Запорожский Городской Союз Предпринимателей "Ника"

Главная » 2013 » Ноябрь » 12 » Які дії повинен вчинити платник ПДВ, у разі відмови з боку продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядк
23:34
Які дії повинен вчинити платник ПДВ, у разі відмови з боку продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядк

Які дії повинен вчинити платник ПДВ, у разі відмови з боку продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних?

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з податку за такою операцією.

Чи підлягають реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, виписані на операції з постачання товарів/послуг, які звільненні від сплати ПДВ (в тому числі і товарів, ввезених на митну територію

Відповідно до п.11 підр.2 р.ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить:

понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року;

понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року;

понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року;

понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

Таким чином, податкові накладні, виписані на операції з постачання товарів, ввезених на митну територію України, та які підлягають звільненню від оподаткування ПДВ, починаючи з 1 січня 2012 року підлягають реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних в загальновстановленому порядку.

Чи є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця/покупця виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних?

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Чи застосовується адміністративна відповідальність до посадових осіб суб’єкта господарювання - платника ПДВ якщо ним порушується вимога щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних?

У разі порушення платником ПДВ порядку ведення податкового обліку, у тому числі вимог щодо надання на реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, до його посадових осіб застосовується адміністративна відповідальність, передбачена ст.163 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Зокрема, відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, зазначені вище, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Чи повинен покупець - платник ПДВ при зменшенні суми компенсації на користь платника податку – постачальника зменшити податковий кредит, якщо розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної не зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних?

Згідно із п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник ПДВ на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг (пп.192.1.1 п.192.1 ст.192 ПКУ).

Таким чином, незалежно від того, чи повинен розрахунок коригування бути зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних чи ні, платник податку – покупець зобов’язаний зменшити податковий кредит.

Як заповнити верхню ліву частину оригіналу податкової накладної у разі якщо податкова накладна, що видається покупцю, підлягає реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних?

Відповідно до п.6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.11 №1379, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.11 за №1333/20071 (далі – Порядок №1379), податкова накладна складається у двох примірниках (оригінал і копія). При цьому у верхній лівій частині податкової накладної робляться відповідні відмітки (потрібне виділяється поміткою «Х»).

Податкова накладна, яка виписується платником податку - отримувачем товарів/послуг, складається в одному примірнику.

Згідно з п.6.1 Порядку №1379 оригінал податкової накладної надається покупцю (отримувачу) товарів/послуг на його вимогу.

Податкова накладна, яка відповідно до п.11 підр.2 р.XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) підлягає реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, надається покупцю тільки після реєстрації, що здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. При цьому у верхній лівій частині податкової накладної робляться відповідні відмітки (потрібне виділяється поміткою «Х»).

Враховуючи зазначене, у разі якщо податкова накладна, що видається покупцю, підлягає реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, то у верхній лівій частині оригіналу такої податкової накладної підлягають заповненню два поля: «Видається покупцю» та «Включено до ЄРПН», в яких проставляються відповідні відмітки «Х».

Чи має право платник ПДВ зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше п’ятнадцятого календарного дня, що настає за днем її виписки, якщо п’ятнадцятий день припадає на святковий чи вихідний день?

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Згідно із п.2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Єдиного реєстру здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі Державній податковій службі з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру.

Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Враховуючи зазначене, реєстрація податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється платником ПДВ не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Терміни реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, якщо п’ятнадцятий день, що настає за днем їх виписки, припадає на святковий чи вихідний день, не переносяться.

Чи підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна, складена резидентом при отриманні послуг від нерезидента на митній території України?

Відповідно до вимог п.208.2 ст.208 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з п.190.2 ст.190 ПКУ.

При цьому отримувач послуг - платник податку у порядку, визначеному ст. 201 ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку.

Податкова накладна при отриманні послуг від нерезидента на митній території України складається в одному примірнику і залишається в отримувача послуг - платника податку.

Порядок виписки такої податкової накладної визначений в п.8.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 №1379, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за №1333/20071.

Відповідно до п.4 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, не підлягають реєстрації податкові накладні, які не видаються покупцеві та залишаються у продавця в порядку, встановленому Державною податковою службою.

Враховуючи вищезазначене, податкова накладна, складена резидентом при отриманні послуг від нерезидента на митній території України, незалежно від суми ПДВ, вказаній в такій податковій накладній, не підлягає реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Чи має право особа, реєстрацію платника ПДВ якої анульовано, зареєструвати складені податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, якщо з дати їх виписки ще не минуло 15 календарних днів?

Відповідно до п.184.6 ст.184 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Для платників ПДВ звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених ПКУ, календарний квартал (п.202.1 ст.202 ПКУ).

Згідно з п.49.18 ст.49 та п.203.1 ст.203 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних».

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання (п.201.10 ст.201 ПКУ).

Враховуючи те, що особа, реєстрація платника ПДВ якої анулюється, зобов’язана за останній податковий період подати податкову звітність з ПДВ, з урахуванням граничного терміну, протягом 20 (40) календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду, в якому відбулося анулювання, то особа, реєстрацію платника ПДВ якої анульовано, має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, за умови, що з дати їх виписки минуло не більше 15 календарних днів.

Чи реєструється в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування до податкової накладної, що виписана при одночасному постачанні підакцизних/імпортованих товарів з не підакцизними/вітчизняними товарами, якщо такий розрахунок виписується у разі зміни суми компенсації вартості не підакцизних/вітчизняних товарів?

