Запорожский Городской Союз Предпринимателей "Ника"

Главная » 2018 » Май » 29 » Якщо платник податку на прибуток надає безповоротну фінансову допомогу платнику єдиного податку, необхідно здійснити коригування фінансового
16:24
Якщо платник податку на прибуток надає безповоротну фінансову допомогу платнику єдиного податку, необхідно здійснити коригування фінансового

Якщо платник податку на прибуток надає безповоротну фінансову допомогу платнику єдиного податку, необхідно здійснити коригування фінансового результату на різниці

Платник податку на прибуток, який враховує різниці, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшує на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 % відповідно до п. 44 підр. 4 розд. XX Податкового кодексу.

Вказане збільшення не стосується безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення пп. 140.5.9 ст. 140 Кодексу.

Згідно п.п. 140.5.9 ст. 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів (вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг), безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування (крім неприбуткової організації, яка є об'єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об'єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону), у розмірі, що перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Отже, якщо отримувач безповоротної фінансової допомоги є платником податку на прибуток на загальних підставах, фізичною особою, то підприємство - надавач безповоротної фінансової допомоги коригування на різниці не здійснює.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Якщо отримувачем безповоротної фінансової допомоги є юридична особа – платник єдиного податку, то підприємству – надавачу безповоротної фінансової допомоги необхідно збільшувати фінансовий результат до оподаткування на суму такої допомоги.

Зазначена норма передбачена п.п. 140.5.10 ст. 140 Податкового кодексу України.

Випадки, у яких підприємці - платники єдиного податку застосовують РРО

Суб’єкти підприємницької діяльності мають право здійснювати розрахунки без застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійсненні роздрібної торгівлі продовольчими товарами (крім підакцизних товарів), що здійснюється фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок.

РРО не застосовуються платниками єдиного податку:

- першої групи;

- другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн.

У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн. грн. застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим.

Разом з тим ці норми не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

Отже, платники єдиного податку другої і третьої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг), зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів у разі:

- перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1 млн. гривень;

- здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, незалежно від групи єдиного податку та обсягу річного доходу;

- здійснення роздрібної торгівлі підакцизних товарів, у тому числі пивом у пляшках і бляшанках.

Зазначена норма передбачена п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України, п. 1 «Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій», затвердженого постановою КМУ від 23.08.2000 № 133.

Порядок віднесення до податкового кредиту сум ПДВ

Не відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/ розрахунками коригування до таких податкових накладних.

Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати їх складення.

Отже, суми ПДВ, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, які були своєчасно зареєстровані в ЄРПН, можуть бути включені до податкового кредиту того податкового (звітного) періоду, у якому вони складені, або будь-якого наступного звітного періоду протягом 1095 календарних днів з дати їх складання.

Суми ПДВ, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, які були зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, можуть бути включені до податкового кредиту того податкового (звітного) періоду, у якому вони зареєстровані в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з їх дати складення.

Зазначена норма передбачена п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Сплата єдиного внеску підприємцями на загальній системі оподаткування

Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) є приватні підприємці, в тому числі підприємці – платники єдиного податку.

Підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ.

Підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, здійснюють обчислення єдиного внеску за календарний рік до 10 лютого наступного року на підставі даних річної податкової декларації.

При визначенні доходу (прибутку), з якого сплачується єдиний внесок, враховується кількість календарних місяців, у яких отримано дохід (прибуток).

Базою нарахування ЄСВ є чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації, поділений на кількість календарних місяців, протягом яких він отриманий. До зазначеної суми з урахування максимальної величини бази нарахування ЄВ застосовується ставка у розмірі 22%.

У разі якщо платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, то такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ.

При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (в 2018 році – 819,06 грн.)

Зазначена норма передбачена п. 4 частини першої ст. 4, абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону України від 08.07. 2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

 

Внесено зміни до податкової декларації з ПДВ

МФУ наказом від 23.03.2018 № 381 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року N 21» внесено зміни до форми та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ.

Наказ № 381 набирає чинності з першого числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування.

Наказ № 381 опублікований в «Офіційному віснику України» від 04.05.2018 №35, отже набирає чинності з 01 червня 2018 року.

Наказом внесені зміни до форми податкової декларації з ПДВ, а саме: додатки 1, 5 та 9 викладено в новій редакції.

Додаток 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість» (Д1) доповнений новими таблицями - 1.1 і 1.2.

У разі коригування податкових зобов'язань у зв'язку із збільшенням суми компенсації за звітний (податковий) період на підставі розрахунків коригування, складених у звітному (податковому) періоді та не зареєстрованих в ЄРПН на дату подання декларації, заповнюється таблиця 1.1 (Д1) (додаток 1).

