Підприємці на загальній системі оподаткування суму сплаченого єдиного внеску за 2017 рік включають до витрат 2018 року

Об'єктом оподаткування доходів, отриманих підприємцем на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця.

До витрат, зокрема, належать суми податків, зборів, які пов'язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім ПДВ для фізичної-особи — підприємця, зареєстрованого як платник ПДВ, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов'язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця.

Фізичні особи - підприємці зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік на підставі даних річної податкової декларації, до 10 лютого наступного року.

Фізична особа - підприємець, без використання праці найманих працівників, формує та подає звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування сама за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік.

Оскільки, підприємці на загальній системі оподаткування сплачують єдиний внесок за звітний рік до 10 лютого наступного року після подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску, то сума сплаченого єдиного внеску за звітний 2017 рік включається до складу витрат 2018 року.

Зазначена норма передбачена п. 177.2, п.п. 177.4.3 ст. 177 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України від 08.07.10 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», п. 2 розд. III «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженого наказом МФУ від 14.04.2015 № 435.

Річний перерахунок податку на доходи фізичних осіб за 2017 рік

Роботодавець платника податку зобов'язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року.

Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого податку, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати.

Тобто, за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року, роботодавець платника податку зобов'язаний здійснити перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги.

Отже, під час нарахування заробітної плати за грудень 2017 року, для визначення правильності оподаткування роботодавцю необхідно здійснити перерахунок сум нарахованих доходів у вигляді заробітної плати, утриманого податку на доходи фізичних осіб та сум наданої податкової соціальної пільги за 2017 рік.

При здійсненні такого перерахунку граничний розмір доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги у 2017 році становить 2240 грн.

Результат річного перерахунку сум доходів, нарахованих платнику податків у вигляді заробітної плати, а також сум наданої податкової соціальної пільги у 2017 році відображаються роботодавцем у Податковому розрахунку за ф. № 1 ДФ за ІV квартал 2017 року.

Зазначена норма передбачена п.п. 169.4.2.а) та п.п. 169.4.4 ст. 169 Податкового кодексу України.

Оприлюднено новий довідник Типів об’єктів оподаткування

На офіційному сайті ДФС України оприлюднено оновлений довідник Типів об’єктів оподаткування (станом на 22.12.2017 року), який використовується для заповнення форми 20-ОПП.

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.

Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (додаток 10 до «Порядку обліку платників податків і зборів», затвердженого наказом МФУ від 09.12.11 №1588) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Довідник Типів об’єктів оподаткування (станом на 22.12.2017 року) розміщено на офіційному веб-порталі ДФС: http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/127294.htm.

Як у 2018 році звітувати підприємцям на загальній системі оподаткування з урахуванням змін в оподаткуванні

Об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між виручкою у грошовій та негрошовій формі і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такого підприємця.

З 01.01.2017 року при визначенні об'єкта оподаткування до доходу не включаються суми акцизного податку з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

З 01.01.2017 р. до витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, включаються не тільки суми ЄСВ у розмірах і порядку, встановлених законом, а також:

- суми податків, зборів, які пов'язані з проведенням господарської діяльності (крім ПДВ у платників податку на додану вартість та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно);

- платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності,

- одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов'язані з господарською діяльністю.

З 01.01.2017 року до складу витрат не включаються: - витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; - документально не підтверджені витрати; - витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

При цьому підприємці отримали право за власним бажанням включати до складу витрат, амортизаційні відрахування за витратами на придбання основних засобів та нематеріальних активів та витратами на самостійне виготовлення основних засобів.

Разом з тим, не підлягають амортизації об'єкти житлової нерухомості та легкові і вантажні автомобілі.

Ремонт, реконструкція, модернізація та інші поліпшення основних засобів, а також ліквідація основних засобів (у частині залишкової вартості) не підлягають амортизації, а повністю включаються до складу витрат звітного періоду.

Розрахунок амортизації здійснюється із застосуванням прямолінійного методу, за яким річна сума амортизації визначається діленням первісної вартості об'єкта основних засобів та нематеріальних активів, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів та нематеріальних активів.

Податкова декларація подається підприємцями на загальній системі оподаткування за календарний рік, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Наказом МФУ від 06.06.2017 №556 внесено зміни до податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.

Наказ №556 року набирає чинності з 31 грудня 2017 року.

Податкова декларація про майновий стан і доходи з 1 січня 2018 року подається за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.2015 N 859 (у редакції наказів від 15.09.2016 N 821 та від 06.06.2017 N 556).

Зазначена норма передбачена ст. 177 Податкового кодексу України.

Коли громадянам необхідно подавати декларацію про майновий стан і доходи за отриманою нецільовою благодійною допомогою

Не включається до оподатковуваного доходу, з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб, сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами-юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 ст. 169 Податкового кодексу, встановленого на 1 січня такого року (у 2017 році така неоподатковувана сума становила 2240 грн).

