Запорожский Городской Союз Предпринимателей "Ника"

Підприємство отримало інвестицію до статутного фонду до дати фактичної її реєстрації в Єдиному держреєстрі. Які податкові наслідки виникають за такою операцією?

Як визначено статтею 4 Закону України IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» від 15.05.03 №755 (зі змінами та доповненнями), державна реєстрація юридичних – це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних  записів до Єдиного державного реєстру.

В Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, такі відомості щодо юридичної особи як дані про розмір статутного капіталу (статутного або складеного капіталу), у тому числі частки кожного із засновників (учасників), а також розмір сплаченого статутного капіталу (статутного або складеного капіталу) на дату проведення державної реєстрації та дата закінчення його формування.

 Згідно з підпунктом 135.5.4 статті 135 Податкового кодексу України  (далі – ПКУ) вартість товарів, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоду, як інші доходи враховуються у складі доходів при обчисленні об’єкта оподаткування.

 Таким чином, якщо збільшення статутного капіталу не зареєстровано в Єдиному державному реєстрі, то отримані грошові кошти вважатимуться безповоротною фінансовою допомогою, і як наслідок, будуть включатся до доходів такого платника на підставі підпункту 136.1.3 статті 136 ПКУ.

Якщо засновник виходить із складу засновників підприємства і йому повертаються основні засоби. Як оподатковувати цю операцію?

Відповідно до пункту 146.8 статті 146 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) первісною вартістю основних засобів, що включені до статутного капіталу підприємства, визнається їх вартість, погоджена засновниками (учасниками) підприємства, але не вище звичайної ціни.

Згідно з пп.146.17.1 та пп.146.17.2 п.146.17 ст.146 (далі - ПКУ) для цілей цього розділу:

до продажу або іншого відчуження основних засобів та нематеріальних активів прирівнюються операції із внесення таких основних засобів та нематеріальних активів до статутного фонду іншої особи;

до придбання прирівнюються операції з отримання основних засобів та нематеріальних активів у разі внесення основних засобів та нематеріальних активів до статутного фонду (капіталу) платника податку.

У разі продажу основного засобу сума перевищення доходів від продажу або іншого відчуження над балансовою вартістю окремих об’єктів основних засобів та нематеріальних активів включається до доходів платника податку, а сума перевищення балансової вартості над доходами від такого продажу або іншого відчуження включається до витрат платника податку   (пункт 146.13 статті 146 ПКУ).

Отже, операція з повернення засновнику внеску у вигляді основних фондів, у разі його виходу з числа засновників, є операцією зворотного продажу таких основних фондів і відображається у податковому обліку відповідно до пункту 146.13 статті 146 ПКУ.

Підприємство внесло до статутного капіталу товари, чи можливо включити їх вартість до складу витрат?

Відповідно до підпункту 14.1.81 статті 14 Податкового кодексу України  (далі – ПКУ) прямі інвестиції – це господарські операції, що передбачають внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (пункт 138.4 статті 138 ПКУ).

Згідно з підпунктом 14.1.36  статті 14 ПКУ господарська діяльність – це діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
        Отже, товарно-матеріальні цінності, внесені платником податку до статутного фонду іншого підприємства, вважаються такими, що використані ним не в господарській діяльності, тобто вартість таких товарно-матеріальних цінностей не враховується при обчисленні об’єкта оподаткування такого платника податку як у складі доходу, так і у складі витрат.

Авансові внески з податку на прибуток

Підприємством задекларовано за підсумкаом 2012 року дохід більше 10 млн. грн, але прибутку не отримано. У 1-му кварталі 2013 року підприємство спрацювало з  прибутком. Яким чином  декларувати податок на прибуток у такому разі?

Якщо підприємство підпадає під зобов'язання сплати у 2013 році авансових платежів, але не мало базового показника для визначення їх розміру (тобто не було отримано прибуток), а за підсумками першого кварталу поточного року отримано прибуток, то таке підприємство повинно подати декларацію за перше півріччя, три квартали звітного року і за звітний рік для нарахування та сплати податкових зобов'язань з податку на прибуток.        Тобто починаючи з першого півріччя підприємство переходить на традиційний порядок надання декларації і сплати податкових зобов'язань.

