Нове у веденні касових операцій.

До 30 червня 2018 року встановлено перехідний період використання касових документів за «старими» зразками

Постановою НБУ від 24.05.2018 № 54 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України" внесено зміни до «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148.

Зокрема, змінами впорядковано питання використання нових форм касових документів та початковий термін їх використання.

Так, суб'єкти господарювання мають право до 30 червня 2018 року (включно) використовувати у своїй діяльності форми відомості на виплату грошей, прибуткового касового ордера, видаткового касового ордера, журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, касової книги, книги обліку виданої та прийнятої старшим касиром готівки та акта про результати інвентаризації наявних коштів, установлені Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637.

Суб'єкти господарювання до 30 червня 2018 року (включно) мають:

- розробити та затвердити порядок оприбуткування готівки в касі та порядок розрахунку ліміту каси з урахуванням норм Положення про ведення касових операцій;

- користуватися лімітами каси, установленими та затвердженими до набрання чинності постановою НБУ №54.

До уваги суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Продовжено обов'язковий продаж іноземної валютної виручки у розмірі 50 %

14 червня 2018 набрала чинності Постанова Правління НБУ від 12.06.2018 року № 65 «Про запровадження обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті та встановлення розміру обов’язкового продажу таких надходжень».

Постановою № 65 продовжено обов'язковий продаж на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті із-за кордону на користь юридичних осіб, які не є уповноваженими банками, фізичних осіб - підприємців, іноземних представництв на рахунки, відкриті в уповноважених банках для ведення спільної діяльності без створення юридичної особи, а також надходжень в іноземній валюті на рахунки резидентів, відкриті за межами України на підставі індивідуальних ліцензій НБУ.

Надходження в іноземній валюті підлягають обов'язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України уповноваженим банкам та/або НБУ у розмірі 50 відсотків.

Решта надходжень в іноземній валюті залишається в розпорядженні резидентів та нерезидентів і використовується ними відповідно до правил валютного регулювання.

Вимога щодо обов'язкового продажу поширюється на надходження в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів.

Постанова набирає чинності з 14 червня 2018 року та діє до 13 грудня 2018 року (включно).

Що необхідно знати членам фермерських господарств для сплати з 2018 року єдиного внеску

З 01 січня 2018 року платниками єдиного внеску визначено членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Отже, з 01.01.2018 обов'язок постановки на облік, сплату єдиного внеску мають члени фермерських господарств, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Заява про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 12-ЄСВ (дод. 2 до «Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженого наказом МФУ від 24.11.14 № 1162) подається до органу ДФС за місцем проживання.

Базою нарахування єдиного внеску для членів фермерського господарства є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць.

Мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску (ЄСВ), що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця. З 01.01.2018 р. мінімальний страховий внесок становить 819,06 грн. (3723,00 х 22% ).

Максимальна величина бази нарахування ЄСВ – це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п'ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, на яку нараховується ЄСВ. Максимальний страховий внесок з 01.01.2018 р. становить 12 285,00 грн. (3723,00 х 15 х 22%).

Члени фермерського господарства зобов’язані сплачувати за себе ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Такі платники можуть сплачувати ЄСВ щомісяця у вигляді авансових платежів у розмірі, який визначили самостійно. При цьому квартальна сума ЄСВ обчислюватиметься з урахуванням таких авансових платежів.

Зазначені норми передбачені п. 5 ¹ частини першої ст. 4, п. 2 частини першої ст. 7 Закону України від 08.07.10 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

З 1 липня 2018 року будуть запроваджені нові акцизні марки для тютюнових виробів

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2018 р. № 257 «Деякі питання маркування тютюнових виробів» затверджені нові зразки марок акцизного податку для тютюнових виробів вітчизняного та імпортного виробництва (крім сигарет з фільтром та без фільтра, цигарок).

Марки акцизного податку нового зразка для тютюнових виробів вітчизняного та імпортного виробництва (крім сигарет з фільтром та без фільтра, цигарок) запроваджуються з 1 липня 2018 року.

Марка виготовляються у зеленій кольоровій гамі для тютюнових виробів вітчизняного виробництва з фільтром та без фільтра (сигарети, цигарки) , для інших тютюнових виробів вітчизняного виробництва - помаранчевій, для тютюнових виробів імпортного виробництва з фільтром та без фільтра (сигарети, цигарки) - синій, для інших тютюнових виробів імпортного виробництва - бордовій кольоровій гамі.

Постанова КМУ №257 опублікована в «Урядовому кур'єрі» 13.04.2018 № 71.

До уваги платників податку на додану вартість!

Наказом МФУ від 23.03.2018 № 381 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року N 21» (набирає чинності з 01 червня 2018 року) внесено зміни до форми та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ.

Наказом внесені зміни до форми податкової декларації з ПДВ, а саме: додатки 1, 5 та 9 викладено в новій редакції.

З 1 липня 2018 року додаток 1, додаток 5 та додаток 9 до податкової декларації з ПДВ подаються за новими формами.

