Запорожский Городской Союз Предпринимателей "Ника"

Главная » 2016 » Ноябрь » 8 » Податкова декларація поштою, подається не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення граничного строку подання такої податкової декларації
20:34
Податкова декларація поштою, подається не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення граничного строку подання такої податкової декларації

Податкова декларація поштою, подається не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення граничного строку подання такої податкової декларації

Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до фіскального органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Податкова звітність з ПДВ подається в електронній формі до фіскального органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

У разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею, а при поданні податкової звітності в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

Зазначена норма визначена п. 49.3, 49.4 та 49.5 ст. 49 Податкового кодексу України.

Платники податку на прибуток, які звітують щокварталу, до 31.12.2016 р. повинні сплатити авансовий внесок у розмірі 2/9 податку на прибуток за три квартали 2016 року

Платники податку на прибуток підприємств повинні сплатити до 31 грудня 2016 року авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за три квартали 2016 року.

Такий розрахунок здійснюється платниками, які звітують з податку на прибуток підприємств щокварталу.

Розрахунок авансового внеску у розмірі 2/9 податку на прибуток, що підлягає сплаті до 31 грудня 2016 року, заповнюється платником податку за три квартали 2016 року (рядок 26 декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом МФУ від 20.10.15 №897 зі змінами, внесеними наказом МФУ від 08.07.16 №585).

При цьому визначена у розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

Такий авансовий внесок платники податку на прибуток підприємств сплачують до 31.12.2016, відповідно граничний термін сплати - 30.12.2016.

Зазначена норма передбачена п. 38 підр. 4 розд. XX Податкового кодексу України.

Про працівника, який тимчасово суміщує посади, повідомлення про прийняття на роботу до фіскального органу не подається

До початку роботи працівника за укладеним трудовим договором власник підприємства, установи, організації або фізична особа повинна  подати до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування повідомлення про прийняття такого працівника на роботу.

 

Обов’язок з подання повідомлення поширюється виключно на трудові відносини (коли з працівником укладається трудовий договір).

Форма повідомлення про прийняття працівника на роботу затверджена  постановою КМУ від 17.06.2015 р. № 413.

Тобто, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору та повідомлення фіскальному органу про його прийняття на роботу.

Для працівників, які виконують на тому ж підприємстві поряд зі своєю основною роботою додаткову роботу за іншою професією (посадою), це підприємство є основним місцем роботи.

Отже підприємству не потрібно подавати повідомлення про прийняття на роботу працівника, який тимчасово суміщує посади на одному підприємстві.

Зазначена норма роз’яснена листом ДФС від 18.10.2016 р. № 22502/6/99-99-13-02-03-15.

Декларація з ПДВ за звітний період не подається, якщо  господарська діяльність протягом такого періоду не проводилась та відсутні показники, які підлягають декларуванню (в т.ч. суми від'ємного значення попередніх періодів)

За кожний встановлений Податковим кодексом України звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу платник податків зобов'язаний подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Якщо платником ПДВ господарська діяльність протягом звітного (податкового) періоду не проводилась, але такий платник податку має суми від'ємного значення попередніх періодів, що підлягають відображенню в декларації звітного (податкового) періоду, то декларація за такий звітний (податковий) період подається.

У разі якщо платником ПДВ господарська діяльність протягом звітного (податкового) періоду не проводилась та відсутні показники, які підлягають декларуванню (в тому числі суми від'ємного значення попередніх періодів), то декларація за такий звітний (податковий) період не подається.

Зазначена норма передбачена п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України та роз’яснена листом ДФС України від 21.10.16  № 22818/6/99-95-42-01-15.

При поверненні платником податку на прибуток фінансової допомоги, отриманої до 01.01.15 від неплатника податку на прибуток, зменшується фінансовий результат до оподаткування

Платник податку на прибуток має право зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму поверненої після 01.01.2015 р. поворотної фінансової допомоги, яку платник податку отримав до 01.01.2015 від осіб, які не є платниками податку на прибуток, та включив до складу доходів при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток до цієї дати.

