Запорожский Городской Союз Предпринимателей "Ника"

Главная » 2016 » Июль » 14 » Податковий календар
19:22
Податковий календар
Податковий календар 15 липня, п’ятниця, останній день подання: - звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за червень 2016 року (форма №ЗВР-1), якщо не передбачено подання інформації дротовими або бездротовими каналами зв’язку; - довідки про використані розрахункові книжки за червень 2016 року. Підприємці - платники єдиного податку 1 - 3 груп з доходом до 1 млн. грн. РРО не застосовують Реєстратори розрахункових операцій (РРО) не застосовуються платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1,0 млн. гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1,0 млн. гривень застосування РРО є обов'язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку. Доходом платника єдиного податку для фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі. У разі встановлення протягом календарного року, в ході проведення перевірки, факту непроведення розрахункових операцій, через РРО з фіскальним режимом роботи, до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: вчинене вперше - 1 гривня; за кожне наступне вчинене порушення – 100% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг). При цьому, залишення платника єдиного податку другої і третьої груп (фізичної особи - підприємця) на спрощеній системі оподаткування у разі сплати штрафних (фінансових) санкцій за непроведення розрахункових операцій, через РРО, чинним законодавством не передбачено. Зазначена норма визначена п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України та п. 1 статті 17 Закону України від 06.07.1995 N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Датою проведення контрольованої операції є дата переходу прав власності на товар або дата складення акта, який підтверджує виконання робіт (послуг) Для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є - господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - нерезидентами; - зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів - нерезидентів. - господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі, що включена до переліку держав (територій), затвердженого КМУ. У графах 14, 15 розділу "Відомості про контрольовані операції" Звіту про контрольовані операції, зазначається дата переходу прав власності на товари або дата складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг. Тобто датою проведення контрольованої операції є дата переходу прав власності на товар або дата складення акта або іншого документа, який підтверджує виконання робіт або надання послуг. Зазначена норма передбачена п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України та наказом МФУ від 18.01.2016 N 8 "Про затвердження форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції". При реєстрації в ЄРПН двох податкових накладних на одну поставку складається розрахунок коригування до помилкової податкової накладної Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних. Отже, у випадку помилкового складання двох податкових накладних на одну операцію з постачання товарів/послуг та реєстрації їх в ЄРПН, платник ПДВ, з метою виправлення допущеної помилки, має право скласти розрахунок коригування до помилкової (другої) податкової накладної. У разі, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, покупець товарів/послуг повинен зареєструвати такий розрахунок в ЄРПН. При цьому у полі "Дата складання" зазначається дата, на яку було виявлено помилку щодо зайво складеної податкової накладної, а у графі 2 такого розрахунку – "Виправлення помилки". Зазначена норма визначена п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України. Державне підприємство може подати уточнюючий Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) Державні унітарні підприємства та їх об'єднання подають до фіскальних органів Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств. Наказом ДПА України від 16.05.2011 N 285 "Про затвердження форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями", визначено, що звітним періодом, за який подається розрахунок, є перший квартал, перше півріччя, три квартали, рік. Форма Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до бюджету держпідприємства, не передбачає проведення уточнень. Отже, у разі необхідності подання уточнюючого Розрахунку та зменшення відповідних нарахувань, платник податку на прибуток має право самостійно здійснити відмітку "уточнюючий" та подати уточнюючий Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) до органів фіскальної служби окремо за кожен рік. Порядок сплати частини чистого прибутку (доходу) визначено «Порядком відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями», затвердженого постановою КМУ від 23.02.11 N 138 та роз’яснено листом ДФС України від 30.05.2016 № 11753/6/99-99-15-02-02-15. На офіційному web-сайті ДФС України оприлюднено проект наказу МФУ «Про внесення змін до форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)» На офіційному web-сайті ДФС України (www.sfs.gov.ua) в підрозділі «Діяльність / Регуляторна політика / Проекти регуляторних актів / 2016 рік» розміщено проект наказу МФУ «Про внесення змін до форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затвердженої наказом МФУ від 16.06.15 № 560». Проектом