До уваги платників єдиного внеску!

19 липня 2018 року - останній день сплати єдиного внеску підприємцями та членами фермерських господарств

З 1 січня 2018 року фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які проводять незалежну професійну діяльність, а також фермерські господарства зобов’язані сплачувати єдиний внесок щокварталу.

Такі платники єдиного внеску зобов’язані сплачувати за себе єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Отже, 19 липня 2018 року - останній день сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування фізичними особами – підприємцями, у т. ч. тими, які обрали спрощену систему оподаткування, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та членами фермерських господарств за IІ квартал 2018 року.

Зазначена норма передбачена абз. третім частини восьмої ст. 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Відмовлено у реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Як платнику ПДВ подати скаргу на таке рішення?

Платник ПДВ у разі отримання рішення про відмову у реєстрації податкової ПН/РК в ЄРПН має право протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності Рішення подати на розгляд Комісії ДФС з питань розгляду скарг Скаргу на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації за формою J(F)1313201.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, неробочий або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним, неробочим або святковим днем.

До Скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації подаються документи про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за формою J(F)1312601.

Скарга на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, подається на кожне Рішення окремо із зазначенням кількості документів, яке має числове значення.

Кожен документ надсилається окремим додатком у форматі pdf та повинен мати розмір не більше 2 мегабайт.

У разі відкликання скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, до прийняття рішення комісією ДФС з питань розгляду скарг, платник податків має право подати заяву про відмову від поданої ним Скарги на рішення таких комісій, за формою J(F)1313301.

Електронні формати Скарги та Заяви розміщені на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність» / Платникам податків про електронну звітність / Інформаційно-аналітичне забезпечення / Реєстр електронних форм податкових документів.

За результатами розгляду скарги комісія ДФС з питань розгляду скарг приймає рішення щодо скарги, та надсилає його в електронній формі засобами електронного зв'язку.

Скарга на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги. Термін розгляду скарги не може бути продовженим.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

Задоволення скарги є підставою для реєстрації зазначених у скарзі ПН/РК в ЄРПН з урахуванням вимог п. 200 ¹.3 ст. 200 ¹ Податкового кодексу.

Для формування Скарги або Заяви в електронному вигляді платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).

Підприємство-платник єдиного податку перевищив граничний обсяг 5 млн. грн. Які наслідки?

Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу 5 млн. грн., до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у подвійному розмірі ставок, визначених п. 293.3 ст. 293 Податкового кодексу, а також зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом.

Як визначено п. 293.3 ст. 293 Податкового кодексу, відсоткова ставка єдиного податку для платників 3-ї групи встановлюється у розмірі:

- 3% доходу – у разі сплати ПДВ;

- 5% доходу – у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.

Отже, до суми перевищення граничного обсягу застосовуються ставки 6%, якщо платник єдиного податку зареєстрований платником ПДВ, або 10%, – у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.

У разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (5 млн. грн.), – необхідно перейти на загальну систему оподаткування з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.

Заява про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

У разі якщо платник єдиного податку не подає заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування добровільно, реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням фіскального органу, прийнятим на підставі акта перевірки, - з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому допущено порушення.

Зазначена норма передбачена абз. другим п.п. 3 п. 293.8 ст.293; п 3) п.п. 298.2.3 ст. 298; пп. 3 п. 299.10 та п. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України.

Як підприємцю на загальній системі оподаткування вести Книгу обліку доходів і витрат? Практичні поради.

Об’єктом оподаткування підприємця на загальній системі оподаткування, є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Підприємці на загальній системі оподаткування зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат, у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Книга обліку доходів і витрат повинна бути зареєстрована після дати державної реєстрації підприємця, до початку здійснення діяльності.

Отже підприємець заповнює Книгу за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів, здійснюючі записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Підприємець заповнює Книгу самостійно за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід.

Вимога щодо ведення Книги найманими особами, які перебувають у трудових відносинах із самозайнятою особою не передбачена.

Книга ведеться наступним чином:

- у графі 2 відображається сума доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг);

- у графі 3 вказується сума повернутих коштів за товари (роботи та послуги) або повернутої передплати;

- графа 4 розраховується як різниця між отриманим доходом (графа 2) та сумою повернутих коштів за товари (роботи та послуги) (графа 3);

- у графі 5 зазначаються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, що безпосередньо пов’язані з отриманим доходом, зокрема, платіжні доручення, прибуткові касові ордери, квитанції, фіскальні чеки, акти закупки, акти виконаних робіт, наданих послуг та інші первинні документи, що засвідчують факт оплати;

- у графі 6 відображається сума витрат, які документально підтверджені та безпосередньо пов’язані з отриманням доходу за підсумками дня.

Якщо дохід отримано в одному місяці, а витрати, пов’язані з його отриманням понесені у наступному, то за підсумком дня по факту отримання доходу/понесення витрат (на підставі первинних документів) відповідно заповнюється графа 2 «Сума доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності» та графа 6 «Сума витрат, пов’язаних з придбанням товарів (робіт, послуг)».

