Запорожский Городской Союз Предпринимателей "Ника"

Главная » 2016 » Март » 22 » Якщо за навчання студента сплатили не члени його сім’ї першого ступеня споріднення, право на податкову знижку відсутнє
19:53
Якщо за навчання студента сплатили не члени його сім’ї першого ступеня споріднення, право на податкову знижку відсутнє
Якщо за навчання студента сплатили не члени його сім’ї першого ступеня споріднення, право на податкову знижку відсутнє Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти, для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення. Отже, якщо за навчання студента сплатили особи, які не є членами його сім’ї першого ступеня споріднення (дід, баба та інші особи), вони не мають права на податкову знижку щодо таких сум. Зазначена норма передбачена п.п.166.3.3 ст. 166, п.п. 14.1.263 ст. 14 Податкового кодексу України. Доходи резидента від продажу нерухомого майна, яке знаходиться на території ВЕЗ «Крим», оподатковуються податком на доходи фізичних осіб як іноземні доходи Фізична особа, яка має податкову адресу (місце проживання) на території ВЕЗ «Крим», прирівнюються з метою оподаткування до нерезидента. Фізична особа, яка має податкову адресу (місце проживання) на іншій території України, прирівнюються з метою оподаткування до резидента. Будь-які доходи з джерелом їх походження з території ВЕЗ «Крим», одержані особою, прирівняною до резидента, підлягають оподаткуванню як іноземні доходи за загальними правилами, встановленими Податковим кодексом. У разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу.. Отже доходи від операцій з продажу нерухомого (рухомого) майна, яке знаходиться на території ВЕЗ «Крим» і належить фізичній особі - резиденту України, підлягають оподаткуванню як іноземні доходи за ставкою 18%. Зазначена норма визначена п. 5.3, п. 5.7 ст. 5 Закону України від 12.08.14 № 1636-VII «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України», пп. 170.11.1 ст. 170 Податкового кодексу України. Іноземні доходи, отримані фізичною особою у грудні 2015 року та у січні 2016 року Платник податку, що отримує іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів. При отриманні у грудні 2015 року фізичною особою - резидентом іноземного доходу, він має бути включений до загального річного оподатковуваного доходу такої особи за 2015 рік. Така фізична особа зобов'язана до 1 травня 2016 року подати річну податкову декларацію (за формою затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 N859), та сплатити податок на доходи фізичних осіб за ставкою 15 (20) відсотків. Сума іноземного доходу, що отримується фізичною особою - резидентом у січні 2016 року, включається нею до загального річного оподатковуваного доходу за наслідками 2016 року із відображенням у податковій декларації, що подається до 1 травня 2017 року, та оподатковується за ставкою 18 відсотків. Зазначена норма передбачена пп. 168.2.1 ст. 168 Податкового кодексу України Звіт про контрольовані операції за новою формою за 2015 рік необхідно подати до 1 травня 2016 року Мінфін наказом від 18.01.2016 N 8 затвердив форму Звіту про контрольовані операції та Порядок його складання. Звіт про контрольовані операції складається платниками податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн. грн. (без урахування ПДВ). Звіт подається до 01 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. Надавати Звіт за новою формою за 2015 рік необхідно до 1 травня 2016 року. У таблиці «Загальні відомості про контрольовані операції» нового Звіту відображається тільки сума контрольованих операцій по контрагенту без відомостей про його статус. Також розширено перелік кодів ознак пов'язаності в додатку 2 до Порядку складання звіту. Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування (опубліковано в Офіційному віснику України від 04.03.16 №16). Проект наказу про внесення змін до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств На офіційному web-сайті Державної фіскальної служби України (www.sfs.gov.ua) у підрозділі «Проекти регуляторних актів» розділу «Діяльність» розміщено проект наказу МФУ «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств». Проект наказу розроблено у зв’язку із прийняттям Закону України від 24.12.2015 № 909 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році». Так проектом змін до Податкової декларації передбачено: - вилучення норми щодо сплати щомісячних авансових внесків з податку на прибуток підприємств у розмірі 1/12 нарахованої суми податку за попередній звітний (податковий) рік; - визначення авансового внеску з податку на прибуток у розмірі 2/9 податку на прибуток, який підлягатиме сплаті до 31 грудня 2016 року; - запровадження поквартального декларування податку на прибуток; - передбачення нових різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на період дії закону щодо фінансової реструктуризації. Перевірка статусу сертифіката ЕЦП (чинний, заблокований, скасований) Перевірити статус посиленого сертифіката можна за допомогою надійного засобу електронного цифрового підпису «ІІТ Користувач ЦСК-1», який можна завантажити на офіційному інформаційному ресурсі Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (http://www.acskidd.gov.ua) у розділі «Програмне забезпечення», вкладка «Надійні засоби електронного цифрового підпису». В меню програми «Переглянути сертифікати» із всього переліку сертифікатів необхідно вибрати сертифікат або додати його за допомогою кнопки «Імпортувати». Для отримання інформації щодо статусу сертифіката слід натиснути «Перевірити». Детальну інформацію про посилений сертифікат можна переглянути обравши пункт «Сертифікат». Перевірка терміну дії посиленого сертифіката ЕЦП Перевірити термін дії посиленого сертифіката можна за допомогою надійного засобу