Відображення такої різниці здійснюється у рядку 4.2.10 додатка РІ "Різниці" до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток, затвердженої наказом МФУ від 20.10.2015 N 897.

Якщо повернення поворотної фінансової допомоги платником не здійснюється і така кредиторська заборгованість списується, то формування різниці, що зменшує фінансовий результат такого платника, нормами Кодексу, не передбачено.

Зазначена норма передбачена п. 18 підр. 4 розд. XX Податкового кодексу України та роз’яснена листом ДФС України  від 06.10.2016  № 21757/6/99-99-15-02-02-15.

 Виплата неприбутковою організацією будь-якого доходу (прибутку) на підставі цивільно-правового договору є підставою для втрати статусу неприбутковості

Однією із обов'язкових умов для неприбуткових організацій, є норма, що доходи (прибутки), отримані неприбутковою організацією від будь якої діяльності, мають використовуватись виключно на реалізацію своєї статутної діяльності без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб.

Отже, виплати, спрямовані неприбутковою організацією на оплату праці засновникам (учасникам), працівникам, членам такої організації (у т. ч. оплата лікарняних) інші виплати, що входять до витрат на оплату праці, а також компенсаційні витрати на відрядження, підвищення кваліфікації за профільним напрямком вважаються витратами в межах статутної діяльності.

Будь-яка виплата доходу (прибутків) засновнику (учаснику), працівнику або члену неприбуткової організації на підставі цивільно-правового договору вважається використанням доходу такої неприбуткової організації для вигоди такого учасника, тобто не за цільовим призначенням.

У разі здійснення розподілу доходу серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників, членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб, неприбуткові організації зобов'язані подати у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток, яке розраховується, виходячи із суми операції нецільового використання коштів.

Така неприбуткова організація підлягає виключенню фіскальним органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Зазначена норма визначена  п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України та роз’яснена листом ДФС України  від 03.10.2016 р. N 21415/6/99-99-15-02-02-15.

Інформація з Реєстру неприбуткових установ та організацій оприлюднюється у відкритій частині електронного сервісу «Електронний кабінет платника (оновлена версія)» офіційного веб-портала ДФС


Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру визначений постановою КМУ від 13 липня 2016 року № 440.

Відповідно до п. 12 Порядку №440, з метою забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб відомостями, що містяться в Реєстрі, на офіційному веб-сайті ДФС забезпечується відкритий доступ до таких відомостей.

Інформація з реєстрів ДФС оприлюднюється у відкритій частині електронного сервісу «Електронний кабінет платника (оновлена версія)» у вкладці «Реєстр неприбуткових організацій та установ» за посиланням: Головна/ Електронний кабінет платника/ Інформація з реєстрів/ Реєстр неприбуткових установ та організацій офіційного веб-порталу Державної фіскальної служби України

    (https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/public/reestr.jspx).

Первинній реєстрації підлягають моделі РРО, що містяться у першій частині Реєстру РРО та раніше не були зареєстровані (нові)

Реєстр реєстраторів розрахункових операцій (РРО) – це перелік моделей РРО, їх модифікацій вітчизняного та іноземного виробництва, які відповідають вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, пройшли державну сертифікацію і дозволені для застосування під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Реєстр РРО складається з двох частин, які містять:

перша - перелік моделей, дозволених до первинної реєстрації в контролюючих органах;

друга – перелік моделей, строк первинної реєстрації (дії сертифікатів відповідності) яких закінчився. Такі моделі повторно включаються до першої частини Реєстру РРО в порядку, встановленому для первинної реєстрації моделі.

Реєстрації у фіскальному органі підлягають РРО, модифікації яких включені до Реєстру РРО, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, установлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, установлених Реєстром РРО.

Первинна реєстрація РРО в контролюючому органі означає, що реєстрація цього РРО здійснюється вперше.

