Як оподатковуються проценти на суми банківських депозитних рахунків фізичних осіб?

До пасивних доходів, які оподатковуються податком на доходи фізичних осіб, належать проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок і проценти на вклад (депозит) у кредитних спілках.

Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування.

Такі доходи остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування.

Ставка податку на доходи фізичних осіб на доходи у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок і процентів на вклад (депозит) у кредитних спілках встановлюються у розмірі 18% до бази оподаткування.

Такі доходи є об'єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.

У строки, визначені для місячного податкового періоду, податковим агентом до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку на доходи фізичних осіб, нарахованого за ставкою 18% із загальної суми процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків.

Отже, банківська установа, яка є податковим агентом перераховує податок на доходи фізичних осіб до бюджету із сум процентів, нарахованих за звітний місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків фізичних осіб у термін не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

Зазначена норма визначена п.п.170.4.1 ст. 170 Податкового кодексу.

Дохід у вигляді виграшу у лотерею.

Особливості оподаткування податком на доходи фізичних осіб

До загального місячного (річного) оподатковуваного податком на доходи фізичних осіб доходу платника податку включаються, зокрема, доходи у вигляді виграшів, призів.

Податковим агентом під час нарахування (виплати, надання) на користь платника податку доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора, призів та виграшів у грошовій формі, одержаних за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях, у тому числі у більярдному спорті, є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату).

Податковим агентом – оператором лотереї у строки, визначені для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку, нарахованого за ставкою 18%, із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.

Такі податкові агенти – оператори лотереї у податковому розрахунку за формою №1-ДФ (під ознакою доходу «111»), відображають загальну суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді виграшів (призів) та загальну суму утриманого з них податку на доходи фізичних осіб.

При цьому, у податковому розрахунку за формою №1-ДФ не зазначається інформація про суми окремого виграшу, суми нарахованого на нього податку, а також відомості про фізичну особу – платника податку, яка одержала дохід у вигляді виграшу (призу).

Під час нарахування (виплати) доходів у вигляді виграшів у лотерею або в інших розіграшах, які передбачають попереднє придбання права на участь у таких лотереях чи розіграшах, не беруться до уваги витрати платника податку у зв’язку з отриманням такого доходу.

Зазначена норма визначена п.п 164.2.8 ст. 164, п.п 170.6.1, п.п. 170.6.2 ст. 170 Податкового кодексу.

Платник єдиного податку – юридична особа повертає аванс.

Які податкові наслідки?

Доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.

Датою отримання доходу є дата надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Разом з тим, до доходу не включаються суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів.

Тобто, якщо зарахування та повернення авансу відбулося в одному звітному періоді та за умови розірвання договору, такі кошти не включаються до складу доходу юридичної особи – платника єдиного податку та не відображаються у податковій декларації.

Якщо повернення коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) за товари (роботи, послуги), відбулося в іншому податковому періоді, юридична особа – платник єдиного податку повинна включити такий аванс до складу доходу у звітному періоді, в якому відбулося зарахування вказаних коштів, та здійснити перерахунок доходу у податковому періоді, в якому відбулось їх повернення.

Такий перерахунок здійснюється шляхом подання уточнень до раніше поданої податкової декларації або уточнення показників у складі звітної податкової декларації за наступний податковий період.

Зазначена норма передбачена п.п. 2 п. 292.1, п.п. 5 п. 292.11, п. 292.6 ст. 292 Податкового кодексу України.

Неприбуткові підприємства, установи та організації подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та річну фінансову звітність. Професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок звітують тільки у разі порушень умов «неприбутковості», визначених п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу.

Форма Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, затверджена наказом МФУ від 17.06.2016 № 553 (у редакції від 28.04.2017 № 469).

Фінансова звітність є додатком та невід’ємною частиною Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації.

Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва" встановлено, що його норми застосовуються, зокрема:

- суб'єктами малого підприємництва для складання Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва (ф. № 1-м, ф. № 2-м);

- суб'єктами малого підприємництва, що відповідають критеріям мікропідприємництва для складання спрощеного фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва (ф. № 1-мс, ф. № 2-мс).

Мікропідприємствами є підприємства, показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:

- балансова вартість активів – до 350 тисяч євро;

- чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – до 700 тисяч євро;

- середня кількість працівників – до 10 осіб.