За перше півріччя 2013 року декларація повинна бути надана не пізніше 9 серпня, і податкове зобов'язання сплачується не пізніше  19 серпеня.

Якщо підприємство, що сплачують авансові внески, отримало збиток у квітні (2-й квартал), чи може воно перейти на квартальну декларацію і не сплачувати авансовий внесок?

Можливість не сплачувати авансові внески з наступного кварталу передбачена тільки при отриманні збитків або нульового податкового зобов'язання в 1-му кварталі.  Якщо збитки отримані в наступних кварталах, то авансові внески повинні сплачуватися у загальному порядку.   

Підприємство у ІІ кварталі перейшло з єдиного податку на  сплату податку на прибуток. Який порядок надання звітності і сплати зобов’язання ?       

Юридичні особи, які з 2013 року переходять зі спрощеної на загальну систему оподаткування сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації, яку подають до територіальних органів Міндоходів України за підсумками поточного року.      Такі платники авансові внески не сплачують і декларації за перше півріччя і три квартали не надають.            

Яка передбачена відповідальність у разі несвоєчасної сплати авансових внесків?

Суми щомісячних авансових внесків вважаються узгодженими сумами грошових зобов'язань, і як наслідок, їх несплата, або несвоєчасна сплата передбачає такі самі санкції, як і за несплату узгодженого зобов’язання з податку на прибуток.

Так, у разі якщо підприємство не сплачує авансові внески протягом встановлених строків, застосовуються штрафні санкції в таких розмірах: -при затримці сплати до 30 календарних днів застосовується штраф у розмірі 10 відсотків суми недоїмки; -  при затримці понад 30 календарних днів - у розмірі 20% суми недоїмки.

Крім того, на суму податкового боргу нараховується пеня за кожен день прострочення із розрахунку  120%  річних облікової ставки НБУ.. 

Підприємство виплачує дивіденди юридичній особі. Чи зменшується сума щомісячних авансових внесків на авансовий внесок при виплаті дивідендів?

Якщо підприємство виплачує дивіденди засновнику- юридичній особі, то до або у момент такої виплати необхідно сплатити авансовий внесок з податку на прибуток нарахований на суму дивідендів. 

В цьому випадку підприємство сплачуватиме дві суми авансових внесків: з суми дивідендів за ставкою 19%, і щомісячний авансовий внесок виходячи із зобов'язання  за  2012 рік, розрахований за ставкою 21%.

На сьогодні, врахування авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів у зменшення розрахованих щомісячних авансових внесків законодавством не передбачено.

І авансовий внесок з суми дивідендів і щомісячні авансові внески  врахуються в зменшення податку на прибуток за підсумками показників річної  декларації.

Банкрутство. Зняття з обліку суб’єктів господарювання та податкове оформлення господарських операцій при банкрутстві.

Діє типова форма плану санації боржника в справі про банкрутство

12 липня 2013 року набув чинності наказ Мінюсту від 19.06.2013 р. № 1223/5, яким затверджені:

- типова форма плану санації боржника у справі про банкрутство;

- вимоги до розробки плану санації боржника згідно типової форми плану санації боржника в справі про банкрутство;

- типова форма мирової угоди у справі про банкрутство;

- вимоги до розробки світової угоди боржника згідно типової форми світової угоди у справі про банкрутство.

Встановлено, що план санації оформляється у вигляді систематизованого переліку взаємозв'язаних і послідовних заходів, що підлягають здійсненню в ході провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкротом або його ліквідації, які направлені на оздоровлення фінансово-господарського положення боржника, а також на задоволення вимог кредиторів, з вказівкою термінів здійснення таких заходів, з передбаченням їх очікуваних результатів (наслідків).

Оформлення мирової угоди здійснюється у вигляді документа, що містить обов'язкові для нього реквізити, а саме: дату і номер документа, номер провадження у справі про банкрутство, повне найменування господарського суду, найменування боржника, зміст мирової угоди, заголовки до тексту, підпис (підписи), грифи принятий (узгоджень, тверджень), перелік додатків (за наявності). При оформленні мирової угоди можливе використання інших реквізитів, якщо цього вимагає його зміст. 

Як відбувається зняття з обліку в органах ДПС юридичної особи (далі ЮО) у разі прийняття судом рішення про припинення такої ЮО, яке не пов’язано з банкрутством?

