Запорожский Городской Союз Предпринимателей "Ника"

Ставки збору за першу реєстрацію транспортного засобу

Ставки збору диференційовані та змінюються залежно від об’єму циліндрів двигуна і наведені нижче у таблицях.

Для деяких категорій транспортних засобів встановлено окремі ставки збору, а саме для:

– легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном, – 0,54 грн. за 1 кВт потужності двигуна;

– автобусів, у тому числі мікроавтобусів – 5,45 грн. за 100 см³ об'єму циліндрів двигуна;

– тракторів – 2,72 грн. за 100 см³ об'єму циліндрів двигуна;

– сідельних тягачів – 16,34 грн. за 100 см³ об'єму циліндрів двигуна;

– автомобілів спеціального призначення – 5,45 грн. за 100 см³ об'єму циліндрів двигуна.

Для для літаків і вертольотів ставка збору становить 1,09 гривня за кожен кілограм максимальної злітної маси.

Разом з тим, звертаємо увагу, що згідно п.п. 234.1.9 п. 234.1. ст. 234 ПКУ ставка збору для колісних транспортних засобів, які не зазначені у підпунктах 234.1.1 - 234.1.8 (мотоцикли, легкові автомобілі, автобуси, мікроавтобуси, трактори, вантажні автомобілі, сідельні тягачі, автомобілів спеціального призначення) становить 5 гривень за 100 куб. сантиметрів об'єму циліндрів двигуна.

Залежно від того, який транспортний засіб реєструється (новий чи використовуваний), при розрахунку збору застосовуються відповідні коефіцієнти, встановлені ПКУ:

• для всіх нових транспортних засобів – 1;

• для транспортних засобів (мотоциклів, легкових автомобілів, автобусів, вантажних автомобілів, сідельних тягачів, автомобілів спеціального призначення, суден, літаків та вертольотів), які використовувалися до 8 років, – 2;

• для транспортних засобів (суден, літаків та вертоьотів), що використовувалися понад 8 років, – 3;

• для транспортних засобів (мотоциклів, легкових автомобілів, автобусів, вантажних автомобілів, сідельних тягачів, автомобілів спеціального призначення), що використовувалися понад 8 років, – 40.

Сума збору обчислюється щодо кожного транспортного засобу як добуток відповідної бази оподаткування, ставки збору та відповідного коефіцієнта.

Щодо сплати збору за першу реєстрацію транспортних засобів в Україні

Розрахований збір сплачується фізичними та юридичними особами перед проведенням першої реєстрації в Україні транспортних засобів. Сплачувати збір слід за місцем реєстрації транспортних засобів.

Місце знаходження органу, який проводить реєстрацію транспортних засобів в Україні не слід вважати місцем реєстрації наземних, водних та повітряних транспортних засобів, оскільки один орган реєстрації обслуговує декілька територіальних одиниць.

Транспортні засоби, що належать фізичним особам, реєструються за місцем їх проживання, а транспортні засоби юридичних осіб реєструються за місцезнаходженням (реєстрації) таких осіб, крім повітряних суден власниками, яких є іноземні особи або підприємства.

У свідоцтві про реєстрацію (технічному паспорті) зазначається фізична або юридична особа, якій належать транспортні засоби, її місцезнаходження, стоянки (Постанова КМ України від 07.09.98 № 1388, із змінами та доповненнями).

Державна авіаційна служба України, яка проводить реєстрацію повітряних суден знаходиться в місті Києві і реєструє всі повітряні транспортні засоби в Україні.

Правилами реєстрації цивільних повітряних суден в Україні затверджених Наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 31.01.06 № 67 (із змінами та доповненнями), визначено, у випадку, якщо власником судна є іноземна фізична чи юридична особа, то в реєстраційних документах зазначається «найменування» такого власника, а реєстрація в Україні цього судна проводиться на юридичну особу (експлуатанта) із зазначенням місця знаходження (реєстрації) такої юридичної особи (експлуатанта).

Тому, враховуючи викладене, збір за першу реєстрацію транспортних засобів необхідно сплачувати на розрахункові рахунки органів місцевого самоврядування за місцем реєстрації транспортного засобу вказаного в свідоцтві про реєстрацію.

