Запорожский Городской Союз Предпринимателей "Ника"

Нарахування (виплата) дивідендів платником податку на прибуток на користь нерезидентів не визначається як контрольована операція

Емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток (п.п. 57.1 ¹.2 ст. 57 Податкового кодексу)

Дивіденди, які сплачуються резидентом на користь нерезидента, включено до доходів нерезидентів із джерелом походження з України, що підлягають оподаткуванню.

Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 ст. 141 Кодексу, за ставкою в розмірі 15% (крім доходів, зазначених у п.п. 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 ст. 141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Виплата платником податку на прибуток дивідендів в грошовій формі на користь нерезидентів не впливає на об'єкт оподаткування податком на прибуток такого платника.

Віднесення операції до контрольованих має на меті можливість проконтролювати таку операцію на відповідність принципу "витягнутої руки" із застосуванням методів встановлення такої відповідності, передбачених п. 39.3 ст. 39 Кодексу.

Оскільки жоден з методів не може бути застосований до господарської операції із виплати дивідендів платником податку на прибуток на користь нерезидента, а отже, не існує законодавчо визначеної можливості проконтролювати таку операцію на відповідність принципу "витягнутої руки", визнання зазначеної операції контрольованою та включення її до звіту про контрольовані операції не має сенсу.

Отже, операцій з нарахування (виплати) дивідендів у грошовій формі платником податку на прибуток на користь нерезидентів, недоцільно визнавати контрольованими.

Зазначена норма роз’яснена листом МФУ від 26.09.2018 р. №11420-10-10/251.

Суб’єкт господарювання надає подарунок працівнику. Які особливості оподаткування?

До доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб, включається, зокрема, вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.

Від оподаткування військовим збором звільняються доходи, що не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18% і ставку військового збору 1,5%.

Отже, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку вартість дарунків, наданих такому платнику юридичною особою, яка у розрахунку на місяць не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня звітного податкового року (у 2018 році – 930,75 грн.)

Якщо вартість дарунків перевищує вказаний розмір, то уся їх вартість оподатковується податком на доходи фізичних осіб як додаткове благо з урахуванням натурального коефіцієнта, відповідно до п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу.

При цьому вказана вартість також є об’єктом оподаткування військовим збором без застосування натурального коефіцієнту, визначеного п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу.

Зазначена норма передбачена п.п. 165.1.39 ст. 165; п.п. 168.1.1 ст. 168; п.п. 1.7 п. 16¹ підрозд. 10 роз. XX Податкового кодексу.

Фінансова звітність неприбуткових установ та організацій

Фінансова звітність, що складається та подається неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та її невід'ємною частиною.

Формою Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, передбачено подання форм фінансової звітності як додатка ФЗ до Звіту.

Підприємства (крім бюджетних установ) можуть належати до мікропідприємств, малих, середніх або великих підприємств.

Мікропідприємствами є підприємства, показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:

- балансова вартість активів - до 350 тисяч євро;

- чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - до 700 тисяч євро;

- середня кількість працівників - до 10 осіб.

Малими є підприємства, які не відповідають критеріям для мікропідприємств та показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:

- балансова вартість активів - до 4 мільйонів євро;

- чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - до 8 мільйонів євро;

- середня кількість працівників - до 50 осіб.

Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва", встановлено, що його норми застосовуються (крім підприємств, які складають фінансову звітність за міжнародними стандартами):

1) для складання Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва (ф. N 1-м, ф. N 2-м):

- суб'єктами малого підприємництва - юридичними особами, які визнані такими відповідно до законодавства (крім тих, які складають Спрощений фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва);

- представництвами іноземних суб'єктів господарської діяльності;

2) для складання Спрощеного фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва (ф. N 1-мс, ф. N 2-мс):

- суб'єктами малого підприємництва - юридичними особами, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства;

- суб'єктами малого підприємництва - юридичними особами, що відповідають критеріям мікропідприємництва.

