Запорожский Городской Союз Предпринимателей "Ника"

Чи підлягають коригуванню податкові зобов’язання при списанні безнадійної заборгованості у продавця, що отримав попередню (авансову) оплату (здійснив постачання товарів/послуг), якщо за рішенням суду покупця визнано банкрутом?

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із пп.14.1.11 п.14.1 ст.14 ПКУ безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає, зокрема, одній із таких ознак:

а) заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості;

в) заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією;

Податкові зобов’язання платника податків - продавця відповідно до п.192.1 ст.192 ПКУ підлягають коригуванню, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг.

Враховуючи зазначене, на дату відвантаження товарів/послуг покупцю (на дату отримання попередньої (авансової) оплати від покупця) у продавця виникають податкові зобов’язання з ПДВ.

Якщо в подальшому такого покупця визнано банкрутом та в процесі проведення процедури банкрутства попередня (авансова) оплата йому від продавця не поверталася (повернення товарів ним продавцю не здійснювалося), то у продавця законодавчих підстав на коригування суми податкових зобов’язань з ПДВ при списанні безнадійної заборгованості не має.

При цьому, покупець у зв’язку з невикористанням товарів/послуг в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності (відсутністю факту сплати податку постачальнику за отримані товари/послуги) втрачає право на нарахування податкового кредиту.

Як відбувається зняття з обліку в органах ДПС ФОП у разі прийняття судом рішення про припинення підприємницької діяльності такої ФОП, яке не пов’язане з банкрутством?

Порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за судовим рішенням, що не пов’язано з банкрутством фізичної особи – підприємця, визначений статтею 49 та частинами одинадцятою-дванадцятою статті 47 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (далі - Закон). Зокрема, державний реєстратор зобов’язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - ЄДР) запис про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та в той же день повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України та фізичну особу - підприємця, щодо якої було постановлено судове рішення, про внесення такого запису.

Для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця подаються документи, в число яких входить довідка органу ДПС про відсутність заборгованості із сплати податків, зборів за ф. № 22-ОПП.

Процедури видачі такої довідки регламентуються розділом XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300, із змінами (далі-Порядок).

Зокрема, у разі отримання із ЄДР повідомлення про прийняття судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, що не пов’язано з її банкрутством, органом Міндоходів приймається рішення про проведення (не проведення документальної позапланової перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі.

При проведенні заходів, у зв’язку з припиненням підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, орган Міндоходів направляє або може направити державному реєстратору такі повідомлення:

повідомлення про початок проведення позапланової перевірки, призначеної у зв’язку з рішенням про припинення юридичної особи (припиненням підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням) за ф. № 24-ОПП;

повідомлення про неможливість проведення позапланової перевірки, призначеної у зв’язку з рішенням про припинення юридичної особи (припиненням підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням) за ф. № 25-ОПП;

повідомлення про проведення позапланової перевірки за ф. № 26-ОПП;

повідомлення про наявність заперечень проти проведення державної реєстрації припинення юридичної особи (підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця) за ф. № 27-ОПП;

повідомлення про відкликання заперечень проти проведення державної реєстрації припинення юридичної особи (підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця) за ф. № 28-ОПП;

В разі наявності податкового боргу, орган державної податкової служби складає повідомлення про грошові зобов’язання та податковий борг за ф. № 10-ОПП та направляє (видає) його особі, відповідальній за погашення грошових зобов’язань або податкового боргу.

Після проведеної документальної позапланової перевірки платника податків у разі відсутності заперечень органу державної податкової служби щодо здійснення державної реєстрації припинення платника податків, та встановлення факту відсутності заборгованості платника податків перед бюджетом щодо сплати платежів, контроль за справлянням яких здійснюють органи державної податкової служби, орган державної податкової служби складає довідку про відсутність заборгованості із сплати податків, зборів за ф. № 22-ОПП.

Довідку за ф. № 22-ОПП, видану органом державної податкової служби, платник податків подає державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення в установленому законом порядку (п. 11.7 Порядку ).

Слід зазначити, що для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців, стосовно яких винесено судове рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов’язане з банкрутством, може бути застосована спрощена процедура державної реєстрації припинення (стаття 49-1 Закону).

Заходи органу державної податкової служби при проведенні спрощеної процедури припинення визначені пунктом 11.15 Порядку.

Відповідно до підпункту 67.1.2 пункту 67.1 статті 67 та підпункту 65.10.3 пункту 65.10 статті 65 Податкового кодексу України, підставою для зняття з обліку в органах державної податкової служби фізичної особи - підприємця є внесення до ЄДР запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.

