Запорожский Городской Союз Предпринимателей "Ника"

Главная » 2016 » Январь » 2 » Разом з декларацією платники податку на прибуток мають подавати фінансову звітність
11:48
Разом з декларацією платники податку на прибуток мають подавати фінансову звітність
Разом з декларацією платники податку на прибуток мають подавати фінансову звітність Платникиподатку на прибуток подають разом з податковоюдекларацієюквартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств). Платникиподатку на прибуток - маліпідприємстваподають разом з річноюподатковоюдекларацієюрічнуфінансовузвітність. Отже платники податку на прибуток (кріммалихпідприємств) подають разом з відповідноюподатковоюдекларацією за календарний квартал, півріччя, три кварталиквартальнуфінансовузвітність, яка включає: - баланс; - звіт про фінансовірезультати. Разом з податковою декларацією за рік платники подають річну фінансову звітність, яка включає: - баланс, - звіт про фінансові результати, - звіт про рух грошових коштів, - звіт про власний капітал; - примітки до звітів. Платникиподатку на прибуток — маліпідприємстваподають разом ізрічноюподатковоюдекларацією скорочену за показникамифінансовузвітність у складі: - балансу; - звіту про фінансовірезультати. Зазначена норма передбачена п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу та ст. 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV. Коригування фінансового результату на різниці при здійсненні переоцінки основних засобів або необоротних активів Об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних П(С) БО або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу України. Коригування на різниці в обов'язковому порядку здійснюється тими платниками, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період перевищує 20 мільйонів гривень. Однією з таких різниць є різниці, які виникають при здійсненні переоцінки основних засобів або необоротних активів. Так, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних П(С) БО або міжнародних стандартів фінансової звітності. Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму дооцінки та вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів в межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних П(С) БО або міжнародних стандартів фінансової звітності. Зазначений порядок визначений пп. 134.1.1 статті 134 та п.138.1 і п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України. З 05.12.2015 року до 04 березня 2016 рокурозрахунки за операціями з експорту та імпортутоварів (робіт, послуг)здійснюються у строк, що не перевищує90календарнихднів Законом України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» визначено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності – з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Разом з тим, Постановою Правління НБУ від 04.12.2015 року № 863 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Постанова набрала чинності з 05 грудня 2015 року та діє до 04 березня 2016 року включно. Отже, починаючи з 05.12.2015 на період до трьохмісяців (до 04 березня 2016 року)розрахунки за операціями з експорту та імпортутоварів (робіт, послуг) здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарнихднів. Підприємстваможутьтримати в позаробочий час у своїхкасахготівковувиручку у межах, що не перевищують установлений ліміткаси Підприємстваможутьтримати в позаробочий час у своїхкасахготівковувиручку у межах, що не перевищують установлений ліміткаси. Готівковавиручка (готівка), щоперевищуєвстановленийліміткаси, обов'язковоздаєтьсядобанків для їїзарахування на банківськірахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутностібанківготівковавиручка (готівка) для переказу на банківськірахункипідприємства (підприємця) можездаватися до операторівпоштовогозв'язку та небанківськихфінансовихустанов, які в установленомузаконодавством порядку отрималиліцензію на переказкоштів без відкриттярахунку. Здаванняготівковоївиручки(готівки) здійснюєтьсясамостійноабочерезвідповідніслужби, якимзгідноіззаконодавствомнаданоправонаперевезеннявалютнихцінностейтаінкасаціюкоштів. Здаванняготівковоївиручки (готівки) можездійснюватися для зарахування на будь-якийбанківськийрахунокпідприємства (підприємця) на йоговибір. Підприємства не повиннінакопичуватиготівковувиручку (готівку) у своїхкасахпонад установлений ліміткаси для здійсненняпотрібнихвитрат до настаннястроківцихвиплат. Зазначена норма визначена п. 2.8 та 2.9 Постанови НБУвід 15.12.04 № 637 "Про затвердженняПоложення про веденнякасовихоперацій у національнійвалюті в Україні". Підприємства можуть зберігати у касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, понад установлений ліміт каси протягом 