Запорожский Городской Союз Предпринимателей "Ника"

Оподаткування податком на доходи фізичних осіб надміру витрачених коштів, отриманих на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені строки

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб включається сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.

Під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

У такому самому порядку визначаються об'єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.

Тобто збільшення доходу, наданого у вигляді коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, дає змогу податковому агенту сплатити податок на доходи фізичних осіб виключно з цього доходу.

Крім того, зазначені доходи є об'єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.

Нормами Податкового кодексу не передбачено застосування для військового збору натурального коефіцієнта.

Отже, об'єктом оподаткування військовим збором є уся сума добових витрат, яка оподатковується податком на доходи фізичних осіб без застосування натурального коефіцієнта.

Зазначена норма передбачена пп.164.2.11 ст. 164; п. 164.5 ст. 164; пп. 1.2 п. 16 ¹ підр. 10 розд. XX Податкового кодексу України та роз’яснена в індивідуальній податковій консультації ДФС України від 7.05.2017 р. № 232/6/99-99-13-02-03-15/ІПК.

Реалізація технічно складних побутових товарів, що були у використанні, та на які гарантія продавцем не надається здійснюється із застосуванням РРО

РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої, другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень.

Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

РРО та розрахункові книжки не застосовуються під час продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) (наданні послуг) фізичними особами - підприємцями, які належать відповідно до Кодексу до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.

Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО затверджено постановою КМУ від 16.03.2017 року № 231.

При цьому винятків щодо можливості незастосування РРО для техніки, яка була раніше у використанні, нормативно-правовими актами не передбачено.

Отже, при роздрібній торгівлі технічно складними побутовими товарами, що були у використанні, та на які гарантія продавцем не надається, фізичним особам - підприємцям - платникам єдиного податку необхідно проводити такі розрахункові операції із застосуванням переведеного у фіскальний режим РРО.

Зазначена норма передбачена п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України; п. 6 ст. 9 Закону України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та роз’яснена в індивідуальній податковій консультації ДФС України від 16.05.2017 р. N 205/Б/99-99-14-05-01-14/ІПК.

Порядок заповнення граф 4 та 5 ("одиниця виміру товарів/послуг") податкової накладної

Серед переліку обов'язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній визначено, зокрема, опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг.

У податковій накладній графи 4 та 5 - "одиниця виміру товарів/послуг" заповнюються відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку (КСПОВО), чинного на дату складання податкової накладної.

Так, у графі 4 зазначається умовне позначення відповідної назви одиниці вимірювання/обліку (українське), зазначеної у КСПОВО.

У разі складання зведених податкових накладних за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися: -1) в операціях, що не є об'єктом оподаткування; -2) в операціях, звільнених від оподаткування; -3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; -4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, у графі 4 вказується "грн.".

У разі якщо товар/послуга, що постачається, має одиницю обліку, яка відсутня у КСПОВО, у графі 4 зазначається умовне позначення одиниці вимірювання таких товару/послуги, яке використовується для обліку та відображається у первинних документах;

у графі 5 зазначається код відповідної одиниці вимірювання/обліку, зазначений у КСПОВО.

У разі якщо у графі 4 зазначено умовне позначення одиниці виміру, яка відсутня у КСПОВО, графа 5 не заповнюється.

Зазначена норма передбачена п. 201.1 ст. 201; п.11 та п. 16 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженим наказом МФУ від 31.12.15 N 1307.

Якщо на частину товару, що реалізує підприємець-платник єдиного податку, встановлено обов'язковість застосування РРО, а на іншу - ні, то РРО застосовується при продажу всіх наявних на господарському об'єкті товарів

РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої, другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень.

Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО, затверджено постановою КМУ від 16.03.2017 року N 231.

Місцем проведення розрахунків є місце, де здійснюються розрахунки з покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Якщо на господарському об'єкті фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку одночасно реалізуються як товари, продаж яких має здійснюватись із обов'язковим застосування РРО, так і будь-які інші товари, то належним чином зареєстрований та переведений у фіскальний режим РРО повинен застосовуватись при продажу всіх наявних на господарському об'єкті товарів.

Зазначена норма передбачена п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України; ст. 2 Закону України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та роз’яснена в індивідуальній податковій консультації ДФС України від 16.05.2017 р. N 206/Ч/99-99-14-05-01-14/ІПК.

