Запорожский Городской Союз Предпринимателей "Ника"

Відображення в декларації з ПДВ коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту на підставі розрахунку коригування

в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складення розрахунку коригування, та зареєструвати його в ЄРПН у встановлені терміни.

У разі збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг:

- постачальник повинен збільшити податкові зобов’язання в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складення розрахунку коригування;

- покупець має право збільшити податковий кредит на підставі розрахунку коригування, своєчасно зареєстрованого в ЄРПН, у податковій декларації з ПДВ за той звітний (податковий) період, в якому його складено, або за будь-який наступний звітний (податковий) період, але не пізніше ніж через 1095 днів з дати його складення.

Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то покупець має право збільшити податковий кредит у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН, або будь-якого наступного звітного (податкового) періоду, але не пізніше ніж через 1095 днів з дати його складення.

Якщо розрахунок коригування не зареєстрований в ЄРПН протягом 1095 календарних днів або взагалі не складений на таку операцію, то:

- у разі збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг податковий кредит покупця не може бути збільшений, але постачальник не звільняється від обов’язку збільшення суми податкових зобов’язань за відповідний звітний (податковий) період, в якому здійснюється зміна суми компенсації вартості товарів/послуг;

- у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг податкові зобов’язання постачальника не можуть бути зменшені, але покупець зобов’язаний зменшити податковий кредит за відповідний (податковий) період, в якому здійснюється зміна суми компенсації вартості товарів/послуг.

Зазначена норма визначена п.192.1 ст. 192 Податкового кодексу України.

Підприємці подають заяву щодо зміни групи єдиного податку особисто або поштою з повідомленням про вручення

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування.

Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву.

Заява подається у разі зміни прізвища, імені, по батькові фізичної особи – підприємця, або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків); зміни податкової адреси суб’єкта господарювання; зміни місця провадження господарської діяльності; зміни видів господарської діяльності; зміни групи та ставки платника єдиного податку.

Затверджена наказом МФУ від 20.12.2011 № 1675 форма заяви подається для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, внесення змін до реєстру платників єдиного податку та відмови від спрощеної системи оподаткування.

Фізичні особи – підприємці подають заяву до контролюючого органу особисто або поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

Тобто заява для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, внесення змін до реєстру платників єдиного податку, відмови від спрощеної системи оподаткування, зміни групи та ставки платника єдиного податку надається особисто або поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

При цьому можливість подання заяви засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб не реалізована.

Зазначена норма передбачена п. 298.1 – п. 298.3 ст. 298 Податкового кодексу України, п. 4 «Порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування» від 20.12.2011 №1675.

Здійснення ДФС автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків

Постановою КМУ від 21 лютого 2018 року № 117 затверджено Порядки з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Постанова набирає чинності через п’ятнадцять днів з дня її опублікування (опублікована в «Урядовому кур'єрі» 07.03.2018 №46. Тобто дата набрання чинності Постанови КМУ №117 - 22 березня 2018 року.

Податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність:

- критеріям ризиковості платника податку,

- критеріям ризиковості здійснення операцій,

- та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

ДФС формує і веде у відкритому доступі окремий Реєстр податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена та щодня оприлюднює його на своєму офіційному веб-сайті.

Протягом місяця з дня набрання чинності цим Порядком окремий Реєстр податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, функціонує в тестовому режимі.

Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

ДФС розраховує показники для визначення позитивної податкової історії платника податку щомісяця до 10 числа місяця, що настає за звітним. Розраховані показники стають доступними для платника податку в електронному кабінеті.

Затверджено порядок зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН

Постановою КМУ від 21 лютого 2018 року № 117 затверджено Порядки з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Постанова набирає чинності через п’ятнадцять днів з дня її опублікування (опублікована в «Урядовому кур'єрі» 07.03.2018 №46. Тобто дата набрання чинності Постанови КМУ №117 - 22 березня 2018 року.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЕРПН контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації.

Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

- номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

- порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

- критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

- пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Письмові пояснення та копії документів, подаються протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо вони складені на одного отримувача - платника ПДВ за одним і тим самим договором або якщо в них відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Письмові пояснення та копії документів подаються до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС.

ДФС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв'язку ДФС, якими можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку розглядаються комісіями контролюючих органів.

Затверджено порядок розгляду комісією ДФС документів у разі зупинення реєстрації податкової накладної

Постановою КМУ від 21 лютого 2018 року № 117 затверджено Порядки з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Постанова набирає чинності через п’ятнадцять днів з дня її опублікування (опублікована в «Урядовому кур'єрі» 07.03.2018 №46. Тобто дата набрання чинності Постанови КМУ №117 - 22 березня 2018 року.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації.

В такому випадку платник ПДВ має право надати пояснення та копії документів, необхідних для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Зазначені документи, подаються протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Комісії контролюючих органів складаються:

- з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС),

- з комісії центрального рівня (ДФС).

Для платників ПДВ, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/ розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації приймається Комісією регіонального рівня.

Рішення приймається протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів.

Рішення реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку.

Для платників ПДВ, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/ розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації приймається Комісією регіонального рівня та надсилається до комісії центрального рівня.

Рішення приймається протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів.

До надсилання до комісії центрального рівня, рішення попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена.

Комісія центрального рівня протягом семи робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, але не раніше отриманого рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі комісії регіонального рівня, може прийняти інше рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Прийняте комісією центрального рівня рішення реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку, а рішення Комісії регіонального рівня скасовується.

На період тестування окремого Реєстру податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена (протягом місяця з дня набрання чинності Постанови №117), рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації набирають чинності з дня їх прийняття.

