Запорожский Городской Союз Предпринимателей "Ника"

Главная » 2017 » Июнь » 13 » Податок на нерухоме майно, якщо у власності фізичної особи перебуває кілька об’єктів
17:44
Податок на нерухоме майно, якщо у власності фізичної особи перебуває кілька об’єктів

Податок на нерухоме майно, якщо у власності фізичної особи перебуває кілька об’єктів

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачується за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі з їх часток.

Базою оподаткування є загальна площа об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх частин.

Обчислення суми податку на нерухоме майно з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється фіскальним органом за місцем їх податкової адреси (місцем реєстрації).

Якщо у власності фізичної особи перебувають кілька квартир, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких квартир, зменшеної на пільгову площу, визначену органами місцевого самоврядування та відповідної ставки податку.

За наявності у власності фізичної особи кількох житлових будинків, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких житлових будинків, зменшеної на пільгову площу, визначену органами місцевого самоврядування та відповідної ставки податку.

Якщо фізична особа володіє більше одного об'єкта житлової нерухомості різних видів (квартир та будинків), у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної на пільгу, визначену органами місцевого самоврядування для різних типів об’єктів житлової нерухомості та відповідної ставки податку;

Сума податку розподіляється фіскальним органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості.

За наявності у фізичної особи об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку додатково збільшується на 25 тис. грн. на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку).

Для об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості податок також визначається фіскальним органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) фізичної особи виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Фізичні особи у 2017 році сплачують податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік із застосуванням минулорічних ставок і пільг.

Зазначена норма передбачена п.п. 266.7.1 ст. 266 Податкового кодексу України.

Якщо платнику єдиного податку потрібен витяг з реєстру платників єдиного податку

Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку

Державний фіскальний орган веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку.

Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.

Отже підприємець – платник єдиного податку для отримання витягу з реєстру платників єдиного податку, повинен звернутися із запитом про отримання такого витягу до фіскального органу за місцем своєї податкової адреси.

Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Зазначений порядок визначений ст. 299 Податкового кодексу України.

 

Підприємці - платники єдиного податку, які реалізують технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту, застосовують РРО незалежно від обсягу доходу

Реєстратори розрахункових операцій (РРО) не застосовуються платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1,0 млн. гривень.

Ці норми не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

Постановою КМ України від 16.03.2017р. № 231 затверджено "Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій".

Перелік містить 8 груп:

1) Група 73 «Вироби з чорних металів»;

2) Група 84 «Реактори ядерні, котли, машини, обладнання і механічні пристрої; їх частини»;

3) Група 85 «Електричні машини, обладнання та їх частини; апаратура для запису або відтворення звуку, телевізійна апаратура для запису та відтворення зображення і звуку, їх частини та приладдя»;

4) Група 87 «Засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання»;

5) Група 90 «Прилади та апарати оптичні, фотографічні, кінематографічні, контрольні, вимірювальні, прецизійні; медичні або хірургічні; їх частини та приладдя»;

6) Група 91 «Годинники всіх видів та їх частини»;

7) Група 92 «Музичні інструменти; їх частини та приладдя»;

8) Група 95 «Іграшки, ігри та спортивний інвентар; їх частини та приладдя».

Постанова набирає чинності через 30 днів з дня її опублікування (опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 07.04.2017 №66).

Отже, з набранням чинності Постанови №231 (з 08 травня 2017 року) підприємці – платники єдиного податку 1-3 груп, які реалізують товари, визначені Переліком №231, зобов’язані проводити розрахунки через зареєстровані належним чином РРО незалежно від обсягу доходу.

Це стосується і тих підприємців-платників єдиного податку 1 - 3 груп, які до 08.05.2017 року здійснювали реалізацію зазначених товарів без застосування РРО.

Зазначена норма визначена п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України та п. 6 статті 9 Закону України від 06.07.1995 N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

 

ПДВ, не включений до податкового кредиту за послугами на підставі рахунків, включається до податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) платником ПДВ, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того, підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної, може бути, зокрема, рахунок, який виставляється платнику податку за надані послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містить загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця.

У разі якщо платник ПДВ не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.

Тобто зазначена норма, за якою зберігається право на збільшення податкового кредиту у поточній декларації, стосується лише податкового кредиту, який підтверджено податковою накладною.

