Запорожский Городской Союз Предпринимателей "Ника"

Главная » 2018 » Август » 27 » Дізнайтесь, коли підприємці – платники єдиного податку застосовують РРО
18:17
Дізнайтесь, коли підприємці – платники єдиного податку застосовують РРО

Дізнайтесь, коли підприємці платники єдиного податку застосовують РРО

Реєстратори розрахункових операцій (РРО) та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) та наданні послуг фізичними особами – підприємцями, які відносяться до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.

РРО не застосовуються платниками єдиного податку:

- першої групи;

- другої і третьої груп (підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн.

При цьому, зазначена норма не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

  • КМ України від 16.03.2017 № 31 (набрала чинності з 08.05.2017) затверджено "Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій".

Отже, платники єдиного податку 2-ї і 3-ї груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, з метою визначення необхідності застосування РРО, повинні самостійно визначити перевищення обсягу доходу понад 1 млн грн.

При розрахунку враховується обсяг доходу за поточний звітний податковий рік.

Доходом платника єдиного податку – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі.

До доходу не включаються пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн грн застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим.

У такому випадку застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

У разі встановлення протягом календарного року, в ході проведення перевірки, факту непроведення розрахункових операцій, через РРО з фіскальним режимом роботи, до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

- вчинене вперше - 1 гривня;

- за кожне наступне вчинене порушення – 100% вартості проданих з порушеннями товарів (послуг).

  • цьому, згідно з чинним законодавством платник єдиного податку другої і третьої груп (підприємець) не залишається на спрощеній системі оподаткування у разі сплати штрафних (фінансових) санкцій за непроведення розрахункових операцій через РРО.

Зазначена норма передбачена п. 292.1, п. 292.3 ст. 292; п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу; п. 6 ст. 9 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Платник єдиного податку 2-ї групи надає послуги.

Що необхідно знати про обмеження?

Другу групу єдиного податку мають право обрати фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб,

- обсяг доходу не перевищує 1,5 млн грн.

Отже, підприємці - платники єдиного податку 2-ї групи мають право надавати послуги тільки платникам єдиного податку або населенню.

Тобто, якщо платник єдиного податку 2-ї групи у господарських відносинах з іншим суб'єктом господарювання, який не є платником єдиного податку, відповідно до умов договору виступає як виконавець послуг, то такий підприємець не може перебувати на другій групі.

У разі недотримання зазначеного обмеження, необхідно перейти на загальну систему оподаткування з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася заборонена діяльність.

 

Крім того, до доходу, отриманому платником єдиного податку 2-ї групи від провадження забороненої діяльності, застосовується ставка єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

 

Зазначена норма визначена абз. другим п. 291.4 ст. 291; п.п. 4 п.293.4 ст. 293 та п.п.9 п.п. 298.2.3 ст. 298 Податкового кодексу України.

 

Як платнику єдиного податку отримати довідку про доходи за бажаний період?

Платники єдиного податку мають право для отримання довідки про доходи подавати до фіскального органу податкову декларацію за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період.

При цьому, подання такої декларації не звільняє платника єдиного податку від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для квартального (річного) податкового (звітного) періоду.

Для отримання платником єдиного податку довідки про доходи за інший, аніж квартальний (річний) звітний період, декларація подається із позначкою «довідково».

Така податкова декларація не є підставою для нарахування та/або сплати податкового зобов’язання.

В полі «місяць» поля 02 декларації через тире проставляється арабськими цифрами порядковий номер першого місяця й останнього місяця (включно), за який подається така декларація.

У полі «рік» поля 02 арабськими цифрами проставляється рік, за який подається така декларація.

Зазначена норма визначена п. 296.8 ст.296 Податкового кодексу України.

Юридична особа порушила умови застосування спрощеної системи оподаткування. Які наслідки?

Платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом, у таких випадках та в строки:

- у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

- у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;

- у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

- у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

- у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Крім того, платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів.

Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву.

Зазначена норма передбачена п.п. 298.2.1 - п.п. 298.2.3 ст. 298 Податкового кодексу України.

Фізична особа продає легковий автомобіль. Дізнайтесь про особливості оподаткування

За загальним правилом дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5%.

Разом з тим, із загального правила є виключення.

Так, дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Отже, дохід, отриманий фізичною особою – резидентом України від продажу протягом року одного легкового автомобіля не оподатковується податком на доходи фізичних осіб.

А ось дохід, отриманий від продажу протягом звітного (податкового) року двох та більше легкових автомобілів (мотоциклів, та/або мопедів), підлягає оподаткуванню за ставкою 5%.

Крім того, такий дохід є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.

Дохід від продажу легкового автомобіля (мотоцикла, мопеда) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).