Порядок державної реєстрації припинення юридичної особи за судовим рішенням, що не пов’язано з банкрутством юридичної особи встановлений статтею 38 та частинами десятою-дванадцятою статті 36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (далі - Закон). Зокрема, державний реєстратор повинен не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов’язано з банкрутством юридичної особи, внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - ЄДР) запис щодо цього судового рішення та в той же день повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та юридичну особу, щодо якої було прийнято судове рішення, про внесення до Єдиного державного реєстру такого запису.

Для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи подаються документи, в число яких входить довідка органу ДПС про відсутність заборгованості із сплати податків, зборів за ф. 22-ОПП.

Процедури видачі такої довідки регламентуються розділом XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300, із змінами (далі – Порядок).

Зокрема, у разі отримання із ЄДР повідомлення про внесення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов’язано з її банкрутством, органом Міндоходів приймається рішення про проведення (не проведення документальної позапланової перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі.

При проведенні заходів, у зв’язку з припиненням юридичної особи орган Міндоходів направляє або може направити державному реєстратору такі повідомлення:

повідомлення про початок проведення позапланової перевірки, призначеної у зв’язку з рішенням про припинення юридичної особи (припиненням підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням) за ф. № 24-ОПП;

повідомлення про неможливість проведення позапланової перевірки, призначеної у зв’язку з рішенням про припинення юридичної особи (припиненням підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням) за ф. № 25-ОПП;

повідомлення про проведення позапланової перевірки за ф. № 26-ОПП;

повідомлення про наявність заперечень проти проведення державної реєстрації припинення юридичної особи (підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця) за ф. № 27-ОПП;

повідомлення про відкликання заперечень проти проведення державної реєстрації припинення юридичної особи (підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця) за ф. № 28-ОПП;

В разі наявності податкового боргу, орган державної податкової служби складає повідомлення про грошові зобов’язання та податковий борг за ф. № 10-ОПП та направляє (видає) його особі, відповідальній за погашення грошових зобов’язань або податкового боргу

Після проведеної документальної позапланової перевірки платника податків у разі відсутності заперечень органу державної податкової служби щодо здійснення державної реєстрації припинення платника податків, та встановлення факту відсутності заборгованості платника податків перед бюджетом щодо сплати платежів, контроль за справлянням яких здійснюють органи державної податкової служби, орган державної податкової служби складає довідку про відсутність заборгованості із сплати податків, зборів за ф. № 22-ОПП.

Довідку за ф. № 22-ОПП, видану органом державної податкової служби, платник податків подає державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення в установленому законом порядку (п. 11.7 Порядку ).

Слід зазначити, що для державної реєстрації припинення юридичних осіб стосовно яких винесено судове рішення про припинення юридичної особи, що не пов’язане з банкрутством, може бути застосована спрощена процедура державної реєстрації припинення (стаття 38-1 Закону).

Заходи органу державної податкової служби при проведенні спрощеної процедури припинення визначені пунктом 11.15 Порядку.

Відповідно до підпункту 61.1.1 пункту 67.1 статті 67 Податкового кодексу України, підставою для зняття з обліку в органах державної податкової служби юридичної особи є повідомлення чи документальне підтвердження державного реєстратора чи іншого органу державної реєстрації про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.

 Яким чином ФО може отримати довідки про доходи, в тому числі якщо ЮО ліквідована або визнана банкрутом?

Відповідно до ст.31 Закону України 02 жовтня 1992 року № 2657-XII «Про інформацію» державні органи, інформаційні системи яких вміщують інформацію про громадян, зобов’язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується.

Згідно із п.70.1 ст.70 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-IV із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків (далі – Державний реєстр).

До інформаційної бази Державного реєстру включаються такі дані про фізичних осіб:
джерела отримання доходів;

об’єкти оподаткування;

сума нарахованих та/або отриманих доходів;

сума нарахованих та/або сплачених податків;

інформація про податкову знижку та податкові пільги платника податків (п.70.3 ст.70 ПКУ).

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, юридичні особи та фізичні особи – підприємці, податкові агенти подають безоплатно органам ДПС інформацію, передбачену ст.51 ПКУ (пп.70.16.1 п.70.16 ст.70 ПКУ).

