Запорожский Городской Союз Предпринимателей "Ника"

Главная » 2013 » Ноябрь » 5 » Працівник підприємства виходить на пенсію. Чи включається до складу витрат виплата одноразової допомоги такому працівнику?
19:48
Працівник підприємства виходить на пенсію. Чи включається до складу витрат виплата одноразової допомоги такому працівнику?

Працівник підприємства виходить на пенсію. Чи включається до складу витрат виплата одноразової допомоги такому працівнику?

 

Відповідно до пункту 142.1 статті 142 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) до складу витрат платника податку включаються витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають нараховані витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів, робіт, послуг, витрати на оплату авторської винагороди та за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін, (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами р. IV ПКУ).
        Пунктом 165.1 статті 165 розділу ІУ ПКУ встановлено вичерпний перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. При цьому, винятки, передбачені підпунктом 165.1.1 статті 165 ПКУ, не поширюються, зокрема на виплату грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку).
        Тобто, грошова (вихідна) допомога при виході на пенсію (у відставку) включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується податком на доходи фізичних осіб  на загальних підставах.

Отже, одноразова грошова допомога, яка виплачується відповідно до колективного договору працівникам, які виходять на пенсію, включається до складу витрат платника податку.

 

Яким чином відображається перерахунок доходів та витрат якщо після продажу товарів підприємство їх повернуло продавцю?

 

Відповідно до пункту 140.2 статті 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо після продажу товарів, виконання робіт, надання послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, в тому числі перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок доходів або витрат (балансової вартості основних засобів) у звітному періоді, в  якому сталася така зміна суми компенсації.

У Податковій декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом МФУ від 28.09.11 №1213, за звітний податковий період, в якому відбулось повернення сум попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг, платник податку – продавець відображає коригування доходів у рядку 03.26 «Перерахунок доходів у разі зміни суми компенсації вартості товарів (робіт, послуг) (+, -)» додатка ІД до Декларації.

 Платник податку – покупець при заповненні, за звітний податковий період, в якому відбулось повернення сум попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг, коригування витрат відображає у рядку 06.4.25 «Перерахунок витрат у разі зміни суми компенсації вартості товарів (робіт, послуг) (+, -)» додатка ІВ до Декларації.

 

 

Товариство вирішило продати нематеріальний актив, отриманий на безоплатній основі. Яким чином оподатковується така операція?

 

Відповідно до пункту 146.13 статті 146 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) сума перевищення доходів від продажу або іншого відчуження над балансовою вартістю окремих об’єктів основних засобів та нематеріальних активів включається до доходів платника податку, а сума перевищення балансової вартості над доходами від такого продажу або іншого відчуження включається до витрат платника податку.
       Сума перевищення доходів від продажу або іншого відчуження безоплатно отриманих основних засобів або нематеріальних активів над вартістю таких основних засобів або нематеріальних активів, що була включена до складу доходів у зв’язку з отриманням, включається до доходів платника податку, а сума перевищення вартості, що була включена до складу доходів у зв’язку з безоплатним отриманням над доходами від такого продажу або іншого відчуження включається до витрат платника податку.
       Як визначено пунктом 146.14 статті 146 ПКУ дохід від продажу або іншого відчуження об’єкта основних засобів та нематеріальних активів для цілей застосування цієї статті визначається згідно з договором про продаж або інше відчуження об’єкта основних засобів та нематеріальних активів, але не нижче звичайної ціни такого об’єкта (активу)
     Таким чином, у разі продажу нематеріального активу сума перевищення доходів від такого продажу над балансовою вартістю об’єкта нематеріального активу включається до доходів платника податку, а сума перевищення балансової вартості над доходами - до витрат платника податку. При цьому, дохід від продажу матеріального активу визначається згідно з договором про продаж, але не нижче звичайної ціни такого активу.

 

Якщо виявлено помилки в декларації за 2012 рік, що спричинило заниження суму авансових внесків на 2013-2014 роки, чи можливо відкоригувати сплачені авансові внески?

