Запорожский Городской Союз Предпринимателей "Ника"

Завершується термін надання звіту про контрольовані операції

Платники податку на прибуток, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції до 1 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі.

У звіті про контрольовані операції зазначається інформація про всі контрольовані операції, здійснені платником податків у звітному періоді.

При цьому, звіт про контрольовані операції за 2016 звітний рік подається до 1 жовтня 2017 року, але інформація щодо контрольованих операцій, здійснених у 2016 році, зазначається у звіті відповідно до норм та критеріїв, які діяли у 2016 році під час здійснення господарських операцій.

Тобто для розрахунку вартісного критерію та визнання господарських операцій контрольованими мають використовуватись норми пп. 39.2.1 ст. 39 Податкового кодексу у редакції, що діяла на момент здійснення господарських операцій (тобто до 01.01.2017 року).

Зазначені норми передбачені пп. 39.4.2 ст. 39 Податкового кодексу України, та роз’яснені листом ДФС України від 10.02.2017 № 2579/6/99-99-15-02-02-15.

Звіт про контрольовані операції подається до 1 жовтня року 2017 року

Платники податку на прибуток, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції до 1 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі.

У звіті про контрольовані операції зазначається інформація про всі контрольовані операції, здійснені платником податків у звітному періоді.

При цьому для розрахунку вартісного критерію та визнання господарських операцій контрольованими мають використовуватись норми пп. 39.2.1 ст. 39 Податкового кодексу у редакції, що діяла на момент здійснення господарських операцій (тобто до 01.01.2017 року).

За порушення, пов'язані із податковою звітністю з трансфертного ціноутворення, застосовуються наступні штрафні санкції:

- за неподання звіту про контрольовані операції передбачається штраф у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року,

-1% суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції;

- 3% суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана визначена документація, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня податкового (звітного) року, за всі контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році.

Крім того з 01.01.2017 року неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), тягне за собою накладення штрафу, що дорівнює 5 розмірам прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день їх неподання.

Верхня межа суми штрафу (фінансової санкції) не обмежена.

Якщо платник самостійно до початку перевірки фіскальним органом виявив факт несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції, документації з трансфертного ціноутворення та несвоєчасне декларування операцій у раніше поданому звіті та подав звіт (уточнюючий звіт), то передбачено застосування таких штрафів:

- одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму;

- одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного декларування контрольованих операцій в поданому звіті про контрольовані операції у разі подання уточнюючого звіту, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму;

- двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання документації з трансфертного ціноутворення, визначеної п.п.39.4.6 та 39.4.8 ст. 39 Податкового кодексу, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму.

Зазначені норми передбачені пп. 39.4.2 ст. 39; п. 120.3, 120.4 ст. 120 Податкового кодексу України.

Фізична особа, яка отримує доходи від іншої фізичної особи, повинна подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи і сплатити податок з таких доходів

Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів

Податкова декларація про майновий стан і доходи подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, що настає за звітним.

Податок на доходи фізичних осіб та військовий збір сплачуються фізичною особою самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним.

Ставка податку становить 18% бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Отже, фізична особа, яка протягом звітного календарного року отримує доходи від іншої фізичної особи, зобов’язана включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року, а також нарахувати і сплатити до бюджету податок з таких доходів за ставкою 18% та військовий збір за ставкою 1,5%.

Зазначена норма передбачена п.п. 49.18.4 ст. 49, п.167.1 ст.167, п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168, п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України.

Для отримання податкової знижки річна податкова декларація про майновий стан і доходи подається до кінця року

До переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки, включається, зокрема, сума коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається
по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).

Тобто, фізична особа, яка має право скористатися податковою знижкою щодо суми коштів, сплачених за навчання, повинна мати відповідні платіжні та розрахункові документи, зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери; договір з навчальним закладом; довідку про отримані у звітному році доходи; документи, які підтверджують ступінь споріднення (у разі компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти члена сім’ї першого ступеня споріднення); тощо.

Для забезпечення правильності розрахунку сум, що підлягають поверненню з бюджету, доцільно надавати до фіскального органу копії зазначених документів.

Зазначена норма передбачена п.п. 166.1.2, п.п. 166.2.1, п. 166.3 ст. 166; п. 176.1 «в» ст. 176 Податкового кодексу України.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН в СМ КОР, граничні строки реєстрації переривається на період зупинення реєстрації

З 1 липня 2017 року запроваджено систему автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН (далі – СМ КОР).

Тобто, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена у разі відповідності сукупності критеріїв оцінки ступенів ризиків, достатніх для зупинення їх реєстрації в ЄРПН.

Податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

Тобто податкова накладна / розрахунок коригування реєструються датою внесення їх до ЄРПН.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в ЄРПН протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідній податковій накладній та/або розрахунку коригування.

Перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації.

При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН на підставі відповідності критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення, штрафні санкції не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування.

Зазначена норма передбачена п. 201.10 ст. 201, п.п. 210.16.4 ст. 201 та п. 120 ¹.1 ст. 120 ¹ Податкового кодексу України.

Оскаржити рішення Комісії ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН можна протягом 10 календарних днів після отримання такого рішення

Розгляд скарги на рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН здійснюється комісією ДФС України з питань розгляду скарг.

Скарги подаються до ДФС України протягом 10 календарних днів після отримання рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

У разі коли останній зазначеного строку, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Не підлягають адміністративному оскарженню рішення комісії ДФС, які оскаржені платником в судовому порядку.

Скарга складається виключно у письмовій формі та подається платником податку особисто або через свого уповноваженого представника безпосередньо до ДФС або надсилається поштовим відправленням.

