| Чи потрібно фізичній особі декларувати доходи і сплачувати податок з доходів фізичних осіб, у разі надання в оренду земельного паю юридичній особі?
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування). Відповідно до пп. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю) є орендар.
При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.
При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок. Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування (в 2015 році – 15(20 %)).
Якщо у фізичної особи відсутні інші підстави подання декларації, і обов’язок по сплаті податку з доходів фізичних осіб за зданий в оренду земельний пай виконаний орендарем, то декларувати такий дохід не потрібно.
Отримуєте дохід від репетиторських послуг - подайте декларацію
Дохід, отриманий від надання репетиторських послуг підлягає декларуванню. Перш за все це стосується вчителів-репетиторів, які у 2015 році не були зареєстровані суб'єктами підприємницької діяльності, але надавали такі послуги фізичним особам.
Отже, за наслідками 2015 року суму таких доходів необхідно включити до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи. Дохід оподатковується за ставкою 15 та/або 20 відсотків .
Поряд з цим, звертаємо увагу, що з 1 січня 2016 року запроваджена нова форма декларації про майновий стан і доходи, в якій об’єднано звітність по податку на доходи фізичних осіб та військовому збору. Враховуючи це, за результатами 2015 року податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору визначатимуться в одній податковій звітності.
Детальніше про особливості деклараційної кампанії 2016 року можна дізнатися за посиланням http://sfs.gov.ua/deklaruvannya-dohodiv-gromadyan-2016/.
Затверджено вимоги щодо реалізації фіскальних функцій РРО для окремих сфер застосування
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року №149 затверджено вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій, що застосовуються під час здійснення операцій:
- з купівлі-продажу іноземної валюти;
- з приймання та переказу готівкових коштів через програмно-технічні комплекси самообслуговування (ПТКС).
Постановою визначено кількість функціональних блоків, з яких має складатися РРО, призначений для застосування при розрахунках у кожному з видів вказаних операцій.
Для реєстрації операцій з приймання та переказу готівкових коштів через платіжні комплекси застосовуються вбудовані електронні контрольно-касові реєстратори.
Нагадаємо, що Законом України від 06.07.1995 року №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено обов‘язкове застосування РРО під час здійснення:
- операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, якщо такі операції виконуються не в касах уповноважених банків;
- операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування, за винятком програмно-технічних комплексів самообслуговування, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.
Увага! Новий фіскальний чек!
З 11.03.2016 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми №ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)», яким затверджено Положення про форму та зміст розрахункових документів (далі – Положення).
Положення зобов'язує суб’єкти господарювання застосовувати нові форми розрахункових документів при здійсненні розрахунків для підтвердження факту продажу (повернення) товарів, розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти тощо.
Особливу увагу слід звернути тим суб’єктам господарювання, які використовують у своїй господарській діяльності банківські термінали, адже Положенням запроваджено новий розрахунковий документ - фіскальний касовий чек за приймання та переказ готівкових коштів через програмно-технічні комплекси самообслуговування (форма № ФКЧ-3).
Більш детальну інформацію про нові форми розрахункових документів можна отримати на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sta-sumy.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/241801.html.
Підприємець здійснює кур’єрську діяльність та послуги Інтернет – зв’язку, чи може він стати платником єдиного податку?
Відповідно до пп.8 пп. 291.5.1 п.291.5 ст.291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку фізичні особи – підприємці, які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності) та зв’язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню).
Отже, фізичні особи - підприємці, які здійснюють діяльність з надання кур’єрських послуг, можуть бути платниками єдиного податку.
Згідно зі ст.1 Закону України від 18.11.2003 № 1280-IV «Про телекомунікації» (далі – Закон 1280) Інтернет - всесвітня інформаційна система загального доступу, яка логічно зв’язана глобальним адресним простором та базується на Інтернет – протоколі, визначеному міжнародними стандартами.
Відповідно до п.1 ст.42 Закону 1280 діяльність у сфері телекомунікацій здійснюється за умови включення до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій, а у визначених законом випадках також за наявності відповідних ліцензій та/або дозволів. Частиною 7 ст.42 Закону 1280 визначений вичерпний перелік видів діяльності у сфері телекомунікацій, які підлягають ліцензуванню.
Термін «послуга Інтернет – зв’язку» законодавством не визначено, водночас, Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, встановлено, що послуга з доступу до Інтернету – це забезпечення можливості з’єднання кінцевого обладнання споживача з Інтернетом.