наказу передбачено: - зміна формату внесення дати укладання та реєстрації документів, які засвідчують/підтверджують право власності та/або користування земельними ділянками, - реквізити, зазначені у рядках 3 та 4 Декларації, приведені у відповідність до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом МФУ України від 09.12.11 № 1588. - до колонки 9 Декларації внесено уточнення, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки зазначається за одиницю площі. Зауваження та пропозиції до проекту наказу можуть надсилатися на адресу: ДФС України, Департамент податків і зборів з юридичних осіб, Львівська площа, 8, м. Київ, 04655, електронну – vpopova@sfs.gov.ua, до Державної регуляторної служби України на поштову адресу: вул. Арсенальна, 9/11, м. Київ, 01011. Проценти на банківських рахунках оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% Ставка податку на доходи фізичних осіб на пасивні доходи до яких, зокрема, належать проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок і проценти на вклад (депозит) у кредитних спілках встановлюється у розмірі 18% до бази оподаткування. Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування. Отже, податковий агент із сум процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків утримує податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18%, та перераховує дані суми податку до бюджету у термін не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу. Зазначена норма передбачена п. 167.1, пп. 167.5.1, 167.5.3 ст.167, п.п. 170.4.1 ст. 170 Податкового кодексу України. Податкова соціальна пільга до авансу не застосовується Платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень ( у 2016 році – 1930 грн.). У разі перевищення місячної заробітної плати понад встановлений розмір податкова соціальна пільга не надається, незалежно від категорії платника податку. Отже, податкова соціальна пільга застосовується до всієї заробітної плати за місяць, а не до її частини, тобто авансу. Зазначена норма передбачена п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України. Умови, за якими студент має право на податкову соціальну пільгу Студент має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі 150% суми пільги, яка визначена п.п. 169.1 ст. 169 ПКУ ( у 2016 році – 1033,5 грн.). При цьому, якщо студент, отримує стипендію з бюджету, то податкова соціальна пільга до заробітної плати не застосовується. Отже у разі, якщо студент, який не отримує стипендію та одночасно з навчанням працює та одержує заробітну плату, то він має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 1033,5 грн., за умови, що розмір його заробітної плати на місяць не перевищує у 2016 році 1930 гривень. При цьому студент повинен надати працедавцю довідку з навчального закладу про те, що він там навчається та не одержує стипендію з бюджету. Зазначена норма визначена п.п. 169.1.3 і п.п. 169.2.3 ст. 169 Податкового кодексу України. Підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку у межах, що не перевищують установлений ліміт каси Підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства (підприємця) може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку. Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно або через відповідні служби, яким згідно із законодавством надано право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів. Здавання готівкової виручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір. Підприємства не повинні накопичувати готівкову виручку (готівку) у своїх касах понад установлений ліміт каси для здійснення потрібних витрат до настання строків цих виплат. Зазначена норма визначена п. 2.8 та 2.9 Постанови НБУ від 15.12.04 № 637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні". Визначення річного доходу для цілей визнання господарських операцій контрольованими Для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є: - господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - нерезидентами; - зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів - нерезидентів. - господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі, що включена до переліку держав (територій), затвердженого КМУ. Разом з цим, такі господарські операції будуть визнані контрольованими у разі, якщо додатково одночасно виконуються такі умови: - річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік; - обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік. До обсягу річного доходу не включаються непрямі податки (податок на додану вартість, акцизний податок і мито). Обсяг річного доходу платника податків від будь-якої діяльності для цілей трансфертного ціноутворення розраховується як сумарне значення таких показників Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) Форма N 2: - чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (ряд. 2000), - інші операційні доходи (ряд. 2120), - дохід від участі в капіталі (ряд. 2200), - інші фінансові доходи (ряд. 2220), - інші доходи (ряд. 2240). Зазначена норма передбачена п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України та роз’яснена листом ДФС України від 04.05.2016 р. N 9980/6/99-99-15-02-02-15. Операції між пов'язаними особами - резидентами не підпадають під визначення контрольованих операцій