Приватним підприємцям

Первинні документи на товари

Первинні документи на товари для подальшої реалізації повинні зберігатися не менш ніж 1095 днів

Фізичні особи-підприємці, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, повинні мати первинні документи, що підтверджують придбання товарів для реалізації. До таких документів, зокрема, відноситься: накладна на товар та виписка з банку, квитанції про оплату, чек або інший документ, що підтверджує оплату товарів, робіт, послуг. На основі таких документів заповнюються Книги обліку доходів та витрат та складається податкова звітність.

При цьому, первинні документи повинні зберігатися не менше трьох років з дня подання підприємцем податкової декларації платника єдиного податку.

Це питання врегульовано ст. 44 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI.

На нашому підприємстві працює працівник, який є зареєстрованим приватним  підприємцем. Чи можливо застосувати до нарахованої йому заробітної плати  податкову соціальну пільгу?

Згідно з положеннями пп.169.2.3 статті 169  Податкового кодексу України податкова соціальна пільга не може бути застосована до:

- доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;

- заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад'юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;

- доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Таким чином податкова соціальна пільга до  заробітної плати фізичної особи – підприємця застосовується на загальних підставах, в порядку визначеному статтею 169 Податкового кодексу України.

Який порядок ведення Книги обліку доходів і витрат приватних підприємців, які здійснюють діяльність за «загальною» системою оподаткування?

Відповідно до пункту  177.10 статті 177 Податкового кодексу,  фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом державної податкової служби.

Форма Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядок  її ведення затверджено наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1025, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України
30 грудня 2010 р. за N 1425/18720 (набув чинності 21.01.2011 року). Із зазначеної дати  фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, ведуть Книгу обліку доходів і витрат  за формою і в порядку, визначеному наказом ДПА України від 24.12.2010  № 1025.

Як визначено Порядком,  фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат, у якій щоденно на підставі первинних документів здійснюються записи про операції, що відбулися у звітному (податковому) періоді.

Фізичні особи - підприємці, зареєстровані як платники податку на додану вартість, не включають до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів, наданих робіт та виконаних послуг.

Дані Книги використовуються самозайнятою особою для заповнення податкової декларації за звітний податковий період (рік).

Чи необхідно приватним підприємцям мати підтверджуючі документи на придбання товарів (робіт, послуг)?

Обов'язок ведення платниками податків обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподатковування або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків і зборів визначений статтею  44 Податкового кодексу України.

Крім того, п. 44.3 цієї статті введений обов'язок платників податків забезпечити зберігання зазначених документів, а також документів, пов'язаних з виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менше 1095 днів з дня подання податкової звітності,  для складання якої використаються зазначені документи.

Таким  чином громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи,  незалежно від способу оподаткування  одержаних доходів (системи оподаткування),   зобов’язані мати  підтверджуючі документи щодо придбання товарів (робіт, послуг), які використовуються у підприємницькій діяльності.

Чи застосовують приватні підприємці, які здійснюють діяльність за «загальною» системою оподаткування, реєстратори розрахункових операцій?

 Фізичні особи – підприємці, які здійснюють діяльність за «загальною» системою оподаткування,  застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (пункт 177.10  стаття 177 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема,  проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Чи відображаються у Податковому розрахунку за формою №1ДФ доходи, які виплачуються приватним підприємцям?

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1ДФ) затверджений наказом ДПА України  від 24.12.2010  № 1020 (далі Порядок 1020). 

Згідно з пунктом 3 Порядку 1020, у  графі 5 "Ознака доходу" зазначається ознака доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до цього Порядку. Ознака доходу визначається до нарахованого доходу. Якщо доходи виплачуються у звітному кварталі не в повному обсязі і їх остаточна виплата буде здійснюватись у наступних кварталах, ознака доходу в разі виплати повинна вказуватися відповідно до нарахованого в попередньому кварталі доходу.

Доходи, нараховані (виплачені) приватним підприємцям відображаються у Податковому розрахунку з ознакою доходу «157» - дохід, виплачений  самозайнятій особі.  За цією ознакою доходу відображаються також   доходи, які виплачуються  особам, що здійснюють незалежну професійну діяльність, наприклад, приватним нотаріусам, адвокатам.

Який  податковий період встановлений для платників  єдиного податку?

Згідно з положеннями статті 294 Податкового кодексу України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої - шостої груп є календарний квартал.

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

Для суб'єктів господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку із сплати інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом, у якому таким особам виписано свідоцтво платника єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду.

Для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб - підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виписано свідоцтво платника єдиного податку.

Для зареєстрованих в установленому законом порядку суб'єктів господарювання (новостворених), які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої - шостої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація.

Для суб'єктів господарювання, які утворюються в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, що має непогашені податкові зобов'язання чи податковий борг, які виникли до такої реорганізації, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому погашено такі податкові зобов'язання чи податковий борг і подано заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування.

У разі державної реєстрації припинення юридичних осіб та державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому подано до органу державної податкової служби заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з припиненням провадження господарської діяльності.

У разі зміни податкової адреси платника єдиного податку останнім податковим (звітним) періодом за такою адресою вважається період, у якому подано до органу державної податкової служби заяву щодо зміни податкової адреси.

Які особливості  нарахування, сплати та подання звітності з окремих податків і зборів платниками єдиного податку?

