| Одноразовий продаж нерухомості не оподатковується за умови права власності на неї протягом трьох років
Податковим кодексом України передбачені випадки, коли фізичні особи звільняються від обов’язку сплати податків з доходів від продажу нерухомості, якщо виконуються певні умови.
Зокрема, відповідно до ст.172 Податкового кодексу України дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або її частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки , не оподатковується.
Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.
Обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до р. IV Податкового кодексу України.
У разі, якщо у звітному календарному році фізична особа отримала дохід від продажу не частіше одного разу нерухомого майна, визначеного п. 172.1 ст.172 Податкового кодексу України, яке перебувало у власності платника податку понад три роки, така особа зобов'язана подати річну податкову декларацію.
У випадку виникнення обов’язку декларувати доходи, фізична особа без реєстрації подає декларацію за попередньою податковою адресою
Якщо фізична особа, котра отримувала доходи, що підлягають декларуванню, знята з реєстрації за однією адресою та не за реєстрована за новою, то вона повинна подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до контролюючого органу за попередньою податковою адресоюі.
Відповідно до п.49.1 ст.49 Податкового кодексу України декларація подається за звітний період в строки до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Пунктом 45.1 ст.45 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків – фізичної особи є місце його проживання, за яким він береться на облік як платник у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру у порядку, визначеному Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженим наказом Міндоходів України від 10.12.2013 р. №779. Відповідно до п.1 розділу IX цього наказу фізичні особи - платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які відносяться до облікової картки або повідомлення, протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви за формою № 5ДР або 5ДРП (для осіб, які відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платників податків) відповідно.
Крім того,ст..6 Закону України від 11.12.2003 р. №1382-IV «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов’язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.
Cума дивідендів, нарахована на користь фізичної особи, є об’єктом оподаткування військовим збором
Сума дивідендів, нарахованих на користь фізичних осіб – резидентів (нерезидентів), включаються до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку. Такий дохід підлягає оподаткуванню військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.
Згідно з п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ, а саме: фізичні особи – резиденти (нерезиденти), які отримують доходи з джерела їх походження в Україні.
Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
Відповідно до п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента (нерезидента) є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого згідно з п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 ПКУ включаються «пасивні доходи» (крім зазначених у п.п. 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
Під терміном «пасивні доходи» для цілей цього розділу слід розуміти, зокрема такі доходи, як дивіденди (п.п. 167.5.3 п. 167.5 ст. 167 ПКУ).
Ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розд. XX ПКУ.
Враховуючи зазначене, оскільки дивіденди, нараховані на користь фізичних осіб – резидентів (нерезидентів) включаються до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку, такий дохід підлягає оподаткуванню військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.
Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву
Згідно з п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.
Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:
1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;
4) державному реєстратору як додаток до реєстраційної картки, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця з урахуванням вимог п. 291.5 ст. 291 ПКУ. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».
Підпунктом 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.
Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
Відповідно до п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ.
При цьому, якщо суб’єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи - підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.
Які податки слід сплатити, якщо успадкували або отримали у подарунок квартиру
Оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п. 162.1 статті 162 якого платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Згідно з п. 163.1 ст. 163 ПКУ об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV ПКУ (пп. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку як дарунок (або в результаті укладення договору дарування) від фізичних осіб встановлено п. 174.6 ст. 174 розділу IV ПКУ, згідно з яким кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини.
Якщо майно успадковують чи отримують у подарунок особи, які є членом сім'ї першого ступеня споріднення (батьки, діти, чоловік або дружина), ставка податку становить 0 відсотків.
За ставкою 5 відсотків, оподатковується вартість будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення (пп. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ). Крім того, відповідно до пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Ставка військового збору становить 1,5 відсотків об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (пп. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці (обдаровані), які отримали спадщину (подарунок).
Порядок сплати (перерахування) податку до бюджету встановлено п. 168.4 ст. 168 ПКУ, відповідно до пп. 168.4.5 якого фізична особа, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету, зокрема, у разі нотаріального посвідчення договорів дарування - за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв), в інших випадках - за її податковою адресою.
Отже, платник податку, який отримав дохід у вигляді вартості подарованого нерухомого майна, може сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір до нотаріального посвідчення договору дарування нерухомого майна за місцем нотаріального посвідчення такого договору.
Якщо ж до нотаріального посвідчення податки не було сплачено, платник податку зобов'язаний до 1 травня року, що настає за звітним подати податкову декларацію до податкової інспекції за місцем проживання, та самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій податковій декларації.
Порядок оподаткування зарплати, якщо працівник - студент
Відповідно до п.п. 169.1.3 ст. 169 Податкового кодексу України, працюючий студент має право на суму податкової соціальної пільги у розмірі 150 відсотків від загальної суми пільги ( у 2016 році це становить 1033 грн. 50 коп.) при умові, що розмір його заробітної плати на місяць не перевищує 1930 гривень. Втім, якщо студент отримує стипендію з бюджету, то податкова соціальна пільга до заробітної плати такого платника податку не застосовується (п.п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ).
