Запорожский Городской Союз Предпринимателей "Ника"

                                   ГУ Міндоходів у Запорізькій області   консультує

ФІЗИЧНИМ  ОСОБАМ  - ПІДПРИЄМЦЯМ ПЛАТНИКАМ  ЄДИНОГО ПОДАТКУ

15 июня  2013 года - последний день представления заявления о переходе на упрощенную систему налогообложения

Частный предприниматель может принять решение о переходе на упрощенную систему налогообложения путем подачи заявления в орган государственной налоговой службы не позже чем за 15 календарных дней до начала следующего календарного квартала.

 Переход на упрощенную систему налогообложения осуществляется один раз в течение календарного года.

За якими групами  платників єдиного податку  можуть здійснювати діяльність фізичні особи – підприємці?

Згідно з положеннями Податкового кодексу України (далі ПКУ) юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному розділом 14 ПК.

Суб'єкти господарювання, зокрема фізичні особи – підприємці,  які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

1. Перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150000 гривень;

2. Друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої або п'ятої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для таких груп;

3. Третя група - фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 20 осіб;

обсяг доходу не перевищує 3000000 гривень;

4. П'ята група - фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена;

- обсяг доходу не перевищує 20000000 гривень.

Який порядок переходу на спрощену систему оподаткування  фізичними особами – підприємцями,  які здійснюють діяльність за «загальною» системою оподаткування?

Суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб'єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому цього підпункту, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб'єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в пункті 291.4 статті 291 Податкового  кодексу України.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

При цьому якщо суб'єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи - підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.

ФІЗИЧНИМ  ОСОБАМ  - ПІДПРИЄМЦЯМ, ЯКІ  ЗДІЙСНЮЮТЬ  ДІЯЛЬНІСТЬ  ЗА  ЗАГАЛЬНОЮ  СИСТЕМОЮ  ОПОДАТКУВАННЯ

Як визначається об’єкт оподаткування  при здійсненні фізичними особами -  підприємцями  підприємницької діяльності за загальною системою оподаткування?

Згідно з положеннями Податкового кодексу України (далі ПКУ) об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III ПКУ.

Які терміни  подання  податкової декларації фізичними особами -  підприємцями, які здійснюють діяльність  за загальною системою оподаткування?

Фізичні особи - підприємці подають до органу державної податкової служби податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду (протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного року), в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Поряд з доходами від підприємницької діяльності  у річній податковій декларації мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Фізичні особи - підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування  подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування. Вперше зареєстровані підприємці в податковій декларації також зазначають інформацію про майновий стан та доходи за станом на дату державної реєстрації підприємцем.

Як розраховуються та сплачуються  авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб?

Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада).

У разі зменшення суми отриманого доходу за попередній календарний квартал поточного року більше ніж на 20 відсотків у порівнянні з розрахунковою очікуваною сумою доходу на такий квартал платник податку має право зменшити суму авансового платежу, що підлягає сплаті у наступний строк, встановлений цим підпунктом, пропорційно зменшенню суми зазначеного доходу. Для такого зменшення суми авансового платежу фізичною особою - підприємцем до настання строку сплати такого авансового платежу до органу державної податкової служби подається заява у довільній формі, що містить розрахунок зменшення суми авансового платежу та коротке пояснення обставин, що призвели до зменшення суми отриманого доходу.

Фізичні особи - підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування  подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування та   розраховують  авансові платежі податку на доходи, які сплачуються   у строки,  що настануть у звітному податковому році.

Який порядок проведення остаточного розрахунку податку на доходи фізичними особами -  підприємцями, які здійснюють діяльність  за загальною системою оподаткування?

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб та збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності на підставі документального підтвердження факту їх сплати.

Надмірно сплачені суми податку підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку в порядку, передбаченому  Кодексом.

Форма   податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкція щодо її заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України  від 07.11.2011  № 1395 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (із змінами та доповненнями).

При проведенні остаточного  розрахунку податку на доходи фізичних осіб платник податку заповнює  річну податкову декларацію та додаток 5  до декларації «Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності».