При цьому підприємство зазначає відомості про надані суми нецільової благодійної допомоги у податковій звітності за формою 1ДФ.

У разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника - фізичної чи юридичної особи платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням її суми, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абз. першим п.п. 169.4.1 ст. 169 Податкового кодексу (у 2017 році така сума становила 2240 грн).

Тобто, якщо у 2017 році загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги перевищувала 2240 грн., то необхідно подати річну податкову декларацію із зазначенням її суми.

Перевищення допомоги над вказаним розміром (у 2017 році - 2240 грн.) підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%.

Податкова декларація про майновий стан і доходи для платників податку на доходи фізичних осіб подається у термін до 1 травня року, що настає за звітним.

Наказом МФУ від 06.06.2017 № 556 внесено зміни до податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, які набирають чинності з 31 грудня 2017 року.

Податкова декларація про майновий стан і доходи з 1 січня 2018 року подається за оновленою формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказів від 15.09.2016 № 821 та від 06.06.2017 № 556).

Зазначена норма передбачена п.п. 49.18.4 ст. 49 та п.п. 170.7.3 ст. 170 Податкового кодексу України.

Термін подання громадянами декларації про майновий стан і доходи

З 1 січня 2018 року розпочалася кампанія декларування доходів фізичних осіб.

Податкова декларація про майновий стан і доходи для громадян, які згідно з Податковим кодексом зобов’язані подавати податкову декларацію, подається у термін до 1 травня року, що настає за звітним.

Для громадян, які мають право на податкову знижку граничний строк подання податкової декларації – до 31 грудня 2018 (включно).

Податкова декларація про майновий стан і доходи з 1 січня 2018 року подається за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказів від 15.09.2016 № 821 та від 06.06.2017 № 556).

Податкова декларація про майновий стан і доходи в обов’язковому порядку подається у разі отримання:

- доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як суб’єкти господарювання та самозайняті особи). Зокрема, доходів від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, тощо;

- інвестиційного доходу (доходу від продажу цінних паперів та корпоративних прав);

- іноземного доходу;

- нецільової благодійної допомоги, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує граничний розмір, установлений п.п. 169.4.1 ст. 169 Податкового кодексу (у 2017 році така сума становила 2240 грн).

- доходів від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. Зокрема, доходів у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року;

- в інших передбачених Податковим кодексом випадках.

Разом з тим, податкова декларація не подається, якщо громадянин отримував доходи:

- від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених Податковим кодексом;

- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок на доходи фізичних осіб;

- у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок на доходи фізичних осіб.

Зазначена норма передбачена п.п. 49.18.4 ст. 49, п.п. 166.1.2 ст. 166, п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України.

Затверджено нове Положення про ведення касових операцій

Національним банком України Постановою від 29 грудня 2017 року № 148 затверджено у новій редакції «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».

Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування (опублікована в офіційному інтернет-представництві НБУ 04.01.2018).

Постановою №148 визначено, що з метою удосконалення та приведення у відповідність до вимог нормативно-правових актів України втратили чинність, зокрема:

- постанова Правління НБУ "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" від 15 грудня 2004 року № 637;

- постанова Правління НБУ від 06 червня 2013 року № 210 "Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою".

При цьому граничні суми розрахунків готівкою, визначені п. 6. та п. 7 Постанови №148 залишилися незмінними, а саме:

Суб'єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

1) між собою - у розмірі до 10000 (десяти тисяч) гривень уключно;

2) з фізичними особами - у розмірі до 50000 (п'ятдесяти тисяч) гривень уключно.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку.

Кількість суб'єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Обмеження стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.

Фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50000 (п'ятдесяти тисяч) гривень уключно.

Платежі на суму, яка перевищує 50000 гривень, здійснюються шляхом:

1) переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок;

2) унесення та/або переказу коштів на поточні рахунки (у тому числі на депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).

Обмеження не стосуються:

1) розрахунків суб'єктів господарювання з бюджетами та державними цільовими фондами;

2) добровільних пожертвувань та благодійної допомоги;

3) використання готівки, виданої на відрядження.

Відповідно до п. 12 Постанови №148, установа/підприємство зобов'язане розробити та затвердити внутрішнім документом порядок оприбуткування готівки в касі установи/підприємства, у якому максимально врахувати особливості роботи як установи/підприємства, так і його відокремлених підрозділів [внутрішній трудовий розпорядок, режим роботи, графіки змінності, порядок та особливості здавання готівкової виручки (готівки) до банку].