 

Якщо виявлено помилки за попередній звітний (податковий) рік, що призвели до збільшення задекларованих податкових зобов’язань з податку на прибуток та відповідно сум авансових внесків, то підприємство має право подати уточнюючу річну податкову декларацію з податку на прибуток підприємства, та зазначити в ній виправлені збільшені показники загальної суми нарахованого до сплати податку на прибуток та суми авансових внесків, що підлягають сплаті щомісяця, у рядках 33 та 34 частини «Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток» Декларації

У разі збільшення суми авансових внесків з податку на прибуток в уточнюючій річній Декларації платник податку зобов’язаний визначити суму недоплати авансових внесків, штраф відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за кожен звітний період, термін сплати авансових внесків за яким настав на дату подання уточнюючої річної Декларації, та пеню відповідно до підпункту 129.1.2 статті 129 ПКУ.

 Суми збільшення податкового зобов’язання з податку на прибуток (у тому числі авансових внесків) за податковий період, який уточнюється, відображаються у рядку 23 частини «Самостійне виправлення помилок» Декларації, пені та штрафу – у рядках 25 та   27.

       Разом із уточнюючою річною Декларацією підприємство має надати до податкового органу пояснення проведених виправлень.

 

 

Запитання – відповіді щодо діяльності фізичних осіб-приватних підприємців

 

           Чи звільняється від сплати авансового внеску на період відпустки приватний підприємець – платник єдиного податку 2-ї групи без найманих працівників, якщо тривалість відпустки 2 тижні?

 

       Відповідно до пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
     Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів (пункт 295.5 статті  295 ПКУ).

     Інформація про період щорічної відпустки і терміни тимчасової втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі  (підпункт 298.3.2 статті  298 ПКУ).

          Отже якщо тривалість відпуски є меншою одного календарного місяця, то підстави для звільнення від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця відсутні.

 

         Як визначається дохід фізичної особи - платника єдиного податку 3-ї групи від продажу іноземної валюти, отриманої при здійсненні операцій з експорт у товарів?

 

          Відповідно до пп. 1 пункту 292.1 статті 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для фізичної особи є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті.

       Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу (пункт 292.5 статті 292 ПКУ).

      Згідно з п.4 Положення (стандарта) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженого наказом МФУ 10.08.2000 №193, курсова різниця -це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах. Монетарні статті - статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов’язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або  їх еквівалентів.

     Відповідно до п.8 П(С)БО 21 визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату здійснення господарської операції (в межах її обсягу) та на дату балансу. Курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат).

      Враховуючи вищенаведене, дохід, отриманий від здійснення операцій з експорту товарів (робіт, послуг), виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання такого доходу.

        При визначенні доходу враховується сума позитивної курсової різниці від продажу такої іноземної валюти. У разі утворення від’ємної курсової різниці від продажу валюти її величина не зменшує базу оподаткування єдиним податком для фізичних осіб- підприємців - платників єдиного податку 3-ї групи.

 

        Чи необхідно нараховувати податкові зобов’язання зі збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства на залишок алкогольних напоїв, що залишились у власності після прининення підприємницької  діяльності?

 

      Об’єктом оподаткування збором на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства є виручка – товарооборот, одержаний на всіх етапах реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольних напоїв та пива, у тому числі за операціями, що не передбачають оплати у грошовій формі ( пункт 16 підрозділу  10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

          Згідно зі статтею 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва i обігу спирту етилового, коньячного i плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995  № 481/95-ВР (зі змінами та доповненнями)  роздрібна торгівля – це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування.  

     При цьому оптова та роздрібна торгівля алкогольними напоями може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності  у них ліцензій (стаття  15 Закону № 481).

     Продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (підпункт 14.1.201 статті 14 ПКУ).

     Отже, алкогольні напої, що залишились у власності фізичної особи після припинення підприємницької діяльності,  не можуть реалізовуватись (передаватись) іншим особам (як фізичним особам, так і суб’єктам господарювання), але можуть бути використані їх власником для власного споживання.

      При цьому підстави для нарахування податкових зобов’язань зі збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства на вартість алкогольних напоїв, призначених для власного споживання, відсутні.

 

         Які платники єдиного податку можуть бути платниками ПДВ?

                     

      Відповідно до пункту 183.1 статті 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) будь-яка особа, що підлягає обов’язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням  (місцем проживання) реєстраційну заяву.