електронного цифрового підпису «ІІТ Користувач ЦСК-1», який можна завантажити на офіційному інформаційному ресурсі Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (http://www.acskidd.gov.ua) у розділі «Програмне забезпечення», вкладка «Надійні засоби електронного цифрового підпису». В меню програми «Переглянути сертифікати» із всього переліку сертифікатів необхідно вибрати сертифікат або додати його за допомогою кнопки «Імпортувати». Для отримання інформації щодо посиленого сертифіката, в тому числі і терміну його дії, слід натиснути на вибраний сертифікат подвійним кліком лівої кнопки миші. Детальну інформацію про посилений сертифікат можна переглянути, обравши пункт «Детальна інформація». Особи, які провадять незалежну професійну діяльність без використання найманої праці, сплачують єдиний внесок за календарний рік, до 1 травня наступного року Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності. Вказані платники зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року. Зазначена норма передбачена п. 5 ст. 4, абз. 4 част 8 ст. 9 Закону України від 08.07.10 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», На суми нецільової благодійної допомоги єдиний внесок не нараховується Базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для платників, які є роботодавцями, визначено суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці». Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні ЄВ передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.04 № 5. Нецільова благодійна допомога не належить до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних, компенсаційних виплат, а відповідно до п. 3.31 розд. 3 Інструкції № 5 є матеріальною допомогою разового характеру і, відповідно «іншою виплатою,. Отже нецільова благодійна допомога не належить до фонду оплати праці і, як наслідок, не є базою для нарахування єдиного внеску. Зазначена норма визначена п. 1 част. 1 ст. 7 Закону України від 08.07.10 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Сума вихідної допомоги, нарахована найманому працівникові при звільненні, не є базою нарахування єдиного внеску Базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці». Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5. Пунктом 3.8 розд. 3 Інструкції № 5 визначено, що суми вихідної допомоги при припиненні трудового договору входять до інших виплат, які не належать до фонду оплати праці. Отже, сума вихідної допомоги, нарахована роботодавцем найманому працівникові при його звільненні, не є базою нарахування єдиного внеску. Зазначена норма визначена п. 1 част. першої ст. 7 Закону України від 08.07.10 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Обсяг оподатковуваних операцій для цілей реєстрації платником ПДВ У разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ (у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн. грн.. гривень (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ у фіскальному органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання), крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи. Якщо особа не є платником податку у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої для обов’язкової реєстрації суми (1 млн. грн.), вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою. До оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ (20 відсотків), ставкою 7 відсотків, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ. Зазначена норма передбачена п. 181.1 ст. 181, п. 182.1 ст. 182 Податкового кодексу України. Можливість тимчасово припинити підприємницьку діяльність законодавством не передбачена Порядок проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця визначено Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями. Законом № 755 та іншими нормативно-правовими актами не передбачено тимчасове припинення підприємницької діяльності (декретна відпустка, хвороба, виїзд за кордон та ін.). У разі оренди складу для зберігання паливно-мастильних матеріалів, платником екологічного податку є орендар Об’єктом і базою обкладення екологічним податком є, зокрема, обсяги й види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. У разі оренди складу для зберігання паливно-мастильних матеріалів, платником екологічного податку за здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення є орендар, під час провадження діяльності якого здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення. Отже, саме в орендаря виникає обов’язок подання податкової декларації екологічного податку, зокрема, за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення за місцем розміщення стаціонарних джерел. Зазначена норма передбачена пп. 242.1.1 ст. 242 Податкового кодексу України та роз’яснена листом ДФСУ від 19.02.2016 р. № 3724/6/99-99-15-04-01-15. У разі анулювання реєстрації платником ПДВ, залишок коштів на електронному рахунку перераховується до бюджету У разі анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Для закриття електронного рахунка (в тому числі додаткового електронного рахунка) ДФС надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім'я та по батькові платника податку, податковий номер або номер та серія паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру Казначейство перераховує суми ПДВ до бюджету, в тому числі суми податку, зараховані на додаткові електронні рахунки і не списані з рахунка станом на наступний робочий день з дня анулювання реєстрації платника податку - суб'єкта спеціального режиму оподаткування або виключення його з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування. Повідомлення про закриття електронних рахунків Казначейство надсилає ДФС у день закриття такого рахунка. Зазначений порядок визначений п 7 «Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість» затвердженого