Запорожский Городской Союз Предпринимателей "Ника"

Проект постановления КМУ

Планируется установить возможность одновременных проверок различными контролирующими органами

На сайте Миндоходов обнародован проект постановления КМУ, согласно которому проверки субъектов хозяйствования могут осуществляться различными контролирующими органами одновременно. Это возможно в том случае, когда контролирующие органы и органы государственного финансового контроля запланировали проведение проверки одного и того же предприятия в отчетном периоде.

При этом проектом устанавливается, что планы проверок согласовываются до 20 числа последнего месяца текущего квартала с соответствующим органом Миндоходов.

Не позднее чем за десять дней до начала проведения плановой проверки территориальные органы Миндоходов информируют субъекта хозяйствования и органы государственного контроля о дате ее начала.

В случае невозможности по обоснованным причинам одновременного проведения органами государственного финансового контроля проверки, она проводится по согласию предприятия в согласованные с ним сроки при условии, что это не препятствует осуществлению хозяйственной деятельности.

Вступили в силу Правила предоставления услуг в морских портах

3 сентября 2013 года вступил в силу приказ Мининфраструктуры от 05.06.2013 г. № 348, которым утверждены Правила предоставления услуг в морских портах Украины.

Правила регулируют отношения, связанные с предоставлением услуг в морских портах и на подходах к ним по погрузочно-разгрузочным работам, обслуживанию судов, пассажиров и транспортных средств, а также с оказанием других услуг, обычно предоставляемых в морских портах в части, касающейся обязательств по международным договорам Украины согласно ст. 19 Закона "О морских портах Украины", и устанавливают требования к выполнению технологических процессов с учетом особенностей работы в морских портах.

Правила являются обязательными для выполнения портовыми операторами, операторами терминала, грузоотправителями, грузополучателями, судовладельцами, грузовладельцами, перевозчиками, их представителями и другими лицами, которые пользуются услугами, предусмотренными законодательством, и предоставляют их в морских портах Украины.

В частности, документом определены:

- правила предоставления услуг по погрузочно-разгрузочным работам в морском порту;

- порядок завоза грузов в морской порт;

- требования к грузам, предъявляемым к погрузочно-разгрузочным работам в морском порту;

- технологические процессы перемещения, оформления и обработки грузов, багажа, транспортных средств и обслуживания пассажиров в морских портах;

- технологические процессы грузовых операций в морском порту;

- порядок вывоза грузов из морского порта;

- особенности предоставления услуг по обслуживанию судов и др.

Готівкові розрахунки. Патентування підприємницької діяльності.

Підприємству була повернута фінансова допомога. Чи можна виплатити заробітну плату з такої готівки?

Відповідно до пункту 2.9 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», готівкова виручка  підприємств, у тому числі готівка, одержана з банку, використовуються ними для забезпечення потреб, які виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов’язковими платежами).

 Тобто, обмежень щодо джерел надходження готівки, яку підприємства використовують на виплату зарплати нормативними документами не передбачено

Чи має право підприємство розрахуватись готівкою протягом дня з декількома суб’єктами господарювання  по 10 тис. грн. з кожним?

Відповідно до пункту 2.3 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства з іншим підприємством або підприємцем протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлена в розмірі 10 тисяч грн.

Кількість підприємств або підприємців, з якими здійснюються розрахунки, протягом дня  не обмежується.

Отже, обмеження щодо кількості підприємств або підприємців з якими дозволено здійснювати розрахунки в готівковій формі до 10 тисяч грн. не передбачені, тобто підприємство може проводити готівкові розрахунки протягом дня з декілька підприємствами або підприємцями по 10 тис. грн., за умови, що це різні підприємства або підприємці.

Зверніть увагу, що відповідно до Постанови НБУ від 06.06.13 №210 з 1 вересня 2013 року для громадян відносно готівкових розрахунків з підприємствами встановлено ліміт на день - не більше 150 тисяч гривень.

Такий же ліміт встановлено для розрахунків між громадянами за договорами купівлі-продажу, що підлягають нотаріальному посвідченню.