Отже звітувати за оновленою формою податкової декларації з ПДВ необхідно за червень - не пізніше 20 липня 2018 року (за ІІ квартал – не пізніше 9 серпня 2018 року (для квартальних платників ПДВ).

Відомості до таблиці 1.2 додатку 1 та додатку 5 до податкової декларації з ПДВ заповнюються платниками одноразово (для платників, які обрали місячний звітний період, – червень 2018 року та платників, які обрали квартальний звітний період, – ІІ квартал 2018 року).

Дізнайтесь про відповідальність підприємців та посадових осіб підприємств за перевищення граничної суми готівкових розрахунків

Суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

- між собою – у розмірі до 10 тис. грн. уключно;

- з фізичними особами - у розмірі до 50 тис. грн. уключно.

Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку.

Ці обмеження стосуються також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.

Порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів:

- тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу - підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 грн.).

Така дія, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8500 до 17000 грн.).

Зазначена норма передбачена п. 6 та п. 7 розд. ІІ «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12. 2017 № 148; ст. 163 прим. 15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Умови, за яких безповоротна фінансова допомога є базою нарахування ЄСВ

Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Базою нарахування ЄСВ є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Види виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат визначено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.04 № 5.

Матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв’язку з екологічним станом, крім сум, указаних у п.3.31) входить до фонду додаткової заробітної плати, на яку нараховується єдиний внесок (п.п. 2.3.3 п. 2.3 розд. 2 Інструкції № 5).

Матеріальна допомога разового характеру, що надається підприємством окремим працівникам підприємства у зв’язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання відноситься до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці (п. 3.31 розд. 3 Інструкції № 5).

Суми матеріальної та благодійної допомоги, виплачені особам, які не перебувають у трудових відносинах з підприємством, відносяться до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці та не підлягають нарахуванню ЄСВ (п. 3.32 розд. 3 Інструкції № 5).

Отже, базою нарахування ЄСВ є безповоротна фінансова допомога, що має систематичний характер та виплачена роботодавцем працівникам, які перебувають з ним у трудових відносинах.

Сума безповоротної фінансової допомоги разового характеру та безповоротна фінансова допомога, виплачена роботодавцем особам, які не перебувають з ним у трудових відносинах не є базою нарахування ЄСВ.

Зазначена норма визначена п. 1 частини першої ст. 4, п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464Закону України від 08.07.10 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Для сплати податку на нерухоме майно громадяни можуть звернутися до фіскального органу за місцем проживання (реєстрації)

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачується за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі за їх частки.

Оподатковується загальна площа об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх частин.

Обчислення суми податку на нерухоме майно з об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється фіскальним органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Фізичні особи - платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

-об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

- права на користування пільгою із сплати податку;

- розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення.

Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Отже, громадяни - власники декількох об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, розміщених в різних населених пунктах, для проведення звірки даних можуть звернутися до фіскального органу за місцем проживання (реєстрації).

Зазначена норма передбачена п.п. 266.7.3 ст. 266 Податкового кодексу.

Сплата туристичного збору

Платниками туристичного збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов’язанням залишити місце перебування в зазначений строк.

Справляння збору може здійснюватися:

- адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами;

- квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;

- юридичними особами або фізичними особами - підприємцями, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.

Податкові агенти справляють збір під час надання послуг, пов’язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання.

Сума туристичного збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням податкових агентів.

При цьому, платниками збору не є особи, які:

- постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму, у селі, селищі або місті, радами яких встановлено такий збір;

- особи, які прибули у відрядження;

- інваліди, діти-інваліди та особи, що супроводжують інвалідів I групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого);

- ветерани війни;

- учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

- особи, які прибули за путівками (курсівками) на лікування, оздоровлення, реабілітацію до лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих та санаторно-курортних закладів, що мають ліцензію на медичну практику та акредитацію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я;

- діти віком до 18 років;

- дитячі лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі та санаторно-курортні заклади.

Зазначена норма передбачена п.п. 268.2.1, п.п. 268.5.1, п.п. 268.6.1 ст. 268 Податкового кодексу.

Платник може отримати довідку про відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ

Органи ДФС зобов’язані проводити звірення сум нарахування та сплати ними єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) за вимогою роботодавців, фізичних осіб – підприємців та осіб, які забезпечують себе роботою самостійно.

Тобто, платник може звернутися з заявою в довільній формі щодо отримання довідки про відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ до органу ДФС за основним місцем обліку.

Довідка видається безоплатно на підставі поданої заяви, яка обов’язково містить посилання на найменування підприємства (установи, організації), до якого буде подано довідку.

Контролюючий орган на підставі даних картки особового рахунку платника визначає наявність/відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ на дату формування довідки.

Довідка за довільною формою (крім довідки про відсутність заборгованості із сплати ЄВ у зв’язку з прийняттям рішення про ліквідацію, реорганізацію юридичної особи, припинення підприємницької діяльності фізичною особою) надається платнику ЄВ у термін до 15 календарних днів (ст. 20 Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян»).

Зазначена норма передбачена част. 7 ст.14 Закону України від 08.07.10 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

ГУ ДФС у Запорізькій області