Для інших юридичних осіб усіх форм власності (крім банків та бюджетних установ) передбачено фінансову звітність, яка складається з: - Балансу (Звіту про фінансовий стан), - Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), - Звіту про рух грошових коштів і - Звіту про власний капітал (форми NN 1 - 4) (п. 1 розд. ІІ П(С) БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом МФУ від 07.02.13 № 73)

Крім того, зазначені юридичні особи складають фінансову звітність за формою N 5 "Примітки до річної фінансової звітності", затверджену наказом МФУ від 29.11.2000 № 302.

Отже, неприбутковими установами та організаціями (крім неприбуткових організацій, які підпадають під критерії мікропідприємств, малих підприємств, бюджетних установ) разом зі Звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації подається: - Баланс, - Звіт про фінансові результати, - Звіт про рух грошових коштів, - Звіт про власний капітал та - Примітки до річних звітів.

Неприбуткові установи, організації, які підпадають під критерії мікропідприємств, малих підприємств, подають скорочену за показниками фінансову звітність (Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва, Спрощений фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва) у складі: - Балансу і - Звіту про фінансові результати.

Зазначена норма визначена п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу, ст. 2, ст. 11 Закону України від 16.07.1999 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Затверджено Інструкцію про ведення касових операцій банками

Національний банк України постановою Правління від 25.09.2018 №103 затвердив "Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні".

Постанова №103 набирає чинності з 01 листопада 2018 року.

Зазначена Постанова №103 установлює порядок:

- здійснення банками касових операцій у національній та іноземній валюті;

- оформлення банками касових документів та оброблення банкнот (монет);

- здавання та отримання банками готівки національної валюти в Нацбанку;

- видачі (приймання) банками банкнот у касетах, обміну банкнот національної валюти, пошкоджених спеціальним розчином унаслідок несанкціонованого втручання в спеціальний пристрій для зберігання цінностей.

- регулює взаємовідносини банків з питань здійснення касових операцій у національній та іноземній валюті з Нацбанком, іншими банками та клієнтами банків.

З набранням чинності Постанови №103 (з 01.11.2018) втрачає чинність «Інструкція про ведення касових операцій банками в Україні», затверджена постановою Правління НБУ від 01.06.2011 №174.

Фінансова звітність платників податку на прибуток. Які форми подавати в залежності від категорії підприємств?

Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.

Фінансова звітність, що складається та подається платниками податку на прибуток є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств та її невід'ємною частиною.

Формами Декларації з податку на прибуток передбачено подання форм фінансової звітності як додатка ФЗ до Декларації.

Підприємства (крім бюджетних установ) можуть належати до мікропідприємств, малих, середніх або великих підприємств.

Мікропідприємствами є підприємства, показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:

- балансова вартість активів - до 350 тисяч євро;

- чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - до 700 тисяч євро;

- середня кількість працівників - до 10 осіб.

Малими є підприємства, які не відповідають критеріям для мікропідприємств та показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:

- балансова вартість активів - до 4 мільйонів євро;

- чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - до 8 мільйонів євро;

- середня кількість працівників - до 50 осіб.

Середніми є підприємства, які не відповідають критеріям для малих підприємств та показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:

- балансова вартість активів - до 20 мільйонів євро;

- чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - до 40 мільйонів євро;

- середня кількість працівників - до 250 осіб.

Великими є підприємства, які не відповідають критеріям для середніх підприємств та показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:

- балансова вартість активів - понад 20 мільйонів євро;

- чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - понад 40 мільйонів євро;

- середня кількість працівників - понад 250 осіб.

Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва", встановлено, що його норми застосовуються (крім підприємств, які складають фінансову звітність за міжнародними стандартами):

1) для складання Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва (ф. N 1-м, ф. N 2-м):

- суб'єктами малого підприємництва - юридичними особами, які визнані такими відповідно до законодавства (крім тих, які складають Спрощений фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва);

- представництвами іноземних суб'єктів господарської діяльності;

2) для складання Спрощеного фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва (ф. N 1-мс, ф. N 2-мс):

- суб'єктами малого підприємництва - юридичними особами, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства;

- суб'єктами малого підприємництва - юридичними особами, що відповідають критеріям мікропідприємництва.