Первинній реєстрації підлягають моделі (модифікації) РРО, що містяться у першій частині Реєстру РРО та раніше не були зареєстровані, тобто які не експлуатувалися (нові).

Інформацію про РРО, первинну реєстрацію яких заборонено, містить друга частина Реєстру РРО.

Модель (модифікація) РРО, що знаходиться в другій частині Реєстру РРО, може використовуватись (експлуатуватись) його власником (орендарем) до закінчення семирічного з моменту введення в експлуатацію але не більше дев’яти років від дати випуску, строку служби такого РРО, встановленого Порядком доопрацювання електронних контрольно-касових апаратів, затвердженим рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при КМУ від 30.11.1999 № 11.

Зазначена норма визначена п. 2, п. 4 «Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій», затвердженого Постановою КМУ від 29.08.02 №1315.  

Інформаційні дані щодо РРО розміщено на офіційному веб-порталі ДФС

Для інформування суб’єктів господарювання Державна фіскальна служба щодекади оприлюднює на своєму веб-сайті:

- дані щодо фіскальних номерів РРО із зазначенням найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові), дати реєстрації РРО, а також номера останньої книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на такий РРО, та дати її реєстрації;

- дані щодо фіскальних номерів РРО, реєстрацію яких скасовано за заявою суб’єкта господарювання або з ініціативи контролюючого органу, із зазначенням найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові), дати, причини та підстави для скасування реєстрації РРО.

Інформація оприлюднюється із зазначенням дати оприлюднення і дати оновлення інформації.

На офіційному веб-порталі ДФС зроблено посилання на закладки: «Інформація про РРО» (http://sfs.gov.ua/rro) та «Інформація про книги ОРО» сервісу «Інформація щодо РРО та книг ОРО» (http://sfs.gov.ua/koro).

Категорії громадян, які звільняються від сплати земельного податку

Від сплати земельного податку звільняються:

- інваліди першої і другої групи,

- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років,

- пенсіонери (за віком),

- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»,

- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Звільнення від сплати земельного податку для таких категорій фізичних осіб поширюється на земельні ділянки:

- для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;

 

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара;

 

- для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;

 

- для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;

- для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара

Зазначена норма передбачена п. 281.1 та п. 281.2 ст. 281 Податкового кодексу України.

Садівниче товариство сплачує земельний податок за земельні ділянки, щодо яких члени товариства не оформили право на свою земельну ділянку та за землі загального користування

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру ( п. 286.1 ст. 286  Податкового кодексу України).

Юридичні особи самостійно обчислюють суму податкового зобов’язання щодо земельного податку.

Якщо земельні ділянки приватизовані громадянами - членами садівничого товариства і кожен громадянин отримав документ, що засвідчує право на земельну ділянку, то такі громадяни, крім тих, кому надані пільги щодо сплати земельного податку, є платниками земельного податку.

Нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться фіскальними органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про сплату податку.

Садівниче товариство є платником земельного податку за земельні ділянки, включаючи земельні ділянки загального користування, надані такому товариству для ведення садівництва і щодо яких члени товариства не оформили право на свою земельну ділянку.

Продаж нерухомості між фізичними особами посвідчує нотаріус, за наявності документа про сплату податку на доходи фізичних осіб

Не оподатковується податком на доходи фізичних осіб дохід, отриманий фізичною особою від продажу не частіше одного разу протягом звітного року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), та за умови перебування такого майна у власності понад 3 роки.

Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.

Дохід, отриманий фізичною особою від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з зазначених об'єктів нерухомості, оподаткується за ставкою 5% та військовим збором за ставкою 1,5%.

Отже, дохід, отриманий фізичною особою від продажу протягом звітного податкового року об'єкта нерухомості (однієї квартири), який перебуває у власності такої особи менше трьох років, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5% та військовим збором за ставкою 1,5%.