Відповідно до ст.51 ПКУ податковий агент зобов’язаний подавати у строки, визначенні ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу ДПС за місцем свого обліку.

Згідно з п.2 р.Х Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.11.2012 № 1147 (далі – Положення), фізична особа для отримання відомостей про себе із Державного реєстру звертається особисто або через уповноважену особу до органу державної податкової служби за своїм місцем проживання або за місцем отримання доходів, або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування, подає документ, що посвідчує особу, та заяву, що містить необхідні реквізити: прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків/серія, номер паспорта (для осіб, які обліковуються в окремому реєстрі Державного реєстру), місце проживання, паспортні дані та період, за який потрібно отримати відомості із Державного реєстру. Уповноважена особа додає до заяви довіреність, засвідчену у нотаріальному порядку, на отримання відомостей про джерела доходів/доходи, документ, що посвідчує особу такого представника, та документ або його ксерокопію (з чітким зображенням), що посвідчує особу довірителя.

Орган ДПС протягом п’яти робочих днів з дня звернення фізичної особи надає відомості із Державного реєстру за формою, наведеною у додатках 14 та 15 до Положення (п.3 р.Х Положення).

Фізичні особи, які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, отримання доходів, місцезнаходження іншого об’єкта оподаткування, можуть звернутися за отриманням відомостей із Державного реєстру до будь-якої державної податкової інспекції. В такому разі строк видачі відомостей може бути продовжено до десяти робочих днів (п.4 р.Х Положення).

При цьому, інформація про суми виплачених доходів і утриманих з них податків та інших обов’язкових платежів фізичних осіб накопичується в Державному реєстрі органами ДПС з 1998 року.

Враховуючи вищевикладене, з метою отримання довідки про отримані доходи платник податків – фізична особа, має право звернутися до органу ДПС із заявою за місцем свого проживання (реєстрації).

Органи ДПС за заявою фізичної особи, яка зареєстрована в Державному реєстрі, зобов’язані надати наявні в Державному реєстрі відомості щодо доходів фізичної особи за період не раніше, ніж з 1-го кварталу 1998 року.

Відомості з Державного реєстру видаються у п’ятитиденний термін, скріплюються печаткою та підписом начальника органу ДПС України.

До 1998 року чинним на той час законодавством не було передбачено надходження до державних податкових органів відомостей про доходи фізичних осіб.

Тому, за інформацією про доходи фізичних осіб за період до 1998 року, в зв’язку з відсутністю зазначених даних в органах ДПС, пропонуємо звернутися до податкового агента (юридичної особи або фізичної особи – підприємця), який виплачував доходи фізичним особам, а у разі його ліквідації - до державного архіву області (міста).

Який порядок проведення перевірки ФОП у зв’язку з припиненням (подано заяву ф.№8–ОПП; порушено провадження у справі про банкрутство)?

Відповідно до пп.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, якщо розпочато процедуру припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Порядок зняття з обліку платників податків в органах ДПС визначено р.ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок).

Згідно з п.11.12 р.ХІ Порядку зняття з обліку фізичної особи - підприємця як платника податків здійснюється в порядку, визначеному п.11.1 - 11.11 р.ХІ Порядку, з урахуванням таких особливостей:

після прийняття рішення про припинення підприємницької діяльності та внесення до Єдиного державного реєстру (далі - ЄДР) запису про рішення фізичної особи - підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності фізична особа - підприємець зобов’язана подати до органу ДПС за основним місцем обліку:

заяву за ф. № 8-ОПП (за бажанням), дата якої фіксується в журналі за ф. № 6-ОПП;

оригінали документів, що видаються органами ДПС платнику податків (свідоцтва, патенти, інші документи тощо) і підлягають поверненню до органу ДПС, а також завірені органом ДПС копії цих документів, якщо такі видавались та підлягають поверненню до органу ДПС.

Повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою або повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за судовим рішенням щодо визнання фізичної особи - підприємця банкрутом чи за судовим рішенням, що не пов’язано з банкрутством фізичної особи - підприємця, а також відомості відповідної реєстраційної картки є підставою для зняття фізичної особи - підприємця з обліку у відповідному органі ДПС (пп.11.12.1 п.11.12 р.ХІ Порядку).

