| Звітність подається на наступний день, якщо граничний термін припадає на вихідний або святковий день
Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Зазначена норма визначена п.49.20. ст.49 Податкового кодексу України.
Контрольовані операції визначаються для цілей нарахування податку на прибуток підприємств
Для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є:
- господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування сторін таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - нерезидентами;
- зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів - нерезидентів.
Для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими також є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі, що включена до переліку держав, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
При цьому, вказані господарські операції визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 млн. гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Зазначена норма визначена ст. 39 Податкового кодексу України, зі змінами внесеними Законом України від 17.07.15 №609.
Помилки, допущені у раніше поданій податковій декларації виправляються протягом 1095 днів
У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Таким чином, платник податків у разі самостійного виявлення помилок у раніше поданій ним податковій декларації, з урахуванням строку давності 1095 днів, зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку.
Зазначена норма визначена п. 50.1 ст. 50 та п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України.
Статус платника ПДВ підтверджується витягом із реєстру платників ПДВ
З 01.10.2014 року скасовано свідоцтво про реєстрацію особи платником ПДВ та надано право платникам ПДВ за їх запитом отримувати витяги із реєстру платників ПДВ в органах ДФС.
Підтвердженням факту реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності платником ПДВ є наявність інформації про таку реєстрацію на офіційному веб-сайті ДФС України, яка оновлюється щоденно.
Зазначена норма визначена Законом України від 24.10.13 N 657-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень".
ОСББ можуть приймати вступні, членські і цільові внески через каси підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів
Касові операції, що не пов'язані з проведенням розрахунків при продажу товарів (наданні послуг) в розумінні Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", у тому числі сплата вступних, членських і цільових внесків, об'єднання багатоквартирних будинків (ОСББ) можуть здійснювати у касах підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів.
При здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг ОСББ мають проводити такі операції із застосуванням РРО на загальних підставах.
Зазначена норма визначена Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР та Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.04 № 637 і роз’яснена листом ДФС України від 27.10.15 № 22787/6/99-99-22-07-03-15.
За порушення терміну сплати податків застосовується штраф
У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених Податковим кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Зазначена норма передбачена ст. 126 Податкового кодексу України.
За порушення граничних строків сплати узгодженого грошового зобов'язання нараховується пеня
Після закінчення встановлених Податковим кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
Нарахування пені розпочинається:
а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;
б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом;
Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством.
Зазначена норма визначена пп. 14.1.162 ст. 14 та ст. 129 Податкового кодексу України.
До платників податку на прибуток штрафні санкції за наслідками діяльності у 2015 році не застосовуються
За наслідками діяльності у 2015 році штрафні (фінансові) санкції до платників податку на прибуток підприємств за порушення порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій з податку на прибуток підприємств та повноти його сплати не застосовуються.
Зазначена норма визначена п. 31 підр. 10 Податкового кодексу України.
Чи зобов’язані фізичні особи - підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, повідомляти про свій статус банки та інші фінансові установи, в яких такі особи відкривають рахунки для зарахування коштів на вимогу фізичних осіб (для власних потреб) та яка передбачена відповідальність за неповідомлення банку про такий статус?
Відповідно до п. 69.7 ст. 69 р. ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані повідомляти про свій статус банки та інші фінансові установи, в яких такі особи відкривають рахунки.
Згідно з п. 118.3 ст. 118 ПКУ неповідомлення фізичними особами - підприємцями та особами, що проводять незалежну професійну діяльність, про свій статус банку або іншій фінансовій установі при відкритті рахунку – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень за кожний випадок неповідомлення.
Відповідно до п. 69.2 ст. 69 ПКУ банки та інші фінансові установи зобов’язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунка платника податків - юридичної особи, у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунка.
Зазначена норма передбачає надання інформації про всі рахунки платників податків. При цьому слід взяти до уваги, що самозайняті особи відкривають рахунки, на які зараховуються кошти, як на вимогу суб’єктів господарювання, так і на вимогу фізичних осіб.
Статтею 128 Господарського кодексу України визначено, що громадянин-підприємець відповідає за своїми зобов’язаннями усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення.
У разі виникнення питання щодо стягнення податкового боргу з платника податків – фізичної особи-підприємця його майно, у тому числі і кошти, які знаходяться на його рахунках у банках чи інших фінансово-кредитних установах, можуть бути використані для забезпечення виконання податкових зобов’язань такого платника податків.
