Запорожский Городской Союз Предпринимателей "Ника"

         Неприбуткові організації повинні до 01.01.2017 року привести свої статути у відповідність з вимогами ПКУ та подати до 1 січня 2017 року фіскальному органу копії таких статутів

16 липня 2016 року набрала чинності Постанова КМУ від 13.07.16 №440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру».

Органи ДФС протягом двох місяців з дня набрання Постановою №440 чинності (до 16.09.2016) надсилали до неприбуткових організацій, включених до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Закону України від 17.07.2015 № 652-VII (13.08.2015), письмові запити про надання у місячний строк відповіді щодо відповідності неприбуткової організації вимогам, встановленим п. 133.4 Податкового кодексу України, а саме одночасної відповідності таким вимогам:

• утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
• установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб;
• установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків;
• внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Неприбуткові організації повинні у місячний строк з дня отримання запиту від органу ДФС надати відповідь щодо відповідності їх статусу «неприбутковості» та завірені копії установчих документів, а житлово-будівельні кооперативи – завірені копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом.

У разі відповідності установчих документів вимогам, встановленим п. 133.4 ПКУ, а для житлово-будівельних кооперативів також наявності завірених ними копій документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом, така організація включається до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій, з прийняттям Рішення про присвоєння установі нової ознаки неприбутковості.

Якщо подані документи не відповідають вимогам, що визначають організацію як неприбуткову (згідно п. 133.4 ПКУ), неприбутковій організації надсилається відповідне повідомлення. При цьому, така організація до 01 січня 2017 року не може бути виключена з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Неприбуткові організації, що повідомлені про невідповідність установчих документів вимогам Кодексу, а для житлово-будівельних кооперативів також про відсутність завірених ними копій документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом, зобов’язані:

     -  привести до 1 січня 2017 року свої установчі документи у відповідність з вимогами  п. 133.4 ПКУ ,

    -    та подати до 1 січня 2017 року органу ДФС копії таких статутних документів, а для житлово-будівельних кооперативів також завірених ними копій документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом.

Неприбуткові організації, які до 1 січня 2017 року не привели свої установчі документи у відповідність з вимогами п. 133.4 ПКУ, та не надали копії таких документів фіскальному органу, виключаються після 1 січня 2017 р. з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

         На офіційному веб-сайті ДФС у відкритому доступі розміщено Реєстр неприбуткових установ та організацій

На офіційному веб-сайті ДФС України забезпечено відкритий доступ до відомостей, що містяться в Реєстрі неприбуткових установ та організацій.

Реєстр включає ідентифікаційні та реєстраційні відомості про неприбуткові організації, зокрема: - код згідно з ЄДРПОУ; - найменування неприбуткової організації; - дату включення неприбуткової організації до Реєстру, починаючи з якої визначається строк безперервної реєстрації неприбуткової організації; - ознаку неприбутковості; - дату присвоєння ознаки неприбутковості або її зміни; - дату та номер рішення про включення, повторне включення неприбуткової організації до Реєстру або зміну ознаки неприбутковості; - дату скасування ознаки неприбутковості; - дату та номер рішення про виключення неприбуткової організації з Реєстру; - найменування та ідентифікаційний код контролюючого органу.

При цьому, в реєстрі не передбачається відображення довідкових відомостей про місцезнаходження організації, даних про керівників, головних бухгалтерів, засновників та фінансово-економічних показників господарської діяльності неприбуткової організації.

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру визначений постановою КМУ від 13.07.2016 р. № 440.

Неприбуткові організації, які до 01.01.2017 р. не приведуть свої установчі документи відповідно нормам Податкового кодексу, виключаються з Реєстру неприбуткових організацій

Неприбуткові організації, які до 01.01.2017 року не приведуть свої установчі документи у відповідність з вимогами, встановленими п. 133.4 ст. 134 Податкового кодексу, та не нададуть копії таких документів фіскальному органу, після 01.01.2017 р. будуть виключені з Реєстру неприбуткових  установ та організацій.

Таке виключення здійснюється на підставі рішення фіскального органу.

Виключення неприбуткової організації з Реєстру здійснюється шляхом скасування присвоєної їй ознаки неприбутковості.

З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає фінансову і податкову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому  для неприбуткових організацій - платників податку на прибуток.

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру визначений постановою КМУ від 13.07.2016 р. № 440.

