Запорожский Городской Союз Предпринимателей "Ника"

З 1 січня 2017 року платник ПДВ у податковій накладній зазначає код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з ДКПП

З 1 січня 2017 року при складанні податкової накладної запроваджується заповнення коду товару згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), для послуг - коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП).

При цьому платники податків мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше, ніж чотири перших цифри відповідного коду.

У разі здійснення постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається в податковій накладній повністю.

До внесення відповідних змін до форми податкової накладної та порядку її заповнення при складанні податкової накладної код товару згідно з УКТ ЗЕД слід зазначати в графі 3 табличної частини податкової накладної.

До внесення відповідних змін до форми податкової накладної та порядку її заповнення при складанні податкової накладної код послуги тимчасово не зазначається.

Отже, починаючи з 1 січня 2017 року при здійсненні платниками податку операцій з постачання товарів у податковій накладній в обов'язковому порядку зазначається код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних і імпортних товарів - 10 знаків, для інших товарів - не менше 4 знаків).

При цьому код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається на всіх етапах постачання товарів від виробника чи імпортера до кінцевого споживача та незалежно від дати придбання чи виготовлення такого товару (до 1 січня 2017 року чи після цієї дати).

Вищезазначені зміни стосуються також і розрахунків коригування до податкових накладних, які складаються з 1 січня 2017 року, незалежно від дати складання податкових накладних (до 1 січня 2017 року чи після цієї дати), до яких складаються такі розрахунки коригування.

Зазначена норма передбачена п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України та роз’яснена листом ДФС України від 13.02.2017 №2857/6/99-95-42-03-15.

Оновлено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій

ДФС України наказом від 17.02.2017 року №102 затвердила Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій.

До нього увійшло 148 моделей касових апаратів.

Державний реєстр містить перелік РРО, дозволених до первинної реєстрації, а також перелік РРО, первинна реєстрація яких заборонена.

Крім того, Державний реєстр містить перелік реєстраторів розрахункових операцій, виключених з Державного реєстру в 2016 - 2017 роках, експлуатація яких не дозволяється.

Наказ ДФС України від 14.12.2016 №1019 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій» втратив чинність.

З оновленим переліком реєстраторів розрахункових операцій, які включені до Державного реєстру, можна ознайомитися на веб-порталі Державної фіскальної служби: sts.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/.

Інформацію про код товарів згідно УКТ ЗЕД, яка зазначається в податковій накладній, можна отримати в регіональних торгово-промислових палатах

З 1 січня 2017 року при складанні податкової накладної запроваджується заповнення коду товару згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) (для підакцизних та імпортних товарів – 10 знаків, для інших товарів – не менше 4 знаків), а для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП).

Код зазначається на всіх етапах постачання товарів від виробника чи імпортера до кінцевого споживача та незалежно від дати придбання чи виготовлення такого товару (до 1 січня 2017 року чи після цієї дати).

Торгово-промислова палата України листом від 20.01.2017 №146/08.1-7.1 проінформувала Державну фіскальну службу України, що система торгово-промислових палат в Україні володіє кваліфікованим та досвідченим штатом експертів в усіх регіональних палатах і здатна швидко задовольнити попит на визначення кодів товарів для усіх платників ПДВ.

Інформацію, що код товарів згідно УКТ ЗЕД, можна отримати в регіональних торгово-промислових палатах повідомлено листом ДФС України від 16.02.2017 №3955/7/99-99-15-03-02-17.

Підприємство не може застосовувати єдиний податок, якщо у статутному капіталі частка інших юридичних осіб – не платників єдиного податку перевищує 25%

До третьої групи платників єдиного податку належать юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 млн гривень.

При цьому, не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи зокрема суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25%.

Тобто, платниками єдиного податку не можуть бути підприємства, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать іншим підприємствам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25%.

Крім того, суб’єкт господарювання, у якого статутний фонд не сформовано і який має одного або декілька засновників – юридичних осіб, що не є платниками єдиного податку, та/або неприбуткові організації, не може застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Зазначена норма передбачена п.п. 291.5.5 ст. 291 Податкового кодексу України.

Державні підприємства, крім учасників ДК «Укроборонпром», сплачують до державного бюджету 75% чистого прибутку

Державні унітарні підприємства та їх об'єднання зобов’язані спрямовувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у розмірі не менше 30% у порядку, визначеному КМУ.

Для забезпечення відповідних надходжень до державного бюджету відрахувань частини чистого прибутку Постановою КМУ від 30.12.15 №1156 "Про внесення змін до пункту 1 «Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями" з 01.01.2016 встановлено норматив на рівні 75%.

Постановою КМУ від 26.10.2016 р. №933 (набрала чинності 15.12.16) внесено зміни до постанови КМУ №1156 щодо зменшення розміру відрахувань, з 75% до 30%, частини чистого прибутку для Державного концерну «Укроборонпром», його учасників, державних унітарних підприємств, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, які задіяні у розробленні, будівництві та ремонті озброєння, військової та спеціальної техніки та їх складових і є виконавцями державного оборонного замовлення.

