Запорожский Городской Союз Предпринимателей "Ника"

Які встановлені вимоги до звернень громадян?

Звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. 

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.

Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. Звернення, оформлене без дотримання цих вимог, повертається заявникові з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження.

Що таке «запит на інформацію» та в чому різниця між запитом та зверненням громадян?

Запит на публічну інформацію – це прохання надати публічну інформацію, що знаходиться у володінні розпорядника інформації.

Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

До того ж різниця полягає не тільки у різних поняттях, а й у формі документів. Так, запит на інформацію може бути надано: поштою, факсом, за допомогою телефону та електронною поштою, тоді як звернення громадян надаються письмово або усно на особистому прийомі. 

Інформація на запит надається безкоштовно. У разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів  обсягом  більш як 10 сторінок, відшкодовуються фактичні витрати на копіювання та друк. При наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується.

Тоді як, за звернення громадян плата не стягується.                                         

Який термін розгляду звернень громадян?

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Скажіть будь ласка, який термін розгляду запиту на інформацію?

Відповідь на запит надається не пізніше 5 робочих днів з моменту його отримання. У виняткових випадках (ч. 2 ст. 20 Закону «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939-VI ) відповідь на запит надається не пізніше 48 годин з дня його отримання. Строк розгляду запиту може бути продовжено з 5 до 20 робочих днів, якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних.

Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача у письмовій формі не пізніше 5 робочих днів з дня отримання запиту.

Які звернення не підлягають розгляду та вирішенню?

Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.

Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.

Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення.

Податок на додану вартість з операцій ввезення на митну територію України.

Який порядок оподаткування ПДВ операцій з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів (крім підакцизних) та постачання на митній території України товарів/послуг, якщо такі товари/послуги оплачуються за рахунок грантів (субгрантів), наданих відповідно до програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні?

 Відповідно до п. 26 підр. 2 р. ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) тимчасово, на період виконання програм Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні, що виконуються відповідно до закону, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з:

ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів (крім підакцизних), якщо такі товари оплачуються за рахунок грантів (субгрантів), наданих відповідно до програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні, що виконуються відповідно до закону. Порядок ввезення зазначених товарів визначається Кабінетом Міністрів України. У разі нецільового використання зазначених товарів платник податку збільшує податкові зобов’язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена в момент імпорту таких товарів, а також зобов’язаний сплатити пеню відповідно до ПКУ;

постачання на митній території України товарів (крім підакцизних) та надання послуг, якщо такі товари/послуги оплачуються за рахунок грантів (субгрантів), наданих відповідно до програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні, що виконуються відповідно до закону. Порядок здійснення таких операцій визначається Кабінетом Міністрів України. У разі порушення вимог, встановлених цим порядком, платник податку, який фактично скористався правом на податкову пільгу, вважається таким, що умисно ухиляється від оподаткування, і до такого платника застосовуються штрафні (фінансові) санкції, встановлені цим Кодексом.

Порядок ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів (крім підакцизних), що оплачуються за рахунок грантів (субгрантів), наданих відповідно до програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні, (далі – Порядок ввезення) та Порядок постачання на митній території України товарів (крім підакцизних) та надання послуг, що оплачуються за рахунок грантів (субгрантів), наданих відповідно до програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні, які виконуються відповідно до Закону України ”Про виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні” (далі – Порядок постачання) затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2013 № 284.

Згідно із п. 5 Порядку ввезення Держслужба соцзахворювань протягом п’яти робочих днів з дати отримання документів, зазначених у п. 4 Порядку ввезення, видає підприємству довідку про підтвердження, що товари оплачуються за рахунок грантів (субгрантів), наданих відповідно до програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні, які виконуються відповідно до Закону України ”Про виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні” (далі - довідка), за формою згідно з додатком 2 або надсилає обґрунтовану відмову у письмовій формі.

При цьому п. 11 Порядку ввезення передбачено, що митні органи на підставі довідки здійснюють митний контроль згідно з кількістю та вартістю товарів, а також їх митне оформлення без сплати мита, податку на додану вартість та плати за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів.

Водночас відповідно до п. 6 Порядку постачання Держслужба соцзахворювань протягом п’яти робочих днів з дати отримання документів, зазначених у п. 5 Порядку постачання, видає довідку-підтвердження, що товари та послуги оплачуються за рахунок грантів (субгрантів), наданих відповідно до програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні, які виконуються відповідно до Закону України ”Про виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні” (далі - довідка-підтвердження), за формою згідно з додатком 2 або надсилає обґрунтовану відмову у письмовій формі.