У разі, якщо місцезнаходження та місце реєстрації юридичної особи не співпадає, то збір необхідно сплачувати за місцезнаходженням (стоянкою) транспортного засобу.

Щодо подання розрахунку суми збору за першу реєстрацію транспортних засобів  в Україні.

Після першої реєстрації в Україні транспортних засобів юридичні особи в десятиденний строк зобов’язані подати до відповідного органу державної податкової служби за місцем свого знаходження та за місцем реєстрації транспортного засобу розрахунок суми збору за такі транспортні засоби за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ. До розрахунку обов'язково додаються копії реєстраційних документів, завірені відповідним уповноваженим державним органом України, який проводив таку реєстрацію.

Оскільки, транспортні засоби, що належать юридичних осіб реєструються за місцезнаходженням (реєстрації) таких осіб, то юридичні особи в десятиденний строк зобов’язані подавати розрахунок суми збору за місцем реєстрації транспортного засобу (місцем знаходження (реєстрації) юридичної особи).

У разі, якщо місцезнаходження та місце реєстрації юридичної особи не співпадає, то подавати розрахунок необхідно за місцезнаходженням (стоянкою) транспортного засобу і за місцем реєстрації такої особи (до відома).

Зауважимо, що зазначений розрахунок вважається податковою декларацією, а отже, за її неподання податкові органи можуть застосувати відповідні санкції відповідно ст. 128 ПКУ. Фізичним особам ніякого розрахунку подавати не потрібно.

Щодо надання пільг по збору за першу реєстрацію транспортних засобів в Україні

При цьому, від сплати збору за першу реєстрацію транспортних засобів звільняються (пункт 235.1. статті 235 ПКУ) будинки-інтернати для громадян похилого віку та інвалідів, дитячі будинки-інтернати, пансіонати для ветеранів війни і праці, геріатричні пансіонати, реабілітаційні установи для інвалідів та дітей-інвалідів, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів.

Також, від сплати збору звільняються легкові автомобілі для інвалідів з об'ємом циліндрів двигуна до 1500 куб. сантиметрів, що придбані за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів та/або безоплатно передані інвалідам відповідно до законодавства України.

У разі відчуження (зміні власника з вище перелічених організацій на будь-якого іншого) таких транспортних засобів, нові власники їх зобов’язані сплатити збір у порядку і на умовах передбачених ПКУ.

Також звертаємо  увагу, що платники збору зобов'язані при першій реєстрації в Україні пред'являти квитанції або платіжні доручення про сплату збору з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення.

У разі відсутності документів про сплату збору або документів, що дають право на користування пільгами, перша реєстрація в Україні не проводиться.

Про оплату навчальних відпусток та проїзду до навчальних закладів

.

Стаття 216 КЗпП та стаття 15 Закону України "Про відпустки" визначають право на додаткову оплачувану відпустку у зв'язку з навчанням у вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі.

Такі відпустки надаються лише працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання.

Для отримання додаткової сплачуваної відпустки у зв'язку з навчанням працівнику-студенту необхідно надати роботодавцю довідку-виклик навчального закладу на сесію, в якій, зокрема, зазначається: форма навчання; рівень акредитації навчального закладу; курс, на якому працівник навчається, період сесії, встановлений навчальним закладом, підстава для надання такої відпустки (для складання заліків та іспитів, настановних занять, державних іспитів, для підготовки та захисту дипломної роботи) та написати заяву про надання такої відпустки.

Отже, для роботодавця підтвердженням того, що працівник-студент успішно навчається (тобто за ним немає академзаборгованості) та тривалості перебування у навчальній відпустці є довідка-виклик навчального закладу. Вимоги адміністрації підприємства щодо отримання від навчального закладу після завершення сесії довідок про відсутність за працівником-студентом академзаборгованості чи повернення на підприємство другої відрізної частини довідки-виклику є неправомірними.

Відповідно до статті 217 КЗпП на час додаткових відпусток у зв'язку з навчанням за працівниками за основним місцем роботи зберігається середня заробітна плата.

Нарахування заробітної плати за час відпустки у зв'язку з навчанням провадиться згідно з наказом роботодавця про надання відпустки. Виплата цих відпускних провадиться не пізніше ніж за три дні до початку відпустки (ст. 21 Закону України "Про відпустки").

