Запорожский Городской Союз Предпринимателей "Ника"

З 1 січня 2013 року розпочалася кампанія декларування доходів,  отриманих громадянами   протягом звітного  2012 року.  Органи державної податкової служби Запорізької області запрошують громадян задекларувати отримані протягом звітного року доходи.

Минулого  року громадянин сплачував страхові внески за договором довгострокового страхування життя. Чи включається  сума сплачених страхових внесків до податкової знижки?

Згідно з положеннями Податкового кодексу України  до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання);

Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року, зокрема,   суму витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

-  при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю - суму, визначену в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу;

-  при страхуванні члена сім'ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім'ї чи за їх сукупністю - 50 відсотків суми, визначеної в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім'ї.

 Договір довгострокового страхування життя – це  договір страхування життя строком на п'ять і більше років, який передбачає страхову виплату одноразово або у вигляді ануїтету, якщо застрахована особа дожила до закінчення терміну дії договору страхування чи події, передбаченої у договорі страхування, або досягла віку, визначеного договором. Такий договір не може передбачати часткових виплат протягом перших п'яти років його дії, крім тих, що здійснюються у разі настання страхових випадків, пов'язаних із смертю чи хворобою застрахованої особи або нещасним випадком, що призвело до встановлення застрахованій особі інвалідності I або II групи чи встановлення інвалідності особі, яка не досягла вісімнадцятирічного віку. При цьому платник податку - роботодавець не може бути вигодонабувачем за такими договорами страхування життя (підпункт 14.1.52, стаття 14 Податкового кодексу України).

Таким  чином при додержанні  вищезазначених умов   громадянин має права включити суму понесених витрат  до  складу податкової знижки.

Фізична особа – підприємець сплачує кошти за навчання своєї дитини. Чи має вона право на податкову знижку?

Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу.

Заробітна плата для цілей розділу IV Податкового кодексу – основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом (пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Таким чином, фізична особа – підприємець не має права на податкову знижку щодо доходів, одержаних від підприємницької діяльності.

Водночас при одержанні  протягом звітного року заробітної плати, фізична особа – підприємець має право на застосування податкової знижки на загальних підставах.

Чи має право  громадянин  включити до складу податкової знижки суми процентів, сплачених  за користування іпотечним житловим кредитом,  якщо на даний час громадянин не зареєстрував місце проживання у квартирі, яка є об’єктом іпотеки?

Відповідно до пп. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 та п. 175.1 ст. 175 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI (далі - Кодекс) платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.

При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день сплати таких процентів.

Це право виникає в разі, якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла. Крім того, відповідно до пп. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 Кодексу фізична особа - резидент має право включити до податкової знижки суми витрат, які пов'язані зі сплатою видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним. Згідно із п. 175.4 ст. 175 Кодексу право на включення до податкової знижки суми, розрахованої відповідно до ст. 175, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років, починаючи з року, в якому: об'єкт житлової іпотеки придбавається; збудований об'єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання. У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.

Враховуючи наведене, право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом настає з року, в якому житловий будинок (квартира, кімната) визначений платником податку як основне місце його проживання згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

                          Застосування реєстраторів розрахункових операцій

     Якщо підприємство не встановило ліміт каси чи передбачена відповідальність в цьому випадку?

       Відповідно до  пункту 5.8 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.04  №637 (зі змінами і доповненнями), якщо підприємством ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення), то ліміт такої каси вважається нульовим. У цьому разі вся готівка, що перебуває в його касі на кінець робочого дня і не здана підприємством відповідно до обслуговуючого відділення банку, вважається понадлімітною.
      Як визначено статтею  1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95 (із змінами і доповненнями) у разі перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах, до підприємства застосовується фінансова санкція у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

         Отже якщо підприємством не встановлено ліміт каси (незалежно від причин такого невстановлення) то вся готівка, що перебуває в касі на кінець робочого дня і не здана підприємством відповідно до обслуговуючого відділення банку вважається понадлімітною, і як наслідок, до підприємства застосовується фінансова санкція  у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

      Чи мають право ФОП платники ЄП не застосовувати РРО або застосовувати власні РРО без їх переведення у фіскальний режим?

      Відповідно до статті 9 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 № 265/95-ВР (зі змінами та доповненнями) реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок.

      Згідно з статтею13 Закону №265 особа, яка відповідно до положень статті 9 цього Закону має право вести облік доходів та витрат у відповідних книгах без застосування реєстраторів розрахункових операцій, має право використовувати власні реєстратори розрахункових операцій без їх переведення у фіскальний режим роботи.

       Чи має право приватний підприємець-платник єдиного податку виписувати прибуткові касові ордери при розрахунках з покупцями?

     Згідно з пунктом 15 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07. 1995 №265/95-ВР (зі змінами і доповненнями), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів».
     Таким чином, приватні підприємці, що застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, які здійснюють готівкові розрахунки з покупцями, не ведуть касову книгу, отже  не можуть виписувати прибуткові касові ордери.

      Такі підприємці-платники єдиного податку надають касовий чек, товарний чек, розрахункову квитанцію, що підтверджую факт продажу товарів.

         Які новації в застосуванні РРО введені з 2013 року?

        З 2013 року відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР (зі змінами та доповненнями) органи ДПС переходять на приймання в електронному вигляді інформації з РРО.

       Відповідно до п. 7 ст. 3 Закону №265 суб'єкти господарювання, які використовують РРО, що створюють контрольну стрічку в електронній формі, або електронні контрольно-касові реєстратори, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді, повинні подавати до органів ДПС дротовими або бездротовими каналами зв'язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті РРО або в пам'яті приєднаних до них модемів.

      Суб'єкти господарювання, які використовують РРО, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді, за виключенням електронних контрольно-касових реєстраторів, повинні надавати до органів ДПС дротовими або бездротовими каналами зв'язку інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або безготівковій формі, або операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, яка міститься в їх фіскальній пам'яті.

       Тобто копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків формуватимуться на контрольній стрічці в пам'яті РРО або в пам'яті приєднаного до нього модему, і один раз в день цей звіт автоматично передаватиметься на сервер обробки інформації органу ДПС.

        Чи дійсно, що для кожного РРО передбачений свій відповідний модем?

Для забезпечення виконання норм пункту 7 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР (зі змінами та доповненнями) щодо надання звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій  до органів державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв'язку за технологією НБУ Міністерством фінансів України видано наказ від 08.10.2012 №1057 "Про затвердження Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних та Порядку передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв'язку до органів державної податкової служби".

Для суб'єктів господарювання виконання вимог щодо подання до органів ДПС по дротових або бездротових каналах зв'язку звітної інформації можливе як шляхом придбання нової касової техніки, а саме РРО, що створюють контрольну стрічку в електронній формі, так і шляхом доопрацювання існуючої касової техніки та приєднання до неї відповідних модемів для передачі даних.

З питань підключення зовнішніх модемів та доопрацювання внутрішнього програмного забезпечення РРО, які на сьогодні використовуються підприємствами необхідно звернутись до виробників зазначених РРО або центрів сервісного обслуговування.

Відповідно до розділу VIII Порядку №1057 модем може використовуватись для передачі даних лише з тим РРО, фіскальний номер якого передано при проведенні персоналізації до системи обліку даних РРО.

Таким чином, кожний РРО, у тому числі резервний, використовується лише з конкретним модемом.

                                                       Відділ масово – роз’яснювальної роботи ДПС у  Запорізькій   

                                                       області