Платникам податку на прибуток, які звітують щокварталу, декларацію за три квартали 2016 р. рекомендовано подавати за оновленою формою, зі змінами, внесеними наказом МФУ від 08.07.16 №585

З 19 серпня 2016 року набув чинності наказ МФУ «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» від 08.07.2016 р. № 585, яким внесено зміни до форми декларації з податку на прибуток підприємств.

Так, змінами до форми податкової декларації передбачено:

- у гр. 2 заголовної частини декларації передбачено поле для уточнення базового податкового періоду - квартальний або річний;

- в основній частині декларації підкориговано порядок розрахунку разового авансового внеску з податку на прибуток у розмірі 2/9 податку, нарахованого за три квартали 2016 року (рядок 26);

- у новій редакції викладено додатки АВ та ЗП до декларації;

- внесено зміни до додатку РІ;

- додаток ПН доповнено новими рядками.

Наказ набрав чинності з дня його офіційного опублікування (опублікований в Офіційному віснику України 19.08.2016 №63).

Оскільки, видання наказу №585 обумовлено змінами в податковому законодавстві, які впливають на показники бюджету поточного року, квартальним платникам податку на прибуток рекомендовано подавати декларацію за звітний (податковий) період – три квартали поточного року за оновленою формою.

         Платники податку на прибуток, які звітують щокварталу, до 31.12.2016 р. повинні сплатити авансовий внесок у розмірі 2/9 податку на прибуток за три квартали 2016 року

Платники податку на прибуток підприємств повинні сплатити до 31 грудня 2016 року авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за три квартали 2016 року.

Такий розрахунок здійснюється платниками, які звітують з податку на прибуток підприємств щокварталу.

Розрахунок авансового внеску у розмірі 2/9 податку на прибуток, що підлягає сплаті до 31 грудня 2016 року, заповнюється платником податку за три квартали 2016 року (рядок 26 декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом МФУ від 20.10.15 №897 зі змінами, внесеними наказом МФУ від 08.07.16 №585).

При цьому визначена у розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

Такий авансовий внесок платники податку на прибуток підприємств сплачують до 31.12.2016, відповідно граничний термін сплати - 30.12.2016.

Зазначена норма передбачена п. 38 підр. 4 розд. XX Податкового кодексу України.

Компенсація орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та енергоносії не оподатковуються ПДВ

До бази оподаткування ПДВ включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Тобто, суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії, не включається до бази оподаткування ПДВ.

Отже, якщо орендодавцем виступає бюджетна установа, то кошти, що отримуються від орендаря у вигляді відшкодування витрат на оплату комунальних послуг та спожитої електричної енергії, не включаються до бази оподаткування ПДВ орендодавця.

Зазначена норма визначена п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України та роз’яснена листом ДФС України  від 23.09.2016 р. № 31390/7/99-99-12-02-01-17.

         Коригування податкових зобов'язань з ПДВ продавця у разі повернення покупцем неякісного товару

Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Тобто, якщо продавцем товарів - платником ПДВ були визначені податкові зобов'язання з ПДВ та надалі сталися обставини, внаслідок яких неможливо виконати умови договору постачання товарів/послуг, то такий продавець має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної та зменшити нараховану суму податкових зобов'язань з ПДВ.

Розрахунок коригування, складений постачальником до податкової накладної, яка видана їх отримувачу – платнику ПДВ, підлягає реєстрації в ЄРПН, отримувачем, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

У випадку повернення покупцем неякісних товарів розрахунок коригування складається у день їх повернення на підставі первинного документа, який засвідчує такий факт повернення.

Зазначена норма визначена п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України та роз’яснена листом ДФС України від 05.09.2016 р. N 19168/6/99-99-16-03-02-15.

         Яка дата вважається датою отримання доходу платником єдиного податку?

         Відповідно до п. 292.6 ст. 292 Податкового кодексу України датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

         Чи може приватний підприємець - платник єдиного податку використовувати кошти з розрахункового рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, для власних потреб?

     Згідно з ст. 42 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

     Відповідно до ст. 44 ГКУ підприємництво здійснюється на основі вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.
     Враховуючи вищевикладене, фізична особа – підприємець має право вільно користуватися коштами для власних потреб з розрахункового рахунку, який відкрито для здійснення господарської діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством, від підприємницької діяльності.

         Чи включаються до доходу приватного підприємця - платника єдиного податку власні кошти, внесені на розрахунковий рахунок, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності?