Відомості про коригування податкових зобов'язань у разі збільшення суми компенсації за минулі звітні (податкові) періоди на підставі розрахунків коригування складених з 01.07.15 та не зареєстрованих в ЄРПН, зазначаються у таблиці 1.2 (Д1) (додаток 1), крім розрахунків коригування, які складені у звітному (податковому) періоді, за який подається така декларація, та які не зареєстровані в ЄРПН, що зазначені у таблиці 1.1 (Д1) (додаток 1).

Додаток 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (Д5) доповнений новими таблицями - 1.1 і 1.2.

У разі формування суми податкових зобов'язань за звітний (податковий) період на підставі податкових накладних, не зареєстрованих в ЄРПН на дату подання декларації, відомості про такі податкові накладні зазначаються у таблиці 1.1 (Д5) (додаток 5).

Відомості про суми ПДВ, вказані в податкових накладних, складених з 01.07.15 та не зареєстрованих в ЄРПН на дату подання податкової декларації з ПДВ, включені до суми податкових зобов'язань за минулі звітні (податкові) періоди, зазначаються у таблиці 1.2 (Д5) (додаток 5), крім податкових накладних, які складені у звітному (податковому) періоді, за який подається така декларація, та які не зареєстровані в ЄРПН, що зазначені у таблиці 1.1 (Д5) (додаток 5).

Таблиця 1.2 Розрахунку коригування сум податку на додану вартість (Д1) додатка 1 та таблиця 1.2 Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) додатка 5 до податкової декларації з ПДВ заповнюються одноразово за звітний (податковий) період, за який вперше подається податкова декларація з ПДВ.

Також передбачено доповнення до додатка 9 «Розрахунок податкових зобов'язань за операціями, визначеними в статті 16 1 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", та питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів» (ДС9).

Особливості визнання операцій контрольованими у 2018 році

Постановою КМУ від 31.12.18 №108 з переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим п.п. 39.2.1.2 ст. 39 Податкового кодексу України, затвердженого постановою КМУ від 27.12.17 № 1045, виключено держави Грузія, Республіка Естонія, Латвійська Республіка, Республіка Мальта та Угорщина.

Постанова №108 набрала чинності з 07 березня 2018 року.

Отже, у разі здійснення в 2018 році господарських операцій з нерезидентами, зареєстрованими у Грузії, Республіці Естонія, Латвійській Республіці, Республіці Мальта чи в Угорщині, за відсутності інших критеріїв, визначених у підпунктах «а», «б», «г», «ґ» п.п. 39.2.1.1 ст. 39 Податкового кодексу, вони будуть визнаватися контрольованими у разі одночасного виконання таких умов:

- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за 2018 податковий (звітний) рік;

- обсяг господарських операцій платника податків з таким контрагентом (визначений за правилами бухгалтерського обліку), здійснених у період з 01.01.2018 по 06.03.2018, перевищує 10 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків).

Якщо загальний обсяг господарських операцій платника податків, здійснених протягом 2018 звітного року з нерезидентом із Грузії, становить 18 млн. гривень. З них, здійснених у період з 01.01.2018 по 06.03.2018 - 7 млн. гривень.

За таких умов, господарські операції, здійснені в період з 01.01.2018 по 06.03.2018, не визнаються контрольованими.

Зазначена норма роз’яснена листом ДФС України від 02.05.2018 №12908/7/99-99-15-02-01-17.

Застосування платниками податку на прибуток різниць, передбачених п.п. 140.5.4 ст. 140 Податкового кодексу

Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30% вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, зазначених у п. 140.2 та п.п. 140.5.6 ст. 140, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 Кодексу), придбаних, зокрема, у нерезидентів (у тому числі пов’язаних осіб - нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 ст. 39 Податкового кодексу (п.п. 140.5.4 ст. 140 Податкового кодексу).

Постановою КМУ від 31.12.18 №108 (набрала чинності з 07.03.2018) з переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим п.п. 39.2.1.2 ст. 39 Податкового кодексу України, затвердженого постановою КМУ від 27.12.17 № 1045, виключено держави Грузія, Республіка Естонія, Латвійська Республіка, Республіка Мальта та Угорщина.

Вимоги зазначеного п.п. 140.5.4 ст. 140 Податкового кодексу не застосовуються платником податку на прибуток, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до ст. 39 Податкового кодексу, але без подання звіту.

Якщо з урахуванням вартісних критеріїв, визначених у п.п. 39.2.1.7 ст. 39 Кодексу, господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) у нерезидентів, зареєстрованих у Грузії, Республіці Естонія, Латвійській Республіці, Республіці Мальта або в Угорщині, здійснені в період з 01.01.2018 по 06.03.2018, не визнаються контрольованими, платники мають збільшити фінансовий результат за підсумками І кварталу 2018 р. на суму 30% вартості таких товарів (робіт, послуг).