Постачальник товарів та послуг подає довідку-підтвердження до органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку як платник податків, не пізніше ніж через 10 робочих днів після настання останнього дня строку подання податкової декларації з податку на додану вартість за відповідний звітний (податковий) період (п. 10 Порядку постачання).

Яким чином для заповнення податкової накладної визначається код УКТ ЗЕД платником податку, який не є безпосереднім імпортером, при постачанні ним на митній території України товарів, які були ввезені (імпортовані) на митну територію України до 06.08.11?

Відповідно до п.201.1 ст.201 р.V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями платник податку зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов’язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов’язкові реквізити, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Класифікація товарів за УКТ ЗЕД здійснюється за правилами, затвердженими Законом України від 5 квітня 2001 року №2371-III «Про Митний тариф України» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2371).

Таким чином, платник податку, який не є безпосереднім імпортером, при постачанні на митній території України товарів, які були ввезені (імпортовані) на митну територію України до 06.08.11, повинен в податковій накладній зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД, який визначається таким платником податку згідно із Законом №2371.

Як оподатковуються ПДВ операції з постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД, у тому числі операцій з їх імпорту та експорту?

Згідно з п.23 підр. 2 р. ХХ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00). Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Операції з вивезення в митному режимі експорту товарів, зазначених у цьому пункті, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Чи необхідно платнику ПДВ виписувати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, що виписана на першу подію за операцією з постачання імпортованих товарів та містить коди УКТ ЗЕД, які після оформлення ВМД уточнені?

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платник податку зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов’язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов’язкові реквізити, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Преамбулою Закону України від 5 квітня 2001 року №2371-III «Про Митний тариф України» встановлено, що Митний тариф України - це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України. Товарною номенклатурою Митного тарифу України є Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів.

Тобто, у разі якщо податкова накладна, що виписана на першу подію за операцією з постачання імпортованих товарів, містить коди УКТ ЗЕД, які після оформлення ВМД уточнено, то після зміни коду УКТ ЗЕД фактично відбувається зміна номенклатури товару.

Зміна номенклатури товарів також є зміною суми компенсації вартості товарів, оскільки один вид товарів кількісно або вартісно зменшується, а інший - на відповідну кількість або суму збільшується.

Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню (п.192.1 ст.192 ПКУ).

Враховуючи викладене, продавець в обов’язковому порядку повинен виписати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, що виписана на першу подію за операцією з постачання імпортованих товарів і містить коди УКТ ЗЕД, які після оформлення ВМД уточнені, та зменшити кількість (вартість) товарів, вказаних в такій податковій накладній та заповнити рядок 8.1 та рядок 16.1 податкової декларації з ПДВ. Крім того, такий продавець повинен виписати іншу податкову накладну на імпортовані товари, в якій вказати вірні коди УКТ ЗЕД, що зазначені у належним чином оформленій ВМД.

При цьому, податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній (п.11 підр.2 р.ХХ ПКУ).

Крім того, якщо продавець складає розрахунок коригування до податкової накладної, яка підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, до Єдиного реєстру податкових накладних в обов’язковому порядку вносяться також відомості, що містяться у такому розрахунку (п.3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246).

Чи має право платник ПДВ включити до складу податкового кредиту суми ПДВ, зазначені у ВМД та сплачені при імпорті товарів, необоротних активів, у разі якщо такі суми ПДВ не були включені до складу податкового кредиту у періоді виникнення права на таке включення?

Відповідно до п.187.8 ст.187 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п.198.1 ст.198 ПКУ).

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з п.187.8 ст.187 ПКУ (п.198.2 ст.198 ПКУ).

Відповідно до Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2012 №1340, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.02.2013 за №201/22733, операції з ввезення товарів на митну територію України відображаються у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних на підставі митної декларації, оформленої відповідно до вимог законодавства, у тому звітному періоді, в якому вони здійснені.

Отже, у разі здійснення платником податку операцій із ввезення товарів, необоротних активів суми ПДВ, зазначені у вантажній митній декларації та сплачені платником, включаються до складу податкового кредиту у періоді виникнення права на таке включення, за умови призначення таких товарів для використання в оподатковуваних операціях.