Запорожский Городской Союз Предпринимателей "Ника"

Відмовлено у реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Як подати скаргу на таке рішення?

У разі прийняття комісією контролюючого органу рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, таке рішення може бути оскаржено в адміністративному порядку шляхом надсилання скарги до комісії ДФС з питань розгляду скарг.

Скарги до ДФС подаються протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності рішення комісій контролюючого органу, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації.

При цьому, не підлягають адміністративному оскарженню рішення комісій, які оскаржені платником податку в судовому порядку.

Скарга на рішення комісій контролюючого органу, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, подається в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС.

Платник податку може додавати до скарги пояснення та копії документів, які підтверджують інформацію, зазначену у ПН/РК, реєстрація яких зупинена.

До Скарги подаються документи про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування.

Кожен документ, що додається до Скарги надсилається окремим додатком у форматі pdf та повинен мати розмір не більше 2 мегабайт.

У разі відкликання Скарги до прийняття рішення комісією ДФС з питань розгляду скарг, платник податків має право подати Заяву про відмову від поданої скарги.

Створити та надіслати Скаргу, а також заяву про відмову від поданої скарги платник має змогу через Електронний кабінет, вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС.

Також для формування Скарги або Заяви в електронному вигляді платник податків може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).

Скарга направляється за формою, ідентифікатор якої розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за адресою: Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів.

Зразок заповнення Скарги на рішення комісій розміщено за адресою: http://sfs.gov.ua/data/files/224876.jpg.

http://sfs.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_servis.htm

Зазначені норми передбачені «Порядком розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації», затвердженим постановою КМУ від 21.02.2018 року № 117.

http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/117-2018-%D0%BF

Нагадаємо, що 10 листопада 2018 року набула чинності постанова КМУ від 24.10.2018 р. № 936, яка вносить зміни до п. 3 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 117.

http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/936-2018-%D0%BF

З 2020 року скасовується подання окремого звіту про суми податкових пільг

Постановою КМУ від 31.10.2018 № 891 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. N 1233" передбачається, що з 2020 року скасовується подання окремого звіту про суми податкових пільг.

Так, Постановою КМУ №891 визначено, що суб'єкт господарювання, який не сплачує податки та збори у зв'язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та відображає інформацію про їх суми у податковій звітності, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Податковим кодексом України.

Інформація про суми податкових пільг у податковій звітності повинна містити такі дані:

- код пільги за кожним видом податкових пільг, найменування пільг згідно з довідником пільг, форма та порядок ведення якого затверджуються ДФС;

- сума податку (збору), не сплаченого до бюджету у зв'язку з отриманням податкової пільги (вивільнені від оподаткування кошти);

- строк користування податковою пільгою у звітному періоді - число, місяць, рік початку та закінчення користування пільгами;

- сума податкової пільги, що використана за цільовим призначенням.

Облік податкових пільг ведеться контролюючими органами на підставі податкової звітності.

Постанова № 891 набирає чинності з 1 січня 2020 року.

Отже, передбачається скасування з 2020 року для суб'єктів господарювання обов'язку подавати до контролюючого органу окремий звіт про суми податкових пільг.

Облік сум податкових пільг буде здійснюватись контролюючим органом на підставі інформації, відображеної в поданій такими суб'єктами господарювання податковій звітності.

Ліквідація підприємства. Надання до фіскальної служби ліквідаційного балансу

Юридична особа припиняється в результаті реорганізації або ліквідації.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію.

У разі ліквідації підприємства ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс та у випадках, передбачених Законом №996 від 16.07.1999, публікує його протягом 45 днів після затвердження.

Після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає проміжний ліквідаційний баланс (затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію), що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред’явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду (част. 8 ст. 111 Цивільного кодексу України).

До моменту зняття з обліку юридичної особи як платника податків, зборів, обов’язкових платежів ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов’язана здійснювати розрахунок зобов’язань щодо таких податків, зборів, обов’язкових платежів, сплачувати їх і подавати відповідну звітність.

Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання органам доходів і зборів (част. 11 ст. 111 Цивільного кодексу України).

У ліквідаційному балансі (затверджується учасниками юридичної особи або органом, що прийняв рішення про ліквідацію) відображаються результати прийнятих рішень про стягнення боргів, розподілення активів, власного капіталу та погашення (списання) зобов’язань, що повинно привести до відсутності активів, власного капіталу і зобов’язань ліквідованого підприємства на заключну дату складання ліквідаційного балансу.

До органу ДФС подається тільки один ліквідаційний баланс – на дату прийняття рішення про ліквідацію у вигляді комплекту річної фінансової звітності.

