Фізичні особи – підприємці спрощеної системи оподаткування 

 надають річну звітність зі сплати єдиного податку  не пізніше 9 лютого та 29 лютого  2016 року  

Податкова  декларація платника єдиного податку - фізичної особи – підприємця 1 та 2 груп  надається у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, а саме  протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року – за  2015 рік   не пізніше 29 лютого 2016 року

Податкова  декларація платника єдиного податку - фізичної особи – підприємця 3 групи  надається у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, а саме   протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) - за 2015 рік  не пізніше 9 лютого 2016 року.

Для надання звітності  підприємцями спрощеної системи оподаткування за 2015 рік  використовується  нова форма  Податкової декларації,  затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 р. N 578. За вказаною формою декларація надається   підприємцями спрощеної системи оподаткування першої, другої  та третьою груп.

Звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування надається фізичними особами – підприємцями до  10 лютого  наступного за звітним року

Фізичні особи  - підприємці, у тому числі підприємці спрощеної системи оподаткування, подають до фіскальних органів Звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску  за себе один раз на рік. Зазначений  Звіт  надається до  10 лютого  наступного за звітним року.

Фізичні особи – підприємці, як загальної, так і спрощеної системи оподаткування  зобов'язані подавати  за себе Звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску незалежно від того,  здійснюють чи не здійснюють  вони підприємницьку діяльність.

Слід зазначити, що Звіт не надається  підприємцями спрощеної системи  оподаткування які є пенсіонерами за віком або інвалідами, та отримують  пенсію за віком або соціальну допомогу. 

Звіт подається за формою згідно з додатком 5 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від  14.04.2015р.  № 435.

З 1 січня 2016 року платники єдиного податку 1 та 2 груп  сплачують єдиний податок за ставками, встановленими місцевими радами, виходячи з мінімальної заробітної плати 1378 гривень

Фіксовані ставки єдиного податку для платників 1 та 2 груп встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

-  для першої групи платників єдиного податку - у межах до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати,  встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;

-  для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати,  встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Законом України  «Про Державний бюджет України на 2016 рік» мінімальна заробітна плата  станом на 1 січня 2016 року встановлена у розмірі 1378 грн. на місяць.

 Починаючи з 1 січня 2016 року платники єдиного податку 1 та 2 груп  сплачують єдиний податок за ставками, встановленими місцевими радами виходячи з мінімальної заробітної плати 1378 грн. на місяць.

Нагадаємо,  платники єдиного податку 1 та 2 груп  сплачують  єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

З 1 січня 2016 року  ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлена  у розмірі   3  відсотки та 5 відсотків доходу

Законом  України  "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році"  внесені зміни  до  Податкового кодексу України стосовно ставок  єдиного податку  для платників  єдиного  податку 3 групи.

З 1 січня 2016 року відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлена  у розмірі:

-  3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість;

-  5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Нагадаємо, платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

З 1 січня  2016 року   мінімальний страховий внесок

для фізичних осіб -  підприємців  розраховується   за ставкою 22 відсотка

Законом  України  "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році"    внесені зміни до  Закону  України   "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" стосовно ставки єдиного внеску.

З 1 січня 2016 року  ставка єдиного  внеску для фізичних осіб – підприємців    встановлена у розмірі  22 відсотка  бази нарахування.

Для фізичних  осіб – підприємців спрощеної системи оподаткування,  єдиний внесок нараховується  на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Для фізичних осіб – підприємців, які обрали загальну систему оподаткування, сума єдиного внеску також не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Мінімальний страховий внесок -  це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Тобто  з 1 січня 2016  року   мінімальний страховий внесок  для фізичних осіб -  підприємців  розраховується  за ставкою 22 відсотка  з  мінімальної заробітної плати,   встановленої на 1 січня 2016 року:   1378 грн. Х 22% = 303.16  грн.

 З 1 січня 2016 року  доходи у вигляді  заробітної плати оподатковуються податком на доходи  за ставкою 18 відсотків

Законом України  "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" внесені зміни до Податкового кодексу України щодо ставок оподаткування  податком на доходи фізичних осіб.

Зокрема,  з 1 січня 2016 року  до  доходів, нарахованих (виплачених, наданих)   у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами застосовується ставка податку  18 відсотків бази оподаткування.

До  перевищення суми пенсії,  щомісячного довічного грошового утримання понад 3 мінімальні заробітні плати (у 2016 році понад 4134 грн.) застосовується  ставка 15 відсотків.

 Ставки податку на пасивні доходи з 1 січня 2016 року  встановлюються у таких розмірах:

-  18 відсотків - для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, що виплачуються інститутами спільного інвестування;

-  5 відсотків - для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами - платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування).