Середньоринкова вартість легкових автомобілів (мотоциклів, мопедів) визначається щокварталу центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, у порядку, встановленому КМУ (для кожної марки, моделі таких транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, на підставі аналізу фактичних цін продажу відповідних транспортних засобів), і оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу в режимі вільного доступу до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Якщо стороною договору купівлі-продажу є юридична особа чи підприємець, такий суб’єкт господарювання вважається податковим агентом, який утримує податок за ставкою 5%, або не оподатковує дохід з урахуванням інформації про черговість продажу рухомого майна, зазначеної продавцем у договорі купівлі-продажу чи в окремій заяві.

У разі продажу об'єкта рухомого майна за посередництвом юридичної особи або представництва нерезидента чи підприємця або укладення та оформлення договорів відчуження транспортних засобів у присутності посадових осіб органів, які здійснюють реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів, такий посередник або відповідний орган виконує функції податкового агента стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку, а продавець - під час укладання договору зобов'язаний самостійно сплатити до бюджету податок з доходу від операцій з продажу.

При продажу легкових автомобілів (мотоциклів, мопедів) договори купівлі-продажу посвідчуються нотаріусом за наявності документа про сплату до бюджету продавцем податку, обчисленого виходячи із зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості таких транспортних засобів.

Якщо при продажу легкових автомобілів (мотоциклів, мопедів) проводиться їх оцінка відповідно до закону, нотаріус посвідчує відповідні договори за наявності документа про сплату до бюджету продавцем податку, обчисленого виходячи з такої оціночної вартості таких транспортних засобів, та документа про оцінку транспортних засобів.

Нотаріус щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про посвідчені договори купівлі-продажу, про вартість кожного договору та про суму сплаченого податку.

Продавець - платник податку самостійно визначає суму податку і сплачує його до бюджету через банківські установи.

Зазначена норма передбачена п. 173.1 - п. 173.4 ст. 173 Податкового кодексу України.

Звичайна ціна в господарських операціях. Порядок визначення.

Звичайна ціна – це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до ст. 39 Податкового кодексу.

Під ринковою ціною розуміється ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Ринок товарів (робіт, послуг) – це сфера обігу товарів (робіт, послуг), що визначається виходячи з можливості покупця (продавця) без значних додаткових витрат придбати (реалізувати) товар (роботи, послуги) на найближчій для покупця (продавця) території.

У разі якщо ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена відповідно до правил такого регулювання.

Це положення не поширюється на випадки, коли встановлюється мінімальна ціна продажу або індикативна ціна. У такому разі звичайною ціною вважається ціна, визначена сторонами договору, але не нижче за мінімальну або індикативну ціну.

Якщо під час здійснення операції обов'язковим є проведення оцінки, вартість об'єкта оцінки є підставою для визначення звичайної ціни для цілей оподаткування.

Під час проведення аукціону (публічних торгів) звичайною вважається ціна, яка склалася за результатами такого аукціону (публічних торгів), обов'язковість проведення якого передбачено законом.

Якщо продаж (відчуження) товарів, у тому числі майна, переданого у заставу позичальником з метою забезпечення вимог кредитора, здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством, звичайною ціною є ціна, сформована під час такого продажу.

Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.71, п.п. 14.1.218, п.п. 14.1.219 ст. 14 Податкового кодексу України.

Зміни в законодавстві

Сімейне фермерське господарство може здійснювати діяльність на єдиному податку 4-ї групи.

15 серпня 2018 року набув чинності Закон України від 10.07.2018 № 2497-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств".

Закон №2497 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (опублікований в офіційному виданні «Голос України» 14.08.2018 №150).

Так, сімейне фермерське господарство без статусу юридичної особи організовується фізичною особою самостійно або спільно з членами її сім'ї на підставі договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства.

Такі фізичні особи - підприємці, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України "Про фермерське господарство", можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи за умови виконання сукупності таких вимог:

- здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;

- провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;

- не використовують працю найманих осіб;

- членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім'ї у визначенні частини другої ст. 3 Сімейного кодексу України;

- площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше 2 га, але не більше 20 га.

При цьому, новоутворені сільськогосподарські товаровиробники фізичні особи - підприємці можуть бути платниками податку у рік їх державної реєстрації.

Крім того, суми податку на доходи фізичних осіб, нараховані податковим агентом з доходів за здавання фізичними особами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості), сплачуються таким податковим агентом до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об'єктів оренди (суборенди, емфітевзису).

Тобто податок з доходів фізичних осіб з орендної плати за земельні ділянки (паї) підлягає сплаті до місцевих бюджетів за місцезнаходженням таких земельних ділянок.

Ще одне нововведення передбачає надання сімейним фермерським господарствам - платникам єдиного податку 4-ї групи додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб - членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (доплата ЄСВ за рахунок Державного бюджету протягом 10 років).