Оскільки вид діяльності з надання послуг доступу до Інтернету не входить до переліку видів діяльності, що підлягає ліцензуванню, визначеному ч.7 ст.42 Закону 1280, необхідність отримання ліцензії на вказаний вид діяльності відсутня. Таким чином, фізична особа – підприємець, що надає послуги Інтернет – зв’язку, може бути платником єдиного податку.
Чи може підприємець перейти з загальної системи оподаткування на другу групу спрощеної системи оподаткування ?
Вимоги, у тому числі щодо розміру доходу, за умови дотримання яких фізичні особи – підприємці мають право перебувати у відповідній групі платників єдиного податку, визначені у п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Відповідно до п.п. 2 п. 293.8 ст. 293 Кодексу платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 Кодексу, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.
Платники, визначені у підпунктах 1, 2 п. 293.8 ст. 293 Кодексу, до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.
Заява щодо переходу на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.
Крім того, згідно з п.п. 1 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.
Відповідно до п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Кодексу суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Кодексу, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 Кодексу.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу ХIV Кодексу.
Отже, у разі перевищення платником єдиного податку другої групи обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 Кодексу, фізична особа - підприємець повинна здійснити перехід на застосування іншої ставки податку (змінити групу єдиного податку) або відмовитись від застосування спрощеної системи оподаткування.
У подальшому така фізична особа - підприємець може здійснити перехід на сплату єдиного податку як платник другої групи з початку календарного року, наступного за роком, в якому нею виконано вимоги, визначені п. 294.1 ст. 294 Кодексу щодо обраної групи єдиного податку, у тому числі і щодо обсягу доходу.
Чи зобов’язані підприємці – платники єдиного податку, що не мають показників, які підлягають оподаткуванню, подавати декларацію з єдиного податку?
Відповідно до п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Водночас п. 40.1 ст. 40 ПКУ передбачено, що у разі якщо іншими розділами ПКУ або законами з питань митної справи визначається спеціальний порядок адміністрування окремих податків, зборів, платежів, використовуються правила, визначені в іншому розділі або законі з питань митної справи.
Зокрема, правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені у главі 1 розд. ХІV ПКУ.
Згідно з п. 291.2 ст. 291 ПКУ спрощена система оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розд. ХІV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік.
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.
Податкова декларація фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку першої та другої груп подається протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, платниками єдиного податку третьої групи – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя (п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
У податковій декларації фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи повинні вказати самостійно розраховані авансові платежі на майбутній рік, які згідно з п. 295.1 ст. 295 ПКУ підлягають сплаті щомісячно не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Підприємці – платники єдиного податку третьої групи відображають у податковій декларації суму доходу за звітний (податковий) період, що підлягає сплаті. Доходом фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.
Визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб’єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Таким чином, фізичні особи – підприємці платники єдиного податку, які не отримували протягом звітного періоду доходи та не мають об’єктів оподаткування, що підлягають декларуванню, зобов’язані подавати податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця у строки, передбачені п. 49.18 ст. 49 ПКУ.
У який термін платнику єдиного податку, який не є платником ПДВ, потрібно подати заяву за ф.№1-ПДВ при переході на загальну систему оподаткування за добровільним рішенням?
Відповідно до п. 183.4 ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ, у випадках, визначених гл. 1 розд. XIV ПКУ, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 182.1 ст. 182 ПКУ, реєстраційна заява подається у строк, визначений п. 183.3 ст. 183 ПКУ.
У разі зміни ставки єдиного податку відповідно до п.п. «б» п.п. 4 п. 293.8 ст. 293 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість.
Згідно з п. 183.3 ст. 183 ПКУ у разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ, реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.
Нові можливості електронного сервісу «Електронний кабінет платника»
В рамках кампанії декларування доходів громадян ДФС доопрацьовано електронний сервіс «Електронний кабінет платника» в частині надання можливості підготувати, заповнити та надіслати декларацію про майновий стан і доходи фізичних осіб в електронному вигляді.
У відкритій частині електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (оновлена версія) можна заповнити, зберегти та роздрукувати декларацію, а у закритій частині (особистий кабінет) платник може подати декларацію в електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису (ЕЦП). Безкоштовно отримати ЕЦП можна в акредитованому центрі сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (АЦСК ІДД).
Відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку державними унітарними підприємствами у розмірі 75% здійснюється, починаючи зі звітних періодів 2016 року
Законом України від 24.12.15 № 910-VIII «Про внесення зміни до Закону України «Про управління об’єктами державної власності» встановлено єдиний розмір відрахувань частини чистого прибутку до державного бюджету державними унітарними підприємствами – на рівні не менше 30%.
