Запорожский Городской Союз Предпринимателей "Ника"

Главная » 2015 » Октябрь » 25 » Звільнення від сплати військовим збором
14:57
Звільнення від сплати військовим збором
З 1 вересня 2015 року пенсії, призначені учасникам бойових дій у період Другої світової війни, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не оподатковуються податком на доходи незалежно від їх розміру 1 вересня 2015 року набув чинності Закон України «Про внесення зміни до статті 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування пенсій інвалідів війни та деяких інших категорій осіб». Названим Законом внесені зміни до положень Податкового кодексу України щодо оподаткування пенсій та щомісячного довічного грошового утримання, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2015 році 3654 грн.). Зокрема, зазначена норма Податкового кодексу, починаючи з 1 вересня цього року не застосовується до пенсій, призначених учасникам бойових дій у період Другої світової війни, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Зміна прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати з 1 вересня 2015 року не впливає на граничний розмір доходу, при якому застосовуються податкові соціальні пільги та на розмір податкових соціальних пільг Законом України 17 вересня 2015 року N 704-VIII внесено зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», зокрема, з 1 вересня 2015 року змінено розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць та мінімальну заробітну плату. Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 вересня 2015 року встановлений у розмірі 1330 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: - дітей віком до 6 років: з 1 січня 2015 року - 1032 гривні, з 1 вересня - 1167 гривень; - дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2015 року - 1286 гривень, з 1 вересня - 1455 гривень; - працездатних осіб: з 1 січня 2015 року - 1218 гривень, з 1 вересня - 1378 гривень; - осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2015 року - 949 гривень, з 1 вересня - 1074 гривні. Мінімальна заробітна плата з 1 вересня 2015 року встановлена 1378 гривень (у місячному розмірі) та у погодинному розмірі - 8,29 гривні. Водночас податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень. При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі, передбачених підпунктом 169.1.2 пункту 169.1 цієї статті, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому цього підпункту, та відповідної кількості дітей. Враховуючи зазначене граничний розмір доходу у вигляді заробітної плати, що дає право на одержання податкових соціальних пільг розраховується з показника прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня 2015 року та становить 1710 грн. на місяць. Зміна прожиткового мінімуму протягом року не впливає на граничний розмір доходу при якому застосовуються податкові соціальні пільги. Також залишаються у раніше встановленому розмірі податкові соціальні пільги. У 2015 році податкові соціальні пільги встановлені у таких сумах: - по пп. 169.1.1. Податкового кодексу України - для будь-якого платника податку – 609 грн. на місяць - (50% прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць) встановленого законом на 1 січня звітного податкового року); - по пп. 169.1.2. Податкового кодексу України - для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, - у розрахунку на кожну таку дитину - 609 грн. на місяць - (50% прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць) встановленого законом на 1 січня звітного податкового року); - по пп. 169.1.3. Податкового кодексу України - 913 грн. 50 коп. на місяць – (150% суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 ПКУ). Зазначена пільга передбачена для громадян які є одинокою матір'ю (батьком), вдовою (вдівцем), опікуном, піклувальником - у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років, утримують дитину-інваліда - у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років та для інших категорій платників; - по пп.. 169.1.4. Податкового кодексу України – 1218 грн. на місяць - (200% суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 ПКУ). Наприклад, така пільга надається платнику податку, який є учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, та інвалідом І і ІІ групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та іншим категоріям громадян. Змінено порядок представлення повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках і інших фінансових установах в контролюючі органи Мінфін наказом від 18.08.2015 р. № 721 затвердив Порядок представлення повідомлень про відкриття/закритті рахунків платників податків у банках і інших фінансових установах в контролюючі органи. Повідомлення надається в день відкриття/закриття рахунку в електронному вигляді. Податківці не пізніше наступного робочого дня з дня отримання Повідомлення зобов'язані відправити фінустанові електронне повідомлення-відповідь відносно постановки рахунку на облік. У разі відмови в постановці рахунку на облік повідомлення-відповідь повинна містити основа для відмови. Якщо до зазначеного терміну контролюючий орган не відправив повідомлення про відмову в постановці рахунку на облік, такий рахунок вважається узятим на облік по мовчазній згоді. Нагадаємо, що відповідно до положень п. 69.2 ПКУ фінустанова зобов'язана повідомити про відкриття або закриття рахунку контролюючий орган, в якому платник податків перебуває на обліку. Тобто обов'язок інформування контролюючих органів про відкриття поточних рахунків лежить на фінансових установах(банках), а не на самих суб'єктах господарювання. Наказ набуває чинності через 2 місяці після публікації. Затверджено нову форму Квитанції про прийняття податків і зборів Мінфін наказом від 17.08.2015 р. № 714 затвердив нову форму Квитанції про прийняття податків і зборів. Форма набуває чинності в день офіційної публікації. За допомогою таких квитанцій через каси сільських і селищних рад фізичної особи можуть сплачувати податки, наприклад, плату за землю, податок на нерухомість. Сільськогосподарські підприємства використовують в системі електронного адміністрування ПДВ два електронні рахунки: основний