Чи підлягають декларуванню валютні цінності, які знаходяться за межами України, в разі визнання боржника-нерезидента банкрутом?

Валютні цінності та майно, які перебувають за кордоном, зокрема за якими не проведено розрахунки при здійсненні експортних або імпортних операцій через визнання нерезидента банкрутом, підлягають обов’язковому декларуванню суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності України.          Статтею 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» зі змінами та доповненнями передбачено, що валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов’язковому декларуванню.

Згідно зі ст. 1 Указу Президента України від 18 червня 1994 року №319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» (далі – Указ №319) суб’єкти підприємницької діяльності України, незалежно від форм власності, щоквартально здійснюють декларування наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України.

При цьому Указом № 319 не передбачено можливості звільнення від декларування наявності валютних цінностей у разі непроведення розрахунків при здійсненні експортних або імпортних операцій у зв’язку з визнанням нерезидента банкрутом.

Отже, валютні цінності та майно, які перебувають за кордоном, зокрема за якими не проведено розрахунки при здійсненні експортних або імпортних операцій через визнання нерезидента банкрутом, підлягають обов’язковому декларуванню суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності України.

Чи поширюються вимоги ПКУ щодо погашення податкового боргу банкрутів?

Згідно з п.1.3 ст.1 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов’язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України ”Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, з банків, на які поширюються норми розділу V Закону України ”Про банки і банківську діяльність”, та погашення зобов’язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Який порядок списання непогашених грошових зобов’язань у разі ліквідації платника податків, не пов’язаної з банкрутством?

Порядок списання непогашених грошових зобов’язань або податкового боргу після ліквідації платника податків, не пов’язаної з банкрутством розроблено відповідно до ст.67 і ст.97 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року (далі – ПКУ) та затверджено постановою Кабінету міністрів України від 27.12.10 № 1231 (далі – Порядок).

Згідно з п.1 Порядку грошові зобов’язання або податковий борг, у тому числі пеня за порушення строків розрахунків під час здійснення операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності, штрафи за порушення вимог валютного законодавства, а також реструктуризований, розстрочений або відстрочений податковий борг (у тому числі нараховані на такий податковий борг відсотки), що після ліквідації платника податків, не пов’язаної з банкрутством, залишилися непогашеними у зв’язку з недостатністю майна платника податків або майна засновників чи учасників, якщо вони несуть повну або додаткову відповідальність за зобов’язаннями платника податків згідно із законодавством, а в разі ліквідації філії, відділення чи іншого відокремленого підрозділу юридичної особи - їх майна та майна юридичної особи незалежно від того, чи є вона платником податку, збору, стосовно якого виникло грошове зобов’язання або виник податковий борг таких філії, відділення чи іншого відокремленого підрозділу, вважаються безнадійним боргом і підлягають списанню відповідно до цього Порядку.

Згідно з вимогами Порядку безнадійний податковий борг підлягає списанню за рішенням керівника (заступника керівника) органу державної податкової служби, оформленого згідно з додатком, яке приймається на підставі одного з таких документів:

витяг або довідка державного реєстратора про внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які підтверджують внесення запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи шляхом її ліквідації;

повідомлення державного органу реєстрації актів цивільного стану про смерть фізичної особи (платника податків);

рішення суду про визнання фізичної особи (платника податків) безвісно відсутньою або померлою чи недієздатною (п.2 Порядку).

У разі коли контролюючий орган не є органом державної податкової служби, рішення про списання податкового боргу приймається органом державної податкової служби за зверненням контролюючого органу, яке подається разом з одним із документів, зазначених у пункті 2 цього Порядку (п.3 Порядку).

Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається у двох примірниках, один з яких передається органу державної податкової служби, другий - контролюючому органу. У разі коли контролюючий орган є органом державної податкової служби, рішення складається в одному примірнику (п.4 Порядку).

Податкові повідомлення - рішення або податкові вимоги вважаються відкликаними у день прийняття органом державної податкової служби рішення про списання безнадійного податкового боргу в повному обсязі (п.5 Порядку).

Сума безнадійного податкового боргу платника податків визначається контролюючими органами за даними автоматизованої інформаційної облікової системи органу державної податкової служби на день прийняття рішення про списання такого боргу (п.6 Порядку).

Відомості про прийняття рішення про списання безнадійного податкового боргу вносяться до автоматизованої інформаційної облікової системи органу державної податкової служби із зазначенням дати прийняття такого рішення (п.7 Порядку).

