Запорожский Городской Союз Предпринимателей "Ника"

ФІЗИЧНИМ  ОСОБАМ  - ПІДПРИЄМЦЯМ

Які терміни  подання  податкової декларації фізичними особами -  підприємцями, які здійснюють діяльність  за загальною системою оподаткування?

Фізичні особи - підприємці подають до органу державної податкової служби податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду (протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного року), в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Поряд з доходами від підприємницької діяльності  у річній податковій декларації мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Фізичні особи - підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування  подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування. Вперше зареєстровані підприємці в податковій декларації також зазначають інформацію про майновий стан та доходи за станом на дату державної реєстрації підприємцем.

Як розраховуються та сплачуються  авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб?

Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада).

У разі зменшення суми отриманого доходу за попередній календарний квартал поточного року більше ніж на 20 відсотків у порівнянні з розрахунковою очікуваною сумою доходу на такий квартал платник податку має право зменшити суму авансового платежу, що підлягає сплаті у наступний строк, встановлений цим підпунктом, пропорційно зменшенню суми зазначеного доходу. Для такого зменшення суми авансового платежу фізичною особою - підприємцем до настання строку сплати такого авансового платежу до органу державної податкової служби подається заява у довільній формі, що містить розрахунок зменшення суми авансового платежу та коротке пояснення обставин, що призвели до зменшення суми отриманого доходу.

Фізичні особи - підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування  подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування та   розраховують  авансові платежі податку на доходи, які сплачуються   у строки,  що настануть у звітному податковому році.

Чи має  право  фізична особа – підприємець, який є платником єдиного податку другої групи  здійснювати продаж товарів бюджетним  установам?

Згідно з положеннями  статті 291 Податкового кодексу України від 02.12.2010 N 2755-VI (далі ПКУ), до другої групи платників єдиного податку відносяться   фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005). Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для третьої групи.

Тобто    фізична особа  - підприємець платник єдиного податку  другої групи  має право надавати   послуги тільки  платникам єдиного податку та/або населенню. Обмежень щодо продажу товарів платником єдиного податку  другої групи іншим платникам податку, в тому числі бюджетним організаціям, положеннями ПКУ  не встановлено. Тому   платник  єдиного податку другої групи  має право здійснювати продаж товарів  бюджетним установам  (організаціям).

В який термін  податковими агентами надається  Податковий розрахунок за формою №1ДФ?

Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затверджений  наказом ДПА України  від 29.09.2003 №451.

 Податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається. Якщо останній день терміну подання податкового розрахунку припадає на вихідний чи святковий день, то останнім днем терміну вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день. Якщо до закінчення терміну подання податкового розрахунку податковий агент виявляє помилки в раніше поданому за поточний звітний період податковому розрахунку, він зобов'язаний подати новий податковий розрахунок. При цьому штрафні санкції та адміністративні штрафи не застосовуються, а раніше поданий податковий розрахунок скасовується.

Якщо у звітному періоді  деяким працівникам не нараховувалась та не виплачувалась заробітна плата, чи необхідно  відображати їх у Податковому розрахунку за формою №1ДФ?

У разі коли податковий агент протягом звітного кварталу не виплачує доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, податковий розрахунок не подається або подається по тих платниках податку, яким нараховані (виплачені) доходи.

До якого податкового органу надається Податковий розрахунок за формою №1ДФ?

Податковий розрахунок подається до органу державної податкової служби за місцезнаходженням податкового агента - юридичної особи або її відокремлених підрозділів чи до органу державної податкової служби за місцем проживання фізичної особи - податкового агента.

Щодо сплати збору за користування радіочастотним ресурсом України

Відповідно до п. 318.1 ст. 318 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) платниками збору є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі:

ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України;

ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою;

дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, отриманого на підставі договору з власником ліцензії на мовлення;

дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.

Згідно зі ст. 319 Кодексу об'єктом оподаткування збором є ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального користування у відповідному регіоні та зазначена в ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або в дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою для технологічних користувачів та користувачів, які користуються радіочастотним ресурсом для розповсюдження телерадіопрограм.

Платники збору обчислюють суму збору виходячи з виду радіозв'язку, розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот по кожному регіону окремо (п. 321.3 ст. 321 Кодексу).