За якою ставкою податку на доходи оподатковуються доходи, отримані фізичними особами -  підприємцями від здійснення  підприємницької діяльності   за загальною системою оподаткування?

Доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються податком на доходи  за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167  Кодексу.

Ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно з статтями 177 і 178 цього розділу, зокрема, фізичні  особи -  підприємці, які здійснюють діяльність  за загальною системою оподаткування,  застосовують ставку податку 17 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування.

Який порядок ведення Книги обліку доходів і витрат фізичними особами -  підприємцями, які здійснюють діяльність  за загальною системою оподаткування?

Фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Форма та Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність затверджені наказом   ДПА України  від 24.12.2010р. № 1025.

Фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі - самозайняті особи), зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі - Книга), у якій щоденно на підставі первинних документів здійснюються записи про операції, що відбулися у звітному (податковому) періоді.

Самозайняті особи повинні придбавати та оформлювати Книгу самостійно. Книга має вигляд зошита чи блокнота. Прошнурована з пронумерованими сторінками Книга безоплатно реєструється в органі державної податкової служби за основним місцем обліку самозайнятої особи.

Кожен працівник - фізична особа (далі - наймана особа), що здійснює операції за готівку, веде їх облік у Книзі, яка реєструється самозайнятою особою у такому самому порядку. У Книзі для найманих осіб зазначаються адреса місця здійснення діяльності, прізвище, ім'я, по батькові найманої особи та самозайнятої особи (роботодавця) та їх реєстраційний номер облікової картки платника податків, а у разі його відсутності - серія та номер паспорта (для фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби та мають відмітку у паспорті). Записи у Книзі виконуються кульковою або чорнильною ручкою (виправлення допускаються тільки з завіренням їх самозайнятою особою).

Ведення Книги здійснюється у такому порядку:

У графі 1 вказується дата заповнення.

У графах 2 та 11 відображається сума нереалізованих товарних запасів, сировини, матеріалів тощо на початок та на кінець звітного податкового періоду (року), яка виводиться в грошовій формі, виходячи із ціни їх придбання.

У графі 3 щоденно відображається фактично отримана сума доходу від здійснення діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік. У разі необхідності реєстрації нової Книги протягом звітного року записи в ній продовжуються наростаючим підсумком, а попередня Книга залишається у самозайнятої особи.

До графи 4 записуються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, пов'язані з придбанням товарно-матеріальних цінностей, виконанням робіт та наданням послуг (номер, дата і назва документа). Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, товарно-транспортна та/або податкова накладна, платіжне доручення, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші розрахункові документи.

У графі 5 відображається загальна вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей.

У графі 6 відображається сума витрат, яка безпосередньо пов'язана з отриманням доходу.

Самозайняті особи, які використовують найману працю, заповнюють графи 7 та 8:

- до графи 7 записуються відомості про внутрішнє переміщення товару (відпуск під реалізацію найманій особі) із зазначенням адреси місця здійснення діяльності, прізвища, імені, по батькові найманої особи та її реєстраційного номера облікової картки платника податків, а у разі його відсутності - серії та номера паспорта (для фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби та мають відмітку у паспорті);

- у графі 8 відображається вартість товару, переданого на реалізацію за цінами придбання.

Наймані особи заповнюють дані Книги відповідно до граф 1, 3, 8. Графа 3 заповнюється по кожному факту здійснення операції. У графі 8 наймана особа відображає вартість отриманого товару за цінами реалізації. Дані з Книг найманих осіб включаються до Книги самозайнятих осіб в останній день місяця.

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, графи 7 та 8 не заповнюють.

У графі 9 відображаються витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату, понесені у звітному місяці.

У графі 10 відображаються фактично понесені інші витрати, безпосередньо пов'язані з одержанням доходу, які не зазначені у графах 6 та 9, включаючи вартість оплачених виконаних робіт та наданих послуг.

Графа 12 розраховується як різниця між доходом від здійснення діяльності та документально підтвердженими витратами, пов'язаними із отриманням доходу.