Платник податку може додавати до скарги пояснення та копії документів, завірені у встановленому порядку, які підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації.

За результатами розгляду скарги комісія з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень :

- задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії ДФС;

- залишає скаргу без задоволення та рішення комісії ДФС без змін.

Якщо вмотивоване рішення щодо скарги не надсилається платнику податку протягом строку, визначеного п. 56.23 ст. 56 Податкового кодексу, а саме - протягом 10 календарних днів з дня отримання скарги ДФС, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Задоволення скарги є підставою для реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування, зазначених у скарзі, з урахуванням вимог п. 200 ¹.3 ст. 200 Податкового кодексу.

Зазначений «Порядок розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» затверджено наказом МФУ від 04.07. 2017 р. № 485.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної в СМ КОР надаються пояснення про підтвердження реальності здійснення операцій

Система автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків (СМ КОР), достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН діє з 1 липня 2017 року.

У разі відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Така квитанція надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) – платнику податків.

Платник податку має право подати протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування пояснення та/або копії документів, зазначені у п.п. 201.16.1 в) ст. 201 Податкового кодексу.

Отже, у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податку має право подати на розгляд Комісії ДФС інформацію у вигляді Таблиці даних платника податків за встановленою формою J(F)1312301, яка надсилається виключно в електронному вигляді.

Пояснення можна подати у вигляді Повідомлення щодо подання документів про підтвердження реальності здійснення операцій за відмовленими ПН/РК за формою J(F)1312601 (Повідомлення).

Повідомлення (J(F)1312601) формується по кожній окремо податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН.

До такого Повідомлення додаються копії документів у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360101 у форматі PDF (розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 МБ).

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН та вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН затверджено Наказом МФУ від 13.06.2017 № 567.

Виключення неприбуткової організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій

Виключення неприбуткової організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій, здійснюється на підставі рішення контролюючого органу в разі:

- використання доходів (прибутків) неприбуткової організації для інших цілей, ніж утримання такої організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених підпунктом 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 Кодексу;

- розподілу доходів (прибутків) неприбуткової організації або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їх праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб;

- невідповідність неприбуткової організації та/або установчих документів такої організації вимогам, установленим пунктом 133.4 статті 133 Кодексу;

- затвердження ліквідаційного балансу, передавального акта або розподільчого балансу неприбутковою організацією, що припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу або перетворення) або ліквідації;

- за ініціативою неприбуткової організації.

Рішення про виключення неприбуткової організації з Реєстру надсилається такій організації у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу, протягом трьох робочих днів з дня прийняття зазначеного рішення.

17. Під час виключення неприбуткової організації з Реєстру присвоєна їй ознака неприбутковості скасовується:

з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулося недотримання вимог пункту 133.4 статті 133 Кодексу;

з дати припинення юридичної особи (в результаті її ліквідації, злиття, приєднання, поділу або перетворення);

з дати надходження до контролюючого органу заяви неприбуткової організації про виключення з Реєстру за власною ініціативою.

За наявності декількох підстав для виключення неприбуткової організації з Реєстру датою скасування ознаки неприбутковості вважається дата тієї події, що відбулася раніше.

Зазначена норма передбачена п.16 "Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру" затвердженого постановою КМУ від 13.07.2016 № 440.

29 серпня 2017 року - останній день подання податкової декларації з податку на прибуток підприємствами - виробниками сільськогосподарської продукції

Для платників податку на прибуток - виробників сільськогосподарської продукції передбачена можливість обрати річний податковий період, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року (замість періоду з 1 липня поточного звітного року по 30 червня наступного звітного року, який був визначений у редакції Податкового кодексу до 01.01.2017).

Для цілей оподаткування податком на прибуток до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50% загальної суми доходу.

У разі обрання "особливого" річного податкового (звітного) періоду проставляється позначка у відповідному полі Податкової декларації з податку на прибуток.

Платники податку на прибуток - виробники сільсьгосподарської продукції, які обрали "особливий" річний податковий (звітний) період, складають та подають з відповідною податковою декларацією фінансову звітність за перше півріччя минулого звітного року, за минулий звітний рік та за перше півріччя поточного звітного року.

Останній день подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств виробниками сільськогосподарської продукції за період з 01.07.2016 р. по 30.06.2017 р. та фінансової звітності – 29 серпня 2017 року.

Зазначена норма визначена п. 46.2 ст. 46; пп. 134.1.1 ст. 134 та п.п. 137.4.1 ст. 137 Податкового кодексу України.

Граничний термін сплати податку на нерухоме майно фізичними особами - 29 серпня 2017 року

Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється фіскальним органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Таке обчислення здійснюється виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нерухомості та відповідної ставки податку.

Якщо фізична особа є власником нерухомого майна, загальна площа якої перевищую пільгову, то необхідно отримати податкове повідомлення-рішення про сплату податку.

Таке податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) фізичній особі фіскальним органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) роком, тобто до 1 липня 2017 року.

Податок сплачується за місцем розташування об'єкта нерухомості протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Останній день сплати податку – 29 серпня 2017 року.

Фізичні особи мають право звернутися з письмовою заявою до фіскального органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

- об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток;

- розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості;

- права на користування пільгою із сплати податку;

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними фіскальних органів та даними, підтвердженими фізичною особою на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, проводиться перерахунок суми податку і фіскальний орган надсилає (вручає) нове податкове повідомлення-рішення.

Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Ставки та пільги щодо сплати податку на нерухоме майно залежать від рішень, встановлених місцевими радами на кожній окремій території, де знаходяться об’єкти нерухомості.

ГУ ДФС у Запорізькій області