Запорожский Городской Союз Предпринимателей "Ника"

Звiт з єдиного соціального внеску за новими формами подається починаючи з серпня 2018 року

01 серпня 2018 року набрав чинностi наказ МФУ вiд 15.05.2018 № 511, яким внесено змiни до «Порядку формування та подання страхувальниками звiту щодо сум нарахованого единого внеску на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування», затвердженого наказом МФУ вiд 14.04.2015 № 435.

Вiдповiдно до внесених змiн з 01.08.2018 оновлено Додаток 4 «Звiт про суми нарахованої заробiтноi плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осiб та суми нарахованого единого внеску на загальнообов 'язкове державне соцiальне страхування» та Додаток 5 «Звiт про суми нарахованого доходу застрахованих осiб та суми нарахованого єдиного внеску».

Отже, звiтнiсть за новими формами, затвердженими наказом № 511, подається платниками единого внеску, починаючи з 01.09.2018, тобто за звiтнi перiоди починаючи з серпня 2018 року.

Таким чином, за серпень 2018 року додаток 4 (термiн подання протягом 20 календарних днiв, що настають за останнiм днем звiтного перiоду) та Додаток 5 (звiтний перiод за 2018 рiк) подаються за новими формами.

Додаток 4 за липень 2018 року (термiн подання - з 01 по 20 серпня 2018 року) подається за формами звiтностi, затвердженими Наказом № 435.

Підприємство - платник єдиного податку 3-ї групи безоплатно отримало товар.

Як визначити дохід?

Для юридичної особи-платника єдиного податку 3-ї групи доходом є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.

Так, до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору (ст. 632 Цивільного кодексу України).

Отже, до суми доходу юридичної особи-платника єдиного податку 3-ї групи включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) з урахуванням звичайних цін.

Звичайна ціна – це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до ст. 39 Податкового кодексу.

Під ринковою ціною розуміється ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Зазначена норма визначена п.п. 14.1.71 ст. 171, п.п. 2 п. 292.1; п. 292.3; п. 292.6 ст. 292 Податкового кодексу України.

Працівнику виплачено дохід за роботу зі строком виконання більше місяця.

Як нарахувати єдиний соціальний внесок?

Базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами та інших осіб, які отримують, зокрема, дохід за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, є сума, що визначається шляхом ділення, зокрема, доходу, виплаченого за результатами роботи, на кількість місяців, за які він нарахований.

Отже, базою нарахування єдиного соціального внеску для осіб, які отримують дохід за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, є сума, що визначається шляхом ділення доходу, виплаченого за результатами роботи, на кількість місяців, за які він нарахований.

Тобто, якщо в акті щодо виконання робіт чи надання послуг вказано період, наприклад «з 20 серпня по 20 вересня», то сума винагороди підлягає пропорційному розподілу на 2 місяці.

Зазначена норма передбачена част. 2 ст. 7 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Платник податку на прибуток продає невиробничий основний засіб.

Як визначити податкові наслідки?

Платник податку на прибуток, який враховує різниці при визначенні фінансового результату, у разі продажу невиробничих основних засобів, фінансовий результат до оподаткування:

- збільшує на суму залишкової вартості окремого об'єкта невиробничих основних засобів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

- на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

- зменшує на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об'єкта невиробничих основних засобів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.

Невиробничі основні засоби - це основні засоби, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел:

- витрати на придбання / самостійне виготовлення невиробничих основних засобів;

- витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів.

Отже, у разі продажу невиробничих основних засобів, які не використовуються у господарській діяльності, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму залишкової вартості таких активів, визначеної згідно з бухгалтерським обліком, та зменшується на суму первісної вартості придбання (виготовлення) та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, визначеної згідно з бухгалтерським обліком.

Зазначена норма визначена п 138.1, п. 138.2 ст. 138, п.п. 138.3.2 ст. 139 Податкового кодексу.

Підприємець - платник єдиного податку не отримав дохід.

Який порядок сплати єдиного соціального внеску?

Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхувння є фізичні особи підприємці, в тому числі підприємці - платники єдиного податку.

Для фізичних осіб підприємців - платників єдиного податку єдиний соціальний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного соціального внеску.

При цьому сума єдиного соціального внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (у 2018 році – 819 грн. 06 коп (3 723 грн х 22%)).

Отже, базою нарахування єдиного внеску для підприємців – платників єдиного податку першої – третьої груп для себе є сума, визначена такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та не менше розміру мінімального страхового внеску (у 2018 році – 819 грн. 06 коп.).

Єдиний соціальний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Таким чином, підприємці - платники єдиного податку сплачують єдиний соціальний внесок за періоди, в яких вони були платниками єдиного податку, незалежно від того, отримували вони дохід у цей період чи ні.