Фізичні особи - підприємці, зареєстровані як платники податку на додану вартість, не включають до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів, наданих робіт та виконаних послуг.

Дані Книги використовуються самозайнятою особою для заповнення податкової декларації за звітний податковий період (рік).

Чи необхідно приватним підприємцям мати підтверджуючі документи на придбання товарів (робіт, послуг)?

Обов'язок ведення платниками податків обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподатковування або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків і зборів визначений статтею  44 Податкового кодексу України.

Крім того, п. 44.3 цієї статті введений обов'язок платників податків забезпечити зберігання зазначених документів, а також документів, пов'язаних з виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менше 1095 днів з дня подання податкової звітності,  для складання якої використаються зазначені документи.

Таким  чином громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи,  незалежно від способу оподаткування  одержаних доходів (системи оподаткування),   зобов’язані мати  підтверджуючі документи щодо придбання товарів (робіт, послуг), які використовуються у підприємницькій діяльності.

Чи застосовують приватні підприємці, які здійснюють діяльність за «загальною» системою оподаткування, реєстратори розрахункових операцій?

 Фізичні особи – підприємці, які здійснюють діяльність за «загальною» системою оподаткування,  застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (пункт 177.10  стаття 177 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема,  проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Перевірки   

Згідно з п. 77.1 ст. 77 Кодексу документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи ДПС (п. 77.2 ст. 77 Кодексу).

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу ДПС і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених Кодексом, зокрема: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС - якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки - якщо їх подання передбачено законом.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу ДПС без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу. Зазначеній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком (п. 76.1 ст. 76 Кодексу).

Про дату виникнення доходу при оплаті за рахунок бюджетних коштів

Відповідно до пп. 11.3.5 п. 11.3 ст. 11 Закону України від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон), який втратив чинність, датою збільшення валового доходу в разі продажу товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів була дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому вигляді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед таким бюджетом.

На відміну від зазначеного Закону Податковий кодекс України (далі - Кодекс) не передбачає "касовий метод" для визнання доходів при розрахунках за бюджетні кошти, а здійснюється за методами "нарахувань" та "співставлень", передбаченими відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Згідно з п. 137.4 ст. 137 Кодексу датою отримання доходів, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються відповідно до цієї статті, незалежно від фактичного надходження коштів (метод "нарахувань"), визначений з урахуванням норм цього пункту та ст. 159 Кодексу.

Дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг (п. 137.1 ст. 137 Кодексу).

Враховуючи викладене, доходи враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування в момент їх виникнення незалежно від сплати грошових коштів. Отже, непроплата грошових коштів Державною казначейською службою України не є підставою для ненарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток.

Штатное расписание

В соответствии со статьей 64 Хозяйственного кодекса Украины предприятие самостоятельно определяет свою организационную структуру, устанавливает численность работников и штатное расписание.

Штатное расписание является документом, устанавливающим для данного предприятия, учреждения, организации структуру, штаты и должностные оклады работников. Штатное расписание содержит названия должностей, численность персонала и оклады по каждой должности (Юридичний словник, 1983 р., видання друге, перероблене й доповнене, під редакцією В. М. Бабія, Ф. Г. Бурчака, В. М. Корецького, В. В. Цвєткова).

Штатные расписания предприятий, учреждений, организаций, финансируемых из бюджета, составляются в соответствии с типовой формой, утвержденной приказом Министерства финансов Украины от 28.01.2002 N 57.

Типовая форма штатного расписания предусматривает графы, где указываются названия структурных подразделений и должностей, количество штатных единиц, должностные оклады, надбавки и доплаты, фонд заработной платы за месяц.

Предприятия хозрасчетной сферы используют типовую форму как методическое пособие для разработки собственной формы штатного расписания.

Разъяснения о применении Закона Украины "О мерах по предупреждению и уменьшению употребления табачных изделий и их вредного воздействия на здоровье населения"

В помещениях предприятий, учреждений и организаций всех форм собственности (кроме указанных в абзаце втором статьи 13 Закона) запрещается курение табачных изделий, кроме специально отведенных для этого мест.