Відповідно до п.11 підр.2 р.ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

Якщо продавець складає розрахунок коригування до податкової накладної, що підлягає реєстрації, до Єдиного реєстру податкових накладних в обов’язковому порядку вносяться також відомості, що містяться у такому розрахунку.

Згідно з п.3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, розрахунок коригування податкової накладної, відомості якої не внесено до Єдиного реєстру податкових накладних, реєструється після реєстрації такої накладної незалежно від дати її складення.

Враховуючи викладене, оскільки податкова накладна, що виписана при одночасному постачанні підакцизних/імпортованих товарів з не підакцизними/вітчизняними товарами, підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, то розрахунок коригування, який виписується до неї у разі зміни суми компенсації вартості не підакцизних/вітчизняних товарів, також підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Чи повинен покупець вимагати у продавця квитанцію, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних?

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно із п.13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, з метою отримання інформації, що міститься у Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець складає запит за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення в електронному вигляді у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому Державною податковою службою, та надсилає його засобами телекомунікаційного зв’язку Державній податковій службі.

Враховуючи зазначене, вимагати від постачальника квитанцію, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець не повинен.

 

ГУ Міндоходів у Запорізькій області 

tyl�gag�? �"8 0pt;margin-right:0cm;margin-bottom:6.0pt;margin-left: 0cm;text-align:justify;text-indent:28.05pt'>Документи, які подаються для реєстрації РРО

Для реєстрації реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) суб’єкт господарювання подає до органу доходів і зборів:

- заяву про реєстрацію РРО за формою № 1-РРО;

- копію документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО;

- копію документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;

- копію договору суб'єкта господарювання з Центру сервісного обслуговування про технічне обслуговування та ремонт РРО.

При цьому, заява про реєстрацію РРО може бути поданою в паперовому або в електронному вигляді.

Нагадуємо, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формах при продажу товарів  (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг повинні застосовувати реєстратори розрахункових операцій.

 Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417.

Для переходу на сплату єдиного податку подайте відповідну заяву

Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів, може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування. Для цього йому необхідно подати заяву до територіального органу Міністерства доходів і сборів не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.

Це відбувається за умови, якщо протягом календарного року, який передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, платником дотримано вимоги щодо обсягу доходу протягом календарного року та середньооблікової кількості працівників (пп. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України).

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності регулюється розділом XIV Податкового кодексу України.

Митні платежі при імпорті товарів

При ввезенні на митну територію України суб’єктами господарювання товарів у митному режимі імпорту сплачуються такі митні платежі:

- ввізне мито за ставками, встановленими Законом України «Про Митний тариф України» від 5 квітня 2001 року № 2371-ІІІ із змінами та доповненнями. У випадках коли товари, поміщені у митний режим імпорту, оподатковуються сезонним митом або особливими видами мита;

- податок на додану вартість за ставкою, згідно із Розділом V Податкового кодексу України;

- акцизний податок за ставками, встановленими п. 215.3. ст. 215 ПКУ, у разі належності товарів до підакцизних.

Також, за виконання митних формальностей органами доходів і зборів поза місцем розташування цих органів або поза робочим часом, із заінтересованих осіб справляється плата у наступних розмірах:

 Назва опереції

За одну годину роботи не залежно від кількості посадових осіб залучених до виконання митних формальностей, євро

1. Виконання митних формальностей органами доходів і зборів поза місцем розташування цих органів:

 

1.1. у робочий час

20

1.2. у надурочний, нічний час і вихідні дні

40

1.3. у святкові та неробочі дні

50

2. Виконання митних формальностей митними органами у місцях розташування митних органів поза робочим часом, установленим для митних органів:

 

2.1. у надурочний, нічний час і вихідні дні

40

2.2. у святкові та неробочі дні

50

Розміри такої плати затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 93 «Про справляння плати за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів».

Новий сервіс для платників – електронні перевірки

Платники податків, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, з 01.01.2014 року матимуть можливість для проведення електронної перевірки.

Для цього платник повинен подати заяву до територіального органу Міністерства доходів і зборів України, в якому він перебуває на обліку. Заява подається за 10 календарних днів до початку проведення перевірки.

Переваги електронної перевірки:

- дистанційне обслуговування платників податків;

- мінімізація впливу людського фактора;

- підвищення якості  проведення перевірки;

- зменшення терміну проведення перевірки;

- впевненість у правильності та повноті оподаткування здійснених фінансово-господарських операцій;

- зниження адміністративного навантаження на платника.

Електронна перевірка для платників податків передбачена пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями).

Нова книга обліку доходів та витрат для підприємців-загальносистемників

Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування  зобов’язані зареєструвати нові книги обліку доходів та витрат в податковому органі за місцем своєї реєстрації.

Ведення книги обліку доходів і витрат є обов’язковим. У ній за підсумком робочого дня здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Книга ведеться за вибором платника податків в паперовому або в електронному вигляді.

Форма Книги затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 року № 481 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.10.2013р. за № 1686/24218.

Просмотров: 1045 | Добавил: kolyaka | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Пятница, 20.09.2019, 08:29
Приветствую Вас Гость

Поиск

Календарь

«  Ноябрь 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930

Архив записей

Наш опрос

Оцените мой сайт
Всего ответов: 51

Друзья сайта

  • Асамблея ГО МСБУ
  • Политическая партия "Новая жизнь"
  • Верховна Рада України
  • Офіційний портал Запорізької міської влади
  • ТОВАРИСТВО ПІДПРИЄМЦІВ "КРАЙ"
  • Статистика


    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0