Запорожский Городской Союз Предпринимателей "Ника"

Главная » 2018 » Август » 27 » З 1 липня 2018 року суб'єкти господарювання повинні використовувати нові форми касових документів
18:18
З 1 липня 2018 року суб'єкти господарювання повинні використовувати нові форми касових документів

З 1 липня 2018 року суб'єкти господарювання повинні використовувати нові форми касових документів

 

Постановою правління НБУ від 24.05.2018 №54 (дата набрання чинності -01.06.2018) внесено зміни до «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого Постановою правління НБУ від 29.12.2017 № 148.

Так, суб’єкти господарювання мають право до 30 червня 2018 року (включно) використовувати в своїй діяльності форми відомості на виплату грошей, прибуткового касового ордера, видаткового касового ордера, журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, касової книги, книги обліку виданої та прийнятої старшим касиром готівки та акта про результати інвентаризації наявних коштів, установлені «Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженим постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637.

Отже, до 30 червня 2018 року (включно) суб'єкти господарювання можуть використовувати у своїй діяльності касові документи, установлені Положенням № 637.

А з 1 липня 2018 року необхідно застосовувати нові форми касових документів, визначені Положенням № 148.

Крім того, суб'єктам господарювання необхідно до 30 червня 2018 року (включно):

- розробити та затвердити порядок оприбуткування готівки в касі та порядок розрахунку ліміту каси з урахуванням норм Положення про ведення касових операцій №148;

 

- користуватися лімітами каси, установленими та затвердженими до набрання чинності постанови №54.

 

Зазначена норма визначена п. 1 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого Постановою правління НБУ від 29.12.2017 № 148 (з урахуванням змін від 24.05.2018 №54).

Платник податку на прибуток змінює адміністративний район. Куди подавати декларацію?

У разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання - платника податків сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється таким платником податків за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.

До закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) – з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.

У контролюючому органі за неосновним місцем обліку (за попереднім місцезнаходженням) платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів.

Отже, платник податку на прибуток у разі зміни податкової адреси, пов’язаної зі зміною адміністративного району, подає Декларацію та сплачує податок на прибуток за попереднім місцем податкової адреси (неосновним місцем обліку) до закінчення поточного бюджетного року, а починаючи з 01 січня наступного року – за новою податковою адресою (основним місцем обліку).

У разі зміни податкової адреси, пов’язаної зі зміною адміністративного району неприбутковою організацією, подання Звіту здійснюється за новим місцезнаходженням (основним місцем обліку).

Зазначена норма передбачена част. восьмою ст. 45 Бюджетного кодексу України, п. 7.3 розд. VII, п. 10.13 розд. Х «Порядку обліку платників податків і зборів», затвердженого наказом МФУ від 09.12.2011 № 1588.

Платникам ПДВ

Як підтвердити ліквідацію основних засобів? Узагальнююча податкова консультація

У разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування ПДВ розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Разом з тим, зазначена норма не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства, або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Отже, у випадку ліквідації основних виробничих або невиробничих засобів у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили та у інших випадках ліквідації без згоди платника податку, в тому числі при викраденні, податкові зобов'язання з ПДВ не нараховуються, якщо факт знищення або зруйнування документально підтверджується відповідно до законодавства.

Такими документами можуть бути:

- сертифікат Торгово-промислової палати України, який підтверджує факт настання обставин непереборної сили (форс-мажору), отриманий відповідно до Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні";

- акт, який засвідчує факт пожежі, складений відповідно до положень Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою КМУ від 26.12.2003 № 2030, що підписується комісією, до складу якої входить не менш як три особи, у тому числі представник територіального органу ДСНС України, представник адміністрації (власник) об'єкта, потерпілий;

- дані (витяг) з відповідного реєстру про припинення права власності на основні засоби у разі їх повного знищення згідно з порядком, визначеним ст. 349 Цивільного кодексу України;

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення, отриманий в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, в разі викрадення основних засобів;

- інші документи, що відповідно до законодавства підтверджують факт знищення, зруйнування, викрадення основних виробничих або невиробничих засобів.

Для визначення непридатності основних засобів до використання, можливості їх використання іншими підприємствами, неефективності або недоцільності їх поліпшення (ремонту, модернізації тощо) та оформлення відповідних первинних документів керівником підприємства створюється постійно діюча комісія (п. 41 - 43 «Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів», затверджених наказом МФУ від 30.09.2003 № 561.