Зокрема, п.11.3 р.ХІ Порядку зазначено, що у разі отримання документів, передбачених р.ХІ Порядку, або якщо розпочато процедуру припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків, органом ДПС приймається рішення про проведення (не проведення за підставами, встановленими пп.11.3.2 та пп.11.3.3 п.11 р.ХІ Порядку) документальної позапланової перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі. Призначається та розпочинається перевірка протягом місяця після одержання того документа, що надійшов до органу ДПС першим.

Державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування санкцій за їх невиконання (пп.11.12.4 п.11.12 р.ХІ Порядку).

У разі коли після внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізична особа продовжує провадити таку діяльність, вважається, що вона розпочала таку діяльність без взяття її на облік як самозайнятої особи (пп.11.12.5 п.11.12 р.ХІ Порядку).

Якщо згідно з пп.70.16.4 п.70.16 ст.70 ПКУ від органів державної реєстрації актів цивільного стану органом ДПС отримано повідомлення про смерть фізичної особи, яка зареєстрована підприємцем, і стосовно такого підприємця до ЄДР не внесено запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, то орган ДПС надсилає державному реєстратору інформацію про смерть такої фізичної особи - підприємця для вжиття заходів, визначених абз. другим ч. першої ст.48 Закону України від 15 травня 2003 року №755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» із змінами і доповненнями. У такому самому порядку надсилається державному реєстратору інформація і в разі отримання від спадкоємця документального підтвердження факту смерті фізичної особи - підприємця (копії свідоцтва або довідки органу реєстрації актів цивільного стану про смерть фізичної особи) (пп.11.12.6 п.11.12 р.ХІ Порядку).

При цьому, Порядком передбачено порядок направлення до ЄДР та відкликання наступних повідомлень:      

повідомлення про початок проведення позапланової перевірки, призначеної у зв’язку з рішенням про припинення юридичної особи (припиненням підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням) за ф. № 24-ОПП (додаток 16 до Порядку);

повідомлення про неможливість проведення позапланової перевірки, призначеної у зв’язку з рішенням про припинення юридичної особи (припиненням підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням) за ф. № 25-ОПП (додаток 17 до Порядку);

повідомлення про проведення позапланової перевірки за ф. № 26-ОПП (додаток 18 до Порядку);

повідомленням про наявність заперечень проти проведення державної реєстрації припинення юридичної особи (підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця) за ф. № 27-ОПП (додаток 19 до Порядку).

Як в податковому обліку платника податку на прибуток - продавця відображається списання дебіторської заборгованості, щодо якої вживались заходи по стягненню, якщо заборгованість визнано безнадійною внаслідок недостатності майна боржника, якого

Відповідно до пп.159.1.1 п.159.1 ст.159 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платник податку - продавець товарів, робіт, послуг має право зменшити суму доходу звітного періоду на вартість відвантажених товарів, виконаних робіт, наданих послуг у поточному або попередніх звітних податкових періодах у разі, якщо покупець таких товарів, робіт, послуг затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсації їх вартості). Таке право на зменшення суми доходу виникає, якщо протягом звітного періоду відбувається будь-яка з таких подій:

а) платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна;

б) за поданням продавця нотаріус вчиняє виконавчий напис про стягнення заборгованості з покупця або стягнення заставленого майна (крім податкового боргу).

Платник податку - продавець, який зменшив суму доходу звітного періоду на вартість відвантажених товарів, виконаних робіт, наданих послуг, відповідно до абз. першого цього підпункту зобов’язаний одночасно зменшити суму витрат цього звітного періоду на собівартість таких товарів, робіт, послуг.

Норми цього підпункту не поширюються на проценти та комісії, щодо яких було сформовано страховий резерв за рахунок збільшення витрат згідно з п.159.2 цієї статті. Заборгованість, попередньо віднесена на зменшення доходу згідно з пп.159.1.1 цього пункту або відшкодована за рахунок страхового резерву згідно з п.159.3 цієї статті, яка визнається безнадійною внаслідок недостатності активів покупця, визнаного банкрутом у встановленому порядку, або внаслідок її списання згідно з умовами мирової угоди, укладеної відповідно до законодавства з питань банкрутства, не змінює податкові зобов’язання як покупця, так і продавця у зв’язку з таким визнанням (пп.159.1.6 п.159.1 ст.159 ПКУ).