 

У разі якщо протягом того ж звітного податкового року цією особою продається другий об'єкт нерухомості (квартира), то дохід, отриманий від такого продажу, оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах, незалежно від строку перебування цього об'єкта у власності фізичної особи.

Під час проведення операцій з продажу об'єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору.

Нотаріус щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку.

Сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи особою, яка продає нерухомість до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.

Зазначена норма передбачена ст.172 Податкового кодексу України.

Операції між пов'язаними особами - резидентами не підпадають під визначення контрольованих операцій

Для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями, зокрема, є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування сторін таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами – нерезидентами.

Тобто, господарські операції вважаються контрольованими, якщо здійснюються між пов'язаними особами, одна з яких є нерезидентом.

Господарські операції з пов'язаними особами - резидентами не підпадають під визначення контрольованих.

Зазначена норма передбачена пп. 39.2.1.1 ст. 39 Податкового кодексу України.

При перевищенні доходу понад 1 млн. грн., підприємці - платники єдиного податку 2 - 3 груп,  повинні застосовувати РРО

Реєстратори розрахункових операцій (РРО) не застосовуються платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1,0 млн. гривень.

Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

Постановою КМУ від 13.07.16 № 439 визначено механізм здійснення фіскальними органами заходів податкового контролю за досягненням платниками єдиного податку 2-ї і 3-ї груп (фізичними особами) обсягу доходу понад 1 млн. грн., що зобов’язує  їх застосовувати РРО при здійсненні готівкових розрахунків.  

Для визначення граничного обсягу доходу враховуються в сукупності усі види доходів, які отримані платником єдиного податку від провадження підприємницької діяльності протягом календарного року незалежно від обраних видів діяльності.

Для здійснення податкового контролю використовується податкова інформація, зібрана та/або отримана контролюючими органами, та яка зберігається з урахуванням результатів її опрацювання в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами таких органів.

Для отримання податкової інформації контролюючі органи можуть:

- звертатися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин з письмовим запитом про подання податкової інформації;

- проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання стосовно платників єдиного податку.

З метою здійснення податкового контролю за досягненням платниками єдиного податку граничного обсягу доходу контролюючий орган може проводити документальну позапланову перевірку та фактичну перевірку.

Операції, що не є об'єктом оподаткування, не відображаються у Звіті про суми податкових пільг

Суми податку та збору, не сплачені суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб'єктом - платником податків.

Системний облік видів пільг за їх кодами здійснюється ДФС у Довідниках податкових пільг.

Суб'єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв'язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг за затвердженою формою.

До такого звіту включаються лише ті податкові пільги, які визначаються за операціями з постачання товарів та/або послуг, що здійснюються на митній території України, є об'єктами обкладення податком на додану вартість і відповідно до Податкового кодексу України та міжнародних договорів України, ратифікованих Верховною Радою України, звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою, а також ті, до яких застосовані спеціальні режими оподаткування в галузі сільського господарства.

Отже, операції, що не є об'єктом оподаткування, не відображаються в Довідниках податкових пільг та у звіті про суми податкових пільг, форма якого затверджена Постановою N 1233 від 27.12.10 № 1233.

Зазначена норма передбачена п. 30.6  ст. 30 Податкового кодексу України, та "Порядком обліку сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг", затвердженого постановою КМУ від 27.12.10 № 1233.

 

        

ГУ ДФС у Запорізькій області

Просмотров: 207 | Добавил: kolyaka | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Вторник, 24.10.2017, 14:13
Приветствую Вас Гость

Поиск

Календарь

«  Ноябрь 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930

Архив записей

Наш опрос

Оцените мой сайт
Всего ответов: 50

Друзья сайта

  • Асамблея ГО МСБУ
  • Политическая партия "Новая жизнь"
  • Верховна Рада України
  • Офіційний портал Запорізької міської влади
  • ТОВАРИСТВО ПІДПРИЄМЦІВ "КРАЙ"
  • Статистика


    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0