Запорожский Городской Союз Предпринимателей "Ника"

Сільгоспвиробники, у яких дохід за 2017 рік більше 20 млн. грн., не пізніше 10 травня 2018 року повинні подати декларацію з податку на прибуток за І квартал 2018 року

З 01 січня 2017 року ст. 209 Податкового кодексу, яка регламентувала дію спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, втратила чинність.

Отже, з 01.01.2017 для цілей оподаткування податком на прибуток не визначено поняття "сільськогосподарська продукція" і виробники сільськогосподарської продукції визначають звітні (податкові) періоди за загальними правилами, передбаченими для платників податку на прибуток.

Виробники сільськогосподарської продукції, які застосовували річний податковий (звітний) період з 01.07.2016 до 30.06.2017, і річний дохід яких від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений у фінансовій звітності за 2016 рік, перевищував 20 млн. грн.., починаючи з 01.07.2017 застосовують звітні (податкові) періоди - календарні три квартали та рік.

Якщо річний дохід таких платників від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) за 2016 рік не перевищив 20 млн. грн., то такі платники обчислюють та надають звітність з податку на прибуток за "річний період" з 01.07.2017 до 31.12.2017.

Платники податку (у тому числі виробники сільськогосподарської продукції), у яких дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений у фінансовій звітності за 2017 рік, перевищує 20 млн. грн. у 2018 році мають подати Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за звітні податкові періоди - квартал, півріччя, три квартали, рік.

Тобто виробники сільськогосподарської продукції, у яких дохід від будь-якої діяльності за 2017 рік перевищував 20 млн. грн., повинні не пізніше 10 травня 2018 року подати декларацію з податку на прибуток за І квартал 2018 року.

Строк сплати податку на прибуток за І квартал закінчується 18 травня 2018 року.

Зазначена норма визначена п. 137.5 ст. 137, пп. 4 п. 2 розділу XIX Податкового кодексу та роз’яснена листом ДФС України від 20.02.2018 р. N 697/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.

Подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2018 року

Платники податку на прибуток, що використовують базовий звітний (податковий) період квартал, декларацію з податку на прибуток подають фіскальному органу, в якому перебувають на обліку, - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Отже, граничний термін подання декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2018 року - 10 травня 2018 року.

Строк сплати податку на прибуток за І квартал закінчується 18 травня 2018 року.

Декларація з податку на прибуток підприємств за І квартал 2018 року подається за формою, затвердженою наказом МФУ від 20.10.15 №897 (у редакції від 28.04.2017 № 467).

Платник може подати разом з податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складено у довільній формі, що вважатиметься її невід'ємною частиною, із розшифровкою сум та показників, що враховані для визначення об'єкта оподаткування та податку на прибуток відповідно до положень Податкового кодексу, що набули чинності у 2018 році.

Зазначена норма передбачена п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України та роз’яснена листом ДФС України від 02.05.2018 № 12911/7/99-99-15-02-01-17.

Разом з тим, у зв’язку з тим, що з 01.01.2018 року набули чинності зміни до Податкового кодексу України, внесені Законами України від 07.11.2017 № 2176-УІП та від 07.12.2017 № 2245-VIII, зокрема, в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, розроблено проект наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств».

Проект розміщено на офіційному веб-порталі (www.sfs.gov.ua) у підрозділі «Проекти регуляторних актів» підрозділу «Регуляторна політика» розділу «Діяльність».

Платник ПДВ має право подати скаргу на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Cкарга на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН подається в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС.

Платник податку у разі отримання рішення про відмову у реєстрації податкової ПН/РК в ЄРПН має право протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності Рішення подати на розгляд Комісії ДФС з питань розгляду скарг Скаргу на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації за формою J(F)1313201.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, неробочий або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним, неробочим або святковим днем.

До Скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації подаються документи про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за формою J(F)1312601.

Скарга на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації подається на кожне Рішення окремо із зазначенням кількості документів, яке має числове значення.

Кожен документ надсилається окремим додатком у форматі pdf та повинен мати розмір не більше 2 мегабайт.

У разі відкликання скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, до прийняття рішення комісією ДФС з питань розгляду скарг, платник податків має право подати заяву про відмову від поданої ним Скарги на рішення таких комісій, за формою J(F)1313301.

Електронні формати Скарги та Заяви розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність» / Платникам податків про електронну звітність / Інформаційно-аналітичне забезпечення / Реєстр електронних форм податкових документів.

За результатами розгляду скарги комісія ДФС з питань розгляду скарг приймає рішення щодо скарги, та надсилає його платнику ПДВ у строк, визначений п. 56.23 ст. 56 Податкового кодексу, в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС.

Скарга на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги. Термін розгляду скарги не може бути продовженим.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

Задоволення скарги є підставою для реєстрації зазначених у скарзі ПН/РК в ЄРПН з урахуванням вимог п. 200 ¹.3 ст. 200 ¹ Податкового кодексу.

Для формування Скарги або Заяви в електронному вигляді платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).

Підприємці - платники єдиного податку зобов’язані вести книгу обліку доходів

Платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які не є платниками ПДВ, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Записи у Книзі доходів виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема про кошти, які надійшли на поточний рахунок платника податку та/або які отримано готівкою, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Підприємці - платники єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ, ведуть облік доходів та витрат.

Записи у Книзі доходів та витрат виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, окремо про кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку та/або отримано готівкою, фактично безоплатно отримано товари (роботи, послуги) та понесено витрати, зокрема оплачені придбані товари (роботи, послуги), виплачена заробітна плата, сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування тощо.

Для реєстрації Книг такі платники єдиного податку подають до фіскального органу за місцем обліку примірник книги, у разі обрання способу ведення книги у паперовому вигляді.

Дані Книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку.

Книга зберігається у платника податку протягом 3 років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис.

Форми та порядок ведення книги обліку доходів платників єдиного податку 1-ї і 2-ї груп та платників єдиного податку 3-ї групи, які не є платниками ПДВ та книги обліку доходів і витрат для платників єдиного податку 3-ї групи, які є платниками ПДВ, затверджені наказом МФУ від 19.06.2015 № 579.

Зазначена норма визначена п.п. 296.1.1 ст. 296 Податкового кодексу України.

Як підприємству подати декларацію з транспортного податку у разі переходу протягом року права власності на об’єкти оподаткування

Об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше 5 років включно (2013 рік) і середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати (в 2018 році - 1,396 млн грн).

Платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з транспортного податку, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

У разі придбання об’єктів оподаткування протягом року декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.

Отже, якщо перехід права власності на новопридбані легкові автомобілі - об’єкти оподаткування відбувся до 20 лютого, а звітну Декларацію вже подано, то до закінчення граничного терміну її подання Декларація подається з типом «Звітна нова».

При переході права власності на об’єкти оподаткування після закінчення граничного терміну подання Декларації (після 20 лютого звітного року), подається Декларація з типом «Уточнююча» протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт.

Зазначена норма передбачена ст. 267 Податкового кодексу України.

Підприємець на загальній системі оподаткування продаж власної продукції повинен здійснювати із застосуванням РРО

Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом №265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (РК).

Разом з тим РРО та РК не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Відповідно до п. 39 розд. IV «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 №148, фізичні особи - підприємці касової книги не ведуть.

Отже, підприємці на загальній системі оподаткування при реалізації продукції власного виробництва, повинні застосовувати РРО.

Зазначена норма передбачена п. 1 ст. 3, п. 1 ст. 9 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Платник єдиного податку - юридична особа повертає аванс. Податкові наслідки.

Доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

При цьому, до складу доходу не включаються, зокрема, суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів.

Отже, якщо зарахування та повернення авансу, відбулося в одному звітному періоді та за умови розірвання договору, такі кошти не включаються до складу доходу платника єдиного податку та не відображаються у податковій декларації.

У разі якщо повернення коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) за товари (роботи, послуги), відбулося в іншому податковому періоді, юридична особа - платник єдиного податку повинна включити такий аванс до складу доходу у звітному періоді, в якому відбулося зарахування вказаних коштів, та здійснити перерахунок доходу у податковому періоді, в якому відбулось їх повернення.

Такий перерахунок здійснюється шляхом подання уточнень до раніше поданої податкової декларації або уточнення показників у складі звітної податкової декларації за наступний податковий період.

Зазначена норма передбачена п.п. 2 п. 292.1, п.п. 5 п. 292.11, п. 292.6 ст. 292 Податкового кодексу України.

У разі зміни підприємцем адміністративного району сплачувати податок на доходи фізичних осіб та подавати розрахунок за ф. 1ДФ до закінчення бюджетного року необхідно за місцем попередньої реєстрації

У разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків, а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків.

У разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання - платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.

При перереєстрації місцезнаходження суб’єктів господарювання – фізичних осіб сплата податків і зборів та подання звітності, визначених законодавством за основним місцем обліку, в наступному бюджетному році здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.

Отже, при перереєстрації місцезнаходження суб’єктів господарювання – фізичних осіб сплата податків і зборів та подання звітності, визначених законодавством за основним місцем обліку, в наступному бюджетному році здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.

Зазначена норма передбачена ст. 45 Бюджетного кодексу України, ст. 63 Податкового кодексу України, п. наказу МФУ від 09.12.2011 №1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів».

Платники податків для отримання інформаційних послуг можуть звертатись до Контакт - центру ДФС

Контакт-центр ДФС надає фізичним та юридичним особам інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування, державної митної справи, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДФС, а також щодо роботи Акредитованого центру сертифікації ключів ІДД ДФС.

Контакт-центр ДФС функціонує за єдиним багатоканальним номером телефону 0 800 501 007 та електронною адресою поштової скриньки idd@sfs.gov.ua (для отримання інформаційно-довідкових послуг без використання електронного цифрового підпису).

Надання інформаційно-довідкових послуг здійснюється з 8 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. (крім вихідних та святкових днів).

Вартість послуг Контакт-центру зі стаціонарних телефонів безкоштовна, з мобільних телефонів оплата дзвінків здійснюється за тарифами оператора мобільного зв'язку (або за наявним механізмом саll-bасk - вартість послуг безкоштовна).

Відповіді надаються за вибором особи: телефоном, факсом, електронною поштою.

Контакт-центр приймає звернення від фізичних та юридичних осіб на сервіс «Пульс» ДФС України щодо неправомірних дій або бездіяльності, можливих корупційних правопорушень у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДФС та її територіальних органів.

Таку інформацію заявники можуть надати за телефоном 0800-501-007, обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та на електронну адресу: idd@sfs.gov.ua.

Оподаткування податком на доходи фізичних осіб інвестиційного прибутку та подання декларації про майновий стан і доходи

Суми доходу у вигляді майнового і немайнового внеску до статутного фонду юридичної особи - емітента корпоративних прав в обмін на такі права не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи.

Крім того, від оподаткування військовим збором звільняються доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 ст. 165 Кодексу.

Отже, сума майнового внеску фізичної особи до статутного капіталу юридичної особи - резидента не є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

При цьому підприємство - емітент корпоративних прав є податковим агентом в частині повідомлення органів ДФС про такі доходи і зобов'язано відобразити такі суми у формі № 1ДФ з ознакою " 178".

У разі виходу фізичної особи з числа засновників (учасників) підприємства, отриманий дохід включається до її загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інвестиційний прибуток.

Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм пп. 170.2.4 - 170.2.6 (крім операцій з деривативами).

Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться фізичною особою - платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.

Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.

За результатами календарного року платник податку зобов'язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.

Податкова декларація про майновий стан і доходи за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 №859 (у редакції від 06.06.2017 №556), подається до фіскального органу за місцем реєстрації до 1 травня 2018 року.

Податок на доходи фізичних осіб та військовий збір сплачуються фізичною особою самостійно до 1 серпня 2018 року.

Інвестиційний прибуток оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%.

Отже, дохід, отриманий фізичною особою внаслідок виходу з числа засновників (учасників) підприємства, включається до її загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інвестиційний прибуток та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах. При цьому вказаний дохід не є базою нарахування єдиного внеску.

Зазначена норма передбачена п.п. 165.1.44 ст. 165, п.п. 170.2.1, п.п. 170.2.2 ст. 170, п.п. 1.7 п. 16 ¹ підр. 10 розд. XX Податкового кодексу України.

ГУ ДФС у Запорізькій області