У графі 7 відображається сума витрат на оплату праці та нарахування на оплату праці найманих осіб, понесені у звітному місяці, протягом якого отримано дохід, але, якщо дохід у звітному місяці не отримувався, то графа 7 «Сума витрат на оплату праці найманих осіб» Книги не заповнюється.

У графі 8 відображається сума фактично понесених інших витрат, безпосередньо пов’язаних з одержанням доходу, які не зазначені в графах 6 та 7, зокрема, витрати на сплату послуг, зв’язку, орендних та комунальних платежів, тощо, які повинні бути документально підтверджені у гр.5.

Також, у графі 8 підприємець на загальній системі оподаткування відображає суми сплаченого за себе єдиного внеску.

Сплачені суми платежів за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності по факту їх сплати на підставі підтверджуючих документів, також відображаються у графі 8.

У графі 9 зазначається сума чистого оподатковуваного доходу (різниця між доходом за звітний період (графа 4) та понесеними витратами від провадження господарської діяльності (графи 6, 7, 8)).

Однак, у разі якщо результатом розрахунку буде від’ємне значення, то графа 9 Книги прокреслюється.

Підприємці, які зареєстровані платниками ПДВ у Книзі, суми доходів і витрат відображають без ПДВ.

У разі нереєстрації (неведення) Книги обліку доходів та витрат до фізичної особи- підприємця застосовуються штрафні санкції, передбачені ст. 121 Податкового кодексу (510 грн., 1020 грн.) та ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (штраф від 3 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а при накладенні штрафу протягом року за те ж порушення – від 5 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Зазначена норма передбачена п. 177.2, п. 177.10 ст. 177; п. 178.6 ст. 178 Податкового кодексу та «Порядком ведення Книги фізичними особами- підприємцями на загальній системі оподаткування», затвердженим наказом Міндоходів від 16.09.2013 № 481.

Граничний строк реєстрації податкової накладної в ЄРПН припадає на святковий чи вихідний день. Коли зареєструвати таку податкову накладну?

На дату виникнення податкових зобов’язань платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений термін.

Реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником до податкової накладної, складеної на отримувача - платника ПДВ, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування отримувачем.

Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки ЄРПН, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків.

Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочій день, такий день вважається операційним днем.

Тобто, якщо граничний день реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН припадає на святковий чи вихідний день, то такий день вважається операційним, що забезпечує можливість реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування протягом періоду з 8.00 до 20.00.

Зазначена норма передбачена п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу та п. 3 «Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 № 1246.

Діяльність підприємця не внесена в Реєстр платників єдиного податку. Наслідки за її здійснення.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містяться дані, зокрема, про види діяльності фізичних осіб-підприємців.

До реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про платника єдиного податку, зокрема, види господарської діяльності.

Платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Отже, підприємець – платник єдиного податку не має права здійснювати, в межах підприємницької діяльності, такі види діяльності, які не зазначені в його облікових даних.

Підприємець-платник єдиного податку, який здійснює види діяльності, не зазначені в його облікових даних та в реєстрі платників єдиного податку, зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів (загальна система оподаткування) з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалися види діяльності, які не зазначені в його облікових даних та реєстрі платників єдиного податку.

У разі якщо підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Податковим кодексом для платників податку - фізичних осіб.

Зазначена норма передбачена п.177.6 ст.177; п. 299.7 ст. 299; п.п. 7 п.п. 298.2.3 ст. 298 Податкового кодексу.

Покинули спрощену систему оподаткування. Дізнайтесь, коли можна знову сплачувати єдиний податок

Перехід на спрощену систему суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Кодексу, може здійснити один раз протягом календарного року.

Отже, якщо суб’єкт господарювання в поточному році вже перебуває на спрощеній системі, після переходу за власною ініціативою, наприклад, з 01.07.2018 року на загальну систему оподаткування, він не має права повернутись у цьому ж році на спрощену систему, оскільки вже скористався своїм правом на її застосування.

Разом з цим, суб’єкт господарювання може перейти на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 01 січня 2019 року, за умови відповідності вимогам, встановленим п. 291.4 ст. 291 Податкового Кодексу.

Зазначена норма передбачена пп. 298.1.4 ст. 298 Податкового кодексу.

Для подання запиту на отримання публічної інформації затверджено нову форму

26 червня 2018 набрав чинності наказ МФУ від 04.05.2018 № 468 «Про затвердження Порядку організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної фіскальної служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації та Форми для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби».

Наказом № 468 удосконалено форму для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби.

Зокрема, передбачено можливість обрання способу отримання інформації на запит щодо отримання публічної інформації шляхом проставлення у такому запиті відмітки «ознайомлення з документами в спеціальному місці розпорядника інформації».

Крім того, визначено порядок відшкодування витрат на копіювання та/або друк документів, що надаються за запитом на отримання публічної інформації, розпорядником якої є органи Державної фіскальної служби.

Орган ДФС надає за вимогою запитувача 10 перших сторінок документа безкоштовно одночасно з повідомленням про необхідність відшкодування витрат на виготовлення копій решти документів, крім документів, якщо вони надаються на вимогу запитувачу виключно на електронну пошту.