Як суб’єкту господарювання здійснити самостійне виправлення помилок у повідомленні за ф. № 20-ОПП?
Відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з розділом VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, шляхом подання повідомлення за ф. № 20-ОПП.
У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни. У повідомленні поряд із реквізитом, який змінився, зазначається у дужках його попереднє значення.
При цьому в разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в повідомленні двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється, у другому - оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого.
Якщо суб’єкт господарювання виявив помилку у повідомленні за ф. № 20-ОПП, він повинен подати повідомлення з виправленою інформацією про такі об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП до органу ДФС за місцезнаходженням таких об’єктів.
При заповненні повідомлення за ф. № 20-ОПП з виправленою інформацією у другій графі відомостей про об’єкти оподаткування платником податків зазначається код ознаки надання інформації 3 (надання інформації щодо зміни відомостей про об’єкт оподаткування). При цьому таке повідомлення подається разом з супровідним листом, в якому зазначається факт виправлення помилок у відомостях про об’єкт оподаткування.
За підсумками кожного звітного податкового року роботодавці зобов’язані здійснити перерахунок сум доходів та наданих податкових соціальних пільг
Порядок проведення перерахунку сум доходів та наданих податкових соціальних пільг встановлений п. 169.4 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування.
Згідно із пп. 169.4.2 п. 169.4 ст. 169 ПКУ роботодавець платника податку зобов’язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги, з урахуванням положень абзацу другого пункту 167.1 статті 167 ПКУ (застосування розміру ставки), перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги:
- за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року;
- під час проведення розрахунку за останній місяць застосування податкової соціальної пільги у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника податку або у випадках, визначених пп. 169.2.3 п.169.2 ст.169 ПКУ (обмеження щодо застосування ПСП);
- під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.
Відповідно до пп. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 ПКУ роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.
Згідно із пп. 169.4.4 п. 169.4 ст. 169 ПКУ якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого податку, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати.
Якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з роботодавцем, виникає сума недоплати, що перевищує суму оподатковуваного доходу платника податку за останній звітний період, то непогашена частина такої недоплати включається платником податку до складу податкового зобов’язання за наслідками звітного податкового року та сплачується ним самостійно.
Громадяни, які отримують доходи від осіб, що не є податковими агентами, зобов'язані включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну податкову декларацію
Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.
Особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку у контролюючих органах як особа, що провадить незалежну професійну діяльність.
Пасивні доходи оподатковуються податком на доходи за ставками 20% та 5% залежно від виду пасивного доходу
Згідно з положеннями статті 167 Податкового кодексу України (далі ПКУ) ставки податку на пасивні доходи до бази оподаткування встановлюються у таких розмірах:
- 20 відсотків - для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, що виплачуються інститутами спільного інвестування (крім зазначених у підпункті 167.5.2 цього пункту);
- 5 відсотків - для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами - платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування);
Термін "пасивні доходи" означає такі доходи:
- проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок;
- проценти на вклад (депозит) у кредитних спілках;
- інші проценти (у тому числі дисконтні доходи);
- процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом;
- плата (відсотки), що розподіляється відповідно до пайових членських внесків членів
кредитної спілки;
- дохід, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, на розміщені активи відповідно до закону, включаючи дохід, що виплачується (нараховується) емітентом у результаті викупу (погашення) цінних паперів інституту спільного інвестування, який визначається як різниця між сумою, отриманою від викупу, та сумою коштів або вартістю майна, сплаченою платником податку продавцю (у тому числі емітенту) у зв'язку з придбанням таких цінних паперів, як компенсація їх вартості;
- дохід за іпотечними цінними паперами (іпотечними облігаціями та сертифікатами) відповідно до закону;
- відсотки (дисконт), отриманий власником облігації від їх емітента відповідно до закону;
- дохід за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю та дохід, отриманий платником податку у результаті викупу (погашення) управителем сертифікатів фонду операцій з нерухомістю в порядку, визначеному в проспекті емісії сертифікатів;
- інвестиційний прибуток, включаючи прибуток від операцій з облігаціями внутрішніх
державних позик, у тому числі від зміни курсу іноземної валюти;
- роялті;
- дивіденди.
Чи звільняються від оподаткування доходи від продажу громадянами сільськогосподарської продукції?