Для інших юридичних осіб усіх форм власності (крім банків та бюджетних установ) передбачено фінансову звітність, яка складається з: - Балансу (Звіту про фінансовий стан), - Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), - Звіту про рух грошових коштів і - Звіту про власний капітал (форми NN 1 - 4) (п. 1 розд. ІІ П(С) БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом МФУ від 07.02.13 № 73)

Крім того, зазначені юридичні особи складають фінансову звітність за формою N 5 "Примітки до річної фінансової звітності", затверджену наказом МФУ від 29.11.2000 № 302.

Отже, платниками податку на прибуток (крім суб'єктів мікропідприємств, малого підприємництва, неприбуткових організацій, представництв іноземних суб'єктів господарювання) разом з відповідною податковою декларацією за календарний квартал, півріччя, три квартали подається квартальна фінансова звітність, яка включає: - баланс та - звіт про фінансові результати.

До річної податкової декларації такі платники подають відповідну річну фінансову звітність, яка включає: - Баланс, - Звіт про фінансові результати, - Звіт про рух грошових коштів, - Звіт про власний капітал та - Примітки до річної фінансової звітності (форми NN 1 - 5).

Платниками податку на прибуток - суб'єктами мікропідприємств, малого підприємництва, представництвами іноземних суб'єктів господарювання, подається разом з квартальною або річною податковою декларацією скорочена за показниками фінансова звітність у складі: - Балансу і - Звіту про фінансові результати.

Зазначена норма визначена п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу, ст. 2, ст. 11 Закону України від 16.07.1999 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Платник податку на прибуток отримав дивіденди від платника єдиного податку.

Які податкові наслідки?

З поточного року для платників податку на прибуток, які визначають фінансовий результат до оподаткування з урахування різниць, передбачені новації при визначенні таких різниць, на які платник податку на прибуток коригує фінансовий результат до оподаткування.

Так, фінансовий результат до оподаткування зменшується: - на суму нарахованих доходів від участі в капіталі інших платників податку на прибуток підприємств, - платників єдиного податку та - на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від інших платників цього податку (крім інститутів спільного інвестування та платників, прибуток яких звільняється від оподаткування відповідно до положень Податкового кодексу, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування).

До 2018 року редакція цієї норми передбачала зменшення фінансового результату до оподаткування і на суму дивідендів, що підлягають виплаті від платників єдиного податку.

Отже фінансовий результат до оподаткування платника податку на прибуток не зменшується на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від платників єдиного податку.

Зазначена норма передбачена п.п 140.4.1 .ст. 140 Податкового кодексу України.

Зміни до порядків реєстрації та застосування РРО і КОРО

МФУ наказом вiд 20.09.2018 року №773 затвердив зміни до «Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, Порядку опломбування реєстраторів розрахункових операцій».

Наказ № 773 набув чинностi з 01.10.2018 року частково.

Так, з 01.10.2018 суб'єкти господарювання можуть вiдмовитися від використання книги облiку розрахункових операцiй (КОРО) на РРО у разi виходу з ладу РРО або вiдключення електроенергії, за умови не проведення розрахункових операцiй до моменту пiдключення резервного РРО або включення електроенерії.

Рiшення про це затверджуєтъся власними розпорядчими документами. У такому випадку суб 'єкт господарювання має право не реєструвати i не зберiгати КОРО та розрахунковi книжки, а тi, хто вже зареєстрував - скасувати реєстрацію КОРО та припинити її застосування.

Змiнами виключено вимоги до використання КОРО, зареєстрованого на РРО:

- пiдклеювання фiскальних звiтних чекiв до вiдповiдних сторiнок КОРО;

- щоденне виконання записiв (у разi здiйснення розрахункових операцiй) про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупцiв, та данi за сумами, виданими покупцям, записуються окремо;

- ведения облiку ремонтiв, робiт з технiчного обслуговування, а також перевiрок конструкцій та програмного забезпечення РРО у вiдповiдному роздiлi КОРО.