Це правило не поширюється на інші документи, які згідно з нормами Податкового кодексу є підставою для формування податкового кредиту.

Враховуючи зазначене, якщо платником ПДВ у періодах виникнення права на податковий кредит не були включені до складу податкового кредиту суми ПДВ на підставі документів, які без отримання податкової накладної дають право на податковий кредит, то зазначені суми податку можуть бути включені до складу податкового кредиту шляхом подання за звітні періоди, в яких виникло таке право, уточнюючих розрахунків (з урахуванням строків давності, передбачених статтею 102 Податкового кодексу).

Отже, для збільшення податкового кредиту на підставі рахунків необхідно подати уточнюючі розрахунки за всі податкові періоди, у яких право на податковий кредит не було реалізовано на підставі рахунків з урахуванням строків давності (1095 днів).

Зазначена норма передбачена п. 198.6 ст. 198, п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України та роз’яснена листом ДФС України від 03.03.17 № 4476/6/99-99-15-03-02-15.

Податкові накладні, складені та зареєстровані в ЄРПН до 16.03.2017 року, у разі відсутності коду згідно з УКТ ЗЕД, не коригуються для його внесення

З 1 січня 2017 року при складанні податкової накладної запроваджено заповнення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг.

Коди товарів згідно з УКТ ЗЕД затверджено Законом України від 19.09.13 №584-VII "Про Митний тариф України".

Умовні коди товарів, що відсутні в УКТ ЗЕД, визначає ДФС та забезпечує їх оприлюднення на власному офіційному веб-порталі для використання платниками ПДВ при складанні податкових накладних.

Довідник умовних кодів товарів, які відсутні в УКТ ЗЕД, розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за адресою: http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri-- perelik/dovidniki-/288992.html.

Відсутність коду товару згідно з УКТ ЗЕД у податковій накладній, складеній та зареєстрованій в ЄРПН до 16.03.2017 (по 15.03.2017 включно), за операцією з постачання товарів, коди товару згідно з УКТ ЗЕД яких відсутні у Митному тарифі України, не визначається як помилка, допущена при складанні такої податкової накладної, та не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту за такою податковою накладною.

Податкові накладні, складені та зареєстровані в ЄРПН до 16.03.2017 (по 15.03.2017 включно), не потребують коригування після 16.03.2017 у частині внесення до них коду товару згідно з УКТ ЗЕД (якщо це не підакцизний та/або не ввезений на митну територію України товар), якщо відсутні інші причини для коригування (зміна кількості товару/послуги, перегляд цін, виправлення інших помилок).

Зазначена норма визначена п. 201.1 "і" ст. 201 Податкового кодексу України та роз’яснена в індивідуальній податковій консультації від 05.05.2017 р. №88/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Розмір добових при відрядженні за кордон у разі пересадки або зупинки в готелі

 

Добові витрати за час перебування у відрядженні відшкодовуються в межах затверджених сум.

Якщо відряджений, перебуваючи в дорозі до держав, в’їзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи (дозволу на в’їзд), або повертаючись з такої держави, має пересадку на інший транспортний засіб або зупинку в готелі (мотелі, іншому житловому приміщенні) на території України, то відшкодування витрат на відрядження за період проїзду територією України здійснюється в порядку, передбаченому для службових відряджень у межах України.

Добові витрати з дня останньої пересадки на інший транспортний засіб (вибуття з готелю, мотелю, іншого житлового приміщення) на території України під час прямування у відрядження за кордон і до дня першої пересадки на інший транспортний засіб (зупинки в готелі, мотелі, іншому житловому приміщенні) на території України (включно) під час повернення в Україну відшкодовуються за нормами, встановленими для відряджень за кордон.

У разі якщо день вибуття у відрядження або день прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи збігається з днем вказаної пересадки (зупинки), добові витрати за відповідні день вибуття або день прибуття відшкодовуються за нормами, встановленими для відряджень за кордон.

У разі відсутності такої пересадки (зупинки) добові витрати відшкодовуються за кожний день відрядження, включаючи день вибуття та прибуття, - за нормами, встановленими для відряджень за кордон.

Зазначена норма передбачена п.п. 16.2 п. 16 розд. ІІІ «Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон», затвердженої наказом МФУ від 13.03.1998 № 59.