Профспілкова організація при отриманні членських внесків РРО не застосовує

За наявності письмових заяв працівників, які є членами профспілки, роботодавець щомісячно і безоплатно утримує із заробітної плати та перераховує на рахунок профспілки членські профспілкові внески працівників відповідно до укладеного колективного договору чи окремої угоди в терміни, визначені цим договором. Роботодавець не має права затримувати перерахування зазначених коштів (ст. 42 розд. IV Закону України від 15.09.1999 № 1045-XIV "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності").

Розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) - оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (ст. 2 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг").

Позареалізаційні надходження – це надходження від операцій, що безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна (включаючи основні засоби, нематеріальні активи, продукцію допоміжного та обслуговуючого виробництва), у тому числі погашення дебіторської заборгованості, заборгованості за позиками, безоплатно одержані кошти, відшкодування матеріальних збитків, внески до статутного капіталу, платежі за надане в лізинг (оренду) майно, роялті, дохід (проценти) від володіння корпоративними правами, повернення невикористаних підзвітних сум, інші надходження (п.1.2 Постанови НБУ від 15.12.2004 № 637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні")

Враховуюче зазначене, членські внески - це не розрахункова операція, а позареалізаційні надходження.

Отже, при сплаті профспілкових членських внесків готівкою застосування РРО є необов'язковим, за умови оприбуткування таких членських внесків до каси профспілкової організації.

Оподаткування ПДВ операцій з компенсації орендарем вартості комунальних послуг та енергоносіїв орендодавцю

Якщо орендар самостійно не укладає договори на споживання комунальних послуг та енергоносіїв з їх безпосередніми постачальниками, а здійснює відшкодування (компенсацію) орендодавцю витрат на їх оплату, то в договорі оренди визначається порядок розрахунку вартості спожитих орендарем комунальних послуг та енергоносіїв та їх оплати (відшкодування, компенсації).

У випадку, якщо орендодавцем є небюджетна установа, то кошти, що отримуються від орендаря як відшкодування (компенсація) будь-яких витрат, передбачених договором оренди, включаються орендодавцем до бази оподаткування та оподатковуються ПДВ у загальному порядку, оскільки є складовою частиною операцій з постачання послуг при наданні в оренду рухомого/нерухомого майна.

Якщо між орендодавцем та орендарем укладено окремі договори про надання орендарем компенсації витрат, які не включаються орендодавцем до складу орендної плати, а підлягають окремій оплаті, зокрема за спожиті орендарем комунальні послуги та енергоносії, то суми коштів, сплачених (відшкодованих, компенсованих) за такими договорами, не включаються орендодавцем до бази оподаткування послуги з оренди рухомого/нерухомого майна, оскільки є окремими самостійними операціями з постачання відповідних товарів та розглядаються як окремий об’єкт оподаткування ПДВ.

Тобто, якщо компенсація комунальних витрат здійснюється окремо (не у складі орендної плати), то операції з оплати послуг оренди і відшкодування вартості комунальних послуг є окремими об’єктами оподаткування ПДВ.

Податкова накладна складається постачальником (орендодавцем) на суму орендної плати, яка включає в себе (або не включає, залежно від умов договору оренди) відшкодування (компенсацію) витрат, пов'язаних з утриманням та обслуговуванням орендованого майна.

У разі якщо на дату складання документа, що засвідчує факт постачання послуг (наприклад, останній календарний день місяця) фактична вартість орендної плати відрізняється від розрахункової, яка була сплачена раніше, до такої податкової накладної має бути складений та зареєстрований в ЄРПН відповідний розрахунок коригування.

Зазначена норма роз’яснена листом ДФС України від 04.08.2016 №26595/7/99-99-15-03-02-17.

Переглянути видані індивідуальні податкові консультації можна через електронний кабінет платника на порталі ДФС України

З 1 квітня 2017 року змінено порядок надання податкових консультацій та запроваджено Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій.

Індивідуальні податкові консультації підлягають реєстрації в єдиній базі консультацій та розміщується на офіційному веб-сайті ДФС, без зазначення найменування (прізвища, ім'я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси.

Переглянути видані індивідуальні податкові консультації та їх статус можна через електронний кабінет платника на порталі ДФС України за посиланням https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/public/reestr.jspx.

Порядок надання податкових консультацій визначений ст. 52 Податкового кодексу України.