Зазначена норма передбачена ст. 8 розд. ІІІ, ст. 13, ст. 14 розд. IV Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Благодійна організація надає допомогу для оплати лікування за кордоном. Дізнайтесь про особливості оподаткування.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку-фізичної особи не включаються (та відповідно не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб), кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування: - платника податку; - члена його сім’ї першого ступеня споріднення; - дитини, яка перебуває під його опікою (піклуванням), за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги (у разі надання коштів), у тому числі, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів, за рахунок коштів благодійної організації.

Отже, не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку за рахунок коштів благодійної організації.

При цьому, для того щоб не оподатковувати допомогу на лікування, благодійна організація повинна мати відповідні документі, що підтверджують цільовий характер надання грошових коштів на оплату лікування або медичного обслуговування (в разі здійснення попередньої оплати таких послуг) або факт надання послуг з лікування або медичного обслуговування платника податку (якщо оплата здійснюється після надання таких послуг).

Такими документами можуть бути документи, що підтверджують потребу в лікуванні та медичному обслуговуванні, документи про надання таких послуг, що ідентифікують постачальника послуг та платника податку, якому надаються такі послуги, обсяги та вартість таких послуг: договори, платіжні та розрахункові документи, акти надання послуг, інші відповідні документи.

Податковий кодекс не передбачає відмінностей в оподаткуванні податком на доходи фізичних осіб сум допомоги для оплати вартості послуг на лікування та медичне обслуговування в Україні або за кордоном.

Тобто, зазначений порядок застосовується до сум допомоги для оплати вартості зазначених послуг як в Україні, так і за її межами.

Звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (п.п. 1.7 п. 16 1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу).

Дохід у вигляді коштів або вартість майна (послуг), що надаються благодійною організацією як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку, у Податковому розрахунку за формою 1ДФ відображається за ознакою доходу "143".

Тобто, незважаючи на те, що така допомога не оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором, її необхідно відобразити у Податковому розрахунку за ф. № 1ДФ за ознакою доходу "143".

Зазначена норма передбачена п.п. 165.1.19 ст. 165 Податкового кодексу.

Платник податків помилково сплатив більшу суму податкового зобов’язання. Який порядок повернення таких коштів?

Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню на поточний рахунок платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

За наявності податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу.

Для повернення сум грошового зобов’язання платнику податків необхідно подати заяву протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Така заява подається у довільній формі, де зазначається напрям перерахування коштів:

- на поточний рахунок в установі банку;

- на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на фіскальні органи, незалежно від виду бюджету;

- повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Зазначений порядок не розповсюджується на повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку.

Фіскальний орган не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Зазначена норма передбачена п. 43.1 – 43.6 ст. 43 Податкового кодексу.

Як отримати довідку про відсутність заборгованості з податків?

Механізм надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, що контролюються фіскальним органом визначає наказ МФУ від 03.09.2018 №733 «Про затвердження Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи», який набув чинності 07 листопада 2018 року.

Для отримання довідки платник подає відповідну заяву (на його вибір):

- у паперовій формі - до державної податкової інспекції за основним місцем обліку або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу;

- в електронній формі - на адресу уповноваженого органу через приватну частину електронного кабінету.

Довідка або відмова у її наданні надаються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, що настає за днем отримання заяви.

Довідка надається безоплатно, за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у заяві.

Строк дії довідки становить 10 календарних днів з дати її формування. У довідці обов'язково зазначається термін її дії.

В ЄРПН несвоєчасно зареєстрували податкову накладну, що не надається покупцю. Чи буде застосовуватись штраф?

Порушення платниками ПДВ граничного строку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН тягне за собою накладення на платника, на якого покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі від 10 до 50%.

Але зазначений штраф не застосовується до податкової накладної, яка не надається покупцю, складеної на постачання товарів/послуг для операцій які:

- звільнені від оподаткування;

- оподатковуються за нульовою ставкою.

Крім того, у разі відсутності реєстрації протягом визначеного строку, податкової накладної (розрахунку коригування) в ЄРПН, що зазначена у податковому повідомленні-рішенні, складеного за результатами перевірки фіскального органу, тягне за собою накладання штрафу в розмірі 50% суми податкових зобов’язань з ПДВ, зазначеної у такій податковій накладній, або від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання, якщо податкову накладну не складено.

Але вказаний штраф не застосовується до податкової накладної, яка не надається покупцю, складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Отже, за порушення термінів реєстрації податкових накладних (розрахунків коригування) в ЄРПН, штрафні санкції не застосовуються до податкових накладних, що не видаються покупцю та складені на постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою.

Зазначена норма передбачена п. 120-1.1, п.120-1.2 ст. 120-1.1; п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу.

