Запорожский Городской Союз Предпринимателей "Ника"

Главная » 2018 » Октябрь » 21 » Податковий розрахунок за формою № 1ДФ. Коли можна не подавати?
12:10
Податковий розрахунок за формою № 1ДФ. Коли можна не подавати?

Податковий розрахунок за формою № 1ДФ. Коли можна не подавати?

Податкові агенти зобов'язані подавати податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку (форма № 1ДФ) до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.

Податковий розрахунок подається незалежно від того, виплачує чи не виплачує доходи платникам податку податковий агент протягом звітного періоду.

При цьому податковий агент може не подавати податковий розрахунок за формою №1ДФ, при одночасному дотриманні таких обов’язкових умов:

- не здійснювалось нарахування доходів платнику податку;

- не здійснювались виплати будь-яких доходів протягом звітного періоду;

- не перераховувався податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

Зазначена норма передбачена ст. 176. Податкового кодексу України та п. 2.2 Наказу МФУ від 13.01.2015 № 4 "Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку ".

 

 

Підприємство - платник єдиного податку здійснює операції в іноземній валюті. Як визначити дохід?

Доходом юридичної особи - платника єдиного податку третьої групи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.

Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пп. 44.2, 44.3 ст. 44 Податкового кодексу.

Бухгалтерський облік операцій з іноземною валютою ведеться відповідно до вимог П (С) БО 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженого наказом МФУ від 10.08.2000 № 193.

Отже, юридична особа – платник єдиного податку визначає курсові різниці від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції згідно з вимогами положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Позитивне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти включається до складу доходів такого платника податку.

Від’ємне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти не зменшує базу оподаткування єдиним податком, оскільки у податковій декларації юридичної особи відображення витрат не передбачено.

У разі продажу іноземної валюти після дати звітного балансу у складі доходу враховується позитивна різниця між доходом, отриманим від продажу цієї валюти, та доходом, отриманим від здійснення перерахунку такої іноземної валюти в гривні на дату закінчення попереднього звітного кварталу.

Від’ємні курсові різниці, що виникають при продажу іноземної валюти та її перерахунку, не зменшують базу оподаткування єдиним податком.

Зазначена норма передбачена п.п. 2 п. 292.1 ст. 292, п.п. 296.1.3 ст. 296, Податкового кодексу України.

Підприємство – сільгоспвиробник зареєструвалось у жовтні 2018 року. Чи можна бути платником єдиного податку 4-ї групи?

Сільськогосподарський товаровиробник – це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Новоутворені сільськогосподарські товаровиробники можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників - це період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.

Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.235 ст. 14, п.п. 291.4.7 ст. 291, п. 294.2 ст. 294 Податкового кодексу.

Платник податку на прибуток безоплатно виконав роботи платнику єдиного податку.

Які податкові наслідки?

Платник податку на прибуток, який враховує різниці, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшує на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 % відповідно до п. 44 підр. 4 розд. XX Податкового кодексу.

Вказане збільшення не стосується безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення пп. 140.5.9 ст. 140 Кодексу.

Згідно п.п. 140.5.9 ст. 140 Податкового кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів (вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг), безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування (крім неприбуткової організації, яка є об'єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об'єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону), у розмірі, що перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Отже, якщо отримувач безповоротної фінансової допомоги є платником податку на прибуток на загальних підставах, фізичною особою, то підприємство - надавач безповоротної фінансової допомоги коригування на різниці не здійснює.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Якщо отримувачем безповоротної фінансової допомоги, є юридична особа – платник єдиного податку, то підприємству – надавачу безповоротної фінансової допомоги необхідно збільшувати фінансовий результат до оподаткування на суму такої допомоги.

Зазначена норма передбачена п.п. 140.5.10 ст. 140 Податкового кодексу України.

Підприємство порушило строк виплати заробітної плати. Як оподатковується компенсація працівникам?

Заробітна плата - це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

За втрату частини заробітної плати у зв’язку із порушенням строків її виплати передбачена виплата компенсації працівникам.

Компенсація здійснюється у разі затримки виплати заробітної плати на один і більше календарних місяців (ст. 2 Закону України від 19.10.2000 № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати»)

Компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом, для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб прирівнюються до заробітної плати та оподатковуються за ставкою 18%.

Отже, компенсація втрати частини заробітної плати, у зв’язку з порушенням строків її виплати, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим податком за ставкою 1,5%.

Сума компенсації включається до фонду оплати праці того місяця, в якому фактично проводиться її нарахування та виплата у відповідності з п.п. 1.6.2 «Інструкції зі статистики заробітної плати», затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.04 № 5.

Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.48 ст. 14 Податкового кодексу, ст. 34 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці».

Узагальнюючі податкові консультації. Як їх застосовувати платникам податків?

Узагальнююча податкова консультація – це оприлюднення позиції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що склалася за результатами узагальнення індивідуальних податкових консультацій, наданих контролюючими органами платникам податків, та/або у разі виявлення обставин, що свідчать про неоднозначність окремих норм такого законодавства.