У разі незастосування платником податків різниці відповідно до п.п. 140.5. ст. 140 Кодексу обґрунтування «ринковості» цін таких операцій згідно з методологією трансфертного ціноутворення платник податків має надати на вимогу контролюючого органу під час документальної перевірки та/або у випадках, передбачених п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу.

Зазначена норма роз’яснена листом ДФС України від 02.05.2018 №12908/7/99-99-15-02-01-17.

Платник ПДВ має право подати до ДФС таблицю даних платника податку без факту зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

У цій квитанції зазначається, зокрема, пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Платник ПДВ має право подати до ДФС таблицю даних платника податку за встановленою формою згідно з додатком 3 до Постанови КМУ №117.

У таблиці даних платника податку зазначаються:

- види економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕДДК 009:2010);

- коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, що постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;

- коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником ПДВ.

Одночасне заповнення граф щодо придбання (отримання) і постачання (виготовлення) в одному рядку Таблиці не допускається.

Коди послуг згідно з ДКПП у Таблиці мають містити від 5 (наприклад: 02.40) до 14 символів.

Після подання Таблиці, надалі при складанні податкових накладних/розрахунків коригувань, коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з ДКПП мають вказуватися на рівні тих знаків (цифр), які зазначені в поданій Таблиці.

Якщо в Таблиці коди будуть вказані на рівні 4 перших цифр, а в податковій накладній/розрахунку коригування – на рівні 12 цифр, то реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування буде призупинена (наприклад, код «33.12» і код «33.12.24-00.00» не ідентичні і розуміються як різні коди).

Оскільки таблиця – це інформація про специфіку діяльності платника податку, то платник має право подати до ДФС таблицю без зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

При цьому, якщо таблиця врахована ДФС з 1 липня 2017 року, в подальшому реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН з операцій, зазначених у таблиці даних платника податку, не підлягає зупиненню.

У разі коли до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником недостовірної інформації, в таблиці даних платника податку, яка була врахована, в тому числі в автоматичному режимі, комісії контролюючих органів мають право прийняти рішення про неврахування таблиці даних платника податку.

Після прийняття рішення про неврахування таблиці, платник податку має право надіслати нову таблицю з правильними даними.

Зазначена норма визначена п. 12, п. 13, п. 29, п. 30, п. 38 Постанови КМУ від 21.02.2018 №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Терміни зберігання у касі готівки, одержаної підприємствами в банку

Установи/підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу) понад установлений ліміт каси протягом п’яти робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку.

Готівка, одержана в банку на інші виплати, видається установою/підприємством своїм працівникам у той самий день.

Суми готівки, одержані в банку і не використані за призначенням протягом зазначених строків, повертаються установою/підприємством до банку не пізніше наступного робочого дня банку або можуть залишатися в його касі (у межах установленого ліміту).

Установа/підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок готівкової виручки, понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, зазначеній у переданих до каси відомостях на виплату готівки.

Зазначена норма передбачена п. 18 розд. ІІ «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12. 2017 № 148.

Підстави для припинення дії договору про визнання електронних документів

Дія договору про визнання електронних документів та пов’язаних з ним повідомлень про надання інформації щодо електронного цифрового підпису припиняється за ініціативи підписувача заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів, або за наявності однієї з таких підстав:

- отримання інформації від акредитованого центру сертифікації ключів про завершення строку чинності (або скасування) посиленого сертифіката керівника;

- отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про зміну керівника;

- отримання інформації з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи;

- наявність в Реєстрі самозайнятих осіб інформації про зняття з обліку самозайнятої особи як платника податків в контролюючому органі;

- наявність у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника) у зв’язку зі смертю.

Заява про припинення дії договору про визнання електронних документів за формою згідно з додатком 3 до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами №557, подається до контролюючого органу (визначеного відповідно до п. 5 розд. ІІІ Порядку №557) безпосередньо підписувачем Заяви про приєднання до Договору (керівником) із пред’явленням документа, що посвідчує особу, або уповноваженим представником.

Якщо Заява про припинення дії Договору подається представником адресата, до неї долучається оригінал або належним чином оформлена копія документа, який засвідчує повноваження такого представника.

Зазначена норма передбачена пунктами 14 - 16 розд. ІІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом МФУ від 06.06.2017 № 557.

ГУ ДФС у Запорізькій області

Просмотров: 427 | Добавил: kolyaka | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Пятница, 29.03.2024, 13:22
Приветствую Вас Гость

Поиск

Календарь

«  Май 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031

Архив записей

Наш опрос

Оцените мой сайт
Всего ответов: 54

Друзья сайта

  • Асамблея ГО МСБУ
  • Политическая партия "Новая жизнь"
  • Верховна Рада України
  • Офіційний портал Запорізької міської влади
  • ТОВАРИСТВО ПІДПРИЄМЦІВ "КРАЙ"
  • Статистика


    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0