Водночас, порядок використання КОРО, зареєстрованого на РРО, доповнено вимогою щодо забезпечення збереження щоденних фiскальних звiтних чекiв (щоденних Z-звiтiв) в електроннiй формi.

При цьому, змiни щодо запровадження електронного документообiгу мiж суб'єктами господарювання, центрами сервiсного обслуговування та органами ДФС, спрощення реєстрації/перереєстрації РРО (на пiдставi заяви в електронному виглядi) застосовуються після набрання чинності наказами МФУ щодо затвердження порядків ведення реєстру екземплярів РРО та реєстру ЦСО РРО.

До набрання чинності новими формами заяв у разі прийняття рішення про те, що у випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або увімкнення електроенергії, такий суб'єкт господарювання має додати до заяви про реєстрацію РРО копію відповідного рішення, про що зазначити в пункті 9 такої заяви.

Зареєстровані журнали використання РРО, КОРО та РК за "старою формою" можуть використовуватися до скасування їх реєстрації або закінчення.

Платник ПДВ планує здійснювати новий вид діяльності.

Як заповнити таблицю даних?

Щоб запобігти блокуванню податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН, платник ПДВ має право подати до ДФС таблицю даних платника податку за встановленою формою згідно з додатком З до «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Таблиця даних платника податку подається виключно в електронній формі засобами електронною зв’язку, визначеними ДФС.

Відомості щодо засобів електронного зв’язку ДФС, якими може подаватися таблиця даних платника податку, ДФС розміщує на своєму офіційному веб-сайті.

У Таблиці даних платника податку зазначаються:

- види економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);

- коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;

- коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.

Таблиця даних платника ПДВ подається із поясненням, в якому зазначається діяльність, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Якщо платник ПДВ починає здійснювати новий вид діяльності, то Таблиця даних платника податку заповнюється і подається в зазначеному порядку, в тому числі з поясненням, в якому зазначається діяльність, з можливим посиланням на податкову і іншу звітність платника податків.

Зазначена норма передбачена п. 29-31 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 № 117.

Майно суб’єкта підприємництва знаходиться за межами України.

Чи подавати декларацію про валютні цінності, доходи та майно?

Суб’єкти підприємницької діяльності України, незалежно від форм власності, щоквартально здійснюють декларування наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України.

Декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності за формою декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, затвердженої наказом МФУ від 25.12.1995 № 207.

Декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється за наведеною формою щоквартально в терміни, встановлені для подання квартальної та річної бухгалтерської звітності, а спільними підприємствами з іноземними інвестиціями – щоквартально до 20 числа наступного місяця за звітним кварталом і у терміни, встановлені для подання річної звітності (п. 3 Наказу № 207).

Податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному кварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п.п. 49.18.2 ст. 49 Податкового кодексу).

Отже, суб’єкти підприємницької діяльності України, незалежно від форм власності та обраної системи оподаткування, щоквартально здійснюють декларування наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України та подають контролюючому органу Декларацію протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (року).

Спільні підприємства з іноземними інвестиціями здійснюють декларування щоквартально до 20 числа наступного місяця за звітним кварталом і протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Останній день подання декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, за III квартал 2018 року - 09 листопада 2018 року.

Разом з тим, Законом України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» декларування валютних цінностей та іншого майна, що належить резидентам України і знаходиться за межами України, не передбачено.

Зазначений Закон №2473 набув чинності з дня, наступного за днем його опублікування (опубліковано в газеті «Голос України» № 121 від 06.07.2018) та вводиться в дію через сім місяців з дня набрання ним чинності.

Зазначена норма передбачена п. 1 ст. 9 Декрету КМУ від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», ст. 1 Указу Президента України від 18.06.1994 № 319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами».

ГУ ДФС у Запорізькій області