| Неподання декларації з податку на прибуток за І квартал 2016 року, підприємствами з річним доходом за 2015 рік більше 20 млн. грн., передбачає штраф
Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.
Подання декларації за відповідні звітні (податкові) періоди: квартал, півріччя, три квартали та рік здійснюється протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем звітного податкового кварталу.
Водночас для окремих категорій платників податку встановлено річний податковий (звітний) період, а саме:
- платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;
- виробників сільськогосподарської продукції;
- платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 млн. грн..
Отже, платники податку на прибуток, у яких річний дохід за 2015 рік від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) перевищив 20 млн. грн., повинні у 2016 році подати декларацію з податку на прибуток за І квартал, півріччя, три квартали та рік.
Останній день подання податкової декларації за І квартал 2016 року – 10 травня.
Неподання або несвоєчасне подання платником податків податкових декларацій тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Зазначена норма передбачена п. 49.18.2 ст. 49; п.120.1 ст.120 та п. 137.4, п. 137.5 ст. 137 Податкового кодексу України.
Підприємець - платник єдиного податку 2-ї групи може надавати послуги тільки платникам єдиного податку та/або населенню
Другу групу єдиного податку мають право обрати фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб,
- обсяг доходу не перевищує 1,5 млн. грн.
Якщо підприємець - платник єдиного податку у господарських відносинах з іншим суб'єктом господарювання, який не є платником єдиного податку, відповідно до умов договору виступає як виконавець послуг, такий підприємець не може обрати другу групу платників єдиного податку.
У разі недотримання платником єдиного податку 2-ї групи зазначеного обмеження, він зобов'язаний перейти на загальну систему оподаткування з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася заборонена діяльність.
Крім того, до доходу, отриманому платником єдиного податку 2-ї групи від провадження забороненої діяльності, застосовується ставка єдиного податку у розмірі 15 відсотків.
Зазначена норма визначена абз. другим п. 291.4 ст. 291; пп. 4 п.293.4 ст. 293 та п.п.9 пп. 298.2.3 ст. 298 Податкового кодексу України.
Платники податку на прибуток при нарахуванні та використанні забезпечення на оплату відпусток фінансовий результат не коригують
Об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток, який визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці.
Таке коригування на різниці здійснюють підприємства з річним доходом за останній річний звітний період, визначеним за правилами бухгалтерського обліку, що перевищує 20 млн. грн.
До різниць належить, зокрема, коригування фінансового результату до оподаткування на суму витрат на формування резервів і забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат, сформованих відповідно до національних П(С) БО або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Однак для забезпечення на відпустки та інші виплати, пов'язані з оплатою праці найманих працівників підприємства зроблено виняток.
Отже, операції із забезпечення на виплату відпусток, які відображаються у бухгалтерському обліку, і як наслідок, впливають на суму податку на прибуток, не підлягають коригуванню на різниці в податковому обліку.
Зазначена норма передбачена пп. 134.1.1 ст. 134 та пп. 139.1.1; пп.139.1.2 ст. 139 Податкового кодексу України.
У разі виявлення помилок у розрахунку за формою № 1ДФ проводиться коригування
У разі самостійно виявлених податковим агентом помилок у поданому розрахунку за формою № 1ДФ здійснюється коригування податкового розрахунку.
Тобто уточнюючий податковий розрахунок за формою № 1ДФ подається у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання.
Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди.
Уточнюючий податковий розрахунок подається на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містить інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються.
Коригування показників розділу I здійснюється наступним чином:
- для виключення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати "1" - на виключення рядка;
- для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати "0" - на введення рядка;
- для заміни одного помилкового рядка іншим, потрібно повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується "1" - рядок на виключення, а в другому - "0" - рядок на введення.
Зазначений порядок визначений п. 4.1 - 4.4 "Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку", затвердженого наказом МФУ від 13.01.2015 № 4.
Податок на доходи фізичних осіб та військовий збір не утримується, якщо підприємець надає документ про його реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності
Юридична особа є податковим агентом до доходів, які вона нараховує та виплачує самозайнятій особі.
Якщо приватний підприємець надає копію документа, що підтверджує його державну реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності, податковий агент подає до державної фіскальної служби за місцем реєстрації податковий розрахунок за формою N 1-ДФ.