Граничний  розмір   заробітної плати

 при якому платники податку мають право на застосування податкових соціальних пільг у 2016 році

Згідно з положеннями Податкового кодексу України податкова соціальна пільга застосовується до заробітної плати (інших прирівняних до неї  виплат, компенсацій та винагород),  нарахованої на користь платника податку протягом звітного  місяця,  якщо її сума не перевищує  місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

Законом України  «Про Державний бюджет України на 2016 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2016 року встановлено у розмірі 1378 грн.на місяць.

Тому з 1 січня 2016  року  граничний розмір доходу у вигляді заробітної плати, що дає право  на одержання податкових соціальних пільг  становить 1930 грн.  на  місяць.

Податкові соціальні пільги у 2016 році

Платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги:

- по пп. 169.1.1.  Податкового кодексу України  - для будь-якого платника податку –  689 грн.  на місяць - (50% прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць) встановленого законом на 1 січня  звітного податкового року);

- по пп. 169.1.2.  Податкового кодексу України  - для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, - у розрахунку на кожну таку дитину  - 689 грн. на місяць - (50% прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць) встановленого законом на 1 січня  звітного податкового року);

- по пп. 169.1.3. Податкового кодексу України -  1033 грн. 50 коп. на місяць – (150% суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 ПКУ). Зазначена пільга передбачена для  громадян які  є одинокою матір'ю (батьком), вдовою (вдівцем),  опікуном, піклувальником - у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років,  утримують дитину-інваліда - у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років та для інших категорій платників;

- по пп.. 169.1.4.  Податкового кодексу України – 1378  грн.  на місяць - (200% суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 ПКУ). Наприклад, така пільга надається платнику податку, який є   учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, та інвалідом І і ІІ групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та іншим категоріям громадян.

З 1 січня  2016 року 

  максимальна величина бази нарахування єдиного внеску

 встановлена у розмірі 34 450   гривень  

Положеннями Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.  Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску з 1 січня 2016 року  - це максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює двадцяти п'яти  розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок.

Законом України  «Про Державний бюджет України на 2016 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2016 року встановлено у розмірі 1378 грн.на місяць.

Тому максимальна величина бази нарахування єдиного внеску, починаючи з  з 1 січня   2016 року,  становить  34 450  грн. (1378 грн.х 25).

З 1 січня 2016 року набрав чинності Закон України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», яким внесено зміни, зокрема, до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внес­ку на загальнообов'язкове державне соціальне страху­вання» (далі — Закон № 2464), а саме:

збільшено максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, яка дорівнює двадцяти п'яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок;

виключено з платників єдиного внеску найманих працівників;

для платників, зазначених у статті 4 Закону № 2464 нарахування єдиного внеску складають 22 відсотки до бази нарахування єдиного внеску визначеної статтею 7 Закону № 2464;

виключено базу для утримання єдиного внеску;

виключено з платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, фізичних осіб - підприємців, в тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

під час особливого періоду, визначеного Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" для платників єдиного внеску, визначених у статті 4 Закону № 2464, призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їхньої військової служби зупиняється застосування норм статті 25 Закону №2464 , підставою для такого зупинення є копія військового квитка або копія документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, яка подається до органів доходів і зборів цим державним органом протягом десяти днів після її мобілізації.

Сільськогосподарським підприємствам – суб’єктам спеціального режиму оподаткування

Для забезпечення розрахунків з бюджетом та перерахування коштів на спеціальні рахунки, сільськогосподарським підприємствам, які станом на 01.01.2016 зареєстровані суб’єктами спеціального режиму оподаткування, Державною казначейською службою України відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, відкрито додаткові електронні рахунки (3 клас рахунків, розділ 37 «Рахунки, інших клієнтів та банків», група 375 «Інші спеціальні рахунки») для кожного з виділених у пункті 209.2 статті 209 розділу V Кодексу видів операцій:

рахунки з електронного адміністрування податку на додану вартість сільськогосподарських підприємств, що здійснюють операції з постачання сільськогосподарських товарів/послуг, (крім зернових і технічних культур та продукції тваринництва), які обрали спеціальний режим оподаткування за балансовим рахунком 3753. Кошти з таких рахунків перераховуються органом, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у таких розмірах:

50 відсотків – на рахунки платників в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

50 відсотків – на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств, відкриті в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів;

рахунки з електронного адміністрування податку на додану вартість сільськогосподарських підприємств, що здійснюють операції з постачання зернових і технічних культур, які обрали спеціальний режим оподаткування за балансовим рахунком 3754. Кошти з таких рахунків перераховуються органом, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у таких розмірах:

85 відсотків – на рахунки платників в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

15 відсотків – на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств, відкриті в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів;

рахунки з електронного адміністрування податку на додану вартість сільськогосподарських підприємств, що здійснюють операції з постачання продукції тваринництва, які обрали спеціальний режим оподаткування за балансовим рахунком 3755. Кошти з таких рахунків перераховуються органом, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у таких розмірах:

20 відсотків – на рахунки платників в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

80 відсотків – на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств, відкриті в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Після надходження від Державної казначейської служби України повідомлень про відкриття електронних рахунків платника податку ДФС інформує платника податку про реквізити його електронних рахунків.

