Запорожский Городской Союз Предпринимателей "Ника"

Звільнено від ПДВ експорт олійних культур

З 01.09.2018 набрав чинності Закон України від 22.05.2018 р. № 2440-VIII «Про внесення зміни до підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур».

Згідно внесених змін до п. 63 підр.2 р. XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово звільняються від оподаткування ПДВ операції з експорту:

з 1 вересня 2018 року до 31 грудня 2021 року соєвих бобів (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ЗЕД);

з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2021 року насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД).

Положення цього пункту не поширюються на операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту сільськогосподарськими підприємствами - виробниками соєвих бобів (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ЗЕД) та насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД), вирощених ними на землях сільськогосподарського призначення, які перебувають у власності таких сільськогосподарських товаровиробників чи в їх постійному користуванні або використовуються ними на правах оренди (суборенди) чи емфітевзису.

Який порядок інформування роботодавців, якщо перевіркою виявлено наявність порушень застосування платником податку податкової соціальної пільги?

Міністерством фінансів України наказом від 19.05.2017 №514 затверджено «Порядок інформування роботодавців платника податку про наявність порушень застосування податкової соціальної пільги, позбавлення платника податку або відновлення його права на податкову соціальну пільгу та форму Повідомлення про наявність порушень застосування податкової соціальної пільги, позбавлення платника податку або відновлення його права на податкову соціальну пільгу».

Порядок №514 визначає процедуру інформування роботодавців платника податку про наявність порушень застосування ним податкової соціальної пільги, виявлених на підставі даних податкової звітності чи документальних перевірок.

Також Порядок №514 визначає порядок інформування роботодавця про позбавлення платника податку - працівника такого роботодавця або про відновлення його права на податкову соціальну пільгу.

Положення Порядку №514 поширюються на роботодавців, працівники яких допустили порушення застосування податкової соціальної пільги.

Контролюючий орган, що здійснює аналіз показників податкової звітності, повідомляє роботодавця про наявність виявлених на підставі даних податкової звітності чи документальних перевірок порушень платником податку - працівником такого роботодавця застосування податкової соціальної пільги, про позбавлення платника податку або відновлення його права на податкову соціальну пільгу відповідно до норм п.п. 169.2.1, 169.2.4 статті 169 Податкового кодексу.

У зазначених випадках складається Повідомлення про наявність порушень застосування податкової соціальної пільги, позбавлення платника податку або відновлення його права на податкову соціальну пільгу за формою, затвердженою наказом МФУ №514, якщо платник податку отримував її більше ніж за одним місцем нарахування (виплати) доходу або у разі отримання доходів, зазначених у п.п 169.2.3 ст. 169 Податкового кодексу.

Повідомлення про порушення вважається надісланим (врученим) роботодавцю – юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юрособи під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Повідомлення про порушення вважається надісланим (врученим) роботодавцю - самозайнятій особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження з повідомленням про вручення.

Чи може бути платником єдиного податку фізична особа-підприємець, що надає послуги Інтернет– зв’язку?

• зі ст.1 Закону України від 18.11.2003 № 1280-IV «Про телекомунікації» Інтернет - всесвітня інформаційна система загального доступу, яка логічно зв’язана глобальним адресним простором та базується на Інтернет – протоколі, визначеному міжнародними стандартами. Відповідно до п.1 ст.42 Закону № 1280 діяльність у сфері телекомунікацій здійснюється за умови включення до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій, а у визначених законом випадках також за наявності відповідних ліцензій та/або дозволів. Частиною 7 ст.42 Закону № 1280 визначений вичерпний перелік видів діяльності у сфері телекомунікацій, які підлягають ліцензуванню.

Термін «послуга Інтернет – зв’язку» законодавством не визначено, водночас, Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, встановлено, що послуга з доступу до Інтернету – це забезпечення можливості з’єднання кінцевого обладнання споживача з Інтернетом.
Оскільки вид діяльності з надання послуг доступу до Інтернету не входить до переліку видів діяльності, що підлягає ліцензуванню, визначеному ч.7 ст.42 Закону № 1280, необхідність отримання ліцензії на вказаний вид діяльності відсутня.

Таким чином, фізична особа – підприємець, що надає послуги Інтернет – зв’язку, може бути платником єдиного податку.

Чи виникає право на податкову знижку, якщо за навчання студента сплатили не члени його сім’ї першого ступеня споріднення?

Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення.

Членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

Отже, якщо за навчання студента сплатили особи, які не є членами його сім’ї першого ступеня споріднення (брат, сестра, дід, баба та інші особи), то право на податкову знижку щодо таких сум відсутнє.

Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.263 ст. 14; п.п.166.3.3 ст. 166 Податкового кодексу України.