Яким чином погашається податковий борг філії, майно якої перебуває в податковій заставі, у разі її ліквідації не пов”язаної з банкрутством?

Пунктом 97.2 ст.97 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755 – VІ (далі - ПКУ), у разі якщо власник або уповноважений ним орган приймає рішення про ліквідацію платника податків, не пов’язану з банкрутством, майно зазначеного платника податків використовується у черговості, визначеній відповідно до законів України.

Відповідно до п.97.3. ст. 97 ПКУ у разі якщо внаслідок ліквідації платника податків або скасування державної реєстрації фізичної особи - підприємця частина його грошових зобов’язань чи податкового боргу залишається непогашеною у зв’язку з недостатністю майна, така частина погашається за рахунок майна засновників або учасників такого підприємства, якщо вони несуть повну або додаткову відповідальність за зобов’язаннями платника податків згідно із законом, у межах повної або додаткової відповідальності, а в разі ліквідації філії, відділення чи іншого відокремленого підрозділу юридичної особи - за рахунок юридичної особи незалежно від того, чи є вона платником податку, стосовно якого виникло грошове зобов’язання або виник податковий борг такої філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу.

В інших випадках грошові зобов’язання або податковий борг, що залишаються непогашеними після ліквідації платника податків, вважаються безнадійним боргом і підлягають списанню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Те саме стосується фізичної особи - платника податків, яка померла або визнана судом безвісно відсутньою або оголошена померлою чи визнана недієздатною, крім випадків, коли з’являються інші особи, що вступають у права спадщини, незалежно від часу набуття таких прав.

Згідно з п.97.4 ст.97 ПКУ особою, відповідальною за погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу платника податків, щодо філій, відділень, інших відокремлених підрозділів платника податків, що ліквідуються, - такий платник податків.

Податок на доходи фізичних осіб.

За якою ставкою податку на доходи оподатковується заробітна плата та винагорода за цивільно -  правовими договорами?

Згідно з положеннями статті 167  Податкового  кодексу  України  ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Як визначається база оподаткування  податком на доходи  заробітної плати?

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

Як визначається база оподаткування  податком на доходи  доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами?

При нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагороди, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Сільськогосподарське  підприємство  виплачує громадянам дохід у натуральній формі. Чи застосовується «натуральний» коефіцієнт при оподаткуванні такого доходу?

Під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

У такому самому порядку визначаються об'єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.

За якою ставкою податку на доходи оподатковується доходи отримані фізичними особами підприємцями від здійснення підприємницької діяльності?

Згідно з положеннями статті 167  Податкового  кодексу  України  ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно з статтями 177 (фізичні особи – підприємці) і 178 цього розділу, застосовують ставку податку 17 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування.

За якою ставкою  податку на доходи оподатковуються  дивіденди?

Згідно з положеннями статті 167  Податкового  кодексу  України  будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, що сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб'єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів.

Дивіденди, нараховані платнику податку емітентом корпоративних прав - резидентом, що є юридичною особою, оподатковуються за ставкою, визначеною у пункті 167.2 статті 167 цього Кодексу (5 відсотків), крім дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або іншими корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, які згідно із підпунктом 153.3.7 пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу прирівнюються з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.

В який термін  працівник зобов’язаний надати звіт про використання коштів, виданих на відрядження?

Згідно з положеннями   Податкового  кодексу  України  звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку:

а) завершує таке відрядження;

б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.

За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання зазначеного звіту.

Дія цього пункту поширюється також на витрати, пов'язані з відрядженням чи виконанням деяких цивільно-правових дій, що були оплачені з використанням корпоративних платіжних карток, дорожніх, банківських або іменних чеків, інших платіжних документів, з урахуванням таких особливостей:

а) у разі якщо під час службових відряджень відряджена особа - платник податку отримав готівку з застосуванням платіжних карток, він подає звіт про використання виданих на відрядження коштів і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження;

б) у разі якщо під час службових відряджень відряджена особа - платник податку застосував платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі, а строк подання платником податку звіту про використання виданих на відрядження коштів не перевищує 10 банківських днів, за наявності поважних причин роботодавець (самозайнята особа) може його продовжити до 20 банківських днів (до з'ясування питання в разі виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами).

В якому порядку  оподатковуються  іноземні доходи, отримані громадянами?

Положеннями Податкового кодексу України визначено,  якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Суми доходу у вигляді дивідендів з іноземним джерелом їх виплат включаються до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу.