Отже, студент, який не отримує бюджетну стипендію або отримує спонсорську стипендію та одночасно з навчанням працює та одержує заробітну плату, має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 150 відсотків від загальної пільги при умові, що розмір його заробітної плати на місяць не перевищує 1930 гривень. Для того, щоб скористатися правом на підвищену пільгу, працівнику-студенту слід надати працедавцю заяву, до якої додати довідку з навчального закладу про те, що він там навчається та не одержує стипендію з бюджету. Надання «студентської» пільги зупиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому працівник отримає диплом про здобуття освіти.
До уваги платників податку на додану вартість!
Згідно з п.3 наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. № 1307 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 26.01.2016 р. за №137/28267, всі податкові накладні підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) за формою, чинною на день такої реєстрації. Згідно з нормами наказу № 1307 нова форма податкової накладної почне застосовуватись з 01.04.2016 р.
Таким чином, з 01.04.2016 р. податкові накладні та/або розрахунки коригування підлягають реєстрації в ЄРПН за новою формою (затвердженою наказом N 1307) не залежно від дати їх складання: до 01.04.2016 р. чи після 01.04.2016 р. (за умови дотримання інших вимог щодо реєстрації в ЄРПН).
Нові формати податкової накладної (J/F1201008) та розрахунку коригування (J/F1201208) розміщено на веб-порталі ДФС за адресою: http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/reestr-elektronnih-form-po/.
Якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, сукупно перевищує 1000000 гривень, реєстрація платником ПДВ обов’язкова
Відповідно до п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України у разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 грн. (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.
Згідно із п. 183.2 ст. 183 ПКУ у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст. 181 ПКУ.
Пунктом 183.10 ст. 183 ПКУ визначено, що будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Окрім того, згідно із п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ платником ПДВ є особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у ст. 243 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної п. 181.1 ст. 181 ПКУ, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.
Нормативні вимоги стосовно порядку складання податкової накладної
З 1 квітня п.р., відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015р. №1307, набере чинності оновлена форма Податкової накладної та новий Порядок її заповнення.
Як і раніше, податкову накладну та додатки до неї в електронній формі складає особа, яка зареєстрована як платник в органах ДФС та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ. Також залишилось право платника делегувати філії або структурному підрозділу право складання податкових накладних. В такому разі філія при складанні у графі "Постачальник (продавець)" податкової накладної спочатку зазначає найменування головного підприємства, зареєстрованого як платник податку, що визначене статутними документами, та через кому - найменування такої філії (структурного підрозділу). В свою чергу, якщо товари чи послуги постачаються філії, то продавець при складанні податкової накладної у графі "Отримувач (покупець)" спочатку зазначає найменування головного підприємства, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та через кому - найменування такої філії (структурного підрозділу), яка (який) фактично є від імені головного підприємства (покупця) стороною договору.
Окремо зазначено, що податкова накладна заповнюється державною мовою, графи, що мають вартісні показники, заповнюються в гривнях з копійками, цифрові реквізити заголовної частини податкової накладної (дата складання, порядковий номер, номер філії (структурного підрозділу)), не повинні містити жодних інших знаків та символів.
Звертаємо увагу на нормативні вимоги стосовно методики формування порядкового номеру податкової накладної, а саме, порядковий номер податкової накладної:
- не може починатись на "0";
- має містити лише цифрові значення, тобто не повинен містити літер чи інших символів. У клітинках порядкового номера, що не заповнюються, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються;
Порядковий номер податкової накладної має складається з двох частин:
- у першій частині (до знака дробу) проставляється порядковий номер, який відповідає послідовному номеру складеної платником податкової накладної протягом певного періоду. Нумерація складених податкових накладних ведеться платником ПДВ у довільній формі та порядку, але слід враховувати, що не допускається складання за однією датою податкових накладних з однаковим порядковим номером;
- у другій частині (після знака дробу) проставляється код виду діяльності, що передбачає спеціальний режим оподаткування (код 2 або 3), або код, що передбачає складання податкової накладної оператором інвестору за багатосторонньою угодою про розподіл продукції (код 5).
Сплата імпортного ПДВ з електронного рахунку – ДФС роз’яснює
Державна фіскальна служба України у листі від 25.02.2016 р. №4178/6/99-99-19-03-02-15 надала роз’яснення щодо можливості сплати податку на додану вартість під час ввезення товарів на митну територію України з рахунку платника в системі електронного адміністрування ПДВ.
Механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням електронних рахунків визначено Порядком електронного адміністрування ПДВ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 (зі змінами та доповненнями.)
Згідно з пунктом 2 Порядку № 569 електронний рахунок - рахунок, відкритий платнику податку в Державній казначейській службі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку.
Відповідно до пункту 2001.5 статті 2001 Податкового кодексу з рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку.
Пунктом 2001.7 статті 2001 Податкового кодексу встановлено, що кошти, зараховані на електронний рахунок платника, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 2001.5 статті 2001 Кодексу та погашення податкового боргу з податку на додану вартість.