Що необхідно знати про оподаткування витрат на відрядження?

З метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб, не є доходом платника податку - фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, сума відшкодованих йому у встановленому порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме:

- на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті),

- оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень,

- оплату телефонних розмов,

- оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз),

- обов’язкове страхування,

- інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат.

Зазначені витрати не є об’єктом оподаткування лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат.

Такими документами є:

- транспортні квитки або транспортні рахунки (багажні квитанції), у тому числі електронні квитки за наявності посадкового талона, якщо його обов’язковість передбачена правилами перевезення на відповідному виді транспорту, та розрахункові документи про їх придбання за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів,

- рахунки, отримані із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання,

- страхові поліси тощо.

Крім того, будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає, зокрема (але не виключно):

- запрошень сторони, що приймає, діяльність якої збігається з діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає;

- укладеного договору чи контракту;

- інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини;

- документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.

Якщо згідно із законами країни відрядження або країн, територією яких здійснюється транзитний рух до країни відрядження, обов’язково необхідно здійснити страхування життя або здоров’я відрядженої особи чи її цивільної відповідальності (у разі використання транспортних засобів), то витрати на таке страхування не включаються до оподатковуваного доходу платника податку.

За запитом представника контролюючого органу роботодавець/сторона, що відряджає, забезпечує за власний рахунок переклад підтвердних документів, виданих іноземною мовою.

Крім того. до оподатковуваного доходу не включаються, і як наслідок, не оподатковуються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням.

Розмір добових у межах України визначається у сумі не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день відрядження, а для відряджень за кордон - не вище 80 євро за кожен календарний день відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим НБУ, в розрахунку за кожен день.

Аванс на закордонне відрядження має видаватися у національній валюті тієї держави, до якої відряджають працівника, або у вільно конвертованій валюті.

Якщо роботодавець приймає рішення про виплату добових у більшій сумі, то в такому разі сума перевищення оподатковується ПДФО за ставкою 18% і військовим збором за ставкою 1,5%.

Зазначена норма передбачена п.п. 170.9.1 ст. 170 Податкового кодексу.

Маєте право на отримання податкової знижки? Подайте податкову декларацію до 31 грудня 2018 року.

З 1 січня 2018 року діє кампанія декларування доходів, отриманих фізичними особами у 2017 році.

Під час кампанії декларування податкові декларації про майновий стан і доходи подають, зокрема, громадяни для застосування права на податкову знижку.

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання - це документально підтверджена сума витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом.

Для нарахування податкової знижки необхідно до 31 грудня (включно) наступного за звітним податкового року подати до фіскального органу річну податкову декларацію про майновий стан і доходи.

Отже, для громадян, які мають право на податкову знижку, граничний строк подання податкової декларації – 31 грудня 2018 (включно).

Податкова декларація подається за формою, затвердженою наказом МФУ у редакції від 06.06.2017 N 556.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами.

Таким документами можуть бути: квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери, копії договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).

У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Платник податку має право включити до податкової знижки такі витрати:

- частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 Податкового кодексу;

- суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, у розмірі, що не перевищує 4% суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року;

- суму коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення;

- суму коштів, сплачених на користь закладів охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування або лікування члена його сім'ї першого ступеня споріднення, а також суму коштів, сплачених платником податку, визнаного в установленому порядку інвалідом, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині-інваліду у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування;

- суму витрат на сплату страхових платежів та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, які не перевищують суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 ст. 169 Податкового кодексу;

- суму витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік;

- суму витрат платника податку на оплату вартості державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;

- суму коштів, сплачених платником податку у зв'язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива.

- суми витрат платника податку на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.

Зазначена норма передбачена ст. 166 Податкового кодексу України.

Перехід підприємства - платника єдиного податку на сплату податку на прибуток, якщо не дотримані правила перебування на спрощеній системі

Платники єдиного податку зобов’язані перейти на загальну систему оподаткування (податок на прибуток підприємств) у таких випадках та в строки:

- у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

- у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;

- у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

- у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

- у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Ставки єдиного податку для юридичних осіб – платників 3-ї групи встановлюються у подвійному розмірі ставок, а саме, 6% - для платників ПДВ; 10% - для платників, що включають ПДВ до складу єдиного податку):

- до суми перевищення обсягу доходу понад 5 млн. грн..;

- до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж грошовий ;

- до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Крім того, платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів.

Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву.

Зазначена норма передбачена п.п. 298.2.1, п.п. 298.2.2, п.п. 298.2.3 ст. 298; п. 293.5 ст. 293 Податкового кодексу України.

ГУ ДФС у Запорізькій області