Постановою КМУ від 16.10.14 № 569. Надання/отримання поворотної фінансової допомоги у грошовому вигляді не об’єктом оподаткування ПДВ Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з: постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Податкового кодексу Кодексу. Постачання послуг - це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. Постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Оскільки операції з отримання поворотної фінансової допомоги не підпадають під визначення операцій з постачання товарів/послуг, то ПДВ за такою операцією не нараховується. Зазначена норма визначена пп. „б” п.185.1 ст.185, пп.14.1.185 та пп.14.1.191 ст.14 Податкового кодексу України. Якщо перша подія відбулася до реєстрації платником ПДВ, а друга подія - після такої реєстрації, то податкове зобов’язання з ПДВ за такою операцією не нараховується Право на нарахування ПДВ та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість. Датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: - дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; - дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Отже, якщо у платника ПДВ перша подія (відвантаження товарів, оформлення документа на постачання послуг або зарахування коштів від покупця) відбулася до його реєстрації платником ПДВ, а друга подія - після такої реєстрації, то податкове зобов’язання з ПДВ за такою операцією не нараховується (за умови не застосування касового методу). Якщо ж платником ПДВ застосовується касовий метод визначення податкових зобов’язань, то у разі надходження за фактом оплати поставлених товарів/послуг після його реєстрації платником ПДВ, він зобов’язаний задекларувати податкові зобов’язання з ПДВ. Крім цього, якщо платник до його реєстрації платником ПДВ, на дату виникнення першої події, зобов’язаний був зареєструватись платником ПДВ, у зв’язку з досягненням обсягу оподатковуваних операцій 1 млн. грн., але не зареєструвався, то податкові зобов’язання з ПДВ нараховуються, без права на формування податкового кредиту. Зазначена норма передбачена п. 187.1 ст. 187, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України. Подання реєстраційної заяви у разі добровільної реєстрації платником ПДВ У разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ реєстраційна заява за формою 1-ПДВ подається не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних. У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника ПДВ фіскальний орган протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви внесить до реєстру платників ПДВ запис про реєстрацію такої особи як платника ПДВ:: - з бажаного (запланованого) дня реєстрації, зазначеного у реєстраційній заяві, що відповідає даті початку податкового періоду (календарного місяця), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на виписку податкових накладних; - з першого числа місяця, наступного за днем спливу 20 календарних днів після подання реєстраційної заяви до фіскального органу, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено; Зазначена норма передбачена п183.3 та п. 183.9 ст. 183 Податкового кодексу України. Щодо тимчасового ввезення громадянами-резидентами України автомобілів, які належать іноземним компаніям та мають іноземну реєстрацію У зв’язку із неодноразовими зверненнями громадян щодо тимчасового ввезення громадянами-резидентами України автомобілів, які належать іноземним компаніям та мають іноземну реєстрацію інформуємо про наступне. Питання тимчасового ввезення таких транспортних засобів врегульовано положеннями Митного Кодексу України та Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 року). Відповідно до пункту 60 статті 4 Кодексу транспортні засоби особистого користування - наземні транспортні засоби товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепи до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД, що зареєстровані на території відповідної країни, перебувають у власності або тимчасовому користуванні відповідного громадянина та ввозяться або вивозяться цим громадянином у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію виключно для особистого користування, а не для промислового або комерційного транспортування товарів чи пасажирів за плату або безоплатно. Статтею 1 Додатка С до Конвенції визначено, що приватне використання означає перевезення особою виключно для особистих потреб, за винятком будь-якого комерційного використання. Статтею 1 Конвенції та пунктом 35 статті 4 Кодексу встановлено, що поняття «особа» означає юридичну та фізичну особу. Таким чином, особисте користування (приватне використання) не обмежується виключно інтересами фізичної особи, а може здійснюватися і в інтересах юридичних осіб. З огляду на викладене вище, згідно із положеннями Кодексу та Конвенції транспортні засоби, що належать іноземним компанія і мають іноземну реєстрацію, які тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-резидентами в службових цілях, а не для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів через митний кордон України, не відносяться до транспортних засобів комерційного призначення. Митне оформлення таких транспортних засобів здійснюється згідно із частиною третьою статті 380 Кодексу. Відповідно до частини третьої статті 380 Кодексу тимчасове ввезення громадянами-резидентами транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД, та причепів до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД дозволяється на строк до одного року під письмове зобов'язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів. Про оподаткування податком на прибуток підприємств доходів, отриманих неприбутковою організацією від діяльності, яка не пов’язана із статутною Якщо неприбуткова організація отримує