Пунктом 44 Постанови №148, передбачено, що керівник установи/підприємства для здійснення функцій касира може прийняти рішення щодо виконання таких функцій працівником іншої/іншого установи/підприємства, залученого на підставі укладеної угоди на надання послуги з надання персоналу, у якій обов'язково зазначається вимога про повну матеріальну відповідальність такого працівника.

Як визначено п. 50 Постанови №148, установа, підприємство, небанківська фінансова установа з урахуванням особливостей роботи зобов'язані розробити та затвердити внутрішнім документом порядок розрахунку ліміту каси установи, підприємства, небанківської фінансової установи та їх відокремлених підрозділів. .

Ліміт каси встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси за рішенням керівника установи, підприємства, небанківської фінансової установи або уповноваженої ним особи.

Установа, підприємство, небанківська фінансова установа затверджує внутрішніми документами установлений ліміт каси.

Крім того, Постановою № 148 затверджено форми документів:

- Відомість на виплату готівки;

- Видатковий касовий ордер;

- Журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів;

- Касова книга;

- Книга обліку виданої та прийнятої старшим касиром готівки;

- Акт про результати інвентаризації наявних коштів, що зберігаються;

- Акт про перевірку дотримання порядку ведення операцій з готівкою.

Відокремлені підрозділи, які не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами касову книгу не ведуть

Установи/підприємства відображають у касовій книзі усі надходження і видачу готівки у національній валюті.

Кожна/кожне установа/підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів).

Відокремлені підрозділи установ/підприємств, які проводять операції з приймання готівки за продану продукцію (товари, роботи, послуги) з оформленням її прибутковим касовим ордером, а також з видачі готівки на виплати, пов'язані з оплатою праці, виробничі (господарські) потреби, інші операції з оформленням їх видатковими касовими ордерами і відомостями, ведуть касову книгу.

Відокремлені підрозділи установ/підприємств, страхові агенти, брокери, розповсюджувачі лотерей, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням РРО або РК та веденням КОРО, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, а також фізичні особи - підприємці касової книги не ведуть.

Отже, якщо відокремлені підрозділи готівкові розрахунки здійснюють з використанням РРО або РК та ведуть КОРО і не приймають (видають) готівку за касовими ордерами, то застосовування касової книги не передбачено.

Зазначена норма передбачена п. 39 Постанови Правління НБУ від 29.12.2017 № 148 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні".

Податкова декларація про майновий стан і доходи подається громадянами за місцем податкової адреси

З 1 січня 2018 року розпочалася кампанія декларування доходів фізичних осіб.

Податкова декларація про майновий стан і доходи подається громадянами, які протягом 2017 року отримували оподатковувані податком на доходи фізичних осіб доходи, за місцем своєї податкової адреси.

За вибором платника податку податкова декларація про майновий стан і доходи подається в один із таких способів:

- особисто або уповноваженою на це особою;

- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

У разі надсилання податкової декларації поштою, таке відправлення повинно здійснюватись не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації.

При поданні декларації в електронній формі, таке подання здійснюється не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

Податкова декларація для платників податку на доходи фізичних осіб подається у термін до 1 травня року, що настає за звітним.

Для громадян, які мають право на податкову знижку граничний строк подання податкової декларації – по 31 грудня 2018 (включно).

Податкова декларація про майновий стан і доходи з 1 січня 2018 року подається за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказів від 15.09.2016 № 821 та від 06.06.2017 № 556).

Зазначена норма передбачена п. 49.5, п.п. 49.18.4 ст. 49, п.п. 166.1.2 ст. 166, п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України.

Зміни з 2018 року. Платники податку на прибуток фінансовий результат до оподаткування збільшують на вартість путівок, які не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб

З 01.01.2018 набрав чинності (крім окремих норм) Закон України від 07.12.2017 № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», яким зокрема, передбачена нова різниця при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Так, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму повної або часткової компенсації один раз на календарний рік вартості путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування на території України платника податку та/або його дітей віком до 18 років роботодавцем, який є платником податку на прибуток, якщо така компенсація відповідно до податкового кодексу не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи - платника податку на доходи фізичних осіб.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або його членів сім'ї першого ступеня споріднення, які надаються його роботодавцем – платником податку на прибуток підприємств безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) один раз на календарний рік та за умови, якщо вартість путівки (розмір знижки) не перевищує 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року.

Тобто, з 01.01.2018 року платники податку на прибуток, які враховують різниці при визначенні об’єкта оподаткування з податку на прибуток, фінансовий результат до оподаткування збільшують на суму повної або часткової компенсації один раз на календарний рік вартості путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування на території України, якщо вони не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб.

Зазначена норма передбачена п.п. 140.5.10 ст. 140, п.п. 165.1.35 ст.165 Податкового кодексу, з урахуванням змін, внесених Законом України від 07.12.2017 № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році».

ГУ ДФС у Запорізькій області