Запорожский Городской Союз Предпринимателей "Ника"

Главная » 2018 » Сентябрь » 17 » Підприємство виплачує фізичній особі винагороду за цивільно-правовим договором. Як нараховувати єдиний соціальний внесок?
19:07
Підприємство виплачує фізичній особі винагороду за цивільно-правовим договором. Як нараховувати єдиний соціальний внесок?

Підприємство виплачує фізичній особі винагороду за цивільно-правовим договором.

Як нараховувати єдиний соціальний внесок?

Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є роботодавці, зокрема ті, які використовують працю фізичних осіб за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань).

Базою нарахування єдиного соціального внеску для вказаних платників є сума винагороди фiзичним особам за виконання робiт (надання послуг) за цивiльно-правовими договорами.

Єдиний соціальний внесок встановлюється у розмiрi 22% до бази нарахування.

Отже, фізичним особам за цивільно-правовими договорами єдиний соціальний внесок нараховується за ставкою 22% на суму винагороди (доходу).

Зазначена норма передбачена п. 1 част. першої ст. 4; п. 1 част. першої ст. 7 Закону України від 08.07. 2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Особливості ведення книгу обліку доходів (витрат) підприємцями-платниками єдиного податку

Платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які не є платниками ПДВ, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Записи у Книзі доходів виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема про кошти, які надійшли на поточний рахунок платника податку та/або які отримано готівкою, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Підприємці - платники єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ, ведуть облік доходів та витрат.

Записи у Книзі доходів та витрат виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, окремо про кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку та/або отримано готівкою, фактично безоплатно отримано товари (роботи, послуги) та понесено витрати, зокрема, оплачені придбані товари (роботи, послуги), виплачена заробітна плата, сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування тощо.

Для реєстрації Книг такі платники єдиного податку подають до фіскального органу за місцем обліку примірник книги, у разі обрання способу ведення книги у паперовому вигляді.

Дані Книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку.

Книга зберігається у платника податку протягом 3 років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис.

Форми та порядок ведення книги обліку доходів платників єдиного податку 1-ї і 2-ї груп та платників єдиного податку 3-ї групи, які не є платниками ПДВ, та книги обліку доходів і витрат для платників єдиного податку 3-ї групи, які є платниками ПДВ, затверджені наказом МФУ від 19.06.2015 № 579.

Зазначена норма визначена п.п. 296.1.1 ст. 296 Податкового кодексу України.

 

Підприємець на загальній системі оподаткування не отримав дохід.

Як сплачується єдиний соціальний внесок?

Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є фізичні особи-підприємці, в тому числі підприємці - платники єдиного податку.

Для фізичних осіб–підприємців на загальній системі оподаткування єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (у 2018 році – 819 грн. 06 коп (3 723 грн х 22%)).

Якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.

При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (у 2018 році – 819 грн. 06 коп.).

Виключенням є підприємці, які отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Зазначена норма передбачена п. 4 част. першої ст. 4; п. 2 част. першої ст. 7, част. дванадцята ст. 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Підприємство порушило умови перебування на спрощеній системі оподаткування.

Дізнайтесь про наслідки

Платники єдиного податку зобов’язані перейти на загальну систему оподаткування (податок на прибуток підприємств) у таких випадках та в строки:

- у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

- у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;

- у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

- у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

- у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Ставки єдиного податку для платників третьої групи (юридичні особи) встановлюються у подвійному розмірі ставок: 6% - для платників ПДВ; 10% - для платників, що включають ПДВ до складу єдиного податку)

- до суми перевищення обсягу доходу понад 5 млн. грн..;

- до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж грошовий ;

- до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Крім того, платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів.

Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву.

Зазначена норма передбачена п.п. 298.2.1, п.п. 298.2.2, п.п. 298.2.3 ст. 298; п. 293.5 ст. 293 Податкового кодексу України.

Платник єдиного – юридична особа перейшов на сплату податку на прибуток.

Дізнайтесь про особливості звітування.

Платники єдиного податку, які з 01 січня поточного року або пізніше переходять на загальну систему оподаткування, сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворені), який для них починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року.

Отже, у разі переходу платником єдиного податку на загальну систему оподаткування в середині року такий платник податку подає податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, за податковий (звітний) рік, який починається з дати переходу на загальну систему оподаткування та закінчується 31 грудня такого року.

У Декларації показники доходу від будь-якої діяльності (рядок 01), фінансового результату до оподаткування (рядок 02) та об'єкта оподаткування (рядок 04) визначаються за період перебування такого платника на загальній системі оподаткування.

Разом з такою Декларацією необхідно подати фінансову звітність, у тому числі, за період перебування на спрощеній системі оподаткування.

Якщо сума доходів за податковий (звітний) рік, який починається з дати переходу на загальну систему оподаткування та закінчується 31 грудня такого року, не перевищує 20 млн. грн., то об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на різниці за умови прийняття рішення про таке незастосування і зазначення інформації про таке рішення у Декларації.

Зазначена норма передбачена п. 137.5 ст. 137, пп. 134.1.1 ст. 134 Податкового кодексу України.