 

Операції з реорганізації юридичних осіб не є об'єктом оподаткування ПДВ

Операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами у разі якщо вони призначаються для використання або починають використовуватися в операціях, що не є об'єктом оподаткування, крім випадків проведення операцій з реорганізації.

У разі, якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях, крім проведення операцій з реорганізації.

Враховуючи викладене, у платника ПДВ, що реорганізується шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення, не виникає обов'язку щодо визначення і нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за придбаними та/або виготовленими товарами/послугами, необоротними активами, які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такого платника податку, незалежно від того, чи перебуває правонаступник у статусі платника ПДВ, чи ні.

При цьому, сума від'ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення, підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом у наступному періоді після підписання розподільчого балансу відповідно до законодавства.

Таке перенесення здійснюється у разі, якщо сума від'ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується, підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу.

Зазначена норма визначена п.п. 196.1.7 ст. 196, п. 198.5 "а" та п. 198.7 ст. 198, п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України та роз’яснена в індивідуальній податковій консультації ДФС України від 22.05.201 № 293/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Операції з іноземною валютою у юридичної особи - платника єдиного податку

Доходом юридичної особи - платника єдиного податку третьої групи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.

Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пп. 44.2, 44.3 ст. 44 Податкового кодексу.

Бухгалтерський облік операцій з іноземною валютою ведеться відповідно до вимог П (С) БО 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженого наказом МФУ від 10.08.2000 № 193.

Визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики).

Для визначення курсових різниць на дату балансу застосовується валютний курс на кінець дня дати балансу.

При визначенні курсових різниць на дату здійснення господарської операції застосовується валютний курс на початок дня дати здійснення операції.

Підприємство може здійснити перерахунок залишків на кінець дня за монетарними статтями в іноземній валюті, за якими протягом дня здійснювались господарські операції із застосуванням валютного курсу, встановленого на кінець цього дня (п. 8 П(С)БО 21).

Отже, юридична особа – платник єдиного податку визначає курсові різниці від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції згідно з вимогами положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Позитивне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти включається до складу доходів такого платника податку.

Від’ємне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти не зменшує базу оподаткування єдиним податком, оскільки у податковій декларації юридичної особи відображення витрат не передбачено.

У разі продажу іноземної валюти після дати звітного балансу у складі доходу враховується позитивна різниця між доходом, отриманим від продажу цієї валюти, та доходом, отриманим від здійснення перерахунку такої іноземної валюти в гривні на дату закінчення попереднього звітного кварталу.

Від’ємні курсові різниці, що виникають при продажу іноземної валюти та її перерахунку, не зменшують базу оподаткування єдиним податком.

Зазначена норма передбачена п.п. 2 п. 292.1 ст. 292, п.п. 296.1.3 ст. 296, Податкового кодексу України.

Рішення про незастосування платником податку на прибуток коригувань фінансового результату до оподаткування на різниці

Для платників податку на прибуток, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн грн, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Платник податку на прибуток, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн. грн., має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу.

Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з податку на прибуток, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років.

В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Зазначена норма передбачена п.п. 134.1.1 ст. 134 Податкового кодексу України.

Застосування платником податку на прибуток річного звітного періоду, якщо у І кварталі 2017 року дохід перевищив 20 млн. грн.

Для платників податку на прибуток, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень встановлюється річний податковий (звітний) період.

До річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Оскільки підставою для річного декларування податку на прибуток є показник доходу від усіх видів діяльності за попередній рік, то незалежно від того, що у І кварталі дохід отримано більше 20 млн. грн., платник податку застосовує річний звітний період.

Зазначена норма передбачена п. 137.5 ст. 137 Податкового кодексу України.

 

 

ГУ ДФС у Запорізькій області

 

Просмотров: 90 | Добавил: kolyaka | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Вторник, 24.10.2017, 14:10
Приветствую Вас Гость

Поиск

Календарь

«  Июнь 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930

Архив записей

Наш опрос

Оцените мой сайт
Всего ответов: 50

Друзья сайта

  • Асамблея ГО МСБУ
  • Политическая партия "Новая жизнь"
  • Верховна Рада України
  • Офіційний портал Запорізької міської влади
  • ТОВАРИСТВО ПІДПРИЄМЦІВ "КРАЙ"
  • Статистика


    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0