3-х робочих днів Підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку. Готівка, що одержана в банку на інші виплати, має видаватися підприємством своїм працівникам у той самий день. Суми готівки, що одержані в банку і не використані за призначенням протягом установлених вище строків, повертаються підприємством до банку не пізніше наступного робочого дня банку або можуть залишатися в його касі (у межах установленого ліміту). Зазначена норма визначена п. 2.10 "Положення про веденнякасовихоперацій у національнійвалюті в Україні", затвердженої Постановою НБУвід 15.12.04 № 637. Порядок веденнякасової книги підприємством З метою забезпеченняздійсненнярозрахунківготівкоюпідприємстваповинніматикасу. Усінадходження і видачуготівки в національнійвалютіпідприємствавідображають у касовійкнизі. Кожнепідприємство (юридична особа), щомаєкасу, веде одну касову книгу для облікуоперацій з готівкою в національнійвалюті (без урахуваннякасвідокремленихпідрозділів). Відокремленіпідрозділипідприємств, якіпроводятьоперації з прийманняготівки за проданупродукцію (товари, роботи, послуги) з оформленнямїїприбутковимкасовим ордером, а також з видачіготівки на виплати, пов'язані з оплатою праці, виробничі (господарські) потреби, іншіоперації з оформленнямїхвидатковимикасовими ордерами і відомостями, ведутькасову книгу. Відокремленіпідрозділипідприємств, якіздійснюютьготівковірозрахункиіззастосуваннямРРОабоРКтаведеннямКОРО, аленепроводятьопераційзприймання (видачі) готівкизакасовимиордерами, касовоїкнигиневедуть. Аркушікасовоїкнигимаютьбутипронумеровані, прошнурованітаскріпленівідбиткомпечаткипідприємства (юридичноїособи). Кількість аркушів у касовій книзі засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера підприємства (юридичної особи). Записи в касовійкнизіздійснюються у двохпримірниках (через копіювальнийпапір) чорниломтемногокольоручорнильноюабо кульковою ручкою. Перші примірники, що є невідривною частиною аркуша касової книги - "Вкладні аркуші касової книги", залишаються в касовій книзі. Другі примірники, що є відривною частиною аркуша касової книги - "Звіт касира", є документом, за яким касири звітують щодо руху грошей у касі. Перші і другіпримірникимаютьоднаковіномери. Записи в касовійкнизіпроводятьсякасиром за операціямиодержанняабовидачіготівки за кожнимкасовим ордером і видатковоювідомістю в день їїнадходженняабовидачі. Завідсутностірухуготівки в касіпротягомробочого дня записи в касовійкнизі в цей день можуть не провадитися. Підприємства за умовизабезпеченняналежногозберіганнякасовихдокументівможуть вести касову книгу в електроннійформі за допомогоюкомп'ютернихзасобів. Зазначена норма визначена п. 4 "Положення про веденнякасовихоперацій у національнійвалюті в Україні", затвердженої Постановою НБУвід 15.12.04 № 637. Ліцензування торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами Чи може суб’єкт господарювання, який має ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, здійснювати розрахунки в готівковій формі за відвантажену продукцію (алкогольні напої, тютюнові вироби) через РРО (КОРО)? Відповідно до абзацу дванадцятого ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) оптова торгівля – це діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації суб’єктам господарювання роздрібної торгівлі, іншим суб’єктам господарювання. Пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 1999 року № 500 «Про впорядкування видачі суб’єктам підприємницької діяльності ліцензій на право оптової торгівлі спиртом етиловим і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами» зі змінами та доповненнями встановлено, що ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами видаються за наявності необхідних складських приміщень і відповідної матеріально-технічної бази (стенд або вітрина із зразками продукції в асортименті, робочими місцями для оформлення документів і укладання угод, реєстраторами розрахункових операцій для розрахунків з покупцями готівкою, обладнанням для перевірки справжності марок акцизного податку). Приміщення повинні бути телефонізовані, електрифіковані, обладнані охоронною і пожежною сигналізацією, а також відповідати іншим вимогам, встановленим для підприємств торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Пунктом 12 ст. 9 Закону № 265 визначено, зокрема, що РРО та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо). Отже, якщо суб’єкти господарювання при здійсненні оптової торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами проводять розрахунки в готівковій формі, то вони зобов’язані застосовувати РРО (книги обліку розрахункових операцій та розрахункові книжки). У разі якщо такими суб’єктами господарювання розрахунки у готівковій формі не здійснюються, то РРО (книги обліку розрахункових операцій та розрахункові книжки) не застосовуються. Чи може суб’єкт господарювання, у якого закінчився термін дії ліцензії на оптову торгівлю, повернути раніше придбані у нього алкогольні напої (тютюнові вироби)? Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 481). Законом № 481 встановлено обов’язкові вимоги при здійсненні реалізації алкогольних напоїв (зокрема пива) та тютюнових виробів. Питання повернення продукції постачальникові Законом № 481 не регулюється. Статтями 236 та 268 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами та доповненнями (далі – ГКУ) визначено порядок повернення продукції постачальнику. Відповідно до ст. 265 ГКУ умови поставки та повернення товарів регулюються договором поставки, укладеним між постачальником та покупцем. Разом з цим, відповідно до ст. 15 Закону № 481 зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання (далі – Єдиний реєстр), незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб’єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру. При цьому відповідно до абзацу одинадцятого частини другої ст. 17 Закону № 481 за зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, передбачена штрафна санкція, а саме: 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень. До якого бюджету (за місцем здійснення торгівельної діяльності чи за місцем реєстрації суб’єкта господарювання) справляється плата за ліцензію на оптову торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами? Відповідно до частини першої ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) імпорт, експорт і оптова торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами можуть здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій. Плата за ліцензії справляється органом, що видає ліцензії, у розмірах, встановлених Законом № 481, і зараховується до місцевих бюджетів (частина восьма ст. 15 Закону № 481). Згідно з частиною третьою ст. 16 Закону № 481 контроль за сплатою річної плати за ліцензії здійснюється органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України видавати ліцензії, зокрема на оптову торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. Для здійснення контролю суб’єкт господарювання подає зазначеному органу копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату. Відповідно до ст. 5 Закону № 481 органи ліцензування, що уповноважені видавати ліцензії, зобов’язані надати контролюючому органу за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців інформацію про видані, переоформлені, призупинені або анульовані ліцензії у п’ятиденний строк з дня здійснення таких дій. При цьому Законом №481 та іншими нормативними актами не передбачено обмежень щодо кількості місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання та їх територіального розташування, інших місць здійснення торгівельної діяльності. Відповідно до частини першої ст. 5 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» із змінами і доповненнями державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців проводиться державним реєстратором за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи – підприємця. Таким чином плата за ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами справляється до місцевого бюджету за місцем реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. Суб’єкт господарювання, який має ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, планує призупинити господарську діяльність. Чи необхідно суб’єкту господарювання перераховувати кошти за ліцензії за цей період та чи можна тимчасово призупинити дію ліцензій? Відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва i торгівлі спиртом етиловим, коньячним i плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій. Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами справляється щоквартально рівними частками і зараховується до місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством. Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб’єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов’язковій реєстрації в органі ДФС, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб’єкта господарювання. Дія ліцензії призупиняється у разі несвоєчасної сплати чергового платежу за ліцензію на підставі письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, на термін до сплати заборгованості. Дія ліцензії вважається призупиненою з моменту одержання суб’єктом господарювання відповідного письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, а її дія поновлюється з моменту зарахування відповідного чергового платежу за ліцензію до бюджету. Ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі заяви суб’єкта господарювання, несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензії. Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання письмового розпорядження про її анулювання. Згідно із п. 34 Тимчасового порядку видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами (який діє у частині, що не суперечить Закону № 481), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 травня 1996 року № 493 зі змінами та доповненнями (далі – Тимчасовий порядок) видача ліцензій здійснюється тільки за умови фактичного надходження 1/4 частини встановленої річної плати за ліцензію до відповідного бюджету, яке перевіряється уповноваженою на видачу ліцензій особою на підставі поданої заявником копії платіжного доручення з відміткою банку про сплату. Враховуючи зазначене, суб’єкту господарювання, який має ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами та планує призупинити господарську діяльність, необхідно подати заяву на анулювання таких ліцензій. У разі якщо суб’єкт господарювання не здійснює господарську діяльність (не провадить роздрібну торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами) і ліцензії на право роздрібної торгівлі не анульовані, то з наближенням терміну поточної щоквартальної плати за ліцензію такий суб’єкт господарювання згідно з п. 38 Тимчасового порядку зобов’язаний зробити наступний внесок до відповідного бюджету в розмірі 1/4 річної суми та подати органу, яким видано ліцензію, копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату для внесення чергової відмітки до ліцензії та журналу обліку видачі ліцензій про дату початку і закінчення наступного граничного терміну дії ліцензії. При цьому Законом № 481 та Тимчасовим порядком не передбачено можливості призупинення дії ліцензії у випадку тимчасового припинення господарської діяльності. Чи має право суб’єкт господарювання здійснювати роздрібну торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами у період, коли ліцензія здана до органу, яким зареєстровано ліцензію, для проставляння відмітки про внесення щоквартальної сплати? Відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій. Згідно з п. 25 Тимчасового порядку видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами (який діє у частині, що не суперечить Закону № 481), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 травня 1996 року № 493 зі змінами та доповненнями (далі – Тимчасовий порядок) відмітка про поточне (щоквартальне) внесення плати за ліцензію проставляється на зворотному боці ліцензії. Пунктом 38 Тимчасового порядку визначено, що з наближенням терміну поточної щоквартальної плати за ліцензію суб’єкт підприємницької діяльності зобов’язаний зробити наступний внесок до відповідного бюджету в розмірі 1/4 річної суми та подати документи органу, яким зареєстровано ліцензію, для внесення чергової відмітки до ліцензії та журналу обліку видачі ліцензій про дату початку і закінчення наступного граничного терміну дії ліцензії. Пунктом 35 Тимчасового порядку визначено, що плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами справляється щоквартально рівними частками і зараховується до місцевого бюджету за місцем торгівлі суб’єкта підприємницької діяльності, а в сільській місцевості – 50 відсотків до районного бюджету за місцем реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності та 50 відсотків – до відповідного місцевого бюджету за місцем торгівлі суб’єкта підприємницької діяльності. Оскільки відповідно до п. 27 Тимчасового порядку одержана на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами ліцензія має знаходитися на видному місці торгівлі і бути доступною для огляду, то в період, коли ліцензія здана до органу, яким зареєстровано ліцензію, для проставляння відмітки про внесення щоквартальної плати, суб’єкт господарювання має право здійснювати торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами за умови наявності копії ліцензії, яка розміщена на видному місці торгівлі і є доступною для огляду. Головне управлінняДержавноїфіскальноїслужби у Запорізькійобласті
Просмотров: 539 | Добавил: kolyaka | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Четверг, 28.03.2024, 16:55
Приветствую Вас Гость

Поиск

Календарь

«  Январь 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Архив записей

Наш опрос

Оцените мой сайт
Всего ответов: 54

Друзья сайта

  • Асамблея ГО МСБУ
  • Политическая партия "Новая жизнь"
  • Верховна Рада України
  • Офіційний портал Запорізької міської влади
  • ТОВАРИСТВО ПІДПРИЄМЦІВ "КРАЙ"
  • Статистика


    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0