В такому розрахунку N 1-ДФ податковий агент зазначає суму нарахованого і виплаченого доходу з ознакою доходу "157".
Податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з таких доходів не утримується і не сплачується, оскільки приватний підприємець здійснює оподаткування такого доходу самостійно.
Зазначена норма визначена пп. 14.1.180 ст.14, пп. 165.1.36 ст. 165 та п. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу України.
Доходи та витрати у Податковому звіті про використання коштів неприбуткових установ визначаються за правилами бухгалтерського обліку
Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.
Неприбуткові підприємства, установи та організації подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової установ у строки, передбачені для подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств.
Бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема на принципі відповідності доходів і витрат.
При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати коштів.
Отже формування доходів та витрат у Податковому звіті про використання коштів неприбуткових установ та організацій за звітний податковий період здійснюється на підставі первинних документів, складених за правилами бухгалтерського обліку.
Зазначена норма визначена п.п. 133.4.2 ст. 133 Податкового кодексу України та ст. 4 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
У разі подання уточнюючої декларації з податку на прибуток фінансова звітність повторно не подається, якщо її показники не виправляються
Відповідно до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України платник податку на прибуток подає разом з податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.
Платники податку на прибуток - малі підприємства подають разом з річною податковою декларацією річну фінансову звітність.
Порядок виправлення помилок у фінансовій звітності підприємства визначено П(С) БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», затвердженим наказом МФУ від 28.05.1999 №137.
Виправлення помилок, допущених у фінансовій звітності, має здійснюватись з одночасним коригуванням податкової звітності.
У разі якщо показники фінансової звітності, що була подана з Декларацією за звітні (податкові) періоди, які уточнюються, не підлягають виправленню, то така фінансова звітність, разом зі звітною новою або з уточнюючою Декларацією повторно не подається.
На офіційному веб-порталі ДФС України розміщений Сервіс «Реєстр платників єдиного податку»
Електронний сервіс «Реєстр платників єдиного податку» розміщений на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС (www sfs.gov.ua) у режимі «Інформація з реєстрів» відкритої частини електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (оновлена версія), а також у вкладці «Інформація з реєстрів» в меню електронних сервісів на головній сторінці веб-порталу ДФС.
Для перевірки даних про взяття на облік платників податків достатньо здійснити пошук за податковим номером (серією та номером паспорта) або найменуванням платника податків.
На офіційному веб-порталі ДФС України розміщений сервіс «Дані про взяття на облік платників»
Електронний сервіс «Дані про взяття на облік платників» розміщений на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС (www sfs.gov.ua) у режимі «Інформація з реєстрів» відкритої частини електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (оновлена версія), а також у вкладці «Інформація з реєстрів» в меню електронних сервісів на головній сторінці веб-порталу ДФС.
Для перевірки даних про взяття на облік платників податків достатньо здійснити пошук за податковим номером (серією та номером паспорта) або найменуванням платника податків.
Кабінетом Міністрів України запроваджено «гарячу лінію» для підприємців
З 11.05.2016 року запроваджено «гарячу лінію» для підприємців, які, зателефонувавши за номером 0 800 503 045, можуть подати скарги щодо зловживань чи корупційних дій органів державної влади, а також пропозиції щодо заходів Уряду для покращення умов ведення бізнесу.
Дзвінки на «гарячу лінію» для підприємців приймають фахівці державної установи «Урядовий контактний центр» у робочі дні з 9 год. до 18 год. (п'ятниця-до 16.45).
У вихідні, святкові дні та з 18 год. до 9 год. дзвінки переадресовуються на основну урядову «гарячу лінію» (0 800 507 309).
Усі звернення реєструються та направляються для реагування органам виконавчої влади, а результати їх розгляду державна установа «Урядовий контактний центр» буде доповідати безпосередньо Прем'єр- міністрові України.
При досягненні обсягу постачання товарів/послуг протягом останніх 12 місяців більше 1 млн. грн., необхідно зареєструватись платником ПДВ
Під обов'язкову реєстрацію як платника ПДВ підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн. грн. (без урахування ПДВ).
До оподатковуваних операцій для цілей реєстрації особи як платника ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ (20%), ставкою 7%, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.