У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

У разі відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до статті 13 цього Кодексу, такий платник зобов'язаний подати до органу державної податкової служби за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами.

Не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов'язання платника податку:

а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;

б) поштові податки;

в) податки на реалізацію (продаж);

г) інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.

Сума податку з іноземного доходу платника податку - резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.

Який  порядок оподаткування  доходів нерезидентів, отриманих  від участі в гастрольних заходах?

Для цілей Податкового кодексу України  гастрольними заходами визначаються видовищні заходи (концерти, вистави, циркові, лекційно-концертні, розважальні програми, творчі вечори, виступи пересувних циркових колективів, пересувні механізовані атракціони типу "Луна-парк" тощо) за участю закладів культури (підприємств, установ чи організацій), у тому числі самостійних професійних колективів та виконавців сольних концертів.

Дія цього підпункту не поширюється на благодійні гастрольні заходи, що проводяться відповідно до законодавства України.

Оподаткування доходів нерезидентів від участі в гастрольних заходах здійснюється податковими агентами на загальних підставах, визначених цим розділом.

До податкових агентів учасників гастрольних заходів прирівнюються суб'єкти господарювання - концертні майданчики, з якими безпосередньо укладаються договори оренди на провадження гастрольного заходу. Суб'єкти господарювання - концертні майданчики виконують функції податкових агентів в частині перевірки повноти та своєчасності сплати податку іноземними учасниками гастрольних заходів (їх представником) або самостійно сплачують податок за відповідним договором з таким учасником (його представником) до бюджету за місцем розташування таких концертних майданчиків.

Який порядок оподаткування податком на доходи  благодійної допомоги?

Згідно з положеннями Податкового кодексу України не оподатковується та не включається до загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку благодійна, у тому числі гуманітарна допомога (далі - благодійна допомога), яка надходить на його користь у вигляді коштів або майна (безоплатно виконаної роботи, наданої послуги) та відповідає вимогам, визначеним цим пунктом.

Для цілей оподаткування благодійна допомога поділяється на цільову та нецільову.

Цільовою є благодійна допомога, що надається під визначені умови та напрями її витрачання, а нецільовою вважається допомога, яка надається без встановлення таких умов або напрямів;

Зокрема,  не включається до оподатковуваного доходу цільова або нецільова благодійна допомога, що надається платнику податку, який постраждав внаслідок:

а) екологічних, техногенних та інших катастроф у місцевостях, оголошених згідно з Конституцією України зонами надзвичайної екологічної ситуації, - у граничних сумах, визначених Кабінетом Міністрів України;

б) стихійного лиха, аварій, епідемій та епізоотій загальнодержавного або місцевого характеру, які завдали шкоди або створюють загрозу здоров'ю громадян, навколишньому природному середовищу, викликали або можуть викликати людські жертви чи втрату власності громадян, у зв'язку з якими рішення про залучення (надання) благодійної допомоги було прийнято відповідно Кабінетом Міністрів України або органом місцевого самоврядування, у граничних сумах, визначених Кабінетом Міністрів України або органом місцевого самоврядування відповідно.

Благодійна допомога, що надається на зазначені цілі, повинна розподілятися через державний чи місцевий бюджет або через банківські рахунки благодійних організацій, Товариства Червоного Хреста України, внесених до Реєстру неприбуткових організацій та установ.

Для цілей цього підпункту вважається цільовою благодійною допомогою та не підлягає оподаткуванню профспілкова виплата, здійснена за рішенням профспілки, прийнятим в установленому порядку на користь члена такої профспілки, який має статус постраждалого внаслідок обставин, зазначених у цьому підпункті.

Який порядок оподаткування податком на доходи  нецільової благодійної допомоги?

Положеннями Податкового кодексу визначено,  не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами - юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, встановленого на 1 січня такого року (у 2013 році 1610 грн.).

Положення цього підпункту не поширюються на профспілкові виплати своїм членам, умови звільнення яких від оподаткування передбачені підпунктом 165.1.47 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Благодійник - юридична особа зазначає відомості про надані суми нецільової благодійної допомоги у податковій звітності.

У разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника - фізичної чи юридичної особи платник податку зобов'язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням її суми, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першим підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу.

Чи оподатковується  податком на доходи  аліменти, які виплачуються внаслідок розірвання шлюбу?

Згідно з положеннями Податкового кодексу України не оподатковується та не включається до загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку  аліменти, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно із Сімейним кодексом України, за винятком виплати аліментів нерезидентом незалежно від їх розміру, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.