| Податковий календар
21 червня 2016 року
Останній день подання:
- декларації з податку на додану вартість за травень 2016 року платниками, у яких податковий період дорівнює календарному місяцю;
- декларації акцизного податку за травень 2016 року,
- доплати (у разі потреби) податкового зобов’язання з акцизного податку на тютюнові вироби, розрахованого з урахуванням авансових платежів, здійснених при придбанні марок акцизного податку;
- звіту по єдиному внеску, нарахованому за попередній календарний місяць роботодавцями за найманих працівників.
Останній день сплати:
- єдиного внеску, нарахованого за попередній календарний місяць роботодавцями за найманих працівників (крім гірничих підприємств);
Останній день подання:
- податкової декларації рентної плати за травень 2016 року з розрахунком:
• рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
• рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;
• рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
• рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.
Підприємці на загальній системі оподаткування авансові платежі розраховують самостійно
Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку на загальній системі оподаткування самостійно згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу.
Такі авансові платежі сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня).
За 4-й календарний квартал авансовий платіж не розраховується та не сплачується.
Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується.
Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється підприємцем самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати.
Надмірно сплачені суми податку підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку.
Зазначена норма визначена п.п. 177.5.1 та п.п. 177.5.3 ст. 177 Податкового кодексу України.
Загальний дохід підприємця на загальній системі оподаткування визначається за касовим методом
Об’єктом оподаткування фізичної особи –підприємця на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
При цьому, оскільки виручкою фізичної особи - підприємця вважається дохід, отриманий у грошовій та негрошовій формі, то датою при формуванні загального оподатковуваного доходу є дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок (у касу) або отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів, тобто застосовується касовий метод.
До складу витрат включаються тільки витрати, які пов’язані з отриманням доходу та підтвердженні відповідними документами про їх оплату.
Тобто для визначення загального оподатковуваного доходу застосовується касовий метод, а при визначенні витрат враховуються тільки ті витрати, які пов’язані з отриманням доходу та підтвердженні відповідними документами про їх оплату.
Зазначена норма визначена п. 177.2 та п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України.
Банківський кредит не включається до доходу підприємця на загальній системі оподаткування
Оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб підлягають доходи фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування, які отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності.
Оскільки отриманий фізичною особою – підприємцем кредит відповідно до умов договору підлягає обов’язковому поверненню у визначені строки, то протягом дії договору кредиту сума кредиту не включається до складу доходу такого підприємця.
Якщо сума кредиту не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до складу доходів фізичної особи – підприємця та оподатковується на загальних підставах.
Зазначена норма визначена п. 177.1 ст. 177 Податкового кодексу України.
Обмеження на застосування єдиного податку при здійсненні підприємцем орендних операцій
Фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає всім вимогам для реєстрації та застосування єдиного податку.
При цьому, не можуть бути платниками єдиного податку фізичні особи - підприємці, які надають в оренду:
- земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара,
- житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів,
- нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів.
Зазначена норма визначена п.п.291.5.3 ст. 291 Податкового кодексу України.
Підприємець - платник єдиного податку може здійснювати зовнішньоекономічну діяльність
Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, якщо вони зареєстровані як підприємці.
Фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає всім вимогам для реєстрації та застосування єдиного податку.
Податковим кодексом України визначені види діяльності, здійснюючи які фізичні особи - підприємці не можуть бути платниками єдиного податку, серед який зовнішньоекономічна діяльність не визначена як заборонена.
Отже, фізична особа-підприємець - платник єдиного податку може здійснювати зовнішньоекономічну діяльність як на території України, так і за її межами, за умови, що ним не здійснюються види діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
Зазначена норма визначена п. 291.3, п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України та ст. 5 Закону України від 16.04.1991 № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність».
Перевищення підприємцями - платниками єдиного податку 1-ї та 2-ї груп встановленого обсягу доходу оподатковується за ставкою 15%
Підприємці - платники єдиного податку 1-ї групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу 300 тис. грн., з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку 2-ї або 3-ї групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.
Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15%.
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;
Платники єдиного податку 2-ї групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу 1,5 млн. грн., в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку 3-ї групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.
Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15%.
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.
Зазначена норма визначена п. 293.8 ст. 293 Податкового кодексу України.
Підприємці - платники єдиного податку 3-ї групи, перевищення доходу понад 5 млн. грн. оподатковують за ставкою 15% і переходять на загальну систему оподаткування
Фізичні особи – підприємці - платники єдиного податку третьої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу 5 млн. грн., до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків, а також зобов’язані перейти на загальну систему оподаткування.
Заява про перехід на зальну систему оподаткування подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.
Зазначена норма визначена пп. 3 п. 293.8 ст. 293 Податкового кодексу України.
Підприємці на загальній системі оподаткування при готівкових розрахунках зобов’язані застосовувати РРО
Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані застосовувати РРО, або у певних випадках - зареєстровані у встановленому порядку розрахункові книжки.
Отже, фізичні особи, що знаходяться на загальній системі оподаткування, при здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів/послуг повинні застосовувати РРО.
При цьому, постановою КМУ від 23.08.2000 №1336, затверджено «Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій».
Крім того, постановою №1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів/послуг, у разі перевищення якого застосування РРО є обов’язковим.