Враховуючи наведене, перерахування коштів з електронного рахунку платника в рахунок сплати ПДВ під час ввезення товарів на митну територію України податковим законодавством не передбачено.
Якщо пропали первинні документи
Загальновідомо, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться будь - яким підприємством чи установою, незалежно від форми власності чи підпорядкування, оскільки фінансова, податкова, статистична та інші види звітності ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Пунктом 6.10 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 визначено, що у разі пропажі або знищення первинних документів, облікових регістрів і звітів керівник підприємства, установи письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення.
Для участі в роботі комісії запрошуються представники слідчих органів, охорони і державного пожежного нагляду. Результати роботи комісії оформляються актом, який затверджується керівником підприємства, установи. Копія акта надсилається органу, в сфері управління якого перебуває підприємство, установа, а також державній податковій інспекції - підприємствами та місцевому фінансовому органу - установами, в 10-денний строк.
Водночас, Податковий кодекс передбачає, що у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, платник податків зобов'язаний у 5-денний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації( пункт 44.5 статті 44 Податкового кодексу)
Відновити втрачені документи платник податків зобов'язаний протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
Електронна реєстрація платниками акцизного податку для здійснення реалізації пального, - обов’язкова
Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, які здійснюють реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платника акцизного податку до початку здійснення реалізації пального.
Для реєстрації платником податку необхідно подати заяву про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального за формою J (F) 1310301.
Заява надсилається до контролюючого органу за основним місцем обліку виключно в електронному вигляді засобами електронного зв’язку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного цифрового підпису відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Електронні формати Заяви та інших документів у рамках СЕАРП розміщені на головній сторінці офіційного веб-порталу Державної фіскальної служби України (www.sfs.gov.ua) у розділі «Електронна звітність» / Платникам податків про електронну звітність / Інформаційно-аналітичне забезпечення / Реєстр електронних форм податкових документів.
Зазначені платники акцизного податку зобов’язані не пізніше 20.04.2016 року подати декларацію з акцизного податку за звітний (податковий) період – березень 2016 року за формами, установленими Мінфіном України.
Відомості з Держреєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів можна отримати в електронному вигляді
В рамках кампанії декларування доходів громадян та електронного декларування доходів державних службовців ДФС доопрацювала оновлений сервіс «Електронний кабінет платника» в частині отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді (далі – відомості про доходи).
Сервіс доопрацьовано з використанням сучасних Web-технологій з метою забезпечення зручності платників, які бажають отримати відомості про доходи в електронному вигляді.
Нагадуємо, що з 01.09.2015 у штатному режимі працює електронний сервіс щодо отримання відомостей про доходи засобами спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення в електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису (ЕЦП). Безкоштовно отримати ЕЦП можна в акредитованому центрі сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (АЦСК ІДД). Запит для отримання відомостей про доходи формується виключно фізичними особами – платниками податків для отримання інформації про себе.
Детально ознайомитись з Порядком отримання відомостей про доходи засобами «Електронного кабінету платника» можна на офіційному веб-порталі ДФС у рубриці: Фізичним особам/Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді http://sfs.gov.ua./fizichnim-osobam/vidomosti-doxid.
Звертаємо увагу, що відомості про суми отриманих доходів та суми сплачених податків в електронному вигляді надаються за останні три роки (по квартально), відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 60 днів після його закінчення.
Платник податків може письмово повідомити про помилково подану податкову звітність з проханням не визнавати дану звітність як податкову
Податковим кодексом України не передбачені дії суб’єкта господарювання у випадку, якщо ним помилково подано податкову звітність до контролюючого органу (подано звітність, яку взагалі не потрібно подавати або подано не до того контролюючого органу). Однак, платник податків може звернутись письмово до контролюючого органу з обґрунтуванням обставин помилково поданої податкової звітності та проханням не визнавати дану звітність як податкову.
Відповідно до п.49.1 ст. 49 Податкового кодексу податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків,- нагадують фахівці ГУ ДФС у Волинській області.
Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).
Платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 прим. 1 ст. 49 ПКУ).
Згідно з п. 49.8. ст. 49 ПКУ прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених п. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Благодійну допомогу звільнено від оподаткування ПДФО
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку засобів, товарів (робіт, послуг), сума (вартість) благодійної допомоги для закупівлі або у вигляді яких не включається до оподаткованого доходу платників податку на доходи фізичних осіб» від 24.02.2016 №112 та набрала чинності з 1 березня 2016 року.
Дана постанова затверджує перелік засобів, товарів (робіт, послуг), суму (вартість) благодійної допомоги для закупівлі яких не включають до оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб. Перелік отримувачів такої благодійної допомоги визначено у підпункті 165.1.54 Податкового кодексу України, а спосіб її надання – у підпункті 170.7.8 Податкового кодексу України.
Довідково: Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку засобів, товарів (робіт, послуг), сума (вартість) благодійної допомоги для закупівлі або у вигляді яких не включається до оподаткованого доходу платників податку на доходи фізичних осіб» від 24.02.2016 №112.
ГУ ДФС у Запорізькій області
|