Запорожский Городской Союз Предпринимателей "Ника"

Главная » 2017 » Июнь » 7 » Сплата фізичними особами у 2017 році податку на нерухоме майно
19:08
Сплата фізичними особами у 2017 році податку на нерухоме майно

Сплата фізичними особами у 2017 році податку на нерухоме майно

Податок на нерухоме майно сплачується за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі за їх частки.

Оподатковується загальна площа об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх частин.

Фізичні особи у 2017 році сплачують податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік із застосуванням минулорічних ставок і пільг.

Отже у 2017 році податок буде нараховуватись з урахуванням мінімальної зарплати у розмірі 1378 грн. (а не 3200 грн., встановленої на 2017 рік).

Ставка податку на об’єкти житлової та нежитлової нерухомості не може перевищувати три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року за 1 квадратний метр бази оподаткування - у 2016 році (1378 грн. х 3% = 41,34 грн.).

Для фізичних осіб база оподаткування об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності, зменшується:

- для квартир незалежно від їх кількості – 60 кв. метрів;

- для житлових будинків незалежно від їх кількості – 120 кв. метрів;

- для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності квартир та будинків) –180 кв. метрів.

Крім того, додатково оподатковуються об'єкти житлової нерухомості, площа яких перевищує 300 кв. метрів для квартир і 500 кв. метрів для житлових будинків у сумі 25 тис. грн. за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частки).

Разом з тим, ставки та пільги з податку встановлюються за рішенням місцевих рад: сільських, селищних, міських та рад об'єднаних територіальних громад.

Тобто, ставки та пільги залежать від рішень встановлених місцевими радами на кожній окремій території, де знаходяться об’єкти нерухомості.

Рішення про ставки та пільги зі сплати податку розміщуються на сайтах місцевих рад.

Якщо фізична особа є власником нерухомого майна, загальна площа якої перевищую пільгову, то необхідно отримати податкове повідомлення-рішення про сплату податку

Таке податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) фізичній особі фіскальним органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) роком, тобто до 1 липня 2017 року.

Порядок сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначено ст. 266 Податкового кодексу України.

Для звірки суми податку на нерухоме майно фізичні особи можуть звернутись до фіскального органу за місцем проживання

Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється фіскальним органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

 

Таке обчислення здійснюється виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нерухомості та відповідної ставки податку.

До 1 липня 2017 року фізичні особи, які є платниками податку на нерухоме майно, отримають податкове повідомлення-рішення про сплату податку.

Тобто, якщо фізична особа є власником нерухомого майна, загальна площа якої перевищую пільгову, то необхідно отримати податкове повідомлення-рішення про сплату податку.

Таке податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) фізичній особі фіскальним органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) роком, тобто до 1 липня 2017 року.

Фізичні особи мають право звернутися з письмовою заявою до фіскального органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

- об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток;

- розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості;

- права на користування пільгою із сплати податку;

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними фіскальних органів та даними, підтвердженими фізичною особою на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, проводиться перерахунок суми податку і фіскальний орган надсилає (вручає) нове податкове повідомлення-рішення.

Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Податок сплачується за місцем розташування об'єкта нерухомості протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Порядок сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначено ст. 266 Податкового кодексу України.

До 1 липня 2017 року фізичні особи, які є платниками податку на нерухоме майно, отримають податкове повідомлення-рішення про сплату податку

Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється фіскальним органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Якщо фізична особа є власником нерухомого майна, загальна площа якої перевищую пільгову, то необхідно отримати податкове повідомлення-рішення про сплату податку.

Таке податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) фізичній особі фіскальним органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) роком, тобто до 1 липня 2017 року.

Фізичні особи мають право звернутися з письмовою заявою до фіскального органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

- об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток;

- розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості;

- права на користування пільгою із сплати податку;

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними фіскальних органів та даними, підтвердженими фізичною особою на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, проводиться перерахунок суми податку і фіскальний орган надсилає (вручає) нове податкове повідомлення-рішення.

Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Податок сплачується за місцем розташування об'єкта нерухомості протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Порядок сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначено ст. 266 Податкового кодексу України.

У разі наявності у платника податків податкового боргу не можна перейти на спрощену систему оподаткування

Не можуть бути платниками єдиного податку першої-третьої груп, зокрема, платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Отже однією з умов переходу на спрощену систему оподаткування (до 1-3 груп єдиного податку) є відсутність у юридичної особи чи фізичної особи-підприємця податкового боргу на день подання до фіскального органу заяви за формою, затвердженою наказом МФУ від 20.12.11 №1675.

Податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Податковим кодексом.

Пеня – це сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених Податковим кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.162, п.п. 14.1.175 ст. 14 та п.п. 291.5.8 ст. 291 Податкового кодексу України.

 

Умови, за яких не подається податковий розрахунок за формою № 1ДФ

Податкові агенти зобов'язані подавати податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку (форма № 1ДФ) до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.

Податковий розрахунок подається незалежно від того, виплачує чи не виплачує доходи платникам податку податковий агент протягом звітного періоду.

Отже податковий агент може не подавати податковий розрахунок за формою №1ДФ, при одночасному дотриманні таких обов’язкових умов:

- не здійснювалось нарахування доходів платнику податку;

- не здійснювались виплати будь-яких доходів протягом звітного періоду;

- не перераховувався податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

Зазначена норма передбачена ст. 176. Податкового кодексу України та п. 2.2 Наказу МФУ від 13.01.2015 № 4 "Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку".

 

Умови, за яких платники - єдиного податку можуть вибрати квартальний податковий період для звітності з ПДВ

Платники ПДВ, які сплачують єдиний податок можуть вибрати квартальний податковий період для подання звітності з ПДВ.

Заява про вибір квартального податкового періоду подається податковому органу разом з декларацією з ПДВ за наслідками останнього податкового періоду календарного року.

При цьому квартальний податковий період починає застосовуватися з першого податкового періоду наступного календарного року.

У разі якщо платник ПДВ, який застосовував спрощену систему оподаткування, переходить на загальну систему оподаткування, такий платник податку зобов'язаний самостійно перейти на місячний податковий період, починаючи з першого місяця переходу на загальну систему оподаткування, що зазначається у відповідній податковій декларації за наслідками такого місяця.

У такому випадку податкова декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Зазначена норма передбачена п. 202.2 ст. 202 Податкового кодексу України.

Ставки податку на нерухоме майно та пільги з податку у м. Запоріжжя

Фізичні особи у 2017 році сплачують податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік із застосуванням минулорічних ставок і пільг.

Податок на нерухоме майно сплачується за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі за їх частки.

Оподатковується загальна площа об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх частин.

Ставка податку на об’єкти житлової та нежитлової нерухомості не може перевищувати три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року за 1 квадратний метр бази оподаткування - у 2016 році (1378 грн. х 3% = 41,34 грн.).

Для фізичних осіб база оподаткування об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності, зменшується:

- для квартир незалежно від їх кількості – 60 кв. метрів;

- для житлових будинків незалежно від їх кількості – 120 кв. метрів;

- для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності квартир та будинків) –180 кв. метрів.

Крім того, додатково оподатковуються об'єкти житлової нерухомості площа яких перевищує 300 кв. метрів для квартир і 500 кв. метрів для житлових будинків у сумі 25 тис. грн. за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частки).

Разом з тим, ставки та пільги з податку встановлюються за рішенням місцевих рад: сільських, селищних, міських та рад об'єднаних територіальних громад.

Тобто, ставки та пільги залежать від рішень, встановлених місцевими радами на кожній окремій території, де знаходяться об’єкти нерухомості.

Рішення про ставки та пільги зі сплати податку розміщуються на сайтах місцевих рад.

У м Запоріжжя відповідно до Рішення Запорізької міської ради від 28.01.2015 №5 (зі змінами, внесеним рішенням міської ради від 30.06.15 №5 та від 26.02.16 №30) для об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, застосовується нульова ставка податку для:

- квартири/квартир, загальна площа яких не перевищує 120 кв. метрів;

- будинку/будинків, загальна площа яких не перевищує 250 кв. метрів;

- різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, загальна площа яких не перевищує 370 кв. метрів.

Ставки податку для фізичних осіб у м. Запоріжжі:

- для об'єктів житлової нерухомості – 2% розміру мінімальної заробітної плати за 1 кв. м. (1378 грн. х 2%) - 27,56 грн.;

- для об’єктів нежитлової нерухомості – 2% розміру мінімальної заробітної плати (1378 грн. х 2%) - 27,56 грн.;

- для об’єктів нежитлової нерухомості, які розташовані по пр. Соборному – 1% розміру мінімальної заробітної плати - 13,78 грн.;

- для решти об'єктів нежитлової нерухомості – 0,5% розміру мінімальної заробітної плати - 6,89 грн.

Якщо фізична особа є власником нерухомого майна, загальна площа якої перевищую пільгову, то необхідно отримати податкове повідомлення-рішення про сплату податку.

Таке податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) фізичній особі фіскальним органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) роком, тобто до 1 липня 2017 року.

Порядок сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначено ст. 266 Податкового кодексу України.

Неприбуткові організації відображають показники Звіту про використання доходів (прибутків) за правилами бухгалтерського обліку, в момент їх виникнення

Неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація, що одночасно відповідає вимогам, встановленим у п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, зокрема внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Неприбуткові підприємства, установи та організації подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою наказом МФУ від 17.06.2016 № 553, (професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок звітують у разі порушень п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу).

У рядках 1.1 – 1.16 Звіту відображаються доходи, одержані неприбутковими організаціями, а у рядках 2.1 – 2.6 Звіту – суми видатків.

Доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати коштів.

Отже, формування доходів та видатків, що зазначаються у рядках 1.1 – 1.16 та 2.1 – 2.6 Звіту, здійснюється за правилами бухгалтерського обліку, тобто в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати коштів, тобто за нарахуванням.

Зазначена норма передбачена п. 46.2 ст. 46; п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України. Закрити переглядКометарі та Пропозиції

 

 

Документи, які необхідно надати для компенсації витрат на відрядження при використанні електронного авіаквитка

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб, не включаються, зокрема, кошти, отримані на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України.

Так, не є доходом платника податку - фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме: - на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті); - оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни); - на найм інших жилих приміщень; - оплату телефонних розмов; - оформлення закордонних паспортів; - дозволів на в’їзд (віз); - обов’язкове страхування; - інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат.

Зазначені витрати не є об’єктом оподаткування лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона, якщо його обов’язковість передбачена правилами перевезення на відповідному виді транспорту, та розрахункових документів про їх придбання за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.

Отже, у разі використання електронного авіаквитка підставою для відшкодування витрат на його придбання є такий пакет документів:

- оригінал розрахункового або платіжного документа, що підтверджує здійснення розрахункової операції у готівковій чи безготівковій формі (платіжне доручення, розрахунковий чек, касовий чек, розрахункова квитанція, виписка з карткового рахунку, квитанція до прибуткового касового ордера);

- роздрук на папері частини електронного авіаквитка із вказаним маршрутом (маршрут/квитанція);

- оригінали відривної частини посадкових талонів пасажира.

Якщо для відшкодування витрат на придбання електронного авіаквитка за наявності посадкового талона відряджена особа не надає роботодавцю підтвердного документу, що засвідчує вартість таких витрат, то сума відшкодування цих витрат включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такої особи як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18%.

Зазначена норма передбачена п.п. 164.2.17 «г» ст. 164; п.п. 165.1.11 ст. 165 та п.п. 170.9.1 ст. 170 Податкового кодексу України.

Під час відрядження за кордон здійснення розрахунків в іноземній валюті за зовнішньоекономічними договорами заборонено

У розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовуються як засіб платежу іноземна валюта та грошова одиниця України - гривня. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки в порядку, установленому Національним банком України.

Резиденти – суб’єкти підприємницької діяльності можуть використовувати готівкову іноземну валюту як засіб платежу під час здійснення торгівлі та надання послуг за межами України, а саме на транспортних засобах, що їм належать (орендовані, зафрахтовані або ті, що формуються в Україні), у разі здійснення міжнародних пасажирських перевезень, та на міжнародних виставках (ярмарках), що проходить за кордоном, у разі реалізації товарів.

Отже, розрахунки між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту проводяться виключно через уповноважені банки.

Кошти з поточного рахунку юридичної особи та фізичної особи - підприємця не можуть бути використані за допомогою електронного платіжного засобу, зокрема, для здійснення розрахунків за зовнішньоторговельними договорами (контрактами).

 

Кошти з поточного рахунку в іноземній валюті юридичної особи та фізичної особи - підприємця можуть бути використані за допомогою електронного платіжного засобу виключно для:

- одержання готівки за межами України для оплати витрат на відрядження;

- здійснення розрахунків у безготівковій формі за межами України, які пов'язані з витратами на відрядження та витратами представницького характеру, а також на оплату експлуатаційних витрат, пов'язаних з утриманням та перебуванням повітряних, морських, автотранспортних засобів за межами України, відповідно до умов Кодексу торговельного мореплавства України, Повітряного кодексу України, Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, Міжнародної конвенції про дорожній рух.

Отже, розрахунки іноземною валютою за кордоном можуть здійснюватись тільки стосовно витрат, безпосередньо пов’язаних з відрядженням, зокрема, проїзд, оплату вартості проживання, придбання пального для службового автомобіля, тощо).

Працівник підприємства під час відрядження за кордон здійснювати готівкові розрахунки у іноземній валюті за придбані ТМЦ для господарських потреб підприємства не має право.

 

Розрахунки між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту проводяться виключно через уповноважені банки.

За порушення резидентами зазначеного порядку розрахунків, застосовується штраф у розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувалися при розрахунках, перерахованій у валюту України за обмінним курсом НБУ на день здійснення таких розрахунків.

Зазначена норма передбачена ст. 7 та абз. 6 п.2 ст 16 Декрету КМУ від 19.02.1993 № 15-93 ”Про систему валютного регулювання і валютного контролю”; п.п. 7.1 п. 7 Правил використання готівкової іноземної валюти на території України, затверджених постановою Правління НБУ від 30.05.07 №200; п. 8.3 «Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах", затвердженої Постановою НБУ від 12.11.03 № 492.

 

 

 

ГУ ДФС у Запорізькій області

 

Просмотров: 92 | Добавил: kolyaka | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Вторник, 24.10.2017, 14:15
Приветствую Вас Гость

Поиск

Календарь

«  Июнь 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930

Архив записей

Наш опрос

Оцените мой сайт
Всего ответов: 50

Друзья сайта

  • Асамблея ГО МСБУ
  • Политическая партия "Новая жизнь"
  • Верховна Рада України
  • Офіційний портал Запорізької міської влади
  • ТОВАРИСТВО ПІДПРИЄМЦІВ "КРАЙ"
  • Статистика


    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0