Розмір відрахувань частини чистого прибутку (доходу) у розмірі 30% суб’єкти господарювання, передбачені постановою КМУ №933, зобов’язані застосовувати, починаючи з підсумків фінансово-господарської діяльності за ІУ квартал 2016 року (у Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, у рядку 01 відображається чистий прибуток (дохід) за ІV квартал 2016 року, у рядку 06 зазначається норматив відрахувань - 30%, рядок 08 не заповнюється.

Зазначений порядок роз’яснено листом ДФС України від 10.02.2017 №3363/7/99-99-15-02-02-17.

З 01.01.2017 року для розрахунку штрафних санкцій за порушення вимог щодо подання звітності для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням, використовується прожитковий мінімум для працездатної особи

Відповідно до внесених змін з 01.01.2017 року штрафні санкції за неподання/несвоєчасне подання платником податку звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або не включення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції, визначаються в розмірах згідно з прожитковим мінімумом для працездатної особи, встановленим законом на 1 січня податкового (звітного) року (було з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року).

Штрафні (фінансові) санкції за наслідками перевірок застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.

Отже, у разі встановлення після 01 січня 2017 року фактів порушення платниками податків вимог щодо подання звітності для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням (звіт про контрольовані операції та документація з трансфертного ціноутворення) для розрахунку штрафних санкцій використовується прожитковий мінімум для працездатної особи, встановлений на 1 січня податкового (звітного) року, за який встановлено порушення.

Зазначена норма передбачена п. 120.3, 120.4 ст.120; п. 11 підр. 10 розд. XX Податкового кодексу та роз’яснена листом ДФС України від 10.02.2017 №3282/7/99-99-14-01-02-17.

З 01.01.2017 року пеня, яка нараховується платником податків внаслідок самостійного виправлення помилок, визначається з розрахунку 100% облікової ставки НБУ

З 01.01.2017 року при нарахуванні пені на суму грошового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання., нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Тобто з 01.01.2017 р. змінено розмір нарахування пені (замість 120% облікової ставки НБУ 100%) для пені, яка нараховується платником податків внаслідок самостійного виправлення помилок.

Зазначена норма визначена п.п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України.

Фізична особа, яка працює неповний робочий день, має право на податкову соціальну пільгу, якщо розмір її заробітної плати у 2017 році не перевищує 2240 грн

Платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

У 2017 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить – 2240 грн. (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 1600 грн. х 1,4).

Тобто, фізична особа, яка працює неповний робочий день, має право на податкову соціальну пільгу за умови якщо розмір її заробітної плати не перевищує граничного розміру для отримання податкової соціальної пільги (у 2017 році - 2240 грн).

Зазначена норма передбачена п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України.

Випадки, коли фізична особа звільняється від обов’язкового подання податкової декларації про майновий стан і доходи

Платники податку на дохоли фізичних осіб звільняються від обов’язку подання податкової декларації про майновий стан і доходи в таких випадках:

а) незалежно від виду та суми отриманих доходів платниками податку, які:
- є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року;

- перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;

- перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;

- перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;

б) в інших випадках, визначених Податковим кодексом.

Крім того, обов’язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:

- від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу;

- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок на доходи фізичних осіб;

- у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок на доходи фізичних осіб.

Зазначена норма передбачена п. 179.2 та п. 179.4 ст. 179 Податкового кодексу України.

Проектом постанови передбачається визначення механізму внесення відомостей, що містяться у податковій накладній (ПН) або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (РК), до Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) та процес реєстрації, зупинки або відмови в реєстрації ПН/РК в ЄРПН відповідно до вимог, визначених у статті 201 Податкового кодексу України.

Зокрема, ст. 201 Податкового кодексу доповнено новим п. 201.16, яким передбачено, що реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена у разі відповідності ПН/РК сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Також, відповідно до пункту 200¹.9 статті 200¹ Кодексу платнику податку надано право реєструвати ПН/РК в ЄРПН на суму податку, що дорівнює значенню показника ∑_{Перевищ} , зменшеного на суму задекларованих до сплати податкових зобов’язань за періоди починаючи з 01.07.15 (включаючи податкові зобов’язання, які були сплачені платником податку, та податкові зобов’язання, які не були сплачені платником податку) та збільшеного на значення показника ∑_ПопРах незалежно від значення показника ∑_Накл , визначеного відповідно до пункту 200 ¹. 3 статті 200¹ Кодексу.

Отже виникає необхідність внесення змін у діючий Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 29.12.10 № 1246 (зі змінами).

Зауваження та пропозиції від фізичних і юридичних осіб приймаються на поштову адресу-04655, МПС, м. Київ-53, Львівська площа, буд. 8, Державна фіскальна служба України, Департамент обслуговування платників; електронну – a.plysenko@sfs.gov.ua.

ГУ ДФС у Запорізькій області