Запорожский Городской Союз Предпринимателей "Ника"

Підприємці на загальній системі оподаткування можуть здійснювати бартерні операції

Об’єктом оподаткування у фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходи (виручкою у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такою фізичної особи-підприємця.

Бартерна (товарообмінна) операція - це господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору.

За договором міни (бартеру) кожна із сторін договору є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.

До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов’язання.

Враховуючи наведене, обмежень щодо здійснення бартерних операцій (взаємозаліків) фізичними особами - підприємцями на загальній системі оподаткування не передбачено.

Зазначена норма передбачена пп. 14.1.10 ст. 14, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України та ст. 715 та ст. 716 Цивільного кодексу України.

При виплаті дивідендів фізичним особам авансовий внесок із податку на прибуток не справляється

Авансовий внесок із податку на прибуток при виплаті дивідендів не справляється у разі виплати дивідендів:

- фізичним особам;

- на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню.

- платником податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень Податкового кодексу, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди.

Також звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів інститути спільного інвестування.

Зазначена норма визначена п.п. 57.1 ¹.3, п.п. 57.1 ¹.6 ст. 57 Податкового кодексу України.

Дивіденди фізичним особам, що передбачають виплату фіксованої суми чи суми більшої, ніж на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), оподатковуються як заробітна плата

Виплата дивідендів на користь фізичних осіб за акціями або корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, прирівнюється з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням за ставкою 18%.

Така виплата не підлягає оподаткуванню як дивіденди податком на доходи фізичних осіб.

Така норма застосовується і при виплаті дивідендів на користь фізичних осіб- нерезидентів.

Зазначена норма визначена п.п. 57.1 ¹.3, п.п. 57.1 ¹.4 ст. 57 Податкового кодексу України.

При порушенні платниками єдиного податку фізичними особами - підприємцями 3-ї групи вимог застосування єдиного податку, застосовується ставка 15%

Ставка єдиного податку для фізичних осіб – підприємців третьої групи у розмірі 15 відсотків встановлюється:

- до суми доходу, який протягом календарного року перевищує 5 млн. грн.;

- до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги), ніж грошова форма (готівкова та/або безготівкова);

- до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Зазначена норма передбачена п. 293.4 ст. 293 Податкового кодексу України.

Безоплатно отримані товари на загальній системі оподаткування включаються до складу загального оподатковуваного доходу по даті їх реалізації

Об’єктом оподаткування у фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

До складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі - підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі.

Безоплатно надані товари - це товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів.

До продажу (реалізації) товарів належать, зокрема, операції з безоплатного надання товарів.

Отже, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування включає до складу загального оподатковуваного доходу вартість безоплатно отриманих товарів по даті їх реалізації за ціною, визначеною на рівні не нижче звичайної ціни.

Звичайна ціна - це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено Податковим кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.13, п.п. 14.1.71, п.п. 14.1.202 ст. 14, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України.

Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб

Від сплати земельного податку звільняються наступні категорії фізичних осіб:

- інваліди першої і другої групи,

- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років,

- пенсіонери (за віком),

- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»,

- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Звільнення від сплати земельного податку для таких категорій фізичних осіб поширюється на земельні ділянки:

- для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара;

- для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;

- для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;

- для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара

Зазначена норма передбачена п. 281.1 та п. 281.2 ст. 281 Податкового кодексу України.

За неподання податкового розрахунку за формою № 1ДФ про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь підприємця, застосовується штраф у розмірі 510 грн.

Відповідно до п. 3.2 «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і утриманого з них податку» (форма 1ДФ), у графі 3а "Сума нарахованого доходу" відображається (за звітний квартал) дохід, який нарахований фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до цього Порядку.

У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов'язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.

Неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку (форма 1ДФ), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

Тобто, неподання податковим агентом податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь, зокрема фізичної особи - підприємця, є порушенням порядку подання інформації про фізичних осіб - платників податків, і до такого податкового агента застосовуються зазначені штрафні санкції.

Дохід, нарахований (виплачений) самозайнятій особі, відображається в податковому розрахунку за формою № 1ДФ з ознакою доходу "157".

Індивідуальна знижка, що надається фізичній особі при продажу рухомого майна юридичною особою, оподатковується податком на доходи фізичних осіб

До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.

Отже, якщо продаж рухомого майна здійснюється юридичною особою фізичній особі за звичайними цінами, то об’єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб у фізичної особи не виникає, оскільки фізична особа фактично несе витрати на придбання майна.

Однак, якщо при продажу рухомого майна юридичною особою надається індивідуальна знижка фізичній особі, то у фізичної особи виникає дохід у розмірі наданої знижки.

Зазначена норма визначена п.п. 164.2.17 «е» ст. 164 Податкового кодексу України.

Нарахований фізичній особі дохід у податковому розрахунку за формою 1ДФ відображається повністю без вирахування

Відображення відомостей у розділі I "Суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і суми утриманого з них податку" податкового розрахунку за формою 1ДФ здійснюється наступним чином:

у графі 3а "Сума нарахованого доходу" відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку.

У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов'язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.

Нарахований дохід відображається повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб, суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, суми податкової соціальної пільги за її наявності та військового збору (у періоді його справляння).

У графі 3 "Сума виплаченого доходу" відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.

Зазначений порядок визначений розділом ІІІ «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку», затвердженого наказом МФУ від 13.01.15 N 4.

Екологічний податок при тимчасовому розміщенні (зберіганні) відходів не сплачується у разі наявності договору на їх видалення та утилізацію

Платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, які, зокрема, здійснюють розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання).

Розміщення відходів - це постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів.

Отже, суб’єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення (зберігання) відходів, в тому числі небезпечних (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо) до їх передачі на утилізацію та захоронення, не є платниками екологічного податку за умови наявності у них договору на видалення та утилізацію відходів з суб’єктами господарювання (комунальними або спеціалізованими підприємствами тощо).

У разі відсутності договору на видалення та утилізацію відходів, в якому визначаються терміни передачі відходів на утилізацію та захоронення, суб’єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення (зберігання) відходів, визначаються як платники екологічного податку.

Зазначена норма передбачена пп.14.1.223 ст.14 та п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України.

ГУ ДФС у Запорізькій області