і додатковий. Основний електронний рахунок призначається для проведення розрахунків з бюджетом, а додатковий рахунок призначений для перерахування коштів на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств. Сума ПДВ, яка акумулюється на спеціальному рахунку, використовується сільськогосподарським підприємством виключно на виробничі цілі. Засоби, перераховані платником податку із спеціального рахунку, відкритого у банку або Держказначействі, на основний або додатковий електронний рахунок, в цілях збільшення реєстраційної суми, вважаються використаними не на виробничі цілі, тобто використаними не за цільовим призначенням. Такі кошти підлягають стягненню до бюджету відповідно до п. 123.2 ПКУ із застосуванням відповідних штрафних санкцій. (Лист ДФСУ від 11.09.2015 р. № 33835/7/99-99-19-03-01-17). Платники єдиного податку не мають права здійснювати діяльність у сфері телекомунікацій Заборонена норма міститься в ПКУ, у якій передбачено, що не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання, що здійснюють діяльність по наданню послуг пошти (окрім кур'єрської діяльності) і зв'язку (окрім діяльності, що не підлягає ліцензуванню). У свою чергу, діяльність у сфері телекомунікацій здійснюється за умови включення в реєстр операторів, провайдерів телекомунікацій, а у визначених законом випадках також за наявності відповідних ліцензій і/або дозволів. Тому суб'єкти господарювання, що здійснюють діяльність у сфері зв'язку, яка підлягає ліцензуванню, не можуть обрати спрощену систему оподаткування, оскільки вказана діяльність не відповідає умовам перебування на спрощеній системі оподаткування. Разом з цим, кожен конкретний випадок виникнення податкових взаємовідносин вимагає детального аналізу документів. У разі виникнення додаткових питань платник податків може звернутися безпосередньо в контролюючий орган за місцем реєстрації суб'єкта господарювання з одночасним наданням копій первинних документів. (лист ДФСУ від 25.08.2015 р. № 8135/П/99-99-15-03-01-14) Особливості застосування штрафних санкцій і пені по ПДВ Штрафні санкції і пеня за порушення термінів для самостійної сплати податкових зобов'язань по ПДВ не застосовуються, якщо у платника в такі терміни є кошти на рахунках в системі електронного адміністрування ПДВ в сумах, достатніх для сплати ПДВ до бюджету або на спецрахунках сільгосппідприємств. При цьому у разі нарахування впродовж перехідного періоду в системі електронного адміністрування ПДВ, тобто з 01.02.2015 р. по 01.07.2015 р., вказаних штрафних санкцій, вони підлягають списанню контролюючим органом за місцем реєстрації платника ПДВ впродовж 14 робочих днів. (Лист ДФСУ від 25.08.2015 р. № 31376/7/99-99-15-01-04-17) Порядок застосування штрафних санкцій за порушення порядку заповнення і надання ф. № 1ДФ Якщо під час перевірки, наприклад, за I - II квартали були виявлені порушення порядку заповнення і надання ф. № 1ДФ, то до податкового агента застосовується штраф у розмірі 510 грн (1020 грн, якщо впродовж року був застосований штраф за таке ж порушення) до загальної кількості порушень, вказаних в абзаці першому п. 119.2 ПКУ, а не до кожного порушення окремо. (Лист від 02.09.2015 р. № 18766/6/99-99-17-02-01-15). Звільнення від сплати військовим збором Доходи військовослужбовців і осіб рядового і начальницького складу, отримані у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород і інших виплат, нарахованих(виплачених) з 09.09.2015 на період їх безпосередньої участі в АТО, не обкладаються військовим збором. Порядок підтвердження статусу вказаних осіб в цілях застосування пільги по обкладенню військовим збором має бути визначений Кабміном. На даний час такий порядок урядом ще не затверджений.(Лист ДФСУ від 09.09.2015 р. № 21383/5/99-99-17-02-01-16). Чи враховуються суми неустойки (штрафів чи пені) у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток? Відповідно до п. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) неустойка (штраф, пеня) – грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. В той же час неустойка (штраф, пеня) – це штрафна (господарська) санкція у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV із змінами та доповненнями). Залежно від порядку розрахунку неустойки визначені два її підвиди (пп. 2, 3 ст. 549 ЦКУ): - штраф, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання; - пеня, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. Починаючи з 01.01.2015, згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ. Розділом ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці по штрафах, пені, неустойці. Згідно з п. 3 розд. І Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, доходами вважається збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників). Одержані штрафи, пені, неустойки відповідно до п. 3.10 розд. ІІІ Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28.03.2013 № 433, відображаються у складі інших операційних доходів. Пунктом 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 (далі – П(С)БО 16), витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Визнані штрафи, пеня, неустойка включаються до інших операційних витрат (п. 20 П(С)БО 16). Виходячи з викладеного, доходи у вигляді, одержаних штрафів, пені, неустойки за порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання та понесені витрати у вигляді визнаних платником податку штрафів, пені, неустойки приймають участь при визначенні фінансового результату до оподаткування відповідно до правил бухгалтерського обліку без подальшого його коригування на такі доходи та витрати. Які об’єкти нерухомості не є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки? Відповідно до п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності); б) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки; в) будівлі дитячих будинків сімейного типу; г) гуртожитки; ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради; д) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину; е) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках; є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств; ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності; з) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств; и) об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність; і) будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг. Який граничний розмір встановлений для оподаткування заробітної плати за ставкою 20 відсотків? Положеннями статті 167 Податкового кодексу передбачено, що ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2015 році 12180 грн). Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків. Чи впливає зміна мінімальної заробітної плати з 1 вересня 2015 року на розмір єдиного соціального внеску, який сплачується фізичними особами - підприємцями платниками єдиного податку? Положеннями Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Мінімальний страховий внесок - це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця. Єдиний внесок для фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку встановлюється у розмірі 34,7 відсотка бази нарахування єдиного внеску. Тобто з 1 вересня 2015 року мінімальний страховий внесок для фізичних осіб - підприємців розраховується з мінімальної заробітної встановленої саме на вказану дату: 1378 грн. Х 34,7 = 478,17 грн. В який термін сплачується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування підприємцями – платниками єдиного податку? Фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, сплачують єдиний внесок за себе, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Підприємець – платник єдиного податку є пенсіонером. Чи необхідно йому сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування? Положеннями Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати єдиного внеску за себе , якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Чи зобов’язані підприємці – платники єдиного податку надавати Звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування? Фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до фіскальних органів Звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік. Якщо останній день строку подання Звіту припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, то останнім днем подання Звіту вважається перший після нього робочий день. Чи зобов’язані надавати Звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування підприємці, які тимчасово не здійснюють підприємницьку діяльність? Фізичні особи – підприємці як загальної, так і спрощеної системи оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані подавати самі за себе Звіт незалежно від того, чи ведуть вони підприємницьку діяльність, крім підприємців спрощеної системи оподаткування, які є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію за віком або соціальну допомогу. Звіт зазначеними особами не подається. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їхньої добровільної участі в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Чи можливо підприємцю платнику єдиного податку третьої групи протягом календарного року перейти на сплату податку за іншою групою? Фізична особа – підприємець протягом року може самостійно перейти на сплату єдиного податку за іншою групою платників єдиного податку при умові дотримання норм Податкового кодексу, передбачених для відповідної групи платників єдиного податку. Для цього необхідно надати заяву до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість. Які групи платників єдиного податку можуть застосовувати фізичні особи – підприємці? Фізичні особи – підприємці, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: - перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень; - друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень. Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи; - третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20000000 гривень. Чи необхідно фізичній особі – підприємцю платнику єдиного податку надавати до контролюючого органу заяву про зміну місця здійснення діяльності, податкової адреси та інших відомостей? Відповідно до п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. Згідно з п. 299.7 ст. 299 ПКУ до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку: 1) прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті); 2) податкова адреса суб’єкта господарювання; 3) місце провадження господарської діяльності; 4) обрані фізичною особою - підприємцем першої та другої груп види господарської діяльності; 5) ставка єдиного податку та група платника податку; 6) дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; 7) дата реєстрації; 8) види господарської діяльності; 9) дата анулювання реєстрації. У разі зміни відомостей, передбачених п.п. 1 - 5 п. 299.7 ст. 299 ПКУ, вносяться зміни до реєстру платників єдиного податку в день подання платником відповідної заяви (п. 299.8 ст. 299 ПКУ). У разі зміни прізвища, імені, по батькові фізичної особи - підприємця або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) заява подається протягом місяця з дня виникнення таких змін (п. 298.4 ст. 298 ПКУ). У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни (п. 298.5 ст. 298 ПКУ). У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни (п. 298.6 ст. 298 ПКУ). Строки подання заяви на зміну ставки та групи платників єдиного податку визначені в п. 293.8 ст. 293 ПКУ. Тобто, для внесення змін до реєстру платників єдиного податку при зміні відомостей (місця здійснення діяльності, податкової адреси та ін.) платник повинен подати відповідну заяву про зміни, у строки встановлені ПКУ. За бажанням такого платника контролюючий орган видає витяг з реєстру платників єдиного податку. Головне управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області
Просмотров: 573 | Добавил: kolyaka | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Пятница, 29.03.2024, 03:37
Приветствую Вас Гость

Поиск

Календарь

«  Октябрь 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Архив записей

Наш опрос

Оцените мой сайт
Всего ответов: 54

Друзья сайта

  • Асамблея ГО МСБУ
  • Политическая партия "Новая жизнь"
  • Верховна Рада України
  • Офіційний портал Запорізької міської влади
  • ТОВАРИСТВО ПІДПРИЄМЦІВ "КРАЙ"
  • Статистика


    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0