     Підпунктом 14.1.139 статті 14 ПКУ визначено, що особа для цілей Розділу V ПКУ - будь-яка  із зазначених нижче осіб:

     а) юридична особа, створена відповідно до закону у будь-якій організаційно-правовій формі, у тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, яка, зокрема є платником єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість;
     б) фізична особа - підприємець, яка зокрема є платником єдиного податку за ставкою, що  передбачає сплату податку на додану вартість.

      При цьому ставка єдиного податку у розмірі 3 або 5% доходу встановлена для третьої і четвертої груп та п’ятої і шостої груп платників єдиного податку, у разі сплати ними ПДВ згідно  з ПКУ (пункт  293.3 статті  293 ПКУ).

       Отже, платниками ПДВ можуть бути платники єдиного податку третьої і четвертої та п’ятої і шостої групи за умови застосування ставки єдиного податку у розмірі 3 або 5% відповідно.

 

Запитання – відповіді з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

 

Як розраховується сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для фізичних осіб?

 

Відповідно до п. 265.5. ст.265 Податкового кодексу України ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для фізичних осіб встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування й становлять:

а) не більше 1 відсотка - для квартири/квартир, житлова площа яких не перевищує 240 кв. метрів, або житлового будинку/будинків, житлова площа яких не перевищує 500 кв. метрів;

б) 2,7 відсотка - для квартири/квартир, житлова площа яких перевищує 240 кв. метрів, або житлового будинку/будинків, житлова площа яких перевищує 500 кв. метрів;

в) 1 відсоток - для різних видів об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності одного платника податку, сумарна житлова площа яких не перевищує 740 кв. метрів;

г) 2,7 відсотка - для різних видів об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності одного платника податку, сумарна житлова площа яких перевищує 740 кв. метрів.

 

 

Які ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки встановлені діючим законодавством для юридичних осіб?

 

Згідно пп.265.5.3.п.265.5 ст.265 Податкового кодексу України ставки податку для юридичних осіб встановлюються в таких розмірах:

а) 1 відсоток - для квартир, житлова площа яких не перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких не перевищує 500 кв. метрів;

б) 2,7 відсотка - для квартир, житлова площа яких перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких перевищує 500 кв. метрів.

 

 

Хто проводить обчислення суми податку  на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для фізичних осіб?

 

Нормою п.265.7 ст.265 Податкового кодексу України передбачено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється виходячи із бази оподаткування, зменшеної відповідно для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;  для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 250 кв. метрів, та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного виду, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної житлової площі таких об'єктів, зменшеної відповідно для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;  для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 250 кв. метрів, та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної житлової площі таких об'єктів, зменшеної відповідно для різних видів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 370 кв. метрів, та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів 2 і 3 цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги житлової площі кожного з об'єктів житлової нерухомості.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

 

Який порядок сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для фізичних осіб?

 

Відповідно до пп.265.9.1. п.265.9 ст.265 Податкового кодексу України податок сплачується за місцем розташування об'єкта оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Фізичні особи можуть сплачувати податок у сільській та селищній місцевості через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про прийняття податків і зборів.

 

В які строки платники повинні сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

 

Згідно п.265.10 ст.265 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується:

а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

 

Чи застосовуються штрафні санкції та пеня до фізичної особи за несвоєчасну сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?


     Відповідно до п.126.1 cт.126 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
     при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
     при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
     Після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня (пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПКУ).
     Пеня, визначена пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПКУ, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (п.129.4 ст.129 ПКУ).

ГУ Міндоходів у Запорізькій області

 

Просмотров: 3018 | Добавил: kolyaka | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Пятница, 20.09.2019, 08:34
Приветствую Вас Гость

Поиск

Календарь

«  Ноябрь 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930

Архив записей

Наш опрос

Оцените мой сайт
Всего ответов: 51

Друзья сайта

  • Асамблея ГО МСБУ
  • Политическая партия "Новая жизнь"
  • Верховна Рада України
  • Офіційний портал Запорізької міської влади
  • ТОВАРИСТВО ПІДПРИЄМЦІВ "КРАЙ"
  • Статистика


    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0