Рішення комісій регіонального та центрального рівнів у період функціонування окремого Реєстру податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, в тестовому режимі приймаються та надсилаються платнику податку без реєстрації в такому Реєстрі.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

До уваги платників податку на прибуток!

Як виробникам сільськогосподарської продукції декларувати податок на прибуток за 2017 рік

Підпунктом 137.4.1 ст. 137 Податкового кодексу передбачено, що виробники сільськогосподарської продукції, визначеної ст. 209 Кодексу, можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 01 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року, так званий "особливий" звітний період.

Відповідно до пп. 4 п. 2 розділу XIX "Прикінцеві положення" Кодексу ст. 209 Кодексу, яка регламентувала дію спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського, лісового господарства та рибальства, з 01 січня 2017 року втратила чинність.

Таким чином, для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств не визначено поняття сільськогосподарської продукції.

Як наслідок, у 2017 році припинилося застосування "особливого" звітного періоду для виробників сільськогосподарської продукції.

Остання подана виробниками сільськогосподарської продукції за 2017 рік Декларація складалася за звітний (податковий) період, що починається з 01 липня 2016 року і закінчується 30 червня 2017 року.

З 01 липня 2017 року закінчилося застосування звітного періоду, передбаченого пп. 137.4.1 ст. 137 Кодексу, та виробники сільськогосподарської продукції звітують з податку на прибуток підприємств у загальному порядку.

З метою повноти декларування результатів діяльності за 2017 рік такі платники мають подати річну Декларацію за 2017 рік (без позначки: "виробника сільськогосподарської продукції") з показниками, обрахованими за результатами діяльності за період з 01.07.2017 по 31.12.2017, з граничним строком подання річної Декларації - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, а саме 01 березня 2018 року.

Усі показники Декларації та відповідні додатки до Декларації обраховуються та відображаються за результатами діяльності за період з 01.07.2017 по 31.12.2017.

Разом з Декларацією платником подається фінансова звітність за 2017 рік та за перше півріччя 2017 року.

Зазначений порядок роз’яснено листом ДФС України від 01.03.2018 р. № 6191/7/99-99-15-02-01-17.

Оновлено план-графік планових перевірок платників податків на 2018 рік

Зазнав змін Розділ І плану-графіка «Документальні планові перевірки платників податків - юридичних осіб» та Розділ ІІ плану-графіка «Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів».

Розділ ІІІ плану-графіка «Документальні планові перевірки самозайнятих осіб» та Розділ ІV плану-графіка «Документальні планові перевірки платників податків - юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» залишилися без змін.

План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік розміщено на офіційному веб-порталі ДФС: http://sfs.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/320874.html.

Результат річного перерахунку з ПДВ, який невідображений через несвоєчасну реєстрацію розрахунків коригування в ЄРПН

У разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник ПДВ зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях (п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу).

Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм п.п. 199.2 - 199.4 ст. 199 Податкового кодексу, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов'язань, зазначених у п. 199.1 ст.199 ПКУ.

Результати перерахунку сум податкових зобов'язань відображаються у податковій декларації за останній податковий період року.

Коригування податкових зобов’язань у зв’язку з перерахунком частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, підлягає відображенню у рядках 4.1 та/або 4.2 декларації за грудень (ІV квартал) 2017 року незалежно від реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН - своєчасної чи із порушенням терміну.

Платники ПДВ, які не включили до декларації за грудень 2017 року розрахунки коригування, складені у зв’язку з проведенням річного перерахунку за операціями, зазначеними у п. 199.1 ПКУ, по причині їх несвоєчасної реєстрації в ЄРПН, повинні подати відповідні уточнюючі розрахунки до податкових декларацій за грудень 2017 року.

В деклараціях за січень та інші звітні періоди 2018 року такі розрахунки коригування відображатися не повинні.

ДФС та її територіальні органи мають право проведення планових заходів державного нагляду (контролю)

Статтею 2 Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 03.11.2016 №1728-VIII, встановлено до 31 грудня 2018 року мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

При цьому, ст. 6 Закону №1728-VIII, визначено, що дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) органами, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України затверджено «Перелік органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 18.12.2017 № 1104.

Зазначеною Постановою КМУ №1104 затверджено перелік органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону № 1728, до якого, зокрема, увійшла ДФС та її територіальні органи.

Постанова набирає чинності з дня її опублікування та діє до 31 грудня 2018 р. включно (опублікована в «Урядовому кур'єрі» 23.02.2018 N 38).

Отже, з 23 лютого 2018 року органи, зазначені у Переліку, зокрема, ДФС та її територіальні органи, набувають право проведення планових заходів державного нагляду (контролю).

Платники єдиного податку при виплаті дивідендів у 2018 році за результатами діяльності 2016 - 2017 р.р., не сплачують авансові внески з податку на прибуток

Емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток (крім випадків, передбачених п.п. 57.1 ¹.3 ст. 57 Податкового кодексу).

Обов'язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток за ставкою 18% покладається на будь-якого емітента корпоративних прав (крім платників єдиного податку), що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, чи у вигляді застосування іншої ставки податку (п.п. 57.1. ¹2 ст. 57 Податкового кодексу у редакції, що діє з 01.01.2018).

Отже, починаючи з 01.01.2018, для платників єдиного податку відмінено обов'язок з нарахування та сплати авансового внеску при виплаті дивідендів.

Тобто, при виплаті дивідендів у 2018 році за результатами фінансово-господарської діяльності за 2016, 2017 роки, платники єдиного податку у 2018 році не нараховують та не сплачують до бюджету авансові внески з податку на прибуток.

Зазначена норма передбачена п 57.1. ¹ ст. 57 Податкового кодексу України та роз’яснена ІПК ДФС України від 07.02.2018 р. N 517/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.

ГУ ДФС у Запорізькій області