Додатково звертаємо увагу, що ДФС впроваджено електронний сервіс для платників податку за формою  (J/F1302301), скориставшись яким є можливість за запитом отримати реквізити електронного рахунку та інформацію щодо залишку коштів на такому рахунку.

Основні зміни, передбачені Законом України  від 24 грудня 2015 року №909-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році”.

Залишені розміри діючих ставок 20 відс., 7 відс. (для лікарських засобів) і 0 відсотків.  При цьому перелік операцій, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою (ст. 195 Кодексу) залишається без змін.

Натомість внесено низку змін у частині операцій, звільнених від оподаткування. Зокрема, скасовано пільгу з оподаткування операцій з постачання на митній території України та операцій з вивезення в митному режимі експорту зернових та технічних культур.

База оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін (раніше – їх собівартості).

У ст. 200 Кодексу передбачено формування двох реєстрів на відшкодування ПДВ:

для платників, що відповідають критеріям, визначеним для автоматичного відшкодування сум податку;

для решти платників.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюватиметься в хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до кожного відповідного Реєстру. У свою чергу, Державна фіскальна служба України щодня публікуватиме на своєму сайті реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 1 Прикінцевих положень Кодексу норма щодо запровадження реєстрів набирає чинності з 1 лютого 2016 року.

Запроваджено перерозподіл сум ПДВ для аграріїв (п. 2 ст. 209 Кодексу):

за операціями із зерновими і технічними культурами – 85 відс. до держбюджету, 15 відс. на спецрахунки;

за операціями з продукцією тваринництва – 20 відс. до держбюджету, 80 відс. на спецрахунки;

за іншими операціями з сільськогосподарськими товарами/послугами – 50х50 відс.

Найголовніша зміна - введення єдиної ставки ПДФО 18 відс. замість колишніх 15 і 20 відсотків.

За ставкою 18 відс. оподатковується більшість видів доходів, визначених розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) включаючи доходи у вигляді спадщини (подарунку), що успадковуються (приймаються у дарунок) спадкоємцем (обдарованим) від спадкодавця (дарувальника)-нерезидента, або успадковуються (приймаються у дарунок) спадкоємцем (обдарованим)-нерезидентом від спадкодавця (дарувальника)-резидента, пасивні доходи, в  т. ч. дивіденди від неплатників податку на прибуток  (п.п. 167.5.1  п. 167.5  ст. 167 ПКУ). Якщо ж отримані дивіденди від платника податку на прибуток, то для них залишається ставка 5 відс. (п.п. 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 ПКУ).

Водночас, для доходів, нарахованих як виграш чи приз на користь платників податку  - фізичних осіб застосовується також ставка податку       18 відс. (замість раніше встановлених 15 (30) відсотків).

Ставка податку 15 відс. встановлена для пенсій, щомісячного довічного грошового утримання, які отримуються платником податку з Пенсійного фонду України або бюджету згідно із законом, в частині перевищення над триразовим розміром мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня (у розрахунку на місяць) (у 2016 році – 4 134 грн.) (п. 167.4 ст. 167 ПКУ).

Ставка податку 0 відс., яка встановлена безпосередньо в ст. 167 ПКУ, застосовується у випадках, прямо передбачених розділом IV ПКУ  (їх перелік не зазнав змін) (п. 167.3 ст. 167 ПКУ).

Розширено перелік доходів, які не включаються до складу місячного (річного) оподатковуваного доходу (п.п. 165.1.57 - 165.1.59 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Уточнено розмір загальної податкової соціальної пільги - 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року (раніше це була тимчасова норма, яку подовжували з року в рік)  (п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ).

Скасований обов'язок подання платником податку податкової декларації за результатами 2016 року у тому випадку, якщо він впродовж звітного року отримував зарплату і виплати у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами одночасно від двох і більше податкових агентів і загальна річна сума таких доходів перевищувала сто двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (виключений п.п. "є" п. 176.1 ст. 176 ПКУ).

Внесено зміни до ст.179 ПКУ в частині неподання платником податку податкової декларації якщо такий платник отримував доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом IV ПКУ (абз. 3 п. 179.2 179 ПКУ).