Повернення учаснику його частки в статутному фонді товариства у вигляді коштів не оподатковується ПДВ

У разі виходу учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі (ст. 54 Закону України від 19.09.1991 № 1576-XII "Про господарські товариства").

Об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 Податкового кодексу.

Постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Водночас не є об'єктом оподаткування ПДВ операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери, корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами (у тому числі пенсійними активами, фондами банківського управління), відповідно до закону та інших видів професійної діяльності на фондовому ринку, які підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

Таким чином, операція з повернення товариством засновнику частини майна, пропорційної його частці у статутному капіталі товариства, підпадає під визначення об'єкта оподаткування ПДВ та оподатковується на загальних підставах за ставкою 20%.

ПДВ нараховується незалежно від того, чи формувався податковий кредит при одержанні такого майна як внеску до статутного фонду.

Повернення товариством засновнику частини вартості майна, яка пропорційна його частці у статутному капіталі товариства, у вигляді коштів не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Зазначена норма передбачена п. 14.1.191 ст. 14; п.п. 185.1 "а" ст. 185; п.п. 196.1.1 ст. 198 Податкового кодексу України та роз’яснена в індивідуальній податковій консультації ДФС України від 10.05.2017 № 95/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Як отримати індивідуальну податкову консультацію

З 1 квітня 2017 року змінено порядок надання податкових консультацій та запроваджено Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій.

Для отримання індивідуальної податкової консультації письмовий запит платника податків обов'язково повинен містити такі реквізити:

- найменування для юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;

- код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

- зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації;

- підпис платника податків;

- дату підписання звернення.

У разі якщо звернення, не відповідає зазначеним вимогам, індивідуальна консультація не надається, а надсилається відповідь у порядку та строки, передбачені Законом України "Про звернення громадян".

Після отримання звернення на отримання індивідуальної податкової консультації територіальний орган ДФС протягом 15 календарних днів направляє консультацію до ДФС України, про що окремим листом повідомляє платника податків.

ДФС України, отримавши таку консультацію, протягом 10 календарних днів, але не більше 35 календарних днів, приймає рішення:

- щодо внесення відомостей про консультацію до єдиного реєстру консультацій (про що повідомляє територіальний орган ДФС протягом одного робочого дня з моменту прийняття рішення);

- або відмовляє, з одночасним наданням платнику податків від свого імені консультації та внесенням відомостей про таку консультацію до зазначеного реєстру (про що повідомляє протягом одного робочого дня з моменту прийняття рішення територіальний орган ДФС та платника податків).

Переглянути видані індивідуальні податкові консультації та їх статус можна через електронний кабінет платника на порталі ДФС України за посиланням https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/public/reestr.jspx.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому видано таку консультацію.

Порядок надання податкових консультацій визначений ст. 52 і 53 Податкового кодексу України.

З 16.03.2017 року податкова накладна, в якій не заповнено код послуги згідно з ДКПП, не дає права на формування податкового кредиту

З 1 січня 2017 року при складанні податкової накладної запроваджується заповнення коду товару згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), для послуг - коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП).

Наказом МФУ від 23.02.2017 № 276 "Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України" (набрав чинності 01.03.2017 р.), внесено зміни до форми податкової накладної.

Так, зокрема, у формі податкової накладної передбачено окреме поле для зазначення коду послуги згідно з ДКПП (графа 3.3 розділу Б податкової накладної).

При цьому до 16.03.2017 реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) здійснювалась за формою, яка була чинною до внесення змін наказом № 276.

Зважаючи на те, що форма податкової накладної, яка була чинною до внесення змін наказом № 276, не містила окремого поля для відображення коду послуги згідно з ДКПП, відсутність у податкових накладних, складених та зареєстрованих в ЄРПН до 16.03.2017 (по 15.03.2017 включно), коду послуги згідно з ДКПП не визначається як помилка, допущена при складанні податкової накладної, та не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту за такою податковою накладною.

Разом з тим, податкова накладна, складена починаючи з 16.03.2017, що містить помилки у коді послуги згідно з ДКПП (у тому числі в якій не зазначено такий код), не може бути підставою для віднесення сум ПДВ, зазначених у ній, до податкового кредиту, оскільки не дає змоги ідентифікувати здійснену операцію (послугу, що надається).

Зазначена норма передбачена п. 201.1 і) Податкового кодексу та роз’яснена в індивідуальній податковій консультації ДФС України від 17.05.2017 р. № 220/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

ГУ ДФС у Запорізькій області