Така комісія:

- здійснює безпосередній огляд об'єкта, що підлягає списанню;

- установлює причини невідповідності критеріям активу;

- визначає осіб, з вини яких сталося передчасне вибуття основних засобів з експлуатації, вносить пропозиції щодо їх відповідальності;

- визначає можливість продажу (передачі) об'єкта іншим підприємствам, організаціям та установам або використання окремих вузлів, деталей, матеріалів, що можуть бути отримані при демонтажі, розбиранні (ліквідації) основних засобів, установлює їх кількість і вартість;

- складає і підписує акти на списання основних засобів.

Таким чином, у випадку ліквідації основних засобів у зв'язку з їх розібранням або перетворенням у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням, не нараховуються податкові зобов'язання з ПДВ (в тому числі, відповідно до норм п. 198.5 ст. 198 Кодексу) у випадку подання контролюючому органу належним чином оформленого акта на списання основних засобів за формою, встановленою наказом Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм первинного обліку" від 29.12.1995 № 352, або за довільною формою, за умови, що такий документ міститиме всю необхідну інформацію, яка дозволяє ідентифікувати операцію, та матиме належні реквізити первинного документа.

Платник податку може подати такі документи (копії документів) контролюючому органу у загальновстановленому порядку за власною ініціативою або на запит контролюючого органу (або особисто платником податків, або уповноваженою на це особою, або поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, або засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису).

Зазначена норма передбачена п. 189.9 ст. 189 Податкового кодексу та визначена Узагальнюючою податковою консультацією «Щодо документального підтвердження знищення або зруйнування основних виробничих або невиробничих засобів», затвердженою наказом МФУ від 03.08.2018 року № 673.

До уваги платників!

З 11 вересня 2018 року бюджетні рахунки для сплати податків, відкриті на МФО іншому, ніж 899998, будуть закриті

З 02.07.2018 функціонують нові рахунки для сплати податків, зборів, платежів до державного та місцевих бюджетів, які відкриті на балансі центрального апарату Казначейства.

Разом з тим, казначейством встановлено перехідний період, протягом якого залишилися активними для зарахування податків, зборів, платежів, зокрема, рахунки, які відкриті на балансі Головних управлінь Казначейства в областях та м. Києві (старі рахунки), які будуть діяти до 11 вересня 2018 року.

Граничний термін перехідного періоду функціонування централізованої моделі виконання дохідної частини бюджетів закінчується 10 вересня 2018 року.

З 11 вересня 2018 року кошти, які сплачуватимуться платниками на старі рахунки, не будуть зараховуватись до бюджетів, а повертатимуться платникам як нез’ясовані надходження.

Тобто, з 11 вересня 2018 року бюджетні рахунки для сплати податків, зборів, платежів, відкриті на МФО іншому, ніж 899998, будуть закриті.

З метою уникнення недоїмки та податкового боргу необхідно сплачувати податки, збори, платежі до державного та місцевих бюджетів на нові реквізити рахунків, які відкриті на балансі центрального апарату Казначейства (МФО – 899998) в повному обсязі.

На суб-сайті територіальних органів ДФС у Запорізькій області бюджетні рахунки розміщені в розділі «Бюджетні рахунки» за посиланням: http://zp.sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki/

 

Працівнику виплачено дохід за роботу зі строком виконання більше місяця.

Як нарахувати єдиний соціальний внесок?

Базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами та інших осіб, які отримують, зокрема, дохід за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, є сума, що визначається шляхом ділення, зокрема, доходу, виплаченого за результатами роботи, на кількість місяців, за які він нарахований.

Отже, базою нарахування єдиного соціального внеску для осіб, які отримують дохід за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, є сума, що визначається шляхом ділення доходу, виплаченого за результатами роботи, на кількість місяців, за які він нарахований.

Тобто, якщо в акті щодо виконання робіт чи надання послуг вказано період, наприклад «з 20 серпня по 20 вересня», то сума винагороди підлягає пропорційному розподілу на 2 місяці.

Зазначена норма передбачена част. 2 ст. 7 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

 

Підприємець-платник єдиного податку не отримав дохід.

Який порядок сплати єдиного соціального внеску?

Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є фізичні особи-підприємці, в тому числі, підприємці - платники єдиного податку.

Для фізичних осіб-підприємців - платників єдиного податку єдиний соціальний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного соціального внеску.

При цьому сума єдиного соціального внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (у 2018 році – 819 грн. 06 коп (3 723 грн х 22%)).

Отже, базою нарахування єдиного внеску для підприємців – платників єдиного податку першої – третьої груп для себе є сума, визначена такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та не менше розміру мінімального страхового внеску (у 2018 році – 819 грн. 06 коп).

Єдиний соціальний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Таким чином, підприємці - платники єдиного податку сплачують єдиний соціальний внесок за періоди, в яких вони були платниками єдиного податку, незалежно від того, отримували вони дохід у цей період чи ні.

Виключенням є підприємці, які отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Зазначена норма передбачена п. 4 част. першої ст. 4; п. 3 част. першої ст. 7, част. дванадцята ст. 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Як оподатковуються проценти на суми банківських депозитних рахунків фізичних осіб?

До пасивних доходів, які оподатковуються податком на доходи фізичних осіб, належать проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок і проценти на вклад (депозит) у кредитних спілках.

Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування.

Такі доходи остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування.

Ставка податку на доходи фізичних осіб у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок і процентів на вклад (депозит) у кредитних спілках встановлюється у розмірі 18% до бази оподаткування.

У строки, визначені для місячного податкового періоду, податковим агентом до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку на доходи фізичних осіб, нарахованого за ставкою 18% із загальної суми процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків.

Отже, податковий агент - банківська установа перераховує податок на доходи фізичних осіб до бюджету із сум процентів, нарахованих за звітний місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків фізичних осіб у термін не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

Зазначена норма визначена п.п 170.4.1 ст. 170 Податкового кодексу.

 

Підприємство виплачує фізичній особі орендну плату за користування майном.

Чи нараховувати єдиний соціальний внесок?

Базою нарахування єдиного соціального внеску для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, та сума винагороди фізичній особі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає іншій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відносини, які виникають при укладенні договору найму (оренди), не мають ознак правовідносин, що регулюють виконання робіт або надання послуг.

Отже, єдиний соціальний внесок не нараховується на суму орендної плати, виплаченої на користь фізичної особи згідно договору найму (оренди) нерухомого або рухомого майна.

Зазначена норма передбачена п. 1 част. 1 ст. 7 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

 

Підприємство виплачує фізичній особі винагороду за цивільно-правовим договором.

Як нараховувати єдиний соціальний внесок?

Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є роботодавці, зокрема, ті, які використовують працю фізичних осіб за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань).

Базою нарахування єдиного соціального внеску для вказаних платників є сума винагороди фiзичним особам за виконання робiт (надання послуг) за цивiльно-правовими договорами.

Єдиний соціальний внесок встановлюється у розмiрi 22% до бази нарахування.

Отже, фізичним особам за цивільно-правовими договорами єдиний соціальний внесок нараховується за ставкою 22% на суму винагороди (доходу).

Зазначена норма передбачена п. 1 част. першої ст. 4; п. 1 част. першої ст. 7 Закону України від 08.07. 2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

 

Підприємець на загальній системі оподаткування не отримав дохід.

Як сплачується єдиний соціальний внесок?

Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є фізичні особи-підприємці, в тому числі підприємці - платники єдиного податку.

Для фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (у 2018 році – 819 грн. 06 коп. (3 723 грн. х 22%)).

Якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.

При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (у 2018 році – 819 грн. 06 коп.).

Виключенням є підприємці, які отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Зазначена норма передбачена п. 4 част. першої ст. 4; п. 2 част. першої ст. 7, част. дванадцята ст. 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

ГУ ДФС у Запорізькій області

Просмотров: 24 | Добавил: kolyaka | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Среда, 19.09.2018, 00:41
Приветствую Вас Гость

Поиск

Календарь

«  Август 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031

Архив записей

Наш опрос

Оцените мой сайт
Всего ответов: 50

Друзья сайта

  • Асамблея ГО МСБУ
  • Политическая партия "Новая жизнь"
  • Верховна Рада України
  • Офіційний портал Запорізької міської влади
  • ТОВАРИСТВО ПІДПРИЄМЦІВ "КРАЙ"
  • Статистика


    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0