Постановою КМУ від 30.12.15 №1156 «Про внесення змін до п. 1 Порядку відрахування до державного бюджету частину чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями» (набрала чинності з 01.01.2016 р.) встановлено норматив відрахувань частини чистого прибутку до державного бюджету унітарними підприємствами та об’єднаннями у розмірі 75%
Отже, відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями у 2016 році за звітні періоди 2015 року здійснюються у розмірі, встановленому до 01.01.2016, тобто 15% та 30%.
Відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями у розмірі 75% здійснюється, починаючи зі звітних періодів 2016 року.
Відповідні роз’яснення надані листом ДФС України від 29.03.16 №10768/7/99-99-19-02-02-17.
Звіт про використання КОРО (РК) за новою формою подається з 01.05.2016 (за квітень місяць 2016 року)
Відповідно до абзацу першого п. 7 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані подавати до органів державної податкової служби звітність, пов’язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.
Наказом МФУ від 21.01.16 № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» (набрав чинності 11.03.2016), затверджено, зокрема звітність, пов’язану із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), яка подається суб’єктом господарювання за формою № ЗВР-1, щодо всіх КОРО, зареєстрованих на господарські одиниці, які ведуться разом із розрахунковими книжками у випадках, визначених Законом.
Отже, звіт про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), що зареєстровані на господарські одиниці за формою № ЗВР-1, яка визначена Наказом № 13, подається до фіскального органу починаючи з 01.05.2016 (за квітень місяць 2016 року).
До 08.06.2016 р. розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів (робіт, послуг), здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів
Постановою Правління НБУ від 03.03.16 № 140 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Постанова №140 набрала чинності з 05.03.2016 р. та діє до 08.06.2016 р. включно.
Отже, на період з 05.03.2016 до 08.06.2016 включно розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів (робіт, послуг), здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Как облагаются взносы на долгосрочное страхование жизни
Страховой взнос, перечисленный работодателем за работника по договорам долгосрочного страхования жизни, включается в общий налогооблагаемый доход работника и облагается НДФЛ по ставке, установленной ст. 167 НКУ (в 2015 году – 15 (20) %, в 2016 году – 18 %).
В письме от 21.03.2016 г. № 6049/6/99-99-19-02-02-15 разъяснено, что такие взносы также являются базой начисления единого взноса.
Кроме того, с сумм взносов по долгосрочному страхованию жизни удерживается военный сбор по ставке 1,5%.
Налогообложение выплат на командировку
В письме от 24.03.2016 г. № 5011/5/99-99-17-03-03-16 разъяснено, что в соответствии с КЗоТ аванс на командировку и единовременная денежная помощь при переезде в другую местность являются разными видами дохода. Работники имеют право на возмещение расходов и получение компенсаций при переезде на работу в другую местность (ст. 120 Кодекса).
В общий налогооблагаемый доход плательщика налога не включается аванс на командировку или средства, полученные под отчет и рассчитанные согласно п. 170.9 НКУ, а также суммы компенсационных выплат в иностранной валюте, выплачиваемые работникам дипломатической службы, направленным в долгосрочную командировку.
Вместе с тем сумма излишне израсходованных средств, полученных плательщиком налога на командировку или под отчет и не возвращенных в установленные законодательством сроки, включается в общий налогооблагаемый доход плательщика.
Налог на добавленную стоимость
Услуги по доставке на таможенной территории Украины гуманитарной помощи, организации такой доставки и других подобных услуг облагаются НДС в общеустановленном порядке по ставке 20 %, независимо от источника оплаты таких услуг.
При этом операции по предоставлению благотворительной помощи, в частности бесплатная поставка товаров/услуг благотворительным организациям, освобождаются от налогообложения НДС.
Под "безвозмездной поставкой" следует понимать поставку товаров/услуг благотворительным организациям и приобретателям благотворительной помощи без любой денежной, материальной или других видов компенсации. В случае несоблюдения указанных условий, такие операции облагаются налогом на общих основаниях.
Благотворительная помощь может предоставляться в виде товаров, работ, услуг, предназначенных для использования юридическими лицами-приобретателями с целью осуществления деятельности, предусмотренной ст. 3 Закона № 5073.
Письмо ГФСУ от 25.03.2016 г. № 6579/6/99-99-19-02-02-15.
ГУ ДФС у Запорізькій області
|