Працівнику нараховано дохід у негрошовій формі.

Особливості оподаткування податком на доходи фізичних осіб і відображення у розрахунку за ф. 1 ДФ

У разі нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з Податковим кодексом, помножена на коефіцієнт.

Коефіцієнт. обчислюється за такою формулою К = 100 : (100 - Сп), де К – коефіцієнт; Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування (для ставки податку 18% – коефіцієнт 1,21951).

Також вказані доходи є об'єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.

При цьому застосування «натурального» коефіцієнта для військового збору не передбачено .

У податковому розрахунку за ф. 1 ДФ у графі 3а "Сума нарахованого доходу", відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано фізичній особі відповідно до ознаки доходу.

У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов’язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.

Нарахований дохід відображається повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, - обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, суми податкової соціальної пільги за її наявності та військового збору (у періоді його справляння).

У графі 3 "Сума виплаченого доходу" податкового розрахунку за ф. 1ДФ відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.

Оскільки зазначений «натуральний» коефіцієнт при нарахуванні доходів у негрошовій формі застосовується для визначення бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб, то у разі надання доходів у негрошовій формі, суми нарахованого доходу у графах 3а "Сума нарахованого доходу" та 3 "Сума виплаченого доходу" податкового розрахунку за ф. 1ДФ відображаються з урахуванням цього коефіцієнту.

Зазначена норма передбачена п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу України, п. 3.2, п. 3.3 розд. ІІІ "Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку", затвердженого наказом МФУ від 13.01.2015 № 4.

Платник податку на прибуток придбав ліцензію.

Які податкові наслідки, якщо підприємство обліковує різниці при визначенні об’єкта оподаткування?

До групи 6 нематеріальних активів відносяться інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо) зі строком корисного використання не менше двох та не більше десяти років.

В податковому обліку розрахунок амортизації нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

При цьому, не підлягають амортизації витрати на придбання та ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих нематеріальних активів.

При розрахунку податкової амортизації застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім "виробничого" методу.

Для розрахунку податкової амортизації визначається вартість нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства/установи за первісною вартістю (п. 10 П (С) БО 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом МФУ від 18.10.1999 № 242)

Первісна вартість придбаного нематеріального активу складається з ціни (вартості) придбання (крім отриманих торговельних знижок), мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов’язаних з його придбанням та доведенням до стану, у якому він придатний для використання за призначенням. Фінансові витрати не включаються до первісної вартості нематеріальних активів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок запозичень (за винятком фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати») (п. 11 П(С)БО 8).

Отже, нематеріальні активи, які призначені для використання в господарській діяльності платника податку, підлягають амортизації.

При цьому фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації на такі нематеріальні активи відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшується на суму розрахованої податкової амортизації таких нематеріальних активів.

Зазначена норма передбачена п. 138.3.ст. 138 Податкового кодексу.

Підприємство виплачує нерезиденту роялті за договором, укладеним в іноземній валюті.

Як визначити дохід для сплати податку на доходи нерезидента?

Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності, утримують податок з таких доходів, ставкою 15% їх суми та за їх рахунок.

Такий податок сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Оскільки податок з доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, сплачується до бюджету під час виплати таких доходів на користь нерезидента, то сума доходів, з якої утримується та сплачується податок, визначається виходячи з офіційного курсу НБУ на дату виплати таких доходів.

Зазначена норма передбачена п.п. 141.4.2 ст. 141 Податкового кодексу.

Працівник звільняється в зв’язку з виходом на пенсію. Як оподатковується податком на доходи фізичних осіб вихідна допомога?

Ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18% бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих), у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Заробітна плата - це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Винятки, щодо невключення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку доходів (визначені ст. 165 Податкового кодексу), не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності.

Отже, вихідна допомога у зв’язку із звільненням працівника, в т. ч. при виході на пенсію, оподатковується за ставкою 18 відсотків.

Зазначена норма визначена п.п. 14.1.48 ст. 14, п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України.

Чи виникає право на податкову знижку, якщо за навчання студента сплатили не члени його сім’ї першого ступеня споріднення?

 

Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення.

Членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

Отже, якщо за навчання студента сплатили особи, які не є членами його сім’ї першого ступеня споріднення (брат, сестра, дід, баба та інші особи), то право на податкову знижку щодо таких сумм відсутнє.

Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.263 ст. 14; п.п.166.3.3 ст. 166 Податкового кодексу України.

 

ГУ ДФС у Запорізькій області

 

Просмотров: 26 | Добавил: kolyaka | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Пятница, 19.10.2018, 21:01
Приветствую Вас Гость

Поиск

Календарь

«  Сентябрь 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930

Архив записей

Наш опрос

Оцените мой сайт
Всего ответов: 50

Друзья сайта

  • Асамблея ГО МСБУ
  • Политическая партия "Новая жизнь"
  • Верховна Рада України
  • Офіційний портал Запорізької міської влади
  • ТОВАРИСТВО ПІДПРИЄМЦІВ "КРАЙ"
  • Статистика


    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0