Платника податків (податкового агента та/або його посадову особу), який діяв відповідно до індивідуальної податкової консультації, наданої йому у письмовій формі, а також узагальнюючої податкової консультації, за діяння, що містить ознаки податкового правопорушення, зокрема на підставі того, що у подальшому така податкова консультація була змінена або скасована, не може бути притягнуто до відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та/або пеня),

При цьому, платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов'язку сплати податкового зобов'язання, визначеного Податковим кодексом.

У разі коли положення індивідуальної податкової консультації суперечать положенням узагальнюючої податкової консультації, застосовуються положення узагальнюючої податкової консультації.

Платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов'язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію.

Зазначена норма передбачена п.п.14.1.173 ст. 14 та ст. 53 Податкового кодексу.

Дохід отримано не від суб’єкта господарювання (не податкового агента). Як фізичній особі сплатити податки?

Особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку у контролюючих органах як особа, що провадить незалежну професійну діяльність.

Фізична особа, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язана включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18% з таких доходів.

Платниками військового збору є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Об’єктом оподаткування військовим збором є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому для податку на доходи фізичних осіб, за ставкою 1,5 % від об’єкта оподаткування.

Декларація за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 №859 (у редакції від 06.06.2017 №556), подається фізичною особою до фіскального органу за місцем реєстрації до 1 травня року, що настає за звітним.

Фізична особа зобов’язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Отже, фізична особа, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом зобов’язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податку на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військового збору за ставкою 1,5%, зазначені в поданій нею податковій декларації.

Зазначена норма передбачена п.п. 1.1 - 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX; п.п. 168.2.1, п.п. 168.2.2 ст. 168, п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу.

 

Підприємець зареєструвався платником єдиного податку 3-ї групи.

Особливості сплати єдиного внеску

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для 3-ї групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Для підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.

Разом з тим, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Отже, для новостворених суб’єктів господарювання, які протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання єдиного податку 3-ї групи, перший звітний період починається з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація.

При цьому, база нарахування єдиного внеску за цей місяць для них визначається у розмірі, визначеному такими платниками самостійно, але вона не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (в 2018 році – 819 грн. 06 коп.).

Зазначена норма визначена п.п. 298.1.2 ст. 298 Податкового кодексу та п. 3 частини першої ст. 7 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Як сплачувати земельний податок членам садівничих товариств?

Платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні.

Нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться фіскальними органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 Земельного кодексу України).

Від сплати земельного податку звільняються інваліди першої і другої групи, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (ст. 281 Податкового кодексу).

Звільнення від сплати земельного податку для таких категорій фізичних осіб поширюється на земельні ділянки, визначені п. 281.2 ст. 281 Податкового кодексу.

Отже, якщо земельні ділянки приватизовані громадянами - членами садівничого товариства і кожен громадянин отримав документ, що засвідчує право на земельну ділянку, то такі громадяни, крім тих, кому надані пільги щодо сплати земельного податку, визначені ст. 281 Податкового кодексу, є платниками земельного податку.

Тобто, у разі наявності у фізичних осіб - членів садівничого товариства приватизованих земельних ділянок (свідоцтва на право власності) земельний податок сплачується ними самостійно (або використовується пільга зі сплати податку).

Якщо фізичними особами - землекористувачами земельних ділянок, наданих для ведення садівництва, не оформлено право власності, то садівниче товариство є платником земельного податку за такі земельні ділянки (включаючи земельні ділянки загального користування).

Затверджено Інструкцію про ведення касових операцій банками

Національний банк України постановою Правління від 25.09.2018 №103 затвердив "Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні".

Постанова №103 набирає чинності з 01 листопада 2018 року.

Зазначена Постанова №103 установлює порядок:

- здійснення банками касових операцій у національній та іноземній валюті;

- оформлення банками касових документів та оброблення банкнот (монет);

- здавання та отримання банками готівки національної валюти в Нацбанку;

- видачі (приймання) банками банкнот у касетах, обміну банкнот національної валюти, пошкоджених спеціальним розчином унаслідок несанкціонованого втручання в спеціальний пристрій для зберігання цінностей.

- регулює взаємовідносини банків з питань здійснення касових операцій у національній та іноземній валюті з Нацбанком, іншими банками та клієнтами банків.

З набранням чинності Постанови №103 (з 01.11.2018) втрачає чинність «Інструкція про ведення касових операцій банками в Україні», затверджена постановою Правління НБУ від 01.06.2011 №174.

 

ГУ ДФС у Запорізькій області

 

Просмотров: 8 | Добавил: kolyaka | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Среда, 14.11.2018, 07:35
Приветствую Вас Гость

Поиск

Календарь

«  Октябрь 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031

Архив записей

Наш опрос

Оцените мой сайт
Всего ответов: 50

Друзья сайта

  • Асамблея ГО МСБУ
  • Политическая партия "Новая жизнь"
  • Верховна Рада України
  • Офіційний портал Запорізької міської влади
  • ТОВАРИСТВО ПІДПРИЄМЦІВ "КРАЙ"
  • Статистика


    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0