В соответствии с частью третьей статьи 13 Закона собственник, уполномоченные им лица или арендаторы соответствующих сооружений или отдельных помещений обязаны отвести специальные места для курения, суммарная площадь которых не должна превышать 10 процентов общей площади соответствующего сооружения или помещения, оборудованные вытяжной вентиляцией или другими средствами для удаления табачного дыма, а также разместить информацию, состоящую из соответствующего графического знака и текста следующего содержания: "Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!". Законодательством не определены требования относительно количества и размещения знаков "Куріння заборонено" и "Місце для куріння".

В случае отсутствия возможности отведения специального места для курения в помещении Министерство рекомендует оборудовать место для курения за пределами помещений в любом небольшом сооружении, которым может быть, например, навес возле дома и т. п. В таких местах для курения должен быть размещен графический знак в соответствии с Законом. По указанному вопросу классификации и применения помещений и сооружений предлагаем обратиться в Министерство регионального развития, строительства и жилищно-коммунального хозяйства Украины.

В соответствии со статьей 20 Закона вопрос применения финансовых санкций относительно неотведения специальных мест для курения относится к полномочиям Государственной инспекции Украины по вопросам защиты прав потребителей.

Роз'яснення з питань обов'язкового фінансового моніторингу

На численні запити банків щодо застосування статті 15 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" (далі - Закон), керуючись пунктом 2 частини другої статті 14 Закону, Національний банк України вважає за необхідне надати додаткові роз'яснення з порушених у листах Національного банку України від 04.04.2011 N 48-103/634-4584 та від 12.05.2011 N 48-104/945-6088 питань.

За ознакою, передбаченою пунктом 4 частини першої статті 15 Закону: "зарахування на рахунок коштів у готівковій формі з їх подальшим переказом того самого або наступного операційного дня іншій особі", фінансова операція підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу в разі зарахування на рахунок готівкових коштів в сумі, що дорівнює чи перевищує 150000 гривень, або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентній 150000 гривень (далі - сума 150000 гривень і більше), з подальшим перерахуванням коштів на суму 150000 гривень і більше того самого або наступного операційного дня іншій особі (невизначеному колу осіб).

Для здійснення аналізу фінансових операцій щодо наявності ознаки обов'язкового фінансового моніторингу, визначеної пунктом 4 частини першої статті 15 Закону, не враховуються: залишок по рахунку, який передував внесенню готівкових коштів; наявність коштів, отриманих за умовами овердрафту (овердрафт - це короткостроковий кредит, що надається банком клієнту в межах обумовленої суми шляхом оплати розрахункових документів клієнта на суму, що перевищує фактичний залишок на цьому рахунку); наявність зарахувань на рахунок протягом дня безготівкових коштів.

Не підлягають фінансовому моніторингу за цією ознакою фінансові операції із внесення на рахунок готівкових коштів на суму 150000 гривень і більше, якщо того самого або наступного операційного дня за відповідним рахунком проводились лише фінансові операції з перерахування клієнтом коштів на власний рахунок; фінансові операції зі зняття клієнтом коштів готівкою; фінансові операції із перерахування іншим особам коштів у розмірі, що є меншим, ніж 150000 гривень. При цьому звертаємо увагу на передбачені пунктом 3 частини першої статті 16 Закону вимоги, згідно з якими внутрішній фінансовий моніторинг фінансових операцій здійснюється у випадку виявлення фактів неодноразового їх проведення, якщо характер таких операцій дає підстави вважати, що метою їх здійснення є уникнення процедур обов'язкового фінансового моніторингу або ідентифікації, передбачених Законом.

Враховуючи викладене, обов'язковому фінансовому моніторингу за відповідною ознакою підлягатиме кожна фінансова операція із зарахування протягом одного дня на рахунок готівкових коштів, яка проводилась на суму 150000 гривень і більше*, якщо того самого або наступного операційного дня після зарахування готівкових коштів здійснювалось хоч одне перерахування іншій особі коштів, сума якого дорівнює чи перевищує загальну суму вищезазначених зарахувань готівкових коштів.