Тобто, для окремих форм та умов проведення діяльності, визначених у пунктах Переліку, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, граничний розмір складає 200 тис. грн. на один суб’єкт господарської діяльності або 75 тис. грн. на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг)), в залежності від форми та умов проведення діяльності.
Зазначена норма визначена п.1 ст.3 та ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Реалізація продукції власного виробництва на ринках через стаціонарні магазини та кіоски здійснюється із застосуванням РРО
Реєстратори розрахункових операцій (РРО) та розрахункові книжки (РК) не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.
При цьому, без застосування РРО з використанням РК і КУРО може здійснюватися, зокрема, роздрібна торгівля на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу).
Отже, при реалізації продукції власного виробництва на ринках та ярмарках через розташовані на них стаціонарні магазини, кіоски, палатки, павільйони, приміщення контейнерного типу застосування РРО є обов’язкове.
Зазначена норма визначена п. 1 ст. 9 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та п. 3 «Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій», затвердженого постановою КМУ від 23.08.2000 №1336.
При продажу у кіосках журналів, листівок та конвертів РРО не застосовується, якщо їх питома вага становить понад 50% загального товарообігу
Суб’єкти господарювання мають право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50% загального товарообігу.
При цьому обов’язковою умовою є відсутність продажу алкогольних напоїв та підакцизних непродовольчих товарів.
Зазначена норма визначена п.10 ст.9 Закону України від 06.07.1995 № 265/95- ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Вихідні та святкові дні є операційними днями для реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування у ЄРАН
При реалізації пального особа, яка реалізує пальне, зобов’язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних (ЄРАН), така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального.
Реєстрація акцизних накладних та/або розрахунків коригування у ЄРАН здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання
Для реєстрації в ЄРАН акцизні накладні/розрахунки коригування надсилаються до ДФС в електронній формі відповідно до порядку подання податкових документів в електронному вигляді.
Акцизні накладні/розрахунки коригування надсилаються протягом операційного дня.
Операційний день для реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування у ЄРАН триває щодня з 8 до 19 години.
Отже, не передбачено обмежень щодо можливості реєстрації акцизних накладних та/або розрахунків коригування у ЄРАН у вихідні та святкові дні.
Зазначена норма визначена п. 231.5, п. 231.6 ст. 231 Податкового кодексу України та п. 2 «Порядку ведення Єдиного реєстру акцизних накладних», затвердженого постановою КМУ від 24.02.16 № 114.
Платники єдиного податку, не зареєстровані як платники ПДВ, при імпорті товарів на територію України сплачують ПДВ без реєстрації платниками ПДВ
Платником ПДВ є, зокрема, будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України.
Якщо особи, не зареєстровані як платники ПДВ, ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законом, такі особи сплачують податок під час митного оформлення товарів без реєстрації як платники ПДВ.
Отже, суб’єкти господарювання – платники єдиного податку, не зареєстровані як платники ПДВ, повинні сплачувати ПДВ при ввезенні (імпорті) товарів на митну територію України під час митного оформлення таких товарів без реєстрації як платники ПДВ.
Зазначена норма визначена п. 180.1 ст. 180 та п. 181.2 ст. 181 Податкового кодексу України.
Визначення дати реєстрації платником ПДВ
У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації платником ПДВ фіскальний орган протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви вносить до реєстру платників ПДВ запис про таку реєстрацію.
Датою реєстрації особи платником ПДВ, яка вноситься до реєстру платників ПДВ, є наступні дати:
- з бажаного (запланованого) дня реєстрації, зазначеного у реєстраційній заяві, що відповідає даті початку податкового періоду (календарного місяця), з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на виписку податкових накладних, у разі добровільної реєстрації особи як платника податку;
- з першого числа місяця, наступного за днем спливу 20 календарних днів після подання реєстраційної заяви, у разі добровільної реєстрації особи платником ПДВ, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено;
- з бажаного (запланованого) дня, що відповідає першому числу календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ, у разі переходу осіб на спрощену систему оподаткування або зміни ставки єдиного податку;
- з першого числа календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів платників єдиного податку, що не передбачав сплату ПДВ, у разі перевищення ними протягом останніх 12 календарних місяців обсягу операцій з постачання товарів/послуг понад 1 млн грн., якщо перше число календарного місяця, з якого здійснюється перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви не настало;
- з дня внесення запису до реєстру платників ПДВ у разі обов’язкової реєстрації платником ПДВ або переходу платників єдиного податку, що не передбачав сплату ПДВ, на сплату інших податків і зборів, якщо ними перевищено протягом останніх 12 календарних місяців обсяг операцій з постачання товарів/послуг понад 1 млн грн., якщо перше число календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви настало.
Зазначена норма визначена п. 183.9 ст. 183 Податкового кодексу України.
Платники єдиного податку 1-3 груп можуть продавати паливно-мастильні матеріали тільки в ємностях до 20 літрів
Не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп юридичні особи та фізичні особи - підприємці, які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин).
До підакцизних товарів належать, зокрема, нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів.
Отже, платники єдиного податку першої - третьої груп мають право здійснювати продаж паливно-мастильних матеріалів тільки в ємностях до 20 літрів.
До підакцизних товарів належать: - спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; - тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; - пальне; - автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; - електрична енергія.
Зазначена норма передбачена пп. 291.5.1 ст. 291 та п. 215.1 ст. 215 Податкового кодексу України.
ГУ ДФС у Запорізькій області
|