     Згідно з п.292.1 ст.292 Податкового кодексу України доходом платника єдиного податку для фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
     Відповідно до норм Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492 (далі - Інструкція) поточні банківські рахунки для фізичних осіб - резидентів поділяються на: поточні рахунки фізичних осіб - підприємців, які відкриваються для здійснення підприємницької діяльності та поточні рахунки фізичних осіб, які не є підприємцями.

     Тобто, власні кошти, внесені на розрахунковий рахунок, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, включаються до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку.

         Яка сума вважається доходом підприємця - платника єдиного податку у разі використання платіжних терміналів при здійсненні розрахунків: загальна сума розрахунків чи сума, що надійшла на розрахунковий рахунок за мінусом комісії банку?

     Згідно з ст.292 Податкового кодексу України для фізичної особи - підприємця – платника єдиного податку доходом є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті (до суми доходу за звітний період включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, та вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг). При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

     Отже, у разі використанні платіжних терміналів при здійсненні розрахунків за товари (послуги) доходом фізичної особи – платника – єдиного податку вважається вся сума, що надійшла на розрахунковий рахунок.

         Чи включається підприємцем - платником єдиного податку до доходу сума коштів, помилково зарахованих на її розрахунковий рахунок та повернутих протягом звітного періоду (наступних періодів)?

     Якщо зарахування та повернення коштів, які помилково надійшли на розрахунковий рахунок фізичної особи – підприємця - платника єдиного податку, відбулося в одному звітному періоді (за умови наявності письмового пояснення установи банку або іншого суб’єкта господарювання про помилкове зарахування коштів), такі кошти не включаються до доходу платника єдиного податку.

     У разі якщо повернення помилково зарахованих коштів на розрахунковий рахунок відбулося в наступному звітному періоді, то така фізична особа – підприємець – платник єдиного податку повинна врахувати їх у складі доходу. При цьому, фізична особа - підприємець - платник єдиного податку може здійснити перерахунок доходу у звітному періоді в якому відбулось їх повернення, лише за умови наявності документів підтверджуючих помилкове зарахування коштів, зокрема, письмового пояснення установи банку або іншого суб’єкта господарювання про помилкове зарахування коштів.

         Чи включається до доходу підприємця - платника єдиного податку сума поверненого завдатку?

     Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання (ст. 570 ЦКУ).

     Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
     У разі припинення зобов’язання, забезпеченого завдатком, до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню (п.3 ст.571 ЦКУ).

     Відповідно до п.292.1 ст. 292 Податкового кодексу України, доходом платника єдиного податку для фізичної особи - підприємця є, зокрема дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

     Отже, сума завдатку, який згідно з договором надавався платником єдиного податку як підтвердження зобов’язань, не включається до доходу цього платника податку при його поверненні.

         Чи є доходом підприємця - платника єдиного податку повернута йому на розрахунковий рахунок сума коштів, що була видана працівнику на відрядження, яке не відбулось?

      Доходом платника єдиного податку для фізичної особи - підприємця відповідно до п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

     Згідно з Узагальнюючою податковою консультацією щодо порядку визначення складу доходів суб’єктів господарювання - фізичних осіб - платників єдиного податку, затвердженою наказом ДПС України від 24.12.2012 № 1183, кошти, які надійшли на розрахунковий рахунок, який відкрито фізичною особою для здійснення підприємницької діяльності, включаються до доходу фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку з врахуванням вимог ст. 292 ПКУ.

     Сума коштів, які вносяться на розрахунковий рахунок фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку іншою фізичною особою, включаються до доходу такого платника.

         Яка гранична сума розрахунків готівкою фізичної особи з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги)?

     Відповідно до п. 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 підприємства (підприємці) мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою та/або з фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами в межах граничних сум розрахунків готівкою, установлених відповідною постановою Правління Національного банку України. Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки. Кількість підприємств (підприємців) та фізичних осіб, з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.
     Обмеження, установлене в абзаці першому цього пункту, стосується також розрахунків під час оплати за товари, що придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівкових коштів, одержаних за допомогою електронного платіжного засобу.

    Пунктом 1 Постанови Правління Національного банку України від 06 червня 2013 року № 210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» встановлено граничну суму розрахунків готівкою фізичної особи з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги) у розмірі 150000 (ста п’ятдесяти тисяч) гривень.

ГУ ДФС у Запорізькій області