Положеннями статті 165 Податкового кодексу України визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення:
- садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва.
При цьому якщо власник сільськогосподарської продукції має ще земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), але не використовує їх (здає в оренду або обслуговує), отримані ним доходи від продажу сільськогосподарської продукції не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
- особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари. При цьому розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці другому цього підпункту, а також розмір виділених в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв), які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються), не враховуються.
Якщо розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці третьому цього підпункту, перевищує 2 гектари, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах.
При продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подати податковому агенту копію довідки про наявність у нього земельних ділянок, зазначених в абзацах другому та третьому цього підпункту. Оригінал довідки зберігається у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати закінчення дії такої довідки. Довідка видається сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п'яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки.
При продажу власної продукції тваринництва груп 1 - 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок.
У разі коли сума отриманого доходу перевищує встановлений цим підпунктом розмір, фізична особа зобов'язана падати контролюючому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва. Якщо довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Якщо таким платником податку не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах.
Який порядок надання податкового розрахунку 1ДФ?
Порядок надання податковими агентами Податкового розрахунку за формою 1ДФ визначений наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015р. № 4.
Податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу.
Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається.
Якщо останній день строку подання податкового розрахунку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Податковий розрахунок подається до контролюючих органів за місцезнаходженням податкового агента - юридичної особи або її відокремлених підрозділів чи до контролюючого органу за податковою адресою фізичної особи - податкового агента.
Податковий розрахунок може готуватись податковим агентом таким чином:
- на непошкодженому паперовому носії формату А4 (кількість аркушів не обмежується),який заповнюється машинописним текстом чи друкованими літерами без помарок, закреслень, виправлень і уточнень, сторінки нумеруються. У незаповнених полях інформаційного рядка проставляється прочерк. Подання ксерокопії податкового розрахунку не дозволяється;
- на електронному носії інформації в електронній формі з використанням спеціалізованого програмного забезпечення, актуальні версії якого безкоштовно надаються контролюючим органом за місцем взяття податкового агента на облік та розміщені на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України.
Податковий розрахунок подається податковими агентами в один із таких способів:
- засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо використання електронного цифрового підпису відповідальної особи податкового агента у порядку, визначеному законодавством;
- на паперовому носії разом з електронною формою на електронному носії інформації;
- на паперовому носії, якщо кількість рядків у податковому розрахунку не перевищує десяти.
Який порядок підписання Податкового розрахунку 1ДФ?
Податковий розрахунок на останній сторінці завіряється:
- для юридичної особи - підписами керівника юридичної особи і головного бухгалтера та засвідчується печаткою (за наявності);
- для фізичної особи - податкового агента - підписом особи, яка подає податковий розрахунок, та засвідчується печаткою (за наявності).
У полі "Дата подання" проставляється дата подання податкового розрахунку податковим агентом.
Який порядок проведення коригувань у Податковому розрахунку
1ДФ?
Коригування поданого і прийнятого податкових розрахунків проводяться на підставі самостійно виявлених податковим агентом помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом.
У разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку до закінчення строку його подання подається звітний новий податковий розрахунок.
Уточнюючий податковий розрахунок подається у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання. Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди.
Порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків є однаковим. Звітний новий та уточнюючий податкові розрахунки подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до податкового агента.
Коригування показників розділу І здійснюється у такому порядку:
- для виключення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно
повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати "1" - на виключення рядка;
- для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати "0" - на введення рядка;
- для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію відповідно до абзацу другого цього пункту та ввести правильну інформацію відповідно до абзацу третього цього пункту, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується "1" - рядок на виключення, а в другому - "0" - рядок на введення.
Коригування показників розділу II здійснюється у такому порядку:
- підрозділ "Оподаткування процентів": для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку "Оподаткування процентів - виключення**" потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку "Оподаткування процентів" відобразити правильну інформацію;
- підрозділ "Оподаткування виграшів (призів) у лотерею": для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку "Оподаткування виграшів (призів) у лотерею - виключення***" потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку "Оподаткування виграшів (призів) у лотерею" відобразити правильну інформацію;
- підрозділ "Військовий збір": для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку "Військовий збір - виключення****" потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку "Військовий збір" відобразити правильну інформацію.
Головне управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області
|