Згідно з положеннями статті 297 Податкового кодексу України платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:

-  податку на прибуток підприємств;

-  податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об'єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності фізичної особи та оподатковані згідно з цією главою;

-  податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 підпункту 293.3.1 пункту 293.3 або підпунктом 1 підпункту 293.3.2 пункту 293.3 статті 293 цього Кодексу;

-  земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності;

-  збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності;

-  збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

Нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені у пункті 297.1 цієї статті, здійснюються платниками єдиного податку в порядку, розмірах та у строки, встановлені цим Кодексом.

У разі ввезення товарів на митну територію України податки і збори та митні платежі сплачуються платником єдиного податку на загальних підставах відповідно до закону.

Платник єдиного податку виконує передбачені цим Кодексом функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах.

Приватний підприємець – платник єдиного податку  вносить сласні кошти  на  розрахунковий рахунок, який відкрито фізичною особою для здійснення підприємницької діяльності.  Чи включаються зазначені кошти  до доходу фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку?

Відповідно до пп. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначений п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Крім того, згідно з п. 292.11 ст. 292 ПКУ до складу доходу, визначеного цією статтею, не включаються:

1) суми податку на додану вартість;

2) суми коштів, отриманих за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника єдиного податку;

3) суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів;

4) суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду України та інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі у межах державних або місцевих програм;

5) суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) - платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів;

6) суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств або загального оподатковуваного доходу фізичної особи - підприємця;

7) суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом;

8) суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника;

9) суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених цим Кодексом, та суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів;

10) дивіденди, отримані платником єдиного податку - юридичною особою від інших платників податків, оподатковані у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з Інструкцією N 492 поточні банківські рахунки для фізичних осіб - резидентів поділяються на поточні рахунки фізичних осіб - підприємців, які відкриваються для здійснення підприємницької діяльності, та поточні рахунки фізичних осіб, які не є підприємцями.

Фізична особа - підприємець має право вільно користуватися коштами з розрахункового рахунка, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством.

Отже, кошти, які надійшли на розрахунковий рахунок, який відкрито фізичною особою для здійснення підприємницької діяльності, включаються до доходу фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку з врахуванням вимог статті 292 ПКУ.

Що таке підприємництво?

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Які підприємці відносяться до платників єдиного податку другої групи ?

Відповідно до пп. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями (далі - Кодекс), до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

- обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої або п'ятої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для третьої групи.

Який порядок  внесення змін   до Свідоцтва платника єдиного податку у разі добровільної зміни групи платником єдиного податку?

     Відповідно до пп.298.1.5 п.298.1 ст.298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених цим Кодексом для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої та п’ятої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється свідоцтво платника податку на додану вартість у порядку, встановленому ПКУ.
     До заяви включаються відомості (за наявності) про зміну групи та ставки платника єдиного податку (пп.8 пп.298.3.1 п. 298.3 ст.298 ПКУ).

Згідно із п.299.13 ст.299 ПКУ за бажанням платника єдиного податку раніше видане свідоцтво може бути замінено у разі наявності у такого платника податку обставин, визначених у п.299.12 ст.299 ПКУ, та отримано нове свідоцтво у порядку, визначеному ст.299 ПКУ.
     До отримання нового свідоцтва платник єдиного податку здійснює господарську діяльність на підставі раніше виданого свідоцтва, яке повертається органу державної податкової служби у день отримання нового свідоцтва.

Свідоцтво платника єдиного податку видається органом державної податкової служби безоплатно протягом 10 календарних днів з дня подання суб’єктом господарювання заяви.
     Отже, у разі добровільної зміни групи платника єдиного податку, такий платник подає заяву до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. Орган державної податкової служби протягом 10 календарних днів з дня подання суб’єктом господарювання заяви вносить зміни до раніше виданого свідоцтва платника єдиного податку.

Чи  включаються до доходу фізичної особи – платника єдиного податку проценти (відсотки), отримані від банку за користування коштами на рахунку (депозитному, поточному)?

     Відповідно до пп.1 п.292.1 ст.292 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом фізичної особи – підприємця - платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п.292.3 ст.292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
     Пасивні доходи - доходи, отримані у вигляді процентів, дивідендів, страхових виплат і відшкодувань, а також роялті (пп.14.1.268 п.14.1 ст.14 ПКУ).
     Відповідно до пп.14.1.206 п.14.1 ст.14 ПКУ проценти - дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна.

  Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості чи вартості майна або у вигляді фіксованих сум. У разі якщо залучення коштів здійснюється шляхом продажу облігацій, казначейських зобов’язань чи ощадних (депозитних) сертифікатів, емітованих позичальником, або шляхом врахування векселів та здійснення операцій з придбання цінних паперів із зворотним викупом, сума процентів визначається шляхом нарахування їх на номінал такого цінного паперу, виплати фіксованої премії чи виграшу або шляхом визначення різниці між ціною розміщення (продажу) та ціною погашення (зворотного викупу) такого цінного паперу.
     Платежі за іншими цивільно-правовими договорами незалежно від того, встановлені вони в абсолютних (фіксованих) цінах або у відсотках суми договору або іншої вартісної бази, не є процентами.
     Таким чином, проценти, отримані від банку за користування коштами на рахунку (як депозитному, так і поточному) не включаються до доходу фізичної особи – підприємця - платника єдиного податку.