Наказом закріплено електронну адресу, на яку до ДФС направляється запит на отримання публічної інформації: publicinfo@sfs.gov.ua, яка на сьогодні функціонує відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Форма для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби, розміщена на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Головна>Робота з громадянами>Публічна інформація> Форми подання запиту» за посиланням: http://sfs.gov.ua/priymalnya-gromadyan/dostup-do-publichnoi-inform/formi-zapitu-na-informatsiyu/.

Разом з тим, дія наказу № 468 не поширюється на відносини у сфері звернень громадян та адвокатських запитів, які регулюються Законом України «Про звернення громадян» та Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відповідно.

На період проведення операції Об’єднаних сил продовжено дію пільг з оподаткування ПДВ та військового збору

04 липня 2018 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо відносин, пов'язаних із здійсненням заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях» від 19.06.2018 № 2463-VIII.

Законом № 2463 продовжено дії пільг з оподаткування ПДВ на період здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), а також належне проведення відповідної операції.

Так, внесені зміни до п. 32 підрозд. 2 розд. XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, а саме:

- абзац перший після слів "на період проведення антитерористичної операції" доповнено словами "та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС)";

- абзац другий після слів "що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону" доповнено словами "та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС)";

- в абзацах третьому і четвертому слова "що призначені для використання закладами охорони здоров'я та учасниками антитерористичної операції для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції" замінено словами "що призначені для використання закладами охорони здоров'я, учасниками антитерористичної операції, особами, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС), для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС)".

Законом № 2463 також продовжено дію пільги зі сплати військового збору у період здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил, а також належне проведення відповідної операції.

Так, абз. другий п.п. 1.7 п. 16 ¹ підрозділу 10 розд. XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, після слів "на період проведення антитерористичної операції" доповнено словами "та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС)" та доповнити словами "та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС)".

Положення Закону щодо внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України застосовуються до податкових періодів починаючи з 1 травня 2018 року.

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (опублікований у виданні «Голос України» 03.07.2018 № 118).

До уваги фермерських господарств! Особливості сплати єдиного внеску з 2018 року

З 01 січня 2018 року члени фермерського господарства виключені із переліку платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (частина перша ст. 10 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Органи доходів і зборів в односторонньому порядку, станом на 31.12.2017, мали достроково розірвати укладені з членами фермерських господарств Договори, з обов’язковим повідомленням таких осіб про підстави дострокового розірвання такого Договору.

Останнім звітним періодом (місяцем), за який члени фермерського господарства сплачують єдиний внесок, відповідно до укладеного Договору, у розмірі 22% є грудень 2017 року, граничний термін сплати – до 22.01.2018.

З 01 січня 2018 року членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, визначено платниками єдиного внеску (п. 5¹ частини першої ст. 4 Закону № 2464).

Члени фермерського господарства з 01.01.2018 зобов’язані стати на облік в органах доходів і зборів, як платники єдиного внеску.

Ця норма не поширюється на членів фермерських господарств, які є застрахованими особами або звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (частина четверта ст. 4 Закону № 2464).

Фермерське господарство, зареєстроване як юридична особа, діє на основі Статуту. У Статуті зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України (частина четверта ст.1 Закону України від 19.06.2003 № 973 «Про фермерське господарство»).

Головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа (частина перша ст. 4 Закону № 973).

При створенні фермерського господарства одним із членів сім'ї, інші члени сім'ї, а також родичі можуть стати членами цього фермерського господарства після внесення змін до його Статуту (частина друга ст. 3 Закону № 973).

Трудові відносини у фермерському господарстві базуються на основі праці його членів. У разі виробничої потреби фермерське господарство має право залучати до роботи в ньому інших громадян за трудовим договором (частина 1 та 2 Закону № 973)

Трудові відносини членів фермерського господарства регулюються Статутом, а осіб, залучених до роботи за трудовим договором (контрактом), – законодавством України про працю.

Отже голова та інші члени фермерського господарства підлягають страхуванню на підставі п. 5¹ частини першої ст. 4 Закону № 2464 (за винятком, коли голова або інший член фермерського господарства належить до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах).

У разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п. 1 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464).

Базою нарахування єдиного внеску для членів фермерського господарства є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (абзац перший п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

У разі якщо не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, необхідно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.

При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац другий п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Платники єдиного внеску зобов’язані сплачувати за себе єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника, а за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску передбачено фінансову відповідальність, а саме:

- за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20% своєчасно несплачених сум (пункт 2 частини одинадцятої ст.25 Закону № 2464);

- на суму недоїмки нараховується пеня з рoзрахунку 0,1% суми недоплати за кoжний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарнoгo дня, щo настає за днем закінчення стрoку внесення відпoвіднoгo платежу, дo дня фактичної сплати (перерахування) включнo (частина десята та тринадцята ст. 25 Закoну № 2464).

Зазначена норма роз’яснена листом ДФС України від 26.06.2018 № 19425/7/99-99-13-02-01-17.

ГУ ДФС у Запорізькій області