які є резидентами України та через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це орган державної податкової служби і мають про це відмітку у паспорті, мають право на застосування податкової знижки на загальних підставах.
Сума коштів, сплачена нерезиденту України,
не включається до податкової знижки
Податковим кодексом України встановлено, що податкова знижка для фізичних осіб - це документально підтверджена сума витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення загального річного оподатковуваного доходу, одержаного у вигляді заробітної плати.
У разі сплати громадянином плати за навчання закладу освіти іншої країни, тобто нерезиденту України, така сума не включається до податкової знижки.
Подання декларації з плати за землю
Відповідно до діючого законодавства платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік.
При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Разом з цим повідомляємо, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) за 2015 рік становить 1,2, а для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення - 1,433.
Для застосування права на податкову знижку
додатки до декларації не надаються
З 1 січня 2016 року громадяни декларують, отримані у звітному році доходи за формою декларації про майновий стан і доходи, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015р. № 859.
Декларація складається з восьми розділів та чотирьох додатків, які подаються на одно-, двосторонніх аркушах формату А4 та містять розрахунки окремих видів доходів (витрат).
Якщо громадянин бажає скористатися правом на податкову знижку, то сума податку, на яку мають зменшитися податкові зобов'язання у зв'язку з використанням такого права, розраховується лише в розділі III нової форми декларації без заповнення додатка, як це було раніше у минулих роках. При цьому у декларації не зазначаються реквізити документів, які підтверджують понесені витрати, а вказуються лише категорії понесених витрат і загальна сума фактично здійснених витрат протягом звітного податкового року.
Нагадаємо, громадяни, які бажають скористатися правом на нарахування податкової знижки мають право надавати річну податкову декларацію протягом всього поточного року - включно по 31 грудня 2016 року.
З 1 січня 2016 року платники єдиного внеску
під час виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), зобов'язані сплачувати авансові платежі єдиного внеску
у розмірі 1/5 суми коштів для виплати
Порядком прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати визначено, що банки приймають від платників єдиного внеску грошові чеки, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до Закону нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником єдиного внеску розрахункових документів про перерахування коштів для сплати сум єдиного внеску. Суми, сплачені за цими документами, повинні складати не менше 1/3 суми коштів для виплати заробітної плати, зазначеної в грошових чеках, платіжних дорученнях та інших розрахункових документах.
Водночас, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" внесені зміни до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", зокрема, для роботодавців та інших платників, єдиний внесок встановлений у розмірі 22 відсотки до бази нарахування.
Враховуючи, що на сьогодні змінюється частка сплаченого єдиного внеску, Державною фіскальною службою надіслано листа до Національного банку України щодо контролю банками сплати єдиного внеску, яка має становити 1/5 суми коштів для виплати заробітної плати.
Зазначений порядок роз’яснений листом ДФС України від 15.01.2016р. №1259 /7/99-99-17-03-01-17.
Доходи, які перевищують 146160 грн.,
необхідно задекларувати
Для громадян, які у минулому році отримували доходи у вигляді заробітної плати та за цивільно-правовими договорами від двох або більше податкових агентів і при цьому загальна річна сума таких оподатковуваних доходів перевищили 120 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року – у 2015 році 146160 грн., Податковим кодексом України передбачено обов’язкове подання річної декларації.
Тобто, якщо загальна сума доходів у вигляді заробітної плати та за цивільно – правовими договорами, отриманих від декількох податкових агентів у 2015 році перевищує 146160 грн., громадянин зобов’язаний подати річну податкову декларацію. Якщо загальна річна сума доходів, отриманих від податкових агентів у минулому році у вигляді заробітної плати та за цивільно – правовими не перевищить зазначений показник, та відсутні інші підстави для надання річної податкової декларації, декларація не подається.
Іноземні доходи
підлягають обов’язковому декларуванню
Сума іноземних доходів включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію та сплатити з одержаних доходів податок на доходи та військовий збір.
За підсумками 2015 року сума іноземного доходу оподатковується податком за ставкою 15%. Якщо загальна сума отриманих у звітному місяці доходів, перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року (у 2015 році 12180 грн.), ставка податку становить 20%. Військовий збір розраховується фізичними особами самостійно за ставкою 1,5% об’єкта оподаткування.
Доходи, одержані в іноземній валюті перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діяв на момент нарахування (отримання) таких доходів.
У податковій декларації про майновий стан і доходи громадяни відображають суму отриманого доходу за звітний рік, суму сплаченого протягом року податку, та визначають податкове зобов'язання з податку на доходи та військового збору.
Сума податку на доходи та військового збору, зазначена у податковій декларації за минулий 2015 рік, сплачується громадянами самостійно до 1 серпня 2016 року.
Додатки до річної податкової декларації подаються виключно за наявності доходів, які передбачені у цих додатках
Форма податкової декларації про майновий стан і доходи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015р. № 859 "Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи".
Декларація складається з восьми розділів, що подаються на одному двосторонньому аркуші формату А4, та чотирьох додатків до декларації (далі - додатки), які подаються на одно-, двосторонніх аркушах формату А4 та містять розрахунки окремих видів доходів (витрат).
Додатки є складовою частиною декларації і без декларації не є дійсними. Додатки заповнюються та подаються виключно за наявності доходів (витрат), розрахунок яких міститься у цих додатках.
У декларації та додатках зазначаються всі передбачені в них відомості (показники), крім випадків, прямо визначених у декларації та/або додатках. Якщо будь-який рядок декларації та/або додатка не заповнюється через відсутність інформації (операції, суми), то такий рядок прокреслюється, крім випадків, прямо визначених у декларації та/або додатках.
Показники у розділах II - V декларації, додатках проставляються у гривнях з копійками.
Декларація та додатки заповнюються таким чином, щоб забезпечити вільне читання тексту (цифр) та збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання звітності (друкованим способом, чорнильними або кульковими ручками синього або чорного кольору). Заповнення олівцем не дозволяється.
Достовірність даних декларації та додатків підтверджується власноручним підписом фізичної особи - платника податку або особи, уповноваженої на заповнення декларації.
У річній податковій декларації зазначаються відомості про нерухоме майно, що перебуває у власності громадянина на кінець звітного року
Відповідно до положень Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, у розділі VII декларації "Відомості про власну нерухомість та/або нерухомість, яка надається в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм)" зазначаються відомості про нерухоме майно, що перебуває у власності платника податку станом на кінець звітного податкового року як на території України, так і за її межами, відповідно до категорії об'єкта нерухомого майна.
Кожній категорії об'єктів нерухомого майна призначається окремий номер: 1 - земельні ділянки; 2 - житлові будинки; 3 - квартири; 4 - садовий (дачний) будинок; 5 - гараж; 6 - водойми; 7 - інше нерухоме майно;
Кожний об'єкт нерухомого майна відображається платником податку окремо із зазначенням у відповідних графах номера категорії об'єктів, місцезнаходження (країна, адреса), року набуття права власності, загальної площі (значення вказується в квадратних метрах), значення власної частки в загальній площі (значення вказується як десятковий дріб), відмітки про надання майна в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм).
Кожний об'єкт рухомого майна відображається громадянином у річній податковій декларації окремо із заповненням відповідних граф
Відповідно до положень Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи у розділі VIII декларації "Відомості про власне рухоме майно та/або рухоме майно, яке надається в оренду (суборенду)" зазначаються відомості про рухоме майно, що перебуває у власності платника податку станом на кінець звітного податкового року.
Кожній категорії об'єктів рухомого майна призначається окремий номер: 1 - автомобілі легкові; 2 - автомобілі вантажні (спеціальні); 3 - водні транспортні засоби; 4 - повітряні судна; 5 - мотоцикли (мопеди); 6 - інші транспортні засоби.
Кожний об'єкт рухомого майна відображається платником податку окремо із зазначенням у графі: 2 - номера категорії об'єктів; 3 - марки, моделі, характеристики рухомого майна; 4 - року випуску; 5 - відмітки про надання майна в оренду (суборенду).
При одержанні протягом звітного року заробітної плати, фізична особа – підприємець має право на застосування податкової знижки на загальних підставах
Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку у вигляді заробітної плати.
Заробітна плата для цілей Податкового кодексу – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються громадянину у зв'язку з відносинами трудового найму.
Таким чином, фізична особа – підприємець не має права на податкову знижку щодо доходів, одержаних від підприємницької діяльності, оскільки такі доходи не є заробітною платою.
Водночас при одержанні протягом звітного року заробітної плати, фізична особа – підприємець має право на застосування податкової знижки в межах отриманої заробітної плати на загальних підставах.
При здійсненні на внутрішньому ринку всіх операцій з реалізації пального запроваджується система електронного адміністрування його реалізації
У зв'язку із прийняттям Закону України від 24.12.15 N 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" передбачено запровадження системи електронного адміністрування реалізації пального та введення акцизної накладної як обов'язкового електронного документа, який складатиметься при здійсненні всіх операцій з реалізації пального на внутрішньому ринку.
Відповідно до цієї норми до платників акцизного податку, які здійснюють реалізацію пального, крім виробників, імпортерів та суб'єктів роздрібної торгівлі пальним, віднесено осіб, які реалізують пальне (пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ).
Норми про запровадження акцизних накладних при реалізації пального, Єдиного реєстру акцизних накладних та системи електронного адміністрування реалізації пального набирають чинності з 1 березня 2016 року.
Отже, для платників, які реалізують пальне, першим звітним (податковим) періодом буде березень 2016 року.
Після затвердження Порядку ведення реєстру платників акцизного податку з реалізації пального та Заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального платники зобов'язані:
- зареєструватися платником акцизного податку;
- до 20 квітня 2016 року подати декларацію за березень 2016 року за формами, встановленими Міністерством фінансів України.
До запровадження нових форм звітності виробники, імпортери та суб'єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, зокрема пального, та є платниками акцизного податку, подають декларацію з акцизного податку за звітні періоди 2016 року за формами, затвердженими наказом Мінфіну від 23.01.2015 № 14.
Нові правила подання декларації з податку на прибуток підприємств
Законом України від 24.12.15 №909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році", внесено зміни в оподаткуванні податком на прибуток, які набули чинності з 1 січня 2016 року.
Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком (п. 137.4 ст. 137 ПКУ).
Водночас для окремих категорій платників податку встановлено річний податковий (звітний) період, а саме:
- платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;
- виробників сільськогосподарської продукції;
- платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 млн. грн (п. 137.5 ст. 137 ПКУ).
Подання декларації за відповідні звітні (податкові) періоди: квартал, півріччя, три квартали та рік здійснюється протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем звітного податкового кварталу (пп. 49.18.2 та, п. 49.19 ст. 49 ПКУ).
Декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (пп. 49.18.3 , п. 49.19 ст. 49 ПКУ).
Таким чином, за результатами діяльності за 2015 рік податкова декларація повинна бути подана:
протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем звітного податкового кварталу, якщо базовим звітним (податковим) періодом для платника податку є календарний квартал;
протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, якщо базовим звітним (податковим) періодом є календарний рік.
Разом з декларацією з податку на прибуток підприємств необхідно надавати і фінансову звітність
Платники податку на прибуток (крім малих підприємств) подають разом з відповідною податковою декларацією за календарний квартал, півріччя, три квартали квартальну фінансову звітність, яка включає:
- баланс;
- звіт про фінансові результати.
Разом з податковою декларацією за рік платники подають річну фінансову звітність, яка включає:
- баланс,
- звіт про фінансові результати,
- звіт про рух грошових коштів,
- звіт про власний капітал;
- примітки до звітів.
Платники податку на прибуток - малі підприємства подають разом із річною податковою декларацією скорочену за показниками фінансову звітність у складі:
- балансу;
- звіту про фінансові результати.
Зазначена норма передбачена п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу та ст. 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV.
АКЦИЗНИЙ ПОДАТОК
Які товари належать до підакцизних товарів?
Відповідно до п. 215.1 ст. 215 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями до підакцизних товарів належать:
спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;
тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;
пальне;
автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;
електрична енергія.
Чи оподатковуються акцизним податком операції з реалізації суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (алкогольних напоїв, тютюнових виробів), якщо такі товари розповсюджуються безоплатно (під час проведення рекламних заходів, презентацій тощо) без проведення розрахункової операції?
Відповідно до п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платником акцизного податку є особа - суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.
Об’єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ).
При цьому під реалізацією суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, зокрема, розуміють продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування, незалежно від форми розрахунків (абзац третій п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з п.п. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 ПКУ базою оподаткування є вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ.
Пунктом 216.9 ст. 216 ПКУ встановлено, що датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 265), для безготівкових розрахунків - дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу, відвантаження, фізичного відпуску товару, а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - дата надходження оплати за проданий товар.
Згідно з абзацом четвертим ст. 2 Закону № 265 розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Отже, якщо суб’єкт господарювання безоплатно розповсюджує підакцизні товари (алкогольні напої, тютюнові вироби) під час проведення рекламних заходів, презентацій тощо без проведення розрахункової операції, то база оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів відсутня
і, відповідно, податкове зобов’язання з акцизного податку не нараховується.
Які ставки акцизного податку на спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої (в т.ч. слабоалкогольні напої та пиво) діють з 01.01.2016?
Ставки акцизного податку на спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої та пиво встановлені п.п. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), застосовуються з 01.01.2016 року, крім ставок акцизного податку на алкогольні напої, які підлягають маркуванню марками акцизного податку, та ставок на спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки виноградного вина або вичавок винограду (коди згідно з УКТ ЗЕД 2208 20 12 00, 2208 20 62 00).
Ставки акцизного податку на алкогольні напої, що підлягають маркуванню марками акцизного податку, визначені Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі – Закон № 909) набирають чинності з першого числа третього місяця з дня набрання чинності Законом № 909, тобто з 1 березня 2016 року.
Згідно з п.1 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ на спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки виноградного вина або вичавок винограду (коди згідно з УКТ ЗЕД 2208 20 12 00, 2208 20 62 00), застосовуються такі ставки акцизного податку:
63,50 гривні за 1 літр 100-відсоткового спирту - з 1 січня до 31 березня 2016 року;
89,94 гривні за 1 літр 100-відсоткового спирту - з 1 квітня 2016 року;
ставка, визначена п.п. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 ПКУ - з 1 січня 2017 року.
Яка відповідальність передбачена за порушення правил сплати (перерахування) податків?
Відповідно до п. 126.1 cт. 126 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня (п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).
Cлід зазначити, що при самостійному нарахуванні суми грошового зобов’язання платником податків нарахування пені розпочинається після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного ПКУ (п.п. «а» п.п. 129.1.1 п. 129.1
ст. 129 ПКУ).
Пеня, визначена п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (п. 129.4 ст. 129 ПКУ).
Згідно зі ст. 163 прим. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X із змінами та доповненнями (далі – КУпАП) неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою ст. 163 прим. 2 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
ГУ ДФС у Запорізькій області
|