Малими є підприємства, які не відповідають критеріям для мікропідприємств та показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:

- балансова вартість активів – до 4 мільйонів євро;

- чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – до 8 мільйонів євро;

- середня кількість працівників – до 50 осіб.

Отже, неприбуткові організації, які підпадають під критерії мікропідприємств, подають скорочену за показниками фінансову звітність (ф. № 1-мс, ф. № 2-мс).

Звіт разом із фінансовою звітністю подається протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Граничний термін надання до Звіту за 2018 рік – не пізніше 01 березня 2019 року.

Інформація про додатки („Наявність додатків 4»), що додаються до Звіту є обов’язковим реквізитом форми Звіту і у відповідних клітинках проставляється позначка „+”, а інформація про подану фінансову звітность відображається в комірці „ФЗ 6”.

У Звіті заповнюються лише ті показники, які відображають особливості діяльності неприбуткової організації в залежності від закону, що регулює її діяльність.

Формування доходів та видатків, що відображаються у Звіті здійснюється за правилами бухгалтерського обліку, тобто момент їх виникнення не залежить від дати надходження або сплати коштів.

Частину І Звіту заповнюють всі неприбуткові організації, у рядках 1.1 – 1.11 відображаються доходи, одержані неприбутковими організаціями, а у рядках 2.1 - 2.6 – суми видатків (витрат).

Додаток ГД до Звіту подається неприбутковими організаціями при здійсненні операцій з гуманітарною допомогою.

У рядку 1.6 Звіту відображається загальна сума отриманої неприбутковою організацією безповоротної фінансової допомоги, добровільних пожертвувань, милосердя тощо, у тому числі:

- у рядку 1.6.1 – благодійна допомога;

- у рядку 1.6.2 ГД – гуманітарна допомога, яка дорівнює сумарному значенню графи 9 розд. ІІ додатка ГД до Звіту;

- у рядку 1.6.3 – суми коштів або вартість товарів, робіт, послуг за переліком, що визначається КМУ, які добровільно перераховані (передані) неприбутковій організації згідно з абзацом другим п. 33 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ.

У рядку 1.6 Звіту (та відповідно у рядках 1.6.1, 1.6.2 ГД та 1.6.3) відображається вартість фактично отриманих неприбутковою організацією безоплатних надходжень активів (кошів, майна), товарів (робіт, послуг), у т.ч. надходжень на розрахунковий рахунок (або/та в касу) у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань.

Аналогічно відображаються видатки неприбуткової організації щодо використаних безоплатних надходжень або надходжень у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань (рядок 2.4 та рядки 2.4.1, 2.4.2 ГД, 2.4.3 Звіту відповідно). При цьому до рядка 2.4.2 ГД Звіту переноситься сумарне значення графи 8 розд. ІІІ додатка ГД до Звіту.

Відповідно у рядку 2.6 (та рядках 2.6.1, 2.6.2 ГД і 2.6.3) відображається вартість фактично переданих безоплатно (використаних) активів (кошів, майна), товарів (робіт, послуг), сум безповоротної фінансової допомоги, благодійної допомоги чи добровільних пожертвувань, у т.ч. перерахованих з розрахункового рахунку (або/та виданих з каси).

Частина ІІ Звіту заповнюється лише неприбутковими організаціями, які не дотримались вимог «неприбутковості», визначених п. 133.4 ст. 133 ПКУ та передбачена для розрахунку податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств.

Так, у рядку 5 Звіту відображається розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та дорівнює сумі рядків 3 та 4 Звіту.

Об’єкт оподаткування розраховується із суми операції (операцій) нецільового використання активів (рядок 3) та/або суми доходу (прибутку) або її частини, що була розподілена серед засновників (учасників), членів неприбуткової організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб (рядок 4).

Сума операції (операцій) нецільового використання активів складається із суми рядка 3.1 ГД «гуманітарна допомога» (дорівнює рядку «Усього» графи 7 розд. IV додатка ГД) та рядка 3.2 «вартість активів (коштів або майна), вартість товарів (робіт, послуг), які використані на цілі інші, ніж фінансування видатків на утримання неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами, та/або для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій».

Зазначена норма визначена п. 46.2 ст. 46, п. 122.4 ст. 133 Податкового кодексу України.