Платники збору за користування радіочастотним ресурсом України, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України на підставі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, сплачують збір починаючи з дати видачі ліцензії (п. 321.4 ст. 321 Кодексу).

У разі продовження терміну дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України збір сплачується з початку терміну дії продовженої ліцензії.

Форму Податкового розрахунку збору за користування радіочастотним ресурсом України затверджено наказом ДПА України від 24.12.2010 р. N 1018, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за N 28/18766, в якому сума збору розраховується за звітний місяць.

Розрахунки збору подаються платниками збору до органів державної податкової служби у строки, визначені для місячного податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації (п. 321.5 ст. 321 Кодексу).

Стосовно застосування податкових пільг в умовах дії Національного класифікатора України ДК 009:2010 "Класифікатор видів економічної діяльності"

Тимчасово, строком на 10 років, починаючи з 1 січня 2011 року звільняються від оподаткування податком на прибуток види діяльності галузей економіки, передбачені п. 17 підрозд. 4 розд. XX Перехідних положень Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Національний класифікатор України "Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2005", затверджений наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 р. N 375 (далі - ДК 009:2005), скасовано з 31 грудня 2012 року згідно з наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 р. N 457.

Починаючи з 01.01.2012 р. набув чинності Класифікатор видів економічної діяльності ДК 009:2010, затверджений наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 р. N 457, на заміну ДК 009:2005.

Водночас наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 07.02.2013 р. N 113 "Про відновлення чинності національного класифікатора України ДК 009:2005 "Класифікація видів економічної діяльності" на період до 31.12.2013 р. відновлено чинність Національного класифікатора України ДК 009:2005 "Класифікація видів економічної діяльності".

Тому ДК 009:2005, на який міститься посилання в Кодексі відносно видів економічної діяльності, зокрема, у п. 17 підрозд. 4 розд. XX Перехідних положень Кодексу, у 2013 році є діючим.

Щодо застосування права на податкову знижку

Відповідно до пп. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-(далі - ПКУ) платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року. До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов'язково повинні бути відображені вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (пп. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Також відповідно до статей 180 та 199 Сімейного кодексу України від 10.01.2002 р. N 2947-III батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх дітей (до 18 років), а якщо повнолітні діти продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, то батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років.

Згідно із пп. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 ПКУ, суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати.

Така сума не може перевищувати розміру доходу, визначеного в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 ПКУ, в розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року. Працюючий студент вже не перебуває на утриманні батьків, так як має свої джерела доходу у вигляді заробітної плати.

Виходячи з норм ПКУ студент, який працює, сам є платником податку на доходи фізичних осіб, база оподаткування його доходів, включаючи заробітну плату, визначається згідно вимог статті 164 ПКУ, зокрема, за пунктом 164.1 статті 164 базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу на суму податкової знижки.

Таким чином, якщо студент протягом року одночасно навчався і працював, отримував заробітну плату, то право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року має сам студент за умови документального підтвердження понесених витрат на навчання, а не його батьки, так як він вже не перебуває на їх утриманні. Водночас, якщо студент влаштувався на роботу лише після закінчення навчання у звітному році і до моменту свого працевлаштування не отримував заробітну плату, то право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року має той з батьків, який фактично здійснював оплату за навчання.

Относительно обязательного приема субъектами хозяйствования специальных платежных средств при осуществлении расчетов за товары (услуги)

Согласно положениям ст. 17 Закона Украины "О защите прав потребителей" потребитель имеет право на свободное использование электронных платежных средств с учетом режима работы и обязательных для продавца (исполнителя) форм (видов) расчетов, установленных законодательством Украины.

Пунктом 13.1 статьи 13 Закона Украины "О платежных системах и переводе средств в Украине" (далее - Закон) установлено, что порядок выполнения операций с применением платежных инструментов, в том числе ограничения по этим операциям, определяются законами Украины и нормативно-правовыми актами Национального банка Украины.

В соответствии с пунктом 14.19 статьи 14 Закона контроль за соблюдением субъектами хозяйствования требований по осуществлению расчетов с использованием электронных платежных средств осуществляет Государственная налоговая служба Украины, а за обеспечением защиты прав держателей электронных платежных средств на осуществление указанных расчетов - специально уполномоченный центральный орган исполнительной власти в сфере защиты прав потребителей.