При продажу нерухомого майна на яку дату у продавця виникають податкові зобов’язання з ПДВ, якщо дата переходу права власності на таку нерухомість та дата оплати за неї різні?

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Враховуючи зазначене, у продавця при продажу нерухомого майна податкові зобов’язання з ПДВ виникають на дату події, що сталася раніше, а саме, або на дату зарахування коштів від покупця, або на дату складення документа, що засвідчує факт переходу права власності на таку нерухомість.

Які способи подання юридичною особою заяви для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування?

Податковим кодексом (п. 298.1 ст. 298) визначено, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.

Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;
4) державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця з урахуванням вимог п. 291.5 ст. 291 ПКУ. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

З якої дати вважатиметься платником ПДВ підприємство при добровільній реєстрації?

У разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ реєстраційна заява за формою 1-ПДВ подається не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних.

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника ПДВ фіскальний орган протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви вносить до реєстру платників ПДВ запис про реєстрацію такої особи як платника ПДВ:

- з бажаного (запланованого) дня реєстрації, зазначеного у реєстраційній заяві, що відповідає даті початку податкового періоду (календарного місяця), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на складання податкових накладних;

- з першого числа місяця, наступного за днем спливу 20 календарних днів після подання реєстраційної заяви до фіскального органу, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено.

Зазначена норма передбачена п. 183.3 та п. 183.9 ст. 183 Податкового кодексу України.

Як здійснити коригування показників в уточнюючому податковому розрахунку за ф. № 1ДФ?

У разі самостійно виявлених податковим агентом помилок у поданому розрахунку за формою № 1ДФ здійснюється коригування податкового розрахунку.

Тобто уточнюючий податковий розрахунок за формою № 1ДФ подається у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання.

Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди.

Уточнюючий податковий розрахунок подається на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містить інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються.

Коригування показників розділу I здійснюється наступним чином:

- для виключення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати "1" - на виключення рядка;

- для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати "0" - на введення рядка;

- для заміни одного помилкового рядка іншим, потрібно повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується "1" - рядок на виключення, а в другому - "0" - рядок на введення.

Коригування показників розділу IІ підрозділу «Військовий збір» здійснюється наступним чином:

- для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір - виключення ****» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.

Зазначений порядок визначений п. 4.1 - 4.4 "Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку", затвердженого наказом МФУ від 13.01.2015 № 4.

Матеріальна допомога на оздоровлення оподатковується податком на доходи фізичних осіб

Об'єктом оподаткування фізичної особи - резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Якщо виплата матеріальної допомоги на оздоровлення передбачена положеннями про оплату праці найманих працівників (колективним договором, галузевою угодою тощо), прийнятими згідно з нормами трудового законодавства, то така матеріальна допомога з метою оподаткування прирівнюється до заробітної плати та включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку у місяці, в якому здійснено її фактичне нарахування.

Суми матеріальної допомоги на оздоровлення є базою нарахування єдиного внеску у місяці, у якому роботодавець нараховує суму відпускних.

Зазначена норма передбачена пп. 163.1.1 ст. 163, пп. 164.2.1 ст. 164 Податкового кодексу України.

Як оподатковуються податком на доходи фізичних осіб виграші та призи?

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, доходи у вигляді виграшів, призів.

Податковим агентом платника податку під час нарахування (виплати, надання) доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора, призів та виграшів у грошовій формі, одержаних за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях, у тому числі у більярдному спорті, є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату).

Податковим агентом - оператором лотереї у строки, визначені для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується загальна сума податку з доходів фізичних осіб, нарахованого за ставкою 18%, із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.

Крім того, податкові агенти - оператори лотереї у податковому розрахунку за формою 1ДФ відображають загальну суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді виграшів (призів) та загальну суму утриманого з них податку.

У податковому розрахунку не зазначається інформація про суми окремого виграшу, суми нарахованого на нього податку, а також відомості про фізичну особу - платника податку, яка одержала дохід у вигляді виграшу (призу).

Оподаткування доходів у вигляді виграшів та призів, інших, ніж виграш (приз) у лотерею, здійснюється у загальному порядку, встановленому для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою 18%.

Під час нарахування (виплати) доходів у вигляді виграшів у лотерею або в інших розіграшах, які передбачають попереднє придбання платником податку права на участь у таких лотереях чи розіграшах, не беруться до уваги витрати платника податку у зв’язку з отриманням такого доходу.

Доходи остаточно оподатковуються під час їх виплати за їх рахунок.

Зазначена норма визначена пп. 164.2.8 ст. 164 та п. 170.6. ст. 170 Податкового кодексу України.

ГУ ДФС у Запорізькій області