Для фізичних осіб – підприємців скасовано обов’язок сплати авансового внеску з ПДФО у відсотках до минулого року, а кінцеві терміни сплати податку суттєво перенесено – на 20 квітня, 20 липня і 20 жовтня. Також у Законі з’явилося застереження про те, що авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.

Транспортний податок: об'єктом оподаткування визначаються легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше 5 років та середньоринкова вартість (визначена Мінекономіки за методикою, що затверджується постановою Кабінету Міністрів України) яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. 

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:підвищується максимально можлива ставка податку (до 3 % мінімальної заробітної плати за 1 кв. м); крім того, додатково оподатковуються об'єкти житлової нерухомості площа яких  понад 300 кв. м для квартир і 500 кв. м для житлових будинків за ставкою 25000 грн. на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частки).

Положеннями Закону України  від 24 грудня 2015 року № 909-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році” передбачено внесення змін до Кодексу у частині  справляння податку на прибуток, зокрема:

відмінено щомісячну авансову сплату податку на прибуток;

запроваджено щоквартальне декларування податку на прибуток.

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком (п.137.4 ст.137 Кодексу).

Водночас п. 137.5 ст. 137 Кодексу для окремих категорій платників податку встановлено річний податковий (звітний) період, а саме:

для платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

для виробників сільськогосподарської продукції;

для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень.

Уточнено вимоги для об'єднань та асоціацій об'єднань співвласників багатоквартирних будинків з метою визначення їх неприбутковими організаціями.

Так, на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків не поширюється вимога абзацу четвертого п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу щодо встановлення установчими документами передачі активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (шляхом її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення).

Конкретизовано порядок зменшення податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, на суму нарахованого за звітний період податку на нерухоме майно.

Так, п. 137.6 ст. 137 Кодексу визначено, якщо платник податку на прибуток у звітному періоді не отримав прибутку, або сума податку на прибуток менша за суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, залишок суми такого податку, не врахований у зменшення податку на прибуток поточного періоду, не переноситься на зменшення податку на прибуток наступних податкових (звітних) періодів.

Право зменшення платником податку фінансового результату до оподаткування поширено також на суму нарахованих доходів від участі в капіталі платників єдиного податку четвертої групи та на суму нарахованих дивідендних доходів від інших платників податків, які сплачують авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів (п.40 підрозділу 4 Розділу ХХ Кодексу);

передбачено нові різниці для коригування фінансового результату до оподаткування на період дії закону щодо фінансової реструктуризації (п.39 підрозділу 4 Розділу ХХ Кодексу).

Такі нововведення сприятимуть зменшенню податкового тиску на платників податку на прибуток.

Положеннями Закону України  від 24 грудня 2015 року № 909-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році”  передбачено нововведення:

запровадження системи електронного адміністрування реалізації пального;

введення акцизної накладної, як обов'язкового електронного документу, який складатиметься при здійсненні всіх операцій з реалізації пального на внутрішньому ринку. При цьому, з 1 березня 2016 року діятиме перехідний період для такого нововведення, з 1 квітня 2016 року акцизні накладні функціонуватимуть повноцінно;

зміна одиниці виміру пального, на яке встановлено ставки акцизного податку, з кілограмів на літри приведених до температури 15⁰С. Зазначені зміни набирають чинності з 1 березня 2016 року.

Положеннями Закону № 909 передбачено збільшення ставок акцизного податку:

на пальне – на 13 відсотків,

на спирт, спиртові дистиляти та спиртні напої – на 50 відсотків,

на пиво – на 100 відсотків,

на вина, крім вин виноградних натуральних – на  100 відсотків,

на інші зброджені напої, сидр і перрі – на 50 відсотків;

на слабоалкогольні напої – в 3 рази;

на тютюнові вироби, тютюн та промислові  замінники тютюну, а  також мінімальне акцизне податкове зобов’язання із сплати акцизного податку з тютюнових виробів – на 40 відс. специфічна ставка.

Адвалорну ставку залишено без змін (12 відсотків).

Зазначені норми набирають чинності з 1 січня 2016 року, крім ставок акцизного податку на підакцизні товари (продукцію), що підлягають маркуванню марками акцизного податку, які набирають чинності з 1 березня 2016 року.

Щодо запровадження нових штрафів

За порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних стягується штраф у розмірі від 2 до 40 відс. суми акцизного податку. Раніше штраф не застосовувався через відсутність самого механізму податкових накладних з акцизного податку;

за відсутність з вини платника акцизного податку реєстрації акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних/розрахунку коригування протягом більш як 120 календарних днів після дати, на яку платник податку зобов’язаний скласти акцизну накладну/розрахунок коригування, – 50 відс. суми акцизного податку. Раніше штраф не застосовувався з причини, зазначеної вище.

                                                                       ГУ ДФС у Запорізькій  області