Требования к субъектам хозяйствования относительно приема электронных платежных средств в оплату за проданные ими товары (предоставленные услуги) определяет Кабинет Министров Украины.

Постановлением Кабинета Министров Украины от 29.09.2010 N 878 "Об осуществлении расчетов за проданные товары (предоставленные услуги) с использованием специальных платежных средств" установлено, что субъекты хозяйствования, которые осуществляют деятельность в сфере продажи товаров, общественного питания и услуг и которые в соответствии с законом используют регистраторы расчетных операций, должны осуществить переход на обязательный прием электронных платежных средств для осуществления расчетов за проданные товары (предоставленные услуги).

Согласно статье 9 Закона Украины "О применении регистраторов расчетных операций в сфере торговли, общественного питания и услуг" физические лица - предприниматели при осуществлении продажи товаров (предоставлении услуг) не применяют регистраторы расчетных операций и расчетные книжки, при условии уплаты единого налога.

В соответствии с пунктами 21 и 22 постановления КМУ от 15.06.2006 N 833 "Об утверждении Порядка осуществления торговой деятельности и правил торгового обслуживания на рынке потребительских товаров" субъект хозяйствования обязан обеспечить возможность использования специальных платежных средств при осуществлении расчетов за проданные товары (предоставленные услуги) согласно законодательству. Расчеты за проданные товары и предоставленные услуги могут осуществляться наличностью и/или в безналичной форме (с применением платежных карточек, платежных чеков, жетонов и др.) в соответствии с законодательством.

Исходя из изложенного, законодательством не установлена обязанность относительно необходимости использования электронных платежных средств для осуществления расчетов за проданные товары (предоставленные услуги) субъектами хозяйствования, не применяющими регистраторы расчетных операций.

Щодо надання інформації про нарахування (утримання) податку на доходи фізичних осіб з доходів у вигляді зарплати

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) камеральні та документальні перевірки проводяться органами ДПС в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи ДПС.

При цьому згідно з п. 77.1 ст. 77 Кодексу документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи ДПС (п. 77.2 ст. 77 Кодексу).

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу ДПС і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених Кодексом, зокрема: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС - якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки - якщо їх подання передбачено законом.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу ДПС без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу. Зазначеній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком (п. 76.1 ст. 76 Кодексу).

Путевой лист

Пунктом 138.2 ст. 138 Налогового кодекса Украины определено, что расходы, учитываемые при определении объекта налогообложения, признаются на основании первичных документов, подтверждающих осуществление плательщиком налога расходов.

Путевой лист является основным документом первичного учета работы автотранспортных средств, который подтверждает расходы, связанные с осуществлением перевозок, и как первичный бухгалтерский документ применяется для бухгалтерского учета соответствующих хозяйственных операций, в том числе списания израсходованного топлива и смазочных материалов.

Списание фактически израсходованного топлива и смазочных материалов для транспортных средств ведется на основании путевых листов согласно фактической стоимости израсходованного топлива и смазочных материалов с учетом положений Норм расходов топлива и смазочных материалов на автомобильном транспорте, утвержденных приказом Минтранса Украины от 10.02.98 N 43.

Форма путевого листа грузового автомобиля утверждена совместным приказом Минтранса Украины и Минстата Украины от 29.12.95 N 488/346 "Об утверждении типовых форм первичного учета работы грузового автомобиля".

Приказ Госкомстата Украины от 17.02.98 N 74, которым была утверждена типовая форма первичного учета работы служебного легкового автомобиля и Инструкция о порядке ее применения, утратил силу на основании приказа Государственной службы статистики Украины от 19.03.2013 N 95, зарегистрированного в Минюсте 29.03.2013 за N 521/23053.

Наряду с этим субъекты хозяйствования могут применять самостоятельно изготовленные бланки первичных документов, в том числе путевых листов, которые должны содержать обязательные реквизиты либо реквизиты типовых или специализированных форм, что предусмотрено пунктом 2.7 Положения о документальном обеспечении записей в бухгалтерском учете, утвержденного приказом Минфина Украины от 24.05.95 N 88, зарегистрированным в Минюсте 05.06.95 за N 168/704.