Затверджено узагальнюючі податкові консультації з оподаткування ПДВ

Наказом Мінфіну від 03.08.2018 року № 673 затверджено чотири узагальнюючі податкові консультації з питань оподаткування податком на додану вартість:

- Узагальнюючу податкову консультацію щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість від'ємної різниці між ціною придбання (звичайною ціною) товару та ціною реалізації такого товару на експорт.

Консультація визначає, що в разі здійснення операції з експорту товару за ціною нижче ціни придбання (звичайної ціни) такого товару, нульова ставка ПДВ застосовується до такої операції в цілому, за умови підтвердження факту вивезення товарів у відповідному митному режимі належно оформленою митною декларацією.

- Узагальнюючу податкову консультацію щодо документального підтвердження знищення або зруйнування основних виробничих або невиробничих засобів.

У випадку ліквідації основних виробничих або невиробничих засобів у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили та у інших випадках ліквідації без згоди платника податку, в тому числі при викраденні, податкові зобов'язання з ПДВ не нараховуються, якщо факт знищення або зруйнування документально підтверджується відповідно до законодавства.

У консультації наведено перелік документів, які для цілей оподаткування ПДВ можуть підтвердити факт знищення або зруйнування внаслідок дії обставин непереборної сили та в інших випадках ліквідації без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення, основних виробничих або невиробничих засобів, а також у разі ліквідації основних засобів у зв'язку з їх розібранням або перетворенням у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

- Узагальнюючу податкову консультацію щодо оподаткування податком на додану вартість операцій з отримання постійним представництвом нерезидента фінансування від головної компанії – нерезидента.

Консультація визначає, що кошти, що надходять на рахунок постійного представництва нерезидента в Україні від головної компанії-нерезидента, не є компенсацією вартості товарів/послуг, що постачаються таким представництвом, отже у зв'язку із відсутністю об'єкта оподаткування ПДВ при отриманні таких коштів постійне представництво нерезидента в Україні не визначає податкові зобов'язання.

Крім того, при отриманні таких коштів представництво не враховує їх у загальному обсязі операцій для цілей обов'язкової реєстрації такого постійного представництва платником ПДВ.

- Узагальнюючу податкову консультацію щодо оподаткування податком на додану вартість операцій банків та інших фінансових установ з передачі у фінансовий лізинг майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке ма

Консультація визначає, що в разі передачі у фінансовий лізинг майна, набутого банками або іншими фінансовими установами внаслідок звернення стягнення на таке майно, такі банки та інші фінансові установи:

- застосовують режим звільнення від оподаткування ПДВ на підставі абз. 2 п. 197.12 ПКУ до частини вартості майна, за якою таке майно було набуте у власність в рахунок погашення зобов'язань за договором кредиту (позики);

- нараховують податкові зобов'язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ, у разі якщо під час придбання банком такого майна суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту;

- нараховують податкові зобов'язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної як позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна з урахуванням вимог, визначених п. 189.15 ПКУ.

Зміни в оподаткуванні аліментів

28 липня 2018 року набрав чинності Закон України від 03.07.2018 р. № 2477-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України".

Законом України № 2477-VIII викладено у новій редакції п.п. 165.1.14 ст. 165 Податкового кодексу.

Так, відповідно до нової редакції цього пункту, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб, не включаються аліменти, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно із Сімейним кодексом України, у тому числі аліменти, що виплачуються нерезидентом.

Раніше аліменти, що виплачувались нерезидентом, оподатковувались податком на доходи фізичних осіб.

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (опублікований у виданні «Голос України» 27.07.2018 № 137).

Платникам ПДВ

Після отримання авансу за послуги відбулося збільшення ціни. Коли складати розрахунок коригування?

Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування, складений постачальником до податкової накладної, яка складена на отримувача – платника ПДВ, підлягає реєстрації в ЄРПН, зокрема, постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь постачальника, то:

- постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

- отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник ПДВ на дату проведення перерахунку.

Отримувач має право збільшити суму податкового кредиту лише після реєстрації постачальником в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

Отже, якщо на дату отримання авансу за послуги постачальником була складена податкова накладна, а згодом були внесені зміни до умов договору щодо збільшення ціни послуги, то постачальник за датою отримання доплати повинен скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання авансу.

Тобто факт укладання додаткової угоди щодо зміни ціни постачання, не є підставою для постачальника оформлювати розрахунок коригування.

Зазначена норма визначена п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу.

ГУ ДФС у Запорізькій області

Просмотров: 8 | Добавил: kolyaka | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Среда, 19.09.2018, 01:12
Приветствую Вас Гость

Поиск

Календарь

«  Август 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031

Архив записей

Наш опрос

Оцените мой сайт
Всего ответов: 50

Друзья сайта

  • Асамблея ГО МСБУ
  • Политическая партия "Новая жизнь"
  • Верховна Рада України
  • Офіційний портал Запорізької міської влади
  • ТОВАРИСТВО ПІДПРИЄМЦІВ "КРАЙ"
  • Статистика


    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0