Згідно зі статтею 219 КЗпП на роботодавця незалежно від форми власності підприємства покладається обов'язок оплачувати працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, проїзд до місця знаходження навчального закладу і назад один раз на рік на настановні заняття, для виконання лабораторних робіт і складання заліків та іспитів - у розмірі 50 відсотків вартості проїзду.

У такому ж розмірі провадиться оплата проїзду для підготовки і захисту дипломного проекту (роботи) або складання державних іспитів.

У випадку, коли працівник під час сесії у ВНЗ, що знаходиться в іншому населеному пункті, захворів, у зв'язку з чим повернувся через тиждень після закінчення навчальної відпустки і надав роботодавцю підтверджуючий тимчасову непрацездатність документ, засвідчений в установленому порядку, то вважаємо, що проїзд до місця знаходження навчального закладу і назад йому має бути оплачено у розмірі 50 відсотків вартості проїзду. Оплата проїзду провадиться згідно з правилами оплати проїзду при відрядженнях.

Заключение трудового договора

В соответствии с Кодексом законов о труде Украины (далее - КЗоТ Украины) работники реализуют право на труд путем заключения трудового договора о работе на предприятии, в учреждении, организации или с физическим лицом. Гарантии при заключении, изменении и прекращении трудового договора определяются статьей 22 КЗоТ Украины, в соответствии с которой запрещается необоснованный отказ в приеме на работу. В частности, не допускается прямое или косвенное ограничение прав либо установление прямых или косвенных преимуществ при заключении трудового договора в зависимости от происхождения, социального и имущественного положения, расовой и национальной принадлежности, пола, языка, политических взглядов, религиозных убеждений, членства в профессиональном союзе или другом объединении граждан, рода и характера занятий, местожительства.

Кроме того, частью третьей данной статьи указано, что требования относительно возраста, уровня образования, состояния здоровья работника могут устанавливаться законодательством Украины.

В частности, в качестве примера требования, которые должны соблюдать работодатели при приеме граждан на работу, установлены:

статьей 24 КЗоТ Украины запрещается заключение трудового договора с гражданином, которому по медицинскому заключению предложенная работа противопоказана по состоянию здоровья;

статьей 12 Закона Украины "О государственной службе" определены ограничения, связанные с приемом на государственную службу;

специальные требования при приеме на работу относительно образования и квалификационных требований (статья 74 Основ законодательства Украины о здравоохранении; статья 64 Закона Украины "О судоустройстве и статусе судей", статья 3 Закона Украины "О нотариате" и т. п.).

О превышении ограничения на наличные расчеты

В пункте 2.2 Положения о ведении кассовых операций (далее - Положение N 637) указано, что предприятия (предприниматели) осуществляют расчеты наличными между собой и с физическими лицами (гражданами Украины, иностранцами, лицами без гражданства, не осуществляющими предпринимательскую деятельность) через кассу как за счет наличной выручки, так и за счет денежных средств, полученных из банков. Указанные расчеты проводятся также путем перевода наличных для уплаты соответствующих платежей.

Согласно пункту 1 постановления Правления Национального банка Украины от 09.02.2005 N 32 "Об установлении предельной суммы наличного расчета" предельная сумма наличного расчета одного предприятия (предпринимателя) с другим предприятием (предпринимателем) в течение одного дня по одному или нескольким платежным документам установлена в размере 10000 гривен.

Указанное ограничение распространяется на расчеты предприятий (предпринимателей) между собой, но не распространяется на расчеты предприятий (предпринимателей) с физическими лицами. При этом количество предприятий (предпринимателей), с которыми осуществляются расчеты, в течение дня не ограничивается (пункт 2.3 Положения).

Таким образом, ограничение в размере 10000 гривен не распространяется на операцию по выплате предприятием физическому лицу по договору купли-продажи движимого имущества наличными из кассы.

Что касается уплаты руководителем предприятия таможенного сбора в сумме, превышающей 10000 гривен, то в данном случае руководитель выступает от имени предприятия и на предприятие распространяется ограничение, определенное пунктом 2.3 Положения N 637.

При этом сообщаем, что за нарушение порядка проведения наличных расчетов за товары (услуги), в том числе превышение предельных сумм расчетов наличными, к нарушителям применяется административная ответственность, определенная статьей 163¹⁵ Кодекса Украины об административных нарушениях.