Для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями, зокрема, є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування сторін таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами – нерезидентами. Тобто, господарські операції вважаються контрольованими, якщо здійснюються між пов'язаними особами, одна з яких є нерезидентом. Господарські операції з пов'язаними особами - резидентами не підпадають під визначення контрольованих. Зазначена норма передбачена пп. 39.2.1.1 ст. 39 Податкового кодексу України. При визначенні обсягу річного доходу для цілей застосування трансфертного ціноутворення враховуються доходи від курсової різниці Для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є: - господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - нерезидентами; - зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів - нерезидентів. - господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі, що включена до переліку держав (територій), затвердженого КМУ. Разом з цим, такі господарські операції будуть визнані контрольованими у разі, якщо додатково одночасно виконуються такі умови: - річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік; - обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік. До річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи. Дохід від операційних курсових різниць відображається у статті "Інші операційні доходи" (ряд. 2120 Звіту про фінансові результати), а дохід від неопераційних курсових різниць відображається у статті "Інші доходи" (ряд. 2240 Звіту про фінансові результати). Отже, дохід від операційної та неопераційної курсової різниці враховується для обчислення річного доходу платника податків від будь-якої діяльності для цілей трансфертного ціноутворення. Зазначена норма передбачена п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України, «Методичними рекомендаціями щодо заповнення форм фінансової звітності», затвердженими наказом МФУ від 28.03.2013 N 433 та роз’яснена листом ДФС України від 04.05.2016 р. N 9980/6/99-99-15-02-02-15. Самостійне виправлення помилок, допущених у Звіті про контрольовані операції за минулі звітні (податкові) періоди У разі самостійного виявлення платником помилок, що містяться у раніше поданому Звіті про контрольовані операції, платник зобов'язаний подати уточнюючий Звіт, про що робиться відмітка у графі 1 заголовної частини Звіту. Уточнюючий Звіт про контрольовані операції включає всю інформацію з раніше поданого Звіту (всі додатки разом з інформацією до додатків) із виправленням помилкових даних. Якщо платник виявив контрольовані операції, які були не задекларовані у Звіті, то такий платник сплачує штраф у розмірі 1% суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому Звіті, але не більше 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції. При цьому, під час проведення документальних планових та позапланових перевірок платник податків не має права подавати уточнюючі Звіти за будь-який звітний (податковий) період. Зазначена норма визначена п. 120.3 ст. 120 Податкового кодексу України та наказом МФУ від 18.01.2016 N 8 "Про затвердження форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції". Умови, за якими відносини між особами, які мають податкову адресу на території ВЕЗ "Крим" визначаються як контрольовані операції Взаємовідносини між особами, які мають податкову адресу на території ВЕЗ "Крим", та особами, які мають податкову адресу на іншій території України, є контрольованими операціями якщо відповідають вимогам ст. 39 Податкового Кодексу. Так, контрольованими операціями визнаються: - господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - нерезидентами; - зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів - нерезидентів. - господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого КМУ. Такі господарські операції будуть визнано контрольованими у разі, якщо додатково одночасно виконуються наступні умови: - річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік; - обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік. Отже господарські операції з особою, яка має податкову адресу на території ВЕЗ "Крим", будуть визнані контрольованими тільки у випадках, якщо така особа є пов'язаною із платником податків, або якщо така особа є комісіонером у зовнішньоекономічних господарських операціях з продажу товарів, з одночасним дотриманням критеріїв, щодо перевищення річного доходу такого платника податків від будь-якої діяльності понад 50 млн. грн., або перевищення обсягу господарських операцій з кожним контрагентом понад 5 млн. грн. Зазначена норма передбачена п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України та п. 5.2 Закону України від 12.08.14 N 1636-VII "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України". ГУ ДФС у Запорізькій області
Просмотров: 105 | Добавил: kolyaka | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Вторник, 24.10.2017, 14:18
Приветствую Вас Гость

Поиск

Календарь

«  Июль 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Архив записей

Наш опрос

Оцените мой сайт
Всего ответов: 50

Друзья сайта

  • Асамблея ГО МСБУ
  • Политическая партия "Новая жизнь"
  • Верховна Рада України
  • Офіційний портал Запорізької міської влади
  • ТОВАРИСТВО ПІДПРИЄМЦІВ "КРАЙ"
  • Статистика


    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0