Яка передбачена відповідальність якщо підприємство не здійснило оприбуткування  готівки у касі?

Відповідно до статті 1 Указу Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки до суб’єктів підприємницької діяльності, застосовуються фінансові санкції у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми

Чи передбачені штрафні санкції у випадку нецільового викостання коштів?

Згідно із пунктом 2.9 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», готівкова виручка підприємств використовуються ними для забезпечення потреб, які виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами.

Пунктом 1 Указу Президента України ”Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”, передбачена відповідальність за використання суб’єктами господарювання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначення у вигляді штрафу у розмірі витраченої  готівки.

Нецільовим використанням готівкових коштів є їх витрачання на цілі, не пов’язані із веденням господарської діяльності

Які визначені терміни видачі готівкових коштів під звіт?

Відповідно до пункту 2.11 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових  коштів під звіт.

 Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих питань , то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження.

Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею  за раніше отриманими під звіт сумами.

Які передбачені терміни зберігання готівки, яка одержана в банку для виплат заробітної плати а також пенсій, стипендій, дивідендів?

Відповідно до пункту 2.10 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів, понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку.

Для проведення цих виплат працівникам віддалених відокремлених підрозділів підприємств залізничного транспорту та морських портів готівка може зберігатися в їх касах понад установлений ліміт каси протягом п’яти робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку.

Готівка, що одержана в банку на інші виплати, має видаватися підприємством своїм працівникам у той самий день.

Суми готівки, що одержані в банку і не використані за призначенням протягом установлених вище строків, повертаються підприємством до банку не пізніше наступного робочого дня банку або можуть залишатися в його касі (у межах установленого ліміту).

Підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат заробітної плати та здійснюються за рахунок виручки, понад установлений йому ліміт каси протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, що зазначена в переданих до каси відомостях на виплату грошей.

Якщо у підприємства наявна податкова заборгованість чи можливо здійснити виплату заробітної плати з виручки від реалізації продукції ?

Відповідно до підпункту 87.3.8 статті 87  Податкового кодексу України не можуть бути використані як джерело погашення податкового боргу платника податків, зокрема, є власні кошти юридичної особи, що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою.

Згідно із пунктом 2.9 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», готівкова виручка  підприємств використовуються ними для забезпечення потреб, які виникають у процесі їх функціонування,.

Пунктом 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» передбачена відповідальність за використання суб’єктами господарювання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначення у вигляді штрафу у розмірі витраченої готівки.

 Нецільовим використанням готівкових коштів є їх витрачання на цілі, не пов’язані із веденням господарської діяльності.

 Отже, при здійсненні виплат на оплату праці за рахунок виручки від реалізації продукції за наявності податкової заборгованості до суб’єктів господарювання штрафні санкції не застосовуються.

Скільки необхідно придбати торгових патентів, якщо в одному пункті продажу здійснюється  роздрібна та оптова торгівля за готівку?

Відповідно до підпункту 14.1.246 статті 14 Податкового Кодексу України (далі –ПКУ) торговельна діяльність - це  роздрібна та оптова торгівля, діяльність у торговельно-виробничій сфері за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням платіжних карток.

 Підпунктом 267.3.2 статті 267 ПКУ встановлено різні ставки збору за провадження торговельної діяльності нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом на автозаправних станціях, заправних пунктах та за провадження іншої торговельної діяльності.

Отже, у разі здійснення в одному пункті продажу роздрібної та оптової торгівлі, діяльності у торговельно-виробничій сфері, (крім торгівлі нафтопродуктами), придбавається один торговий патент.

Підприємство здійснює продаж шкільного приладдя і має торговий патент на магазин. Якщо підприємство буде брати участь у «шкільному базарі» чи необхідно придбавати окремий торговий патент?

Так, придбавати торговий патент для здійснення торгівлі на «шкільному базарі» необхідно, оскільки це буде інший пункт продажу товарів. Для ярмарок, виставок-продаж та інших короткотермінових заходів, пов’язаних із демонстрацією та продажем товарів суб’єкт господарювання придбаває короткотерміновий торговий патент.