доходи від діяльності, яка не пов’язана із статутною (у т. ч. здійснює продаж основних засобів), та не використовує їх для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, то така неприбуткова організація відповідно до підпункту 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України зобов’язана подати у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. При цьому податкове зобов’язання розраховується, виходячи із суми операції нецільового використання коштів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій. З першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, до 31 грудня податкового (звітного) року неприбуткова організація зобов’язана щоквартально подавати до контролюючого органу квартальну фінансову і податкову звітність (з наростаючим підсумком) з податку на прибуток та сплачувати податок у термін, визначений для квартального періоду. З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає фінансову і податкову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому розд. ІІІ Податкового кодексу України для неприбуткових організацій - платників податку на прибуток. При цьому об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розд. ІІІ Податкового кодексу України. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років). Про порядок застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ Державна фіскальна служба України листом від 04.03.2016 № 7892/7/99-99-19-03-02-17 у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу України Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» та надходженням численних звернень платників податку – суб’єктів спеціального режиму оподаткування податком діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства роз’яснила порядок визначення відповідності сільськогосподарської продукції відповідному коду товарної класифікації згідно з УКТ ЗЕД. Лист Державної фіскальної служби України від 04.03.2016 №7892/7/99-99-19-03-02-17 розміщено за адресоюhttp://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/66959.html Оподаткування доходів у формі заробітної плати Згідно з п.п. 164.2.1 ст. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ). Однак, слід зауважити, що з 01 січня 2016 року набрав чинності Закон України від 24 грудня 2015 року № 909-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», яким внесено зміни, зокрема, до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» в частині скасування утримання єдиного внеску з найманих працівників. Крім того, Законом № 909 до ПКУ внесено зміни в частині встановлення єдиної ставки податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18 % зокрема, для доходів у вигляді заробітної плати (п. 167.1 ст. 167 ПКУ). Враховуючи викладене, оскільки Законом № 909 з 01 січня 2016 року скасовано утримання єдиного внеску з заробітної плати найманих працівників, то під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування податком на доходи фізичних осіб визначається як нарахована заробітна плата зменшена на суми страхових внесків, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності, передбачених п. 164.6 ст. 164 ПКУ, але без зменшення на суму єдиного внеску. При цьому, доходи у вигляді заробітної плати оподатковуються за ставкою 18%. Питання подання платниками ПДВ податкових декларацій з ПДВ за звітні податкові періоди, протягом яких такими платниками податку господарська діяльність не проводилася Якщо платником податку на додану вартість господарська діяльність протягом звітного (податкового) періоду не проводилась, але такий платник податку має суми від’ємного значення попередніх періодів, що підлягають відображенню в податковій декларації з податку на додану вартість (далі – Декларація) звітного (податкового) періоду, то Декларація за такий звітний (податковий) період подається. У разі якщо платником податку господарська діяльність протягом звітного (податкового) періоду не проводилась та відсутні показники, які підлягають декларуванню (в тому числі суми від’ємного значення попередніх періодів), то Декларація за такий звітний (податковий) період не подається. Так, згідно із п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Водночас, абзацом другим п. 40.1 ст. 40 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо іншими розділами цього Кодексу або законами з питань митної справи визначається спеціальний порядок адміністрування окремих податків, зборів, платежів, використовуються правила, визначені в іншому розділі або законі з питань митної справи. Так, відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 цього Кодексу, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу – б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Підпунктом 5 п. 5 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок), визначено, що сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 податкової декларації з податку на додану вартість), відображається у рядку 21 Декларації та переноситься до рядка 16.1 Декларації наступного звітного (податкового) періоду. Пунктом 9 розділу ІІІ Порядку передбачено, що Декларація подається платником за звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Податкового кодексу України. ГУ ДФС у Запорізькій області
Просмотров: 613 | Добавил: kolyaka | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Четверг, 28.03.2024, 11:33
Приветствую Вас Гость

Поиск

Календарь

«  Март 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031

Архив записей

Наш опрос

Оцените мой сайт
Всего ответов: 54

Друзья сайта

  • Асамблея ГО МСБУ
  • Политическая партия "Новая жизнь"
  • Верховна Рада України
  • Офіційний портал Запорізької міської влади
  • ТОВАРИСТВО ПІДПРИЄМЦІВ "КРАЙ"
  • Статистика


    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0