Виключенням є підприємці, які отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Зазначена норма передбачена п. 4 част. першої ст. 4; п. 3 част. першої ст. 7, част. дванадцята ст. 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Як оподатковуються проценти на суми банківських депозитних рахунків фізичних осіб?

До пасивних доходів, які оподатковуються податком на доходи фізичних осіб, належать проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок і проценти на вклад (депозит) у кредитних спілках.

Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування.

Такі доходи остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування.

Ставка податку на доходи фізичних осіб на доходи у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок і процентів на вклад (депозит) у кредитних спілках встановлюються у розмірі 18% до бази оподаткування.

У строки, визначені для місячного податкового періоду, податковим агентом до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку на доходи фізичних осіб, нарахованого за ставкою 18% із загальної суми процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків.

Отже, податковий агент - банківська установа перераховує податок на доходи фізичних осіб до бюджету із сум процентів, нарахованих за звітний місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків фізичних осіб у термін не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

Зазначена норма визначена п.п.170.4.1 ст. 170 Податкового кодексу.

Підприємець на загальній системі оподаткування зробив помилку у Книзі обліку доходів та витрат.

Як виправити помилку?

Фізичні особи - підприємці на загальній системі оподаткування зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару (п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України).

Порядок ведення Книги фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування встановлений наказом Міндоходів від 16.09.2013 № 481).

Дані Книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.

Внесення виправлень до Книги підприємцем, який веде облік доходів у паперовому вигляді, здійснюється шляхом закреслення помилкового запису та внесення нового, який засвідчується підписом.

У Книзі в електронному вигляді допускається виправлення помилок або коригування шляхом доповнення рядка, в якому відображається від’ємне або позитивне значення.

Книга зберігається протягом трьох років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис.

Підприємство виплачує фізичній особі орендну плату за користування майном.

Чи нараховувати єдиний соціальний внесок?

Базою нарахування єдиного соціального внеску для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, та сума винагороди фізичній особі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає іншій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відносини, які виникають при укладенні договору найму (оренди), не мають ознак правовідносин, що регулюють виконання робіт або надання послуг.

Отже, єдиний соціальний внесок не нараховується на суму орендної плати, виплаченої на користь фізичної особи згідно договору найму (оренди) нерухомого або рухомого майна.

Зазначена норма передбачена п. 1 част. 1 ст. 7 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Платник ПДВ списує пошкоджені товарно-матеріальні цінності.

Чи нараховується ПДВ?

Податковий кредит з ПДВ звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Платник ПДВ зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Податкові зобов'язання за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, визначаються на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Господарською діяльністю згідно з п. 14.1.36 ст. 14 Податкового кодексу є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.

У разі списання товарно-матеріальних цінностей у зв'язку з визнанням їх непридатними для використання, такі товарно-матеріальні цінності не можуть бути використані у межах господарської діяльності підприємства.

Оскільки платником ПДВ здійснюється операція зі списання товарно-матеріальних цінностей, то вони починають використовуватись в операціях, що не є господарською діяльністю такого платника податку.

Враховуючи викладене, при списанні ТМЦ, якщо під час їх придбання суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, необхідно визначити податкові зобов'язання з ПДВ за ставкою 20%.

Податкові зобов'язання нараховуються виходячи з бази оподаткування: для придбаних запасів – це вартість придбання; для самостійно виготовлених – звичайна ціна.

Зазначена норма визначена п. 189.1.ст. 189, п. 198.3 та п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України.

Підприємство - платник єдиного податку повертає аванс за товар.

Дізнайтесь, чи відображати дохід?

Доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

При цьому, до складу доходу не включаються, зокрема, суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів.

Тобто, якщо зарахування та повернення авансу відбулося в одному звітному періоді та за умови розірвання договору, такі кошти не включаються до складу доходу юридичної особи – платника єдиного податку та не відображаються у податковій декларації.

У разі якщо повернення коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) за товари (роботи, послуги), відбулося в іншому податковому періоді, юридична особа - платник єдиного податку повинна включити такий аванс до складу доходу у звітному періоді, в якому відбулося зарахування вказаних коштів, та здійснити перерахунок доходу у податковому періоді, в якому відбулось їх повернення.

Такий перерахунок здійснюється шляхом подання уточнень до раніше поданої податкової декларації або уточнення показників у складі звітної податкової декларації за наступний податковий період.

Зазначена норма передбачена п.п. 2 п. 292.1, п.п. 5 п. 292.11, п. 292.6 ст. 292 Податкового кодексу України.

ГУ ДФС у Запорізькій області