 Оплатити його необхідно не пізніше як за один календарний день до початку такої діяльності. Термін дії короткотермінового патенту від одного до п’ятнадцяти календарних днів.

Якщо суб’єкт господарювання здійснює торгівлю на території міста з автомагазину де необхідно придбавати торговий патент?

Згідно з Порядком придбання торгового патенту для провадження видів діяльності, що підлягають патентуванню, суб’єкт господарювання подає до органу державної податкової служби відповідну заявку на придбання торгового патенту.

У разі здійснення торговельної діяльності через пересувну торговельну мережу  торговий патент придбавається за місцем реєстрації таких суб’єктів господарювання.

Отже суб’єкт господарювання, що здійснює торгівлю на території міста з автомагазину з метою придбання торгового патенту подає реєстрації заяву до органу державної податкової служби за місцем реєстрації.

Чи необхідно придбавати торговий патент якщо торгівля здійснюється у безготівковій формі через установу банку?

Як визначено пунктом 267.1 статті 267 ПКУ торговий патент придбавають  суб’єкти господарювання: юридичні особи їх відокремлені підрозділи та фізичні особи - підприємці, які провадять торговельну діяльність у пунктах продажу товарів.

Торговельна діяльність - це роздрібна та оптова торгівля, діяльність у торговельно-виробничій  сфері за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням платіжних карток (пп.14.1.246 статті 14 ПКУ).

Отже, при здійсненні торгівельної діяльності у разі проведення розрахунків тільки у безготівковій формі через установу банку суб’єкти господарювання торгові патенти не придбавають.

Приватний підприємець на загальній системі оподаткування надає побутові послуги, що підлягають патентуванню виключно у безготівковій формі. Чи необхідно придбавати торговий патент у такому випадку?

Згідно із підпунктом 267.1.1 статті 267 ПКУ торговий патент повинні придбавати суб’єкти господарювання які провадять, зокрема, діяльність з надання платних побутових послуг, за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України.

Платні послуги – це діяльність, пов’язана з наданням побутових послуг для задоволення особистих потреб замовника за готівку, а також з використанням інших форм розрахунків, включаючи платіжні картки (підпункт 14.1.151 статті 14 ПКУ).

 Отже, незалежно від того яким чином ведуться розрахунки за надані побутові платні послуги, що визначені Кабінетом Міністрів України як патентовані, в безготівковій чи готівковій формі, необхідно придбавати торговий патент.

Скільки необхідно придбавати торгових патентів уразі, якщо суб’єкт  господарювання в одному приміщенні здійснює  торгівлю за готівку і надає побутові послуги? 

Відповідно до підпункту 267.1.1 статті 267 ПКУ  платниками збору є юридичні особи їх відокремлені підрозділи та фізичні особи – підприємці, які отримують в установленому порядку торгові патенти та провадять торговельну діяльність у пунктах продажу товарів та діяльність з надання платних побутових послуг, за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України.

Отже, у разі здійснення діяльності в одному окремому приміщенні, будівлі або в їх частинах двох чи більше видів діяльності, що підлягають патентуванню, зокрема, роздрібної торгівлі і одного виду побутових послуг, необхідно придбати два торгових патенти – на торгівельну діяльність і на діяльність з надання побутових послуг.

У разі якщо суб’єкт господарювання в одному приміщенні здійснює декілька видів побутових послуг ним придбавається один торговий патент.

Податок на прибуток підприємств

У зв’язку зі звільнення працівник підприємства повертає спецодяг, вартість якого була включена до складу витрат. Чи необхідно зменшувати витрати у такому випадку?

Відповідно до підпункту 140.1.1 статті 140 Податкового кодексу України витрати платника податку на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, спеціальним (форменим) одягом, мийними та знешкоджувальними засобами, засобами індивідуального захисту, що необхідні для виконання професійних обов’язків, а також продуктами спеціального харчування за переліком, що встановлюється КМУ, та/або галузевими нормами безплатної видачі працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту враховуються при визначенні об’єкта оподаткування у складі інших витрат.  