Для здійснення реєстрації платником ПДВ особа не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 1 млн. грн., повинна подати до фіскального органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника ПДВ за формою N 1-ПДВ.
Отже, у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, якщо їх загальний обсяг протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн. гривень, необхідно подати до фіскального органу за своїм місцезнаходженням реєстраційну заяву платника ПДВ за формою N 1-ПДВ і зареєструватись як платник ПДВ в обов'язковому порядку.
Особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ, не подала до контролюючого органу Заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника ПДВ без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Зазначена норма визначена п. 181.1 ст. 181; п. 183.2 та п. 183.10 ст. 183 Податкового кодексу України.
Підприємство, що має більше 1000 працівників подає декілька порцій форми № 1ДФ
Податкові агенти зі штатною чисельністю працівників до 1000 осіб подають податковий розрахунок за формою 1-ДФ єдиним документом на всіх, хто працює, з обов'язковим заповненням їхніх податкових номерів або серії та номера паспорта.
Якщо штатна чисельність працівників є більшою за 1000 осіб, підприємство може подавати форму № 1ДФ кількома порціями, кожна з них є окремим податковим розрахунком зі своїм номером порції.
Строк подання останньої порції не має перевищувати встановленого строку подання. Аркуші окремого податкового розрахунку зшивають.
В розділі II Форма № 1ДФ у рядку «Військовий збір» відображаються загальні суми нарахованого та виплаченого доходу, з якого сплачується військовий збір, загальні суми утриманого (нарахованого та перерахованого) військового збору.
Відомості про кожну фізичну особу – платника ПДФО, якій нараховані доходи та з яких утримують військовий збір, не зазначається.
Отже, податковий агент, що має понад 1000 працівників та подає кілька порцій форми № 1ДФ, нарахований і виплачений дохід, з якого сплачується військовий збір, та утриманий (нарахований, перерахований до державного бюджету) з такого доходу військовий збір повинен показувати загальними сумами лише один раз у розділі II першої порції форми 1-ДФ.
Зазначений порядок визначений п. 2.4 "Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку", затвердженого наказом МФУ від 13.01.2015 № 4.
За неуповноважений відокремлений підрозділ копія розрахунку за формою № 1ДФ, у вигляді окремої порції, надсилається до фіскального органу за місцем його розташування
За наявності в юридичної особи відокремленого підрозділу, який не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, форму № 1ДФ у вигляді окремої порції за такий підрозділ юридична особа подає до фіскального органу за своїм місцем розташування.
Крім того юридична особа надсилає копію такого розрахунку до фіскального органу за місцем розташування такого підрозділу.
У порції, яку подають за відокремлений підрозділ, мають зазначатися відомості щодо працівників (фізичних осіб) цього підрозділу.
Зазначений порядок визначений п. 2.4 "Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку", затвердженого наказом МФУ від 13.01.2015 № 4.
Відображення нарахованого та виплаченого доходу у розрахунку за формою № 1ДФ
У графі 3а "Сума нарахованого доходу" у розрахунку за формою № 1ДФ відображається (за звітний квартал) дохід, який нарахований фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів.
У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов'язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.
Нарахований дохід відображається повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, суми податкової соціальної пільги за її наявності та військового збору (у періоді його справляння).
У графі 3 "Сума виплаченого доходу" у розрахунку за формою № 1ДФ відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.
Заробітна плата, що виплачується у встановлені терміни в наступному місяці, повинна бути відображена в податковому розрахунку за той період, у який входить попередній місяць, за який заробітну плату було нараховано.
Наприклад, до податкового розрахунку за I квартал входить заробітна плата за січень, яка нарахована у січні та виплачена в лютому, за лютий (нарахована у лютому та виплачена в березні), за березень (нарахована в березні та виплачена у квітні).
Зазначений порядок визначений п. 3.2 та 3.3 "Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку", затвердженого наказом МФУ від 13.01.2015 № 4.
Вартість безоплатно отриманих товарів (послуг) включається до складу доходу платника єдиного податку - фізичної особи
Доходом фізичної особи – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, у тому числі вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).
Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення.
Отже до суми доходу фізичної особи - платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) з урахуванням звичайних цін.
Звичайна ціна - це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено Податковим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.
Зазначена норма визначена пп.14.1.71 ст.14 та п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України.
ГУ ДФС у Запорізькій області
|