Міністерство фінансів України надало роз’яснення щодо віднесення виплати (нарахування) заробітної плати фізичних осіб – нерезидентів до операцій, які підпадають під визначення контрольованих (лист від 01.02.2019 № 11420-08-63/2874).

Для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування платника податку на прибуток і здійснюються:

а) з пов’язаними особами – нерезидентами;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів – нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого КМУ відповідно до п.п. 39.2.1.2 ст. 39 ПКУ, або які є резидентами цих держав;

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується КМУ.

Господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (п.п. 39.2.1.4 ст. 39 ПКУ).

Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов’язань. Витрати на оплату праці найманих працівників включаються до складу витрат звітного періоду (П(С) БО 16 «Витрати» затвердженого наказом МФУ від 31.12.1999 № 318).

Підпунктом 39.2.1.7 ст. 39 ПКУ визначено, що господарські операції, передбачені п.п. 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і п.п. 39.2.1.5 ст. 39 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Таким чином, якщо одночасно виконуються вищевказані умови, операції з виплати (нарахування) заробітної плати фізичним особам – нерезидентам можуть вважатися контрольованими для цілей ст. 39 ПКУ, а отже відповідно до п.п. 39.4.2 ст. 39 ПКУ по таким операціям необхідно подавати звіт про контрольовані операції.

Фізична особа володіє легковим автомобілем.

Які авто є об’єктом для сплати транспортного податку в 2019 році?

Об'єктом оподаткування для сплати транспортного податку є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Платниками податку є, зокрема, фізичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що є об'єктами оподаткування.

Так, у 2019 році оподатковуються транспортним податком легкові автомобілі з роком випуску не більше як 5 років включно (2014 рік) і середньоринкова вартість яких становить понад 1,56 млн грн.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 тис. грн за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування.

Для фізичних осіб обчислення суми транспортного податку з об’єкта оподаткування здійснюється фіскальним органом за місцем реєстрації платника податку.

Податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку фіскальним органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Платник транспортного податку – власник легкового автомобіля має 60 календарних днів, починаючи з моменту отримання відповідного повідомлення-рішення, щоб сплатити податок.

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Фіскальний орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Нагадаємо, що транспортний податок належить до місцевих податків і зборів, кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету. Порядок оподаткування транспортним податком визначено ст. 267 Податкового кодексу.

Декларування 2019

Податкова знижка за навчання. Що необхідно знати

З 1 січня 2019 року розпочалася кампанія декларування доходів фізичних осіб.

Під час кампанії декларування податкові декларації про майновий стан і доходи подають громадяни, які зобов’язані декларувати свої доходи, а також особи, які мають право добровільно подати декларацію для застосування права на податкову знижку.

Так, протягом 2019 року подати декларацію з метою отримання податкової знижки мають право громадяни, які понесли витрати на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення.

Тобто, право на отримання податкової знижки мають платник податку та/або члени сім’ї першого ступеня спорідненості (батьки, чоловік, дружина, діти, у тому числі усиновлені).

Якщо за навчання студента сплатили особи, які не є членами його сім’ї першого ступеня споріднення (дід, баба та інші особи), вони не мають права на податкову знижку.

Отже, якщо платник сплачував за своє навчання, навчання дітей або батьків, він може до 31 грудня наступного за звітним податкового року (до 31 грудня 2019 року) подати декларацію, в якій зазначити суму отриманих доходів та суму коштів, які були сплачені на освітні послуги, для отримання податкової знижки.

Податкова декларація про майновий стан і доходи подається за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.2015 № 859 (у редакції від 06.06.2017 № 556).

Після проведення відповідних перерахунків кошти будуть повернуті платнику протягом 60 днів у спосіб, зазначений ним у декларації.

Для прискорення процедури перерахування коштів у рядку 29 Декларації про майновий стан і доходи необхідно вказувати реквізити банківського рахунку.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, договорами з навчальним закладом, довідкою про отримані у звітному році доходи; документами, які підтверджують ступінь споріднення тощо.

Звертаємо увагу на те, що податкова знижка нараховується на доходи, які отримані у вигляді заробітної плати, при цьому сума податкової знижки не повинна перевищувати розмір заробітної плати, яку платник отримав протягом року.

Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Порядок та умови надання податкової знижки визначено ст. 166 Податкового кодексу.

ГУ ДФС у Запорізькій області