Згідно з пунктом 4.1 «Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту», затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24.03.08 №53, засоби індивідуального захисту видаються працівникам безплатно, є власністю підприємства, обліковуються як інвентар і підлягають обов’язковому поверненню при: звільненні з підприємства, переведенні на тому ж підприємстві на іншу роботу або інше робоче місце, зміні виду робіт, уведенні нових технологій, уведенні нових або заміні наявних знарядь праці та в інших випадках, коли використання виданих засобів індивідуального захисту  не є необхідним, а також по закінченні строків їх використання замість одержуваних нових засобів індивідуального захисту.

 Видача працівникам і повернення ними засобів індивідуального захисту  має обліковуватися в особистій картці обліку спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту (п.4.10 Положення №53).

 Отже, оскільки засоби індивідуального захисту є власністю платника податку і облік руху таких засобів в податковому обліку не відображається, то у разі повернення працівниками цих засобів, витрати підприємства на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, обмундируванням, що віднесені до складу витрат на підставі підпункту 140.1.1 статті 140 ПКУ, не підлягають зменшенню незалежно від термінів повернення та стану придатності для подальшого використання таких засобів індивідуального захисту.

Чи враховуються у складі витрат витрати за договорами про перевезення товарів (надання автотранспортних послуг), у разі відсутності товарно-транспортної накладної?

Відповідно до пункту 1 Постанови КМУ від 25.02.09 №207 для водія юридичної або фізичної особи – підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, в наявності серед інших документів має бути товарно-транспортна накладна.

Відповідно до «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.97 №363 (зі змінами та доповненнями), товарно-транспортна накладна – це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Перелік витрат, що формують собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, наведено у пункті 138.8 статті  138 ПКУ, до них, зокрема, належить вартість придбаних послуг, прямо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПКУ витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, до складу витрат не включаються (підпункт 139.1.9  статті 139 ПКУ).

Отже, підприємство, що сплатило за послуги з перевезення вантажу, для врахування вартості таких послуг у складі витрат при обчисленні податку на прибуток повинно мати належним чином оформлену первинну транспортну документацію, у тому числі товарно-транспортну накладну, що підтверджує одержання послуг з перевезення вантажів.

Як в податковому обліку відображаються витрати на технічне обслуговування основних засобів?

Відповідно до пункту 14 П(С) БО 7 «Основні засоби», затвердженого наказом МФУ від 27.04.2000 №92 первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов’язаних з поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об’єкта. Первісна (переоцінена) вартість основних засобів може бути збільшена на суму витрат, пов’язаних з поліпшенням та ремонтом об’єкта, визначену у порядку, встановленому  податковим законодавством.

Згідно з пунктом 15 ПСБО 7 витрати, що здійснюються для підтримання об’єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.

Податковий облік витрат, що здійснюються для підтримання об’єкта основних засобів в робочому стані, залежить від напрямку використання таких основних засобів, а саме:

- включається до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, якщо основний засіб використовується в операційній діяльності (пункт 138.8 статті 138 ПКУ);

- включається   до складу інших витрат (пункт 138.10 статті 138 ПКУ).

Таким чином, якщо технічна документація з експлуатації об’єкту основних засобів передбачає проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування тощо, для підтримання об’єкта в робочому стані, в результаті якого платник податку одержує первісно визначену суму майбутніх економічних вигод від його використання, то такі витрати включаються до складу витрат.

Якщо підприємство здійснює ремонт малоцінних необоротних матеріальних активів. Як відображати таку операцію в податковому обліку ?

Відповідно до підпункту 14.1.138  статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) основні засоби – це матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний  цикл, якщо він довший за рік).

Отже, до малоцінних необоротних матеріальних активів належать необоротні матеріальні активи,  вартість яких менше 2500 гривень.

Таким чином, оскільки малоцінні необоротні матеріальні активи